Ігор Терехов

Війна постійно змінюється. Росія шукає нові способи вбивати мирних людей, тому ми маємо швидко захищати навіть ті місця, які ще вчора не вважали потенційними мішенями. Сьогодні серед таких об’єктів опинилися автозаправні станції.За роки війни АЗС стали частиною повсякденної стійкості країни. Під час блекаутів вони продовжували працювати, давали людям можливість заправити авто, зарядити телефон, купити воду, їжу та найнеобхідніше. Від їхньої роботи залежать волонтери, служби доставки, малий бізнес і мільйони звичайних людей. Фактично сьогодні АЗС є частиною критичної інфраструктури. Це приватні об’єкти, але їхня безпека давно перестала бути суто приватною справою.У перші дні повномасштабного вторгнення автозаправний бізнес підставив плече державі. Забезпечував пальним Сили оборони, екстрені служби, комунальні підприємства, працював під обстрілами й робив усе, щоб країна не зупинилася.Тепер настав час державі підставити плече бізнесу.Якщо ворог свідомо атакує автозаправні станції, держава не може залишати бізнес із цією проблемою сам на сам. Потрібні спеціальні урядові програми співфінансування, компенсації, пільгове кредитування чи інші механізми, які допоможуть будувати укриття, захищені приміщення для персоналу й відвідувачів та іншу інфраструктуру, здатну зберегти людські життя. Захист об’єктів критичної інфраструктури - це відповідальність не лише їхніх власників, а й держави.Водночас є рішення, які сам бізнес може запровадити вже зараз - наприклад, роботу операторів у залах. Її варто перебудувати так, щоб люди отримували необхідні товари максимально швидко й не затримувалися на території АЗС довше, ніж це справді необхідно. Це стосується і роботи кас, і видачі товарів, і всієї організації обслуговування. Чим менше часу людина проводить у місці, яке може стати мішенню, тим менший ризик для її життя.Війна змінює звичні правила. Те, що ще вчора було питанням комфорту чи сервісу, сьогодні стає питанням безпеки. Ми не можемо змінити природу російської агресії. Але можемо зробити все можливе, щоб її удари забирали якомога менше людських життів.

«Людина нібито не літає… А крила має», - писала Ліна Костенко.Є професії, справжню велич яких особливо гостро розумієш під час війни. Медики - саме з таких. Їхня місія - не перемагати ворога, а перемагати смерть. Вони не питають, хто перед ними, не ділять людей на своїх і чужих, не питають про переконання чи походження. Вони просто роблять усе, щоб людське життя тривало.Але ця війна не знає милосердя. росія цілить і в тих, хто без зброї. Цілить у лікарні, пологові, машини швидкої, бригади екстреної допомоги. У тих, хто їде на допомогу туди, де щойно було найнебезпечніше.В Україні загинули щонайменше 510 медичних працівників. У Харкові війна забрала життя одинадцяти наших медиків. Лікарів, медсестер, акушерки, лаборантки, людей, які багато років працювали для харків’ян - і до останнього залишалися вірними своїй справі.Завтра, 10 липня, в Україні вшановують пам’ять загиблих медиків. Я прошу усіх українців долучитися до цієї пам’яті. Розмістити їхні фото у соцмережах. Поставити рамку на Facebook. Прийти з квітами до їхніх портретів у лікарнях.У Харкові у всіх медзакладах облаштовані спеціальні меморіальні локації, де можна згадати тих, хто рятував наші життя - і не зберіг своє. Бо пам’ять про загиблих медиків - це не лише наша вдячність. Це міра нашої людяності.Вічна пам’ять загиблим медикам.Честь і вдячність усім, хто продовжує їхню справу.

