iPress | Міжнародна преса українською

Storm-1516 перетворила російську дезінформацію на конвеєр. Її головні мішені – Україна, вибори і довіра до Заходу. Головне з публікації Bloomberg:Двохвилинне відео, поширене 6 березня в соцмережі X, нібито містило докази зв'язку президента України Володимира Зеленського з покійним засудженим за сексуальні злочини Джеффрі Епштейном. Лише один пост зібрав 2,9 мільйона переглядів.Але цей електронний лист – фальшивка. Він датований "вівторком, 3 січня 2010 року", а це була неділя. У файлах Епштейна, оприлюднених Міністерством юстиції США, немає жодного листа від нібито відправника Єгора Скаліги або від аґенції Centrocast. На той час аґенція йому не належала. Він разом із партнерами купив її лише у 2022 році й перейменував на Fire Point – компанію, що тепер виробляє ракети та дрони. Представник Скаліги заявив, що той не контактував з Епштейном.Відео запостив акаунт у X під назвою Johnny Midnight (@its_The_Dr), який має 633 тисячі підписників. Це одна з понад 190 сфабрикованих історій з серпня 2023 року, які Bloomberg News ідентифікувало як частину російської операції впливу, відомої західним розвідкам і дослідникам як Storm-1516. Разом вони зібрали сотні мільйонів переглядів. Акаунт Johnny Midnight – один із найактивніших поширювачів цих історій (майже 60 публікацій).Кампанія дезінформації заполонила соцмережі історіями про нібито зловживання політиків, орієнтованих на Європу та США. Вона є одним із центральних елементів російської гібридної стратегії – поряд із диверсіями, замовними вбивствами та прихованими атаками на інфраструктуру, причому всі ці дії розраховані на можливість заперечувати причетність до них."Відбитки пальців" Storm-1516 досвідченному оку розпізнати неважко. У відео фігурують підроблені документи, постановні свідчення та маніпуляції зі звуком чи зображенням за допомогою ШІ. Цілі різняться, але теми незмінні: фальсифікації виборів, сексуальне насильство з боку чиновників, розкішне життя Зеленського. Storm-1516 закидає свої історії через сайти, що видають себе за ЗМІ, та мережу інфлюенсерів, частина яких ретвітить дописи ботів. Алгоритми соцмереж розширюють аудиторію. Мета – не змінити переконання, а посіяти сумнів і розпалити суперечки.Bloomberg ідентифікував наративи Storm-1516 за допомогою Media Forensics Hub Університету Клемсона і публічного опису характерних ознак від Microsoft Threat Analysis Center. Понад 40% наративів спрямовані на підрив підтримки України, а третина стосується виборів в інших країнах.У квітні 2024-го Microsoft, що відстежує кіберзагрози, дала операції назву Storm-1516, попередивши, що американська аудиторія репостить дезінформацію про Україну, ймовірно, не знаючи, що вона з росії. Згодом компанія перейменувала групу на Neva Flood і кваліфікувала її як російського державного актора.Хоча ці історії поширюються у TikTok, Telegram, Facebook та Instagram, особливо родючим ґрунтом виявився X. Відколи Маск купив платформу у 2022 році, він згорнув багато заходів безпеки, зокрема політики проти дезінформації. Тепер платформа значною мірою покладається на користувацькі "community notes". Але більшість таких приміток ніколи не публікують. Менше ніж 20% фейкових наративів, ідентифікованих Bloomberg, мають таку примітку.Глобальною інформаційною війною росії керує Сергій Кирієнко, перший заступник керівника адміністрації президента. Західні чиновники кажуть, що за Storm-1516 стоїть російська воєнна розвідка ГРУ. Її підрозділ 29155 під керівництвом Олега Кушніра фінансував сервери та інструменти ШІ для генерування фабрикацій, згідно з українською розвідувальною оцінкою, яку бачив Bloomberg.Кількість виявлених Bloomberg наративів Storm-1516 у першому кварталі 2026 року більш ніж подвоїлася порівняно з тим самим періодом попереднього року. Більшість стосувалися молдовських виборів вересня 2025-го.Ширша мета російської кампанії дезінформації — підірвати підтримку України та розколоти Захід, підриваючи довіру до демократичних інституцій.