За минулий тиждень у Харкові зафіксовано 24 обстріли. Ворог бив по місту КАБами, FPV-дронами, зокрема на оптоволокні, БпЛА типу «Італмас», «Молнія» та «Шахед». На жаль, вибухи лунали майже скрізь: у Холодногірському, Шевченківському, Київському, Основ’янському, Новобаварському, Слобідському, Салтівському та Індустріальному районах. Були пошкоджені житлові будинки, приватний сектор, вікна, фасади, дахи, дороги, автомобілі, складські та господарські приміщення, об’єкти інфраструктури. Були влучання біля багатоповерхівок, у приватні домоволодіння, у проїжджу частину, на території підприємств, поблизу та безпосередньо по АЗС.Вже не вперше хочу звернути увагу на ситуацію навколо автозаправних станцій. Очевидно, що ворог цілеспрямовано обрав їх як мішені. З огляду на це, дуже прошу всіх містян та гостей Харкова не затримуватися там без нагальної потреби. Безумовно, краще планувати візит на АЗС, коли немає повітряної небезпеки: швидко залили пальне - і рушили далі, не створюючи черг. Принагідно наголошую, що жодного дефіциту бензину чи дизеля в місті немає. І ми перебуваємо в постійній комунікації з мережами АЗС щодо заходів безпеки.Звісно, також місцева влада готова і буде максимально сприяти будь-яким ініціативам, що здатні реально підвищити безпеку харківʼян, зокрема і встановленню антидронових сіток. Але остаточне слово тут - за військовими. Саме вони оцінюють ризики, доцільність, місце встановлення й ефективність таких рішень. Наше завдання - допомогти там, де фахівці бачать у цьому реальний сенс і додатковий захист для людей.За тиждень внаслідок ворожих ударів поранень зазнали 74 особи, серед них - семеро дітей. Загинули троє людей, серед них - одна дитина.29 червня в Холодногірському районі загинули дві молоді дівчини - студентки Харківського національного медичного університету. Одна з них загинула на місці, друга - після важких поранень у лікарні. А удар по Новобаварському району забрав життя 15-річного хлопця.Мої щирі співчуття рідним і близьким загиблих! Жодні слова не зменшать цей біль. Але ми пам’ятатиме кожного, кого забрала у нас ця війна.За тиждень тривалість повітряних тривог у місті була меншою приблизно на 61 годину (39%), ніж в області. Комунальні служби, рятувальники, медики, поліція, енергетики, газовики весь тиждень працювали на місцях вибухів. Вони закривали контури, прибирали уламки, гасили пожежі, відновлювали мережі, допомагали постраждалим. Дякую за цю важку роботу!

Сьогодні Харків - більше, ніж прифронтове місто, котре щодня тримає російський удар. Це столиця Незламності, репутації й сили, визнаної далеко за межами України.Партнери бачать: ми не зупиняємося і не чекаємо кращих часів. Ми відновлюємо пошкоджене, модернізуємо критичну інфраструктуру, приймаємо сотні тисяч вимушених переселенців, забезпечуємо безпечну освіту і плануємо майбутнє навіть під постійними обстрілами.Ми підписали угоду про партнерство між Харковом і Турином. Для нас це не просто документ, а продовження дружби, яка вже пройшла випробування війною.Рік тому моя перша зустріч із мером Турина Стефано Ло Руссо дуже швидко переросла в конкретні справи. Автобуси, передані Турином Харкову, виручили нас під час важких зимових блекаутів, а сьогодні стабільно працюють на міських маршрутах. Цю допомогу харківʼяни відчувають щодня.Саме так має виглядати справжня міжнародна підтримка: не лише заяви, а рішення на користь людей.Ми цінуємо Турин за довіру, за готовність діяти і за розуміння, що Харкову потрібні не співчуття, а надійне плече поруч. Бо війна проти України - це не лише наша проблема. Це питання безпеки, свободи й майбутнього всієї Європи.У Турині я говорив відверто: про щоденні обстріли, понад тринадцять тисяч пошкоджених будинків, сто шістдесят тисяч людей, які втратили свої домівки, і сотні тисяч вимушених переселенців, для яких Харків став прихистком.Але говорив не тільки про біль. Говорив про майбутнє.Україні потрібен мир, євроінтеграція та державна політика добробуту.Бо після війни нам недостатньо буде просто відбудувати те, що зруйнував ворог. Українці мають почати жити краще - саме цим має вимірюватися успіх відновлення України.Саме тому говорив не лише про відбудову, а й про боротьбу з бідністю, яка принижує людину, відбираючи в неї гідність. Країна, де, за оцінкою Світового банку, 37% людей уже сьогодні живуть за межею або на межі бідності, не може успішно розвиватися та відновлюватися.Ми можемо відбудувати кожен міст, кожен стадіон і будинок, але який у цьому сенс, якщо люди не стануть жити краще?Саме тому доступне та дешеве житло - це головна зброя проти еміграції, особливо коли йдеться про вимушених переселенців.Якщо людина живе на валізах і не має власного дому в Україні, рано чи пізно вона знайде його в іншій країні.Тому житло, соціальна підтримка, відбудова інфраструктури й розвиток транспорту мають бути не окремими проєктами, а частиною великої державної політики повернення людей додому.Свого часу «план Фанфані» допоміг мільйонам італійців отримати житло та став одним із двигунів економічного розвитку країни. Україні також потрібні рішення такого масштабу.Бо відновлення - це не про бетон, цеглу і звіти. Відновлення - це про людину. Про родину, яка повертається додому. Про переселенця, який перестає бути тимчасовим гостем у власній державі. Про віру людей у майбутнє.І якщо ми хочемо, щоб українці поверталися, залишалися і будували своє життя тут, Україна має сказати їм дуже просто і дуже чесно: ви потрібні вдома. І ми зробимо все, щоб дім у вас був.Дякую, Турине! З підтримкою таких друзів Харків та Україна пройдуть всі випробування і стануть ще сильнішими.