Африканська модель кремля дає збій. Атаки бойовиків у Малі оголюють межі впливу путіна на континенті. Головне з публікації The Guardian:Коли минулого літа лідер малійської військової хунти Асімі Гоїта сів за стіл із путіним у кремлі, це символізувало вирішальний вплив москви на Малі за рахунок Заходу.Поки тривала їхня розмова приблизно за 5 600 кілометрів на південь близько 2 000 російських військовослужбовців підпирали режим у цій пустельній країні, що не має виходу до моря. Це була частина ширшої боротьби москви за вплив у регіоні Сахелю.Але за останні кілька днів хвиля скоординованих, раптових атак з боку джихадистських бойовиків та сепаратистського угруповання оголила межі досяжності москви та її військової потуги в цій зубожілій західноафриканській державі.За вихідні повстанці провели один із найефективніших своїх наступів за багато років проти влади, яку підтримує росія. Бої тривали й у понеділок, а повна картина досі лишалася неясною. Поки що повстанці здобули щонайменше одну велику перемогу. російський "Африканський корпус" – наступник угруповання Ваґнера – повідомив у понеділок, що відійшов із Кідаля, стратегічно важливого міста на півночі країни."Ця криза, безперечно, підриває довіру до російських інтервенцій у регіоні", – вважає Ібрагім Яхая Ібрагім із аналітичного центру International Crisis Group.Східні сусіди Малі, Буркіна-Фасо й Нігер, вислали французькі й американські війська після переворотів 2022-го та 2023 років відповідно. Вони теж звернулися до москви, і три країни сформували проросійський блок у самому серці Сахелю. Але саме в Малі присутність росії найглибша. "Африканський корпус" визнав певні втрати в боях, зазначивши, що евакуював своїх поранених і важку техніку. Тим часом, наближені до міністерства оборони військові блогери писали, що неподалік міста Гао було збито російський гелікоптер, а всі, хто перебував на борту, загинули.Втрати сягнули й найвищих рівнів малійського уряду. Хунта пізно ввечері в неділю підтвердила, що Садіо Камара – міністр оборони Малі й один із ключових архітекторів партнерства з росією – помер від поранень, отриманих під час теракту смертника на його резиденцію.Коли у 2021 році військові Малі захопили владу, саме Камара був рушієм стрімкої зміни союзницьких орієнтацій країни, зазначив Ібрагім. Хунта вислала Францію, яка тримала війська в країні ще з часів інтервенції 2013 року проти туарезьких та ісламістських бойовиків, і обрала росію за свого головного політичного й військового покровителя.Відтоді москва намагається повторити в Малі модель, яку вона вже застосовувала в інших країнах Африки: пропонувати безпекову підтримку й політичне прикриття в обмін на доступ до багатих природних ресурсів.Спершу хунта звернулася до групи Ваґнера. У листопаді 2023 року підтримувані Ваґнером малійські сили відбили Кідаль – твердиню туарегів, яка перебувала в руках повстанців понад десять років. Але доля Ваґнера змінилася після провального маршу Пригожина на москву. Діяльність Ваґнера згорнули, а його бійців у Малі поглинув "Африканський корпус" – нова структура під безпосереднім командуванням російського міністерства оборони. Переформатованим російським силам не вдається досягти такої військової ефективності й політичного впливу, як у Ваґнера: найбоєздатніші підрозділи або воюють в Україні, або вже там полягли."Африканський корпус" уперше зіткнувся з серйозними проблемами влітку 2024 року, коли в Малі повстанці влаштували засідку та вбили до 50 російських солдатів – це вважають найкривавішим окремим інцидентом для росії на континенті.Втрата Кідаля тепер означає різке погіршення становища росії в Малі. москва поки що тримається обережного тону. МЗС оприлюднило коротку заяву із засудженням атак, але не повідомило подробиць про роль росії в боях. Натомість державні ЗМІ та прокремлівські Telegram-канали поспішили підкреслити участь москви, приписуючи російським силам успіх у стримуванні повстанців.