Ворог посилює удари по Україні. І ці останні години ще раз показали: росія воює не з військовими об’єктами. Вона воює з нашими містами, з нашими будинками, з нашими дітьми, з самим правом українців жити.Учора Харків пережив хаотичну атаку сімома КАБами. Удари прийшлися по трьох районах міста. Загинув 15-річний хлопець. Ще 32 людини постраждали, серед них - діти. На місцях ударів працювали всі служби міста, рятувальники, медики, поліція, комунальники - працювали там, де ще диміло, де були уламки, де люди чекали допомоги.А цієї ночі Росія знову атакувала всю Україну. Сотні дронів, десятки ракет, балістика, крилаті ракети, летіло з різних напрямків. Основний удар прийшовся по Києву. Пошкоджені житлові будинки, цивільна інфраструктура, підстанція екстреної медичної допомоги, постраждали медики. Є загиблі та десятки поранених. Були удари й по інших українських громадах. Горіли будинки, підприємства, склади, автомобілі, поля. Це був ще один нічний терор проти мирних людей.Щире співчуття родинам загиблих. Швидкого одужання всім пораненим.Низький уклін лікарям, рятувальникам, енергетикам, комунальникам, поліцейським, волонтерам - усім, хто після кожного удару першим приходить на допомогу. Силам ППО, мобільним вогневим групам, кожному бійцю, який цієї ночі робив усе, щоб закрити українське небо. Ви тримаєте країну своїми руками.У такі хвилини найбільш за все розумієш наскільки нам сьогодні потрібен мир. Мир, як головна відповідь, щоб зупинити жахи війни. Єдиний шлях, щоб не було більше жертв і руйнувань. Щоб наші діти спали у своїх ліжках, а не в коридорах, підвалах і метро.Для цього ми маємо об’єднатись навколо миру. Нам потрібна єдність щоб пройти найтяжче випробування за часи Незалежності.І нам зараз дуже потрібна підтримка світу. Не загальні слова. Не чергове занепокоєння. А консолідована позиція міжнародної спільноти, яка змусить Росію повернутися за стіл переговорів і припинити цей терор.Про це я говорю на кожній зустрічі з нашими іноземними партнерами: Україні потрібен мир - справжній, тривалий, надійний. Ми загасимо пожежі. Закриємо вікна. Відремонтуємо будинки, лікарні, школи. Зведемо нові підприємства і перезапустимо економіку. Ми вміємо відроджуватися - Харків це доводить щодня.Але головне - зберегти людей. Бо саме люди є Україною.Слава Україні! Слава кожному, хто її боронить!

Щодня наш Ситуаційний центр збирає і ретельно аналізує дані про кожен ворожий удар по Харкову. Передусім це дозволяє нам набагато швидше реагувати на обстріли та координувати дії з усіма екстреними службами та комунальниками, які виїжджають на місця подій. А також чітко розуміти характер нових загроз та зміни в тактиці дій ворога проти нашого міста та наших людей. За минулі сім днів Департамент надзвичайних ситуацій зафіксував 18 ворожих атак. Били по Шевченківському, Київському, Салтівському, Немишлянському, Холодногірському, Основ’янському та Індустріальному районах. Окупанти застосовували різне озброєння: FPV-дрони (зокрема й без бойової частини), безпілотники «Молнія» та «Італмас», реактивні «Шахеди», а також РСЗВ «Торнадо-С».На щастя, обійшлося без загиблих. Поранення дістали п'ятеро містян.Цілями загарбників знову були виключно мирні об’єкти. Агресор цілеспрямовано нищить звичайне життя: житлові багатоповерхівки, приватні домоволодіння, гаражі, автівки, малий і середній бізнес. Вибиті вікна, понівечені фасади, пошкоджені покрівлі й розірвані мережеві дроти. За кожним руйнуванням - оселі людей, робочі місця та підприємства, які продовжують сплачувати податки, виплачувати зарплати й утримувати економіку країни в надскладних умовах.Окремо звертаю увагу на прильоти по автозаправних станціях. Наприкінці тижня ми мали одразу кілька таких епізодів. Подібні випадки ми вже бачили у травні. Тепер агресор знову застосовує цю небезпечну практику як проти Харкова, так, до речі, і проти інших прифронтових міст та громад. Комунальники, як і завжди, допомагають постраждалим з відновленням, фіксують руйнування, закривають контури, ремонтують комунікації та усувають наслідки обстрілів. Районні адміністрації, комунальні підприємства, рятувальники, медики та правоохоронці теж працюють у постійному режимі реагування. Дякую всім службам за роботу! Протягом тижня в місті 63 рази оголошували повітряну тривогу. Сумарно небезпека тривала 97 годин. Цей показник на 61 годину (або на 39%) менший порівняно з областю, проте навантаження на містян залишається колосальним.Бережіть себе та реагуйте на сигнали про повітряні загрози!