🇪🇺🇺🇦 «Наразі я маю кілька пропозицій щодо того, як ми можемо крок за кроком наблизити Україну до Європейського СоюзуТому що ми повинні дати людям в Україні, а це все ще 35 мільйонів українців перспективу, що вони є її частиноюУкраїна відчуває себе європейською країною. Вона і є європейською країною. І тому ми повинні залишатися відкритими для нових членів. Європейський Союз не повинен стати ексклюзивним клубомУкраїна повинна мати європейську перспективу. Ми не повинні втратити Україну на користь росії навіть на рівні почуттів. Натомість ми повинні сказати людям в Україні: "У вас є майбутнє в Європі". Процеси вступу до Європейського Союзу – це процеси, які завжди тривають дуже довгоУ Зеленського колись була ідея вступити до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року не є реалістичнимІ я також сказав Зеленському: "Будь обережним, не плекай занадто великих надій, які потім знову супроводжуватимуться розчаруванням"Колись Україна підпише угоду про припинення вогню. Колись, сподіваюся, буде мирний договір із росією. Тоді, можливо, частина території України більше не буде українською.Якщо він захоче донести це до власного населення і отримати підтримку більшості, а він повинен провести референдум з цього приводу, тоді він повинен одночасно сказати населенню: "Але я відкрив для вас шлях до Європи"І ми маємо дати на це правдиву відповідь. Ми не маємо казати: "Колись ви зможете прийти", натомість ми маємо сказати Україні: Так, є конкретний план дій, поетапні зміни того, як ви можете наблизитися до Європейського Союзу, і це перші кроки, які є правдивими, незворотними і які зрештою приведуть до повноправного членства в ЄСЦе займе тривалий час, але ми повинні почати. Будь-який шлях, яким хочеш пройти, починається з першого кроку» — канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.Підписатись на iPress

Топи та стринги. Як друг Епштейна Лес Векснер сексуалізував дитячу моду. Головне з публікації Дебори Френсіс-Вайт:Меланія Трамп знову повернула справу Епштейна в заголовки газет після того, як її чоловік доклав чимало зуусиль, щоб прибрати її з порядку денного. У стриманій промові з трибуни Білого дому минулого тижня вона применшила значення власних стосунків із Джеффрі Епштейном та його спільницею Ґіслейн Максвелл і закликала законодавців дати Епштейновим жертвам можливість свідчити під присягою перед Конгресом.Дональд Трамп, коли його запитали про прохання першої леді щодо подальшого розслідування, назвав постраждалих "жінками, жертвами чи як їх там".Така буденна зневага – саме те, чого ми звикли очікувати від міжнародного скандалу, який вивів на денне світло невимовно жахливі зловживання владою щодо дітей і жінок. Пем Бонді, як нам повідомили, більше не свідчитиме перед комітетом Конгресу щодо "можливих порушень" у розслідуванні Міністерства юстиції, оскільки вона більше не є генеральною прокуроркою США. Міністерство юстиції США стверджує, що виконало свої юридичні зобов’язання за Законом про прозорість файлів Епштейна, опублікувавши понад 3,5 мільйона сторінок документів. Воно вважає перегляд пов’язаних з Епштейном файлів завершеним.На сьогодні до відповідальності притягнуто лише одну особу – Максвелл, і жодного чоловіка. То що ж нам залишається? Усвідомлення того, що достатньо заможні й впливові можуть пережити переконливі докази найжахливіших злочинів без арешту, звинувачення чи навіть розслідування.Здається, це переломний момент, але на слуханнях у Конгресі був один разючий день, який висвітив, як ці цінності десятиліттями просочувалися в нашу культуру, наче отруйний газ. То був день, коли на авансцену вийшов роздрібний мільярдер Лес Векснер. Я дивилася на його самовдоволений сміх, поки його адвокат виразно шепотів: "Я тебе, бляха, вб’ю, якщо ти ще раз відповіси на питання більш ніж п’ятьма словами".Я впізнала його обличчя з документального серіалу Hulu 2022 року під назвою "Victoria's Secret: Ангели і демони", у якому Векснер – мозок знаменитої мережі білизни, фігурував на першому плані. Тоді документальний фільм викрив, що Векснер надав Епштейну довіреність, яка давала йому повний контроль над особистими та діловими фінансовими справами Векснера, понад 20 років.У 2002 році Victoria's Secret запустила підліткову лінію під назвою Pink, яка, за словами компанії, мала на меті привабити підлітків, щоб зробити їх клієнтами на все життя. Як сказав сам нажаханий режисер документального фільму Метт Тирнауер: "Це тінейджерки в одязі, що ледве прикриває тіло, з величезними льодяниками та хула-хупами. Або я потрапив у якусь набоковсько-лолітівську пародію, або це реальність. Боюся, це було насправді". Це була не просто якась брудна програма лояльності, а спосіб легально виставляти підлітків як секс-об’єкти на центральних вулицях та в сімейних торгових центрах.Це був не перший крок Векснера в сексуалізації дітей і молодших підлітків. Він фактично винайшов культуру "твінів" зі своїм брендом Limited Too – відгалуженням відомого магазину жіночого одягу, що належав компанії Tween Brands. То був перший магазин, який рекламував моду, прикраси, косметику та засоби краси безпосередньо дітям віком від 7 до 14 років. Бренди Векснера були відомі тим, що занижували розміри, через що дівчата-твіни та підлітки, які зазвичай носили 10-й розмір, ледве влазили в 14-й чи 16-й. Це було зроблено навмисно, щоб вплинути на їхню самооцінку та зробити "тендітний образ" бажаним. Дівчата готові були моритиь себе голодом, якщо в їхні джинси чи топ вшивали не ту бірку. Компанії Векснера не просто змусили свою клієнтську базу купувати одяг, щоб сексуалізувати власних дітей; вони обманом змусили жінок і підлітків морити себе голодом, щоб більше скидатися на сексуалізованих дітей. Твінам продавали дорослішання, а нам продавали молодшання. Це означало, що всіх можна було запросити в гардероб Лоліти, де ми могли жити разом, недогодовані й сповнені самоненависті.

Кремль використав поїздку MAGA-інфлюенсерів для операції впливу в Молдові. Головне з розслідування VSquare: Звіт Alliance4Europe та журналістське розслідування і Context.ro викрили: десятиденну подорож групи MAGA-інфлюенсерів зі США, Канади та Великої Британії до Молдови й Москви використали в російській онлайн-операції впливу. Цю операцію, яка отримала назву "Матушка" (також відома як Operation Overload або Storm-1679), пов’язують із цифровим втручанням кремля. Хоча прямих доказів того, що MAGA-інфлюенсери свідомо брали участь в російській операції, немає, наше розслідування встановило їхні зв'язки з росєю. Московський етап поїздки відбувся на запрошення російської православної церкви.Баусмана в мережі Salt and Light представили як керівника делегації американських, британських і канадських інфлюенсерів, які відвідали Республіку Молдова і Москву з 14 по 23 вересня 2025 року, щоб задокументувати нібито переслідування православних християн з боку Заходу. Їхню поїздку, що відбулася безпосередньо перед критично важливими парламентськими виборами, широко просували в Молдові. Головним промоутером була Salt and Light – газета та онлайн-платформа, яка, за даними DFRLab (організації з технічною та політичною експертизою у сфері дезінформації, що входить до Atlantic Council), є частиною операції "Матушка", а також підсилювалася телеканалом Moldova24 (MD24), який DFRLab раніше ідентифікувала як частину цифрової мережі, контрольованої молдовським олігархом-утікачем, який нині мешкає в Москві.У звіті Європейської комісії за 2024 рік зазначено, що в Молдові загалом поважають свободу віросповідання і доказів її порушення немає. Розслідування Context.ro від 2025 року виявило, що тема переслідування православних стала предметом петиції, поданої до ООН неурядовою організацією, яка тісно співпрацює з Justice pour Tous Internationale (JPTi), що фінансується "Правфондом", пов'язаним із кремлем.У нещодавно оприлюдненому звіті Alliance4Europe – панєвропейської ініціативи, створеної для запобігання, виявлення та протидії інформаційним маніпуляціям, встановлено, що поїздку блогерів і їхні публічні заяви використали в операціях цифрового втручання кремля. Дослідники дійшли висновку, що поїздку і заяви блогерів перетворили на інструмент дезінформаційної кампанії в рамках пов’язаної з росією операції FIMI, щоб просувати неправдиві твердження про переслідування православних за проєвропейського керівництва Молдови і схилити виборців на користь проросійських кандидатів. Розслідування не виявили доказів того, що учасники блогерської делегації свідомо брали участь в операції впливу.Водночас у звіті йдеться про "модель, за якої західних релігійних ультраконсерваторів із щирими переконаннями могли використати, свідомо чи несвідомо, для надання правдоподібності російським геополітичним наративам, спрямованим проти демократичних процесів у Молдові". Крім того, дослідники Alliance4Europe знайшли докази, що поїздку, згідно зі статтею, опублікованою Синодальним відділом із взаємин Церкви з суспільством і ЗМІ російської православної церкви, "організував Відділ зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату". Поїздка була офіційно санкціонувана російською владою і передбачала зустріч із заступником голови Державної думи російської федерації Петром Олеговичем Толстим, а також із кількома високопоставленими діячами російської церкви.Очільник блогерської делегації Чарльз Баусман – громадянин США, який, схоже, тепер живе в росії. Він заснував прокремлівське видання Russia Insider, що прагнуло запропонувати альтернативу тому, як росію зображають у західних медіа. Баусман опинився в росії після участі в штурмі Капітолію 6 січня 2021 року.