Масштаб відновлення України сьогодні вимірюється сотнями мільярдів доларів. Це зруйнована промисловість і енергетика, розбита інфраструктура, пошкоджені будинки, понівечені пам’ятки історії та архітектури. За оцінками, на найближчі десять років нам потрібно майже 588 мільярдів доларів інвестицій.Я переконаний: ми все це відбудуємо або створимо заново.Але головне - не втратити людей. Бо найбільше від війни постраждали саме вони. Українські родини, які несуть на собі основний тягар випробувань. Втрати, руйнування, бідність, зневіра і розчарування стали реальністю для мільйонів українців.Тому, коли ми говоримо про відновлення, мова має йти не лише про слайди зі зростанням ВВП, інвестиційні проєкти чи макроекономічні показники. Відновлення - це добробут і гідне життя кожного українця. Саме за цим люди оцінюватимуть успіх відбудови.На форумі у Ґданську канцлер Німеччини Фрідріх Мерц дуже точно сказав: підтримуючи Україну, Європа захищає не лише безпеку, а й свободу на всьому континенті.І це важливий сигнал не лише для наших партнерів, а й для нас самих. Сильна Україна можлива тільки в сильному європейському середовищі. А сильне середовище будується на добросусідстві, довірі, спільних ринках, інвестиціях, торгівлі, транспорті, енергетиці та безпеці.Добросусідські відносини підживлюють економіки сусідніх країн. Вони створюють робочі місця, відкривають ринки, дають людям перспективу.А постійний пошук скелетів у шафах, взаємні образи й політика минулого лише гальмують розвиток добробуту. Історію треба пам’ятати. Але майбутнє треба будувати.Ми не відновимо державу, якщо втратимо людей. За кожного українця потрібно боротися - це моя принципова позиція. Плани відбудови мають бути написані так, щоб людина бачила там себе: свою роботу, свою зарплату, своє житло, школу для своїх дітей, лікарню для своїх батьків, гідну старість.Суспільство має знати, як саме відбудова змінить життя людей. Скільки робочих місць створять інвестиції. Якими будуть зарплати. Скільки буде відновлено лікарень, дитсадків і шкіл. Скільки житла збудують для ВПО і тих, хто повернеться додому.План відбудови - це не просто цифри для звітів. Це орієнтири, в яких людина має побачити своє майбутнє.

Результат - єдине, що має значення.І вчора у Гданську, напередодні офіційного старту конференції «Ukraine Recovery Conference», Харків отримав саме результат - 47 мільйонів євро для стійкості міста.15 мільйонів євро кредиту ЄБРР - на екстрену підтримку ліквідності Харкова. Ще 32 мільйони євро - на модернізацію системи теплопостачання, з них 15 мільйонів євро кредиту ЄБРР та 17 мільйонів євро безповоротного гранту від Європейського Союзу. Для Харкова перед опалювальним сезоном, як ви розумієте, це один із ключових напрямів роботи.Окремий важливий крок - оновлений Меморандум із ЮНІСЕФ. Співпраця охоплює безпечну освіту, охорону здоров’я, соціальну політику, захист дітей, підтримку підлітків і молоді та, знову ж таки, критичної інфраструктури. Третій рік поспіль Харків проводить власний сайд-івент на майданчику URC. Для нас це спосіб винести досвід усіх прифронтових міст на міжнародний рівень і працювати з партнерами предметно: не навколо окремих запитів, а навколо системної моделі подальшого відновлення. З чіткими пріоритетами, готовими проєктами, фінансовою логікою і відповідальністю за виконання.Харків давно став столицею незламності. Але незламність - це не гасла, це здатність нашого міста жити і працювати навіть після важких ворожих ударів й одночасно планувати нашу майбутню економіку.Я щиро дякую кожному партнеру і кожному гостю нашого заходу - представникам урядів, міжнародних фінансових інституцій, агентств ООН, містам-партнерам і всім, хто був, є і, впевнений, буде поруч із Харковом. Ваша підтримка - це сильний сигнал: світ визнає провідну роль Харкова у повоєнній відбудові України, довіряє нам і готовий разом втілювати в життя амбітні проєкти розвитку.