Безпека Затоки і український досвід. Нове стратегічне зближення. Головне з колонки Люка Коффі:Війна з Іраном створила численні геополітичні виклики й невизначеності, але водночас відкрила і певні можливості. Однією з них стала роль, яку Україна останніми тижнями відіграє як промоутер глобальної безпеки. Президент Володимир Зеленський побачив вікно можливостей для посилення безпеки в країнах Затоки, водночас поглиблюючи відносини з арабськими державами, і скористався ним. Відносини, що постануть унаслідок цього, будуть взаємовигідними і для України, і для держав Затоки.Загроза, з якою ці країни стикаються з боку іранських дронів і ракет, є значною. З огляду на інтенсивність війни в Україні й на те, що більшість авіаударів по Україні здійснювалися дронами – багато з яких були безпосередньо виготовлені, спроєктовані або створені за зразком іранських систем, – немає у світі країни з більш свіжим досвідом протидії іранським повітряним загрозам, ніж Україна.Ця нещодавня дипломатична активність виникла не за одну ніч. Від початку війни України з росією Київ взаємодіяв з арабськими державами з питань відновлення експорту зерна через Чорне море, пошуку регіонального сприяння в обмінах полоненими та мирних зусиллях щодо росії. Українські посадовці часто відвідували регіон, вибудовуючи зв'язки, які тепер створюють основу для глибшої безпекової співпраці.Наразі результати говорять самі за себе. Повідомляється, що понад 200 українських фахівців, зокрема військових спеціалістів, були скеровані до регіону, щоб допомогти державам Затоки захищати своє небо від загрози дронів. Україна також розробила вітчизняні системи боротьби з дронами, якими вже поділилася з партнерами в Затоці. Це взаємовигідна домовленість. Держави Затоки отримують доступ до випробуваних у бою українських технологій і до досвіду, здобутого великою ціною, тоді як Україна отримує вкрай потрібну фінансову підтримку та співпрацю в енергетичній сфері.Навіть якщо нинішнє припинення вогню тимчасово зменшує безпосередню загрозу з боку іранських дронів і ракет, немає жодних гарантій, що це триватиме. Україна та держави Затоки мають скористатися цим моментом, щоб піднести партнерство на вищий рівень.По-перше, Україна має завершити укладення угод із рештою держав Ради співробітництва арабських держав Затоки. Повідомляється, що переговори з Кувейтом, Бахрейном та Оманом тривають. В інтересах цих країн – швидко завершити переговори, щоб вони могли почати інтегрувати українську експертизу та обладнання у свої оборонні структури. По-друге, Україна та її партнери в Затоці мають розвивати спільні механізми закупівель і фінансування, зокрема спільне виробництво засобів протиповітряної оборони на території України. Українська оборонно-промислова база має величезний потенціал. До вторгнення росії у 2014 році Україна стабільно входила до десятки найбільших експортерів озброєнь у світі. Сьогодні, після років війни високої інтенсивності, український оборонний сектор став ще інноваційнішим і ще краще перевіреним у бою.Втім, хоча Україна має інженерний талант і промислові потужності, їй бракує достатнього інвестиційного капіталу. По-третє, співпрацю слід розширити за межі ППО й включити до неї морську безпеку. Україна могла б відіграти вагому роль у зусиллях із забезпечення безпеки Ормузької протоки та безперервності світової торгівлі. Спираючись на досвід, набутий у Чорному морі, Україна розвинула передові можливості у сфері протимінних заходів та безпілотних морських систем.Нарешті, це партнерство між Україною та державами Затоки, яке набирає сили, відкриває можливість зблизити НАТО і Раду співробітництва арабських держав Затоки у відповідь на спільні безпекові виклики. Йдеться не лише про військову співпрацю. Йдеться про захист цивільного населення, убезпечення життєво важливої інфраструктури, як-от опріснювальні установки, а також про забезпечення відкритості повітряного простору і морських маршрутів для безпечного переміщення людей та товарів.

Європа на гачку. Про проблеми розриву з американськими техногігантами. Дещо з публікації Politico:Європейські уряди активно намагаються відійти від американських технологій на тлі зростання побоювань, що президент США Дональд Трамп може перетворити роки цієї глибокої залежності на зброю. Брюссель працює над посиленням цифрового суверенітету в межах ЄС: на 27 травня запланований новий законодавчий пакет. Але амбітніші кроки роблять на національному, регіональному й муніципальному рівнях.Франція, наприклад, уже перейшла до обмеження використання американських відеосервісів на кшталт Zoom і Microsoft Teams, а також разом із Німеччиною, Нідерландами та Італією долучилася до розробки так званих цифрових спільних благ, які мають допомогти у створенні суверенної та масштабованої цифрової інфраструктури. Лише цього місяця всі французькі міністерства також зобов’язали до осені підготувати план цифрового суверенітету.Нідерланди, які раніше були серед найгучніших прихильників, щоб широко відчинити двері Європи для американських технологій, різко змінили курс у своїй столиці: Схолтес, який обіймав посаду заступника мера у 2023–2026 роках, започаткував багаторічну програму відмови від американського програмного забезпечення.Нідерландська ініціатива наслідує новаторський план найпівнічнішої землі Німеччини – Шлезвіг-Гольштейну, який першим у Європі вирішив повністю звільнити державне управління від американської технологічної залежності.Але, як там з’ясували, процес не буде ані простим, ані дешевим.Згідно з нещодавнім дослідженням Європарламенту, Amazon, Microsoft і Google контролюють близько 70% хмарного ринку ЄС, забезпечуючи роботу інтернету в тому вигляді, в якому ми його знаємо сьогодні. А 80% витрат європейського корпоративного сектору на корпоративне програмне забезпечення припадає на американських постачальників.Привид технологічної "кнопки відключення" – ситуації, коли Вашингтон може наказати американським компаніям припинити надання послуг у Європі, уперше чітко окреслився, коли головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан, як повідомлялося, втратив доступ до свого облікового запису Microsoft після того, як торік Вашингтон запровадив проти нього санкції. Через кілька місяців із суддею МКС Ніколя Гійю сталося те саме.Ці санкції забороняють користування такими платіжними системами, як Visa і Mastercard, а також сервісами на кшталт Amazon, Airbnb і Booking.com. Це рівнозначно своєрідній цивільній смерті.Поки американські фірми применшують страхи, що їх можуть змусити відключити європейські сервіси або те, наскільки далеко сягає влада Вашингтона над ними, – європейські альтернативи стрімко набирають популярності.Після інавгурації Трампа німецьку платформу Nextcloud дедалі частіше обирали різні адміністрації та бізнес як альтернативу Microsoft Office. У 2024 році німецька земля Шлезвіг-Гольштейн почала поступово відмовлятися від ключових іноземних технологій у державному управлінні, переходячи на програмне забезпечення з відкритим кодом.Першим кроком стало впровадження LibreOffice як стандартного програмного забезпечення для місцевої влади замість Microsoft Office. Невдовзі настала черга міграції поштової системи: із квітня по жовтень 2025 року перенесли 40 000 електронних скриньок зі 110 мільйонами календарних записів і листів з Outlook до OpenXchange.До літа 2026 року земля переведе на рішення з відкритим кодом і власну телефонну інфраструктуру. А пізніше цього року Шлезвіг-Гольштейн почне переводити всі системи Windows на Linux – процес, який планує завершити до 2028 року.Амстердам планує схожий, але обережніший маршрут відмови. Замість різкого розриву Амстердам обрав довгий перехід, поступово розплутуючи десятиліття залежності за триетапним планом: уже зараз запускати пілотні програми й закладати основу, у найближчі роки масштабувати їх, а до 2035 року забезпечити, щоб усі чутливі дані та критичні системи розміщувалися на європейській або нідерландській інфраструктурі. Проміжна ціль полягає в тому, щоб до 2030 року місто довело частку європейських хмарних сервісів до 30%.

Ірландія в кризі. Попередження для Європи. Головне з публікації CEPA:Криза в Ірландії вдарила як грім серед ясного неба. 7 квітня протести фермерів і перевізників через зростання цін на пальне швидко переросли у загальнонаціональні блокади. Дискусія цілком природно зосередилася на стрімкому подорожчанні пального та реакції уряду.Невдоволення владою існувало й раніше, але подією, що переважила шальки терезів, стала війна з Іраном, яка скоротила світові постачання і штовхнула ціни на пальне вгору. Це може бути не просто політична криза на заході європейського континенту. Це може бути сигнал лиха, який невдовзі повториться деінде.Перші протести виникли як низовий рух, певною мірою схожий на британські протести водіїв вантажівок 2000 року, які, своєю чергою, були натхненні французькими демонстраціями. Для Ірландії наслідки виявилися руйнівними: постраждали транспортні маршрути, розподільчі вузли та критична інфраструктура, а гнів був спрямований на уряд, який вважали відірваним від реальності, некомпетентним і таким, що рухається наче уві сні до національної катастрофи.У відповідь сили оборони були розгорнуті разом із підрозділами громадського порядку Garda Síochána, щоб допомогти розчистити ключові об'єкти й відновити доступ до життєво важливих ланцюгів постачання. Спочатку влада виключала переговори з лідерами протесту, проте, коли через блокаду портів запаси нафти почали вичерпуватися, вона зрештою відступила, намагаючись погасити кризу грошима. Початкові 250 млн євро (295 млн доларів) на скорочення податків на пальне були доповнені ще 505 млн євро різних поступок, зокрема податковими знижками, 13 квітня.14 квітня уряд – коаліція Fianna Fáil, Fine Gael і восьми незалежних депутатів – пережив вотум довіри з результатом 92 голоси проти 78.Поступка уряду стала наслідком колосального тиску: до 10 квітня, на третій день протесту, на понад 500 автозаправних станціях, як повідомлялося, уже закінчилося пальне, тоді як постачання з портів, нафтобаз і єдиного в Ірландії нафтопереробного заводу у Вайтгейті в графстві Корк, були суттєво порушені.Секторальні протести, очолені фермерами, підрядниками в аграрній сфері та автоперевізниками, невдовзі переросли в ширше протистояння між демонстрантами й державою через безліч криз, що нашаровувалися одна на одну, включно з вартістю життя, браком житла, імміграцією та економічною життєздатністю галузей, залежних від пального.В Ірландії пальне суттєво оподатковується: акцизи, ПДВ та екологічні збори становлять майже 60% роздрібної ціни, включно з вуглецевим податком, який мав зрости у травні, але після протестів його підвищення відклали до жовтня.Для багатьох учасників блокади це було радше крайньою реакцією на дедалі сильніший фінансовий тиск, а не політичною кампанією. Проте масштаби зриву швидко загострили напруження, і уряд почав приписувати елементи заворушень зовнішнім підбурювачам та участі ультраправих, попри брак таких доказів.Хоча раніше на державному мовнику RTÉ з'являлися сигнали, що уряд піде на діалог, згодом посадовці відмовилися зустрічатися з представниками протестувальників у Leinster House, намагаючись припинити блокади. Реакція уряду відбувалася на тлі ширших бюджетних зобов'язань, включно з майже 1 млрд євро іноземної допомоги з січня, а також орієнтовно 6 млрд євро на рік, які спрямовують на мережу неурядових організацій, наближених до держави. Під час голосування щодо довіри депутат від Керрі Майкл Гілі-Рей подав у відставку з посади державного міністра, заявивши, що уряд більше не представляє інтересів ірландців.Рішення залучити збройні сили та підрозділи громадського порядку для розгону протестів може виявитися визначальним моментом для чинного уряду, і деякі спостерігачі припускають, що це підірве його політичний авторитет.Найближчими місяцями Ірландія має перебрати на себе головування в ЄС.