Біля входу до однієї з підземних шкіл Харкова сьогодні лунали оплески - так друзі, вчителі та батьки зустрічали кожного випускника після завершення НМТ. Попри намагання дорослих триматися спокійно, на їхніх обличчях читалися сліди безсонної ночі й тривожного ранку. Втім, ця напруга миттєво змінювалася на щире полегшення, щойно діти виходили з укриття.Я приїхав на локацію саме для того, щоб поспілкуватися з одинадцятикласниками, почути їхні враження з перших вуст та подивитися на результати. Зокрема, з задоволенням потиснув руку хлопцю, який щойно отримав 200 балів з англійської мови.Поряд з радістю від успіхів діти ділилися й наболілим. Практично всі називали математику найскладнішим блоком завдань. Особисто я категорично проти скасування цієї дисципліни як обов’язкової, адже саме точні науки формують логіку, структурність мислення та фундаментальний базис, без якого буде неможливо відбудувати країну. Водночас обов’язковість предмета не означає, що можна закривати очі на проблемні питання. Завдання мають бути збалансованими. НМТ не повинен перетворюватися на лотерею, де в один день дітям дістається посильний варіант, а в інший - рівень складності такий, що ламає навіть добре підготовлених.Зміни потребує і сам формат оцінювання. Чотири предмети за один день - відверто надмірне навантаження. Особливо для молоді з прифронтових регіонів, де постійно звучать сирени та вибухи. Тому моя пропозиція залишається простою і послідовною: розділити іспит на два дні, по дві дисципліни щодня.Ба більше, для випускників з громад, які живуть під постійною загрозою, необхідний принципово інший підхід до вступу. На моє переконання, харківські заклади вищої освіти мають приймати всіх абітурієнтів, давати їм можливість адаптуватися до навчального процесу та підтягнути знання протягом першого півріччя. А вже після завершення семестру - проводити відповідну перевірку у форматі НМТ. Це буде справедливим кроком назустріч як молоді, так і самим університетам, які в нинішніх реаліях гостро відчувають дефіцит студентів.Насамкінець хочу поділитися тим, що мене по-справжньому приємно вразило. Запитуючи вчорашніх школярів про плани щодо вступу, я чув виключно назви місцевих вишів: ХНУРЕ, ХАІ, юридичний університет імені Ярослава Мудрого, педагогічний університет імені Григорія Сковороди, Каразінський та інші. З-поміж усіх співрозмовників лише одна дівчина зазначила, що планує навчання за кордоном.І для мене це найкраща відповідь на питання, яким буде Харків завтра. Якщо молоді, розумні, сильні діти після всього пережитого бачать своє майбутнє тут, значить, ми зобов’язані зробити все, щоб у нашому місті, у нашій Україні їм було де навчатися, працювати, створювати родини і реалізовувати себе!

Цієї ночі Харків пережив чергову масовану атаку ворожих ударних безпілотників.Станом на зараз підтверджено 11 влучань БПЛА по місту, два дрони впали без детонації. Під ударом опинилися Шевченківський та Холодногірський райони.Ворог бив по житлових будинках, цивільних підприємствах, магазинах, автомобілях та міській інфраструктурі. Один із безпілотників влучив у багатоповерховий житловий будинок. Лише дивом обійшлося без загиблих. Біля будинку згоріли автомобілі, десятки машин пошкоджені, вибиті вікна у навколишніх будинках.Ще один безпілотник влучив у багатоквартирний будинок між 8 та 9 поверхами. На щастя, він не здетонував. Мешканців було евакуйовано.Пошкоджені житлові будинки, адміністративні та виробничі приміщення, бізнес-центр, кафе, церква, десятки автомобілів. У багатьох будинках вибито вікна.На цю хвилину відомо про 15 постраждалих, серед яких двоє дітей.Наш ворог вкотре доводить, що його ціллю є звичайні люди. Домівки, де сплять діти. Автомобілі, на яких люди їздять на роботу. Магазини та підприємства, які забезпечують життя міста.На місцях усіх влучань працюють рятувальники, комунальні служби, медики, правоохоронці та волонтери. Робимо все можливе, щоб якнайшвидше допомогти людям та ліквідувати наслідки чергового акту терору проти Харкова.