Коли путін припертий до стіни. Що зробив би Трамп, якби путін ударив по Європі? Головне з колонки Девіда Ігнатіуса:російський президент притиснутий до стіни. Це робить його небезпечнішим. Його армія загрузла в Україні, попри величезні втрати. Він, схоже, не здатен допомогти Ірану, одному зі своїх небагатьох союзників. А його найкращого друга в Європі, угорського лідера Віктора Орбана, щойно усунули.Імовірно попереду ще гірші проблеми. російська економіка, попри короткочасний виграш від стрибка цін на нафту, перебуває у безладі. Європейські країни стають сильнішими й роздратованішими, а сили НАТО розгорнуті від Білого моря в Арктиці до Чорного моря на півдні. І війна в Україні триває, майже не залишаючи шансів на вирішальну перемогу, якої так прагне путін.Якби ви були путіним і відчували такий тиск, то, можливо, вже почали б думати про наступну війну – проти Європи, навіть продовжуючи буксувати в Україні. Ви могли б навіть замислюватися, чи не настав час ударити – до того, як європейські країни повністю переозброяться, до того, як Україна створить нову зброю, здатну діставати ще глибше в росію, і поки ваш приятель Трамп сидить у Білому домі та ставиться до НАТО як до боксерської груші.Моторошна перспектива майбутнього конфлікту між росією та Європою є темою важливого, але малопоміченого дослідження, оприлюдненого в березні колишнім співробітником національної розвідки США з питань росії Юджином Румером.Румер робить суворе попередження: "Вторгнувшись в Україну під хибним приводом необхідності убезпечити свій західний фланг, росія має всі шанси вийти з війни менш захищеною, більш озлобленою і більш загрозливою для Європи, ніж до війни. Її уявлення про загрози кидатимуть довгу тінь на Європу"."Я глибоко переконаний, що Європа є найважливішим театром для росії. Саме там буде зосереджена енергія путіна", – заявив Румер. Поки путін живий, додав він, Україна залишатиметься "незавершеною справою".Україна загрожує путіну саме тим, що хоче бути частиною Європи. Це робить її вістрям того європейського списа, яким він її бачить. "З погляду Кремля, як неодноразово заявляли високопосадовці росії, Європа перебуває у стані війни з росією", – пише Румер. Поки путін веде "гібридну" кампанію прихованих диверсій проти союзників України, Європа дедалі краще розуміє сигнал. росія "може бути готова застосувати військову силу проти НАТО протягом п’яти років", – попередив минулого року генеральний секретар НАТО Марк Рютте.Цього тижня росія посилила тиск на Європу: її міністерство оборони попередило, що може завдати ударів по європейських країнах, які постачають Україні дрони. До цієї групи входять Німеччина, Британія, Швеція, Італія та Нідерланди. Європейцям, гаркнула росія, слід перевірити "адреси та місця розташування" компаній, що постачають ці дрони.путін схильний до ризику, що й показало його вторгнення в Україну. А що, як він вирішить, що його вікно можливостей для виклику НАТО та нав’язування нового порядку зачиняється? Що зробив би Трамп, якби путін ударив по європейській країні? Трамп стільки часу паплюжить НАТО, що європейці вже сумніваються в надійності американських безпекових гарантій. Його останні антинатівські тиради були зосереджені на відмові альянсу допомагати США та Ізраїлю у війні з Іраном. Перед тим як Рютте цього місяця відвідав Вашингтон, Трамп назвав НАТО "паперовим тигром", якого "путін не боїться".Одним із найнедопустиміших зовнішньополітичних кроків Трампа була б відмова від союзників США по НАТО в Європі саме тоді, коли вони стикаються з наростаючою та прямою загрозою з Москви. Європа чує сирену в нічній темряві. Трамп настільки зациклений на своєму переліку антинатівських претензій, що, здається, не чує того, що може стати найбільшою кризою його президентства. Якщо колись історики запитають: "Хто втратив Європу?", то що у відповідь скажуть покірні радники Трампа з національної безпеки?

Хто контролює кошик покупок, яким керує штучний інтелект. ШІ змінить те, що ми купуємо, і те, як ми платимо. Головне з публікації Падрайга Нолана:Нова модель покупок на основі ШІ, відома як агентна комерція, провіщає потенційно революційний зсув і порушує складні регуляторні та правові питання. Бізнесу, можливо, вже не доведеться змагатися переважно за людську увагу. Йому може знадобитися змагатися за увагу ШІ-агента.Якщо ШІ-комерція набуде поширення, ризик полягає не просто в тому, що Європа відстане. Питання в тому, що рішення про те, що саме купується і як відбуваються транзакції, формуватимуться системами, створеними деінде, навіть якщо сам платіж проходитиме через європейську інфраструктуру.Але Європа має важливі можливості. Вона створила потужні системи в таких сферах, як миттєві платежі та відкритий банкінг з оплатою напряму з рахунку (Pay-by-Bank), а європейські платіжні мережі й банки співпрацюють із Mastercard і Visa, щоб ШІ-агенти могли безпечно працювати в межах наявних платіжних систем. Європейські платіжні провайдери, такі як Nexi, також співпрацюють із Google Cloud, щоб створити інфраструктуру, яка дає ШІ-агентам змогу здійснювати безпечні авторизовані платежі.Наші фінансові системи не були спроєктовані для ШІ: вони виходять із того, що кожен платіж здійснює людина. У Європі правила сильної автентифікації клієнта вимагають, щоб користувач активно схвалював транзакції, на відміну від гнучкіших, переважно ризикоорієнтованих підходів, поширених у США.Це працює, коли людина натискає кнопку. Це важко застосувати, коли ШІ діє в межах правил, які користувачі вже встановили. Якщо ШІ-агентові дозволено діяти, що слід вважати схваленням? Чи має користувач схвалювати кожен платіж, чи достатньо одноразового дозволу? І якщо щось піде не так, хто нестиме відповідальність? Компанії створюють рішення, щоб зробити платежі, керовані ШІ, безпечними. Mastercard працює над системами, здатними фіксувати, на що саме користувач уповноважив ШІ, і перевіряти кожен етап транзакції. Visa тестує механізми, які дозволяють ШІ-агентам працювати в межах захищених платіжних середовищ.Хоча ШІ стає шаром, який формує рішення і визначає, які варіанти показувати, порівнювати і обирати, він поки що не повністю контролює платежі. Покупки, як і раніше, відбуваються через наявні платформи та системи. Перші експерименти, як-от спроба Walmart запровадити оформлення замовлення всередині ШІ-чату, показують і напрям руху, і межі нинішніх моделей.Якщо ШІ почне приймати рішення і виконувати транзакції, він стане новим потужним шаром в економіці. ШІ-комерція не усуває платежі. Вона змінює момент, коли робиться вибір. Сьогодні, коли ви платите, різні постачальники платіжних послуг конкурують за вибір користувача, зокрема ті, що пропонують картки, гаманці чи миттєві перекази з рахунку на рахунок. Цей вибір відбувається на етапі оформлення покупки. З ШІ він може відбуватися раніше. З часом це може змістити перевагу в бік тих способів оплати, які є найдешевшими, найшвидшими й найпростішими для використання ШІ, незалежно від того, чи йдеться про картки, оплату безпосередньо з банківського рахунку, чи навіть про цифрове євро, якщо його буде запроваджено.Без активного схвалення користувачем кожної дії виникає потенційно небезпечний розрив між тим, як платіжні системи Європи працюють сьогодні, і тим, як їм, можливо, доведеться працювати в майбутньому. Якщо цей розрив не буде усунено, інновації перемістяться деінде, а Європа наздоганятиме, а не вестиме.Але якщо Європа працюватиме разом із галуззю, у неї є шанс вплинути на те, як розвиватиметься ця нова модель. Це означає встановлення чітких правил того, як може діяти ШІ, як надається згода і хто несе відповідальність, коли щось іде не так, із зосередженням на таких результатах, як довіра та підзвітність, а не на приписуванні конкретного способу побудови технології.