Telegram statistics channel - @history_roman

26 травня 1938 року в німецькому місті Вольфсбург відбулася урочиста церемонія закладання заводу з виробництва народного автомобіля — Volkswagen. Ініціатором створення нового автомобіля виступив Адольф Гітлер, який прагнув зробити легковий транспорт доступним для широких верств населення. Проєкт реалізував конструктор Фердинанд Порше, якому доручили створити просту, надійну й дешеву машину.Завод, що отримав назву Volkswagenwerk GmbH, мав стати центром автомобільного виробництва Третього Рейху. На церемонії відкриття Гітлер особисто представив прототип майбутнього автомобіля — «KdF-Wagen», що означає «Автомобіль сили через радість». Назва була пов’язана з нацистською програмою масового дозвілля.Початок Другої світової війни зірвав плани масового виробництва «народного автомобіля» — завод переорієнтували на випуск військової техніки. Після капітуляції Німеччини підприємство опинилося під контролем британської адміністрації, яка відновила виробництво легкових авто. Саме тут почалася історія легендарного Volkswagen Beetle, що став одним із найуспішніших автомобілів XX століття.

23 травня 1938 року внаслідок теракту, організованого радянською спецслужбою НКВС у Роттердамі, загинув провідник Організації українських націоналістів, полковник Євген Коновалець. Це стало не лише важким ударом для українського визвольного руху, а й каталізатором внутрішніх суперечностей у середовищі ОУН. Ідеологічні й особисті розбіжності, що вже назрівали, поглибилися після смерті лідера, і згодом призвели до розколу організації на два ворогуючі крила — прихильників Андрія Мельника та прихильників Степана Бандери.Відповідальність за вбивство Коновальця взяв на себе агент НКВС Павло Судоплатов. У своїх мемуарах, написаних уже після розпаду СРСР, він детально описав перебіг операції. Ось як він згадує останні хвилини зустрічі з Коновальцем:"Час за десять дванадцята. Прогулюючись вздовж провулку біля ресторану "Атланта", я побачив Коновальця, що сидів за столиком біля вікна і чекав на мене. Цього разу він був сам. Я увійшов до ресторану, підсів до нього, і після нетривалої розмови ми домовилися зустрітися у центрі Роттердаму о 17.00. Я вручив йому подарунок, коробку шоколадних цукерок, і сказав, що мені зараз треба повертатися на судно. Йдучи, я поклав коробку цукерок на столик біля нього. Ми потиснули один одному руки, і я вийшов, стримуючи своє інстинктивне бажання відразу ж кинутися бігти."

У 6 класі вивчається тема падіння Римської імперії. Для кращого розуміння цієї теми вчителі можуть використовувати уривок з твору римського автора Сальвіана, який був сучасником описуваних подій. Насправді цей текст доволі складний для сприйняття підлітками, проте в дорослому віці він добре пояснює, чому занепадають імперії. А якщо прочитати його уважно, можна помітити багато паралелей із нашим часом.Тож якщо вам цікаво — читайте й діліться враженнями в коментарях.«...Бідняки знедолені, вдови голосять, сироти зневажені, і до такої міри, що багато з них, навіть родовиті й добре освічені, тікають до ворогів. Щоб не загинути під тягарем повинностей на державу, вони йдуть шукати у варварів римської людяності, бо не в змозі більше терпіти варварської жорстокості римлян... Більшість оббирається меншістю, державні податки перетворилися на приватний прибуток, так поводяться не тільки вищі чиновники, але й усяка дрібота, не тільки судді, а й підлеглі чиновники.Місто Трір тричі було розграбовано варварами, країна всіяна трупами, і земля полита кров’ю; і ось жителі Тріра звертаються до імператора з проханням... про захист і допомогу? Ні: вони просять театральних видовищ. Правителі міста жирують, упиваються до нестями під час бенкетів з божевільними криками та словами. Не було в них сили на те, щоб захищати місто, вистачало сил тільки на те, щоб пити... Спустошення країни було великим, проте цьому ще можна було зарадити. На жаль, не було ніяких ліків, аби підняти низьку мораль людей. Римляни набагато більші вороги самі собі, ніж їхні зовнішні вороги. Ніхто не каже, що це місто загинуло від нашестя варварів, оскільки смерть народу римлян настала раніше, ніж їхня загибель від варварів».

Хто перший носив туфельки на підборах?Перші згадки про взуття з підборами датуються давніми часами, але систематичне використання підборів почалося в Персії приблизно у XV столітті. Тамтешні вершники — використовували взуття з невисокими підборами, щоб краще триматися в стременах. Каблук не давав нозі ковзати вперед, що було важливо під час швидкої їзди або стрільбиЗгодом це взуття потрапило до Європи через дипломатичні й торговельні контакти. У XVII столітті воно вже стало модним серед європейської аристократії — не лише як знак приналежності до воєнної еліти, а й як символ соціального статусуОдним із головних популяризаторів підборів у Європі став французький король Людовік XIV. Його особисті підбори часто мали червону підошву — не просто для краси, а як свідчення його високого статусу. У 1670-х роках червоний підбор був дозволений лише тим, хто мав придворний ранг. Окрім того, високий каблук візуально збільшував зріст короля та акцентував увагу на його вбранні, що саме по собі було інструментом влади

День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу!Вранці 18 травня 1944 року НКВС почало масштабну депортацію кримських татар із їхньої рідної землі. За офіційними даними, було виселено понад 183 тисячі осіб — переважно до Узбекистану, а також у менших групах до Казахстану, Таджикистану та Росії. Через важкі умови і голод під час депортації загинуло від 15% до 46% кримських татар — різні джерела дають різні оцінки втрат.Офіційно причиною називали масове співробітництво з нацистами, але серед виселених були ветерани Червоної армії, офіцери та люди з бойовими нагородами. Наприклад, двічі Герой Радянського Союзу Амет-Хан Султан уник депортації, але позбавлений права жити в Криму.На збори давали від кількох хвилин до пів години, людей вантажили в товарні вагони з мінімальним харчуванням. Під час транспортування померлих ховали вздовж колій або просто скидали з вагонів.Справжні колаборанти залишились поза увагою: частина була евакуйована до Німеччини, де увійшла до підрозділів СС.Кримським татарам дозволили повернутися додому лише у 1989 році — через 45 років після депортації, більшість із них жили в умовах спецпоселення.

Білий дим вам у стрічку!Вчора обрали нового Папу, і він узяв ім’я Лев XIV.Чи буде він прихильним до України — покаже час. А поки пропоную згадати його попередника — Лева XIII, який очолював Католицьку церкву з 1878 по 1903 рік.Лев XIII мав один із найдовших понтифікатів в історії — майже 25 років. Його запам’ятали як інтелектуального Папу: він відродив томізм, приділяв велику увагу освіті й науці, а також виступив із низкою важливих соціальних документів. Зокрема, енцикліка «Rerum Novarum» (1891) стала підвалиною католицького соціального вчення, адже стосувалася прав працівників і справедливості у суспільстві.А що щодо України?Лев XIII із великою прихильністю ставився до Української греко-католицької церкви. У 1880 році було розроблено проєкт піднесення Галицької митрополії до рівня патріархату, однак ініціатива наштовхнулася на опір з боку уряду Угорщини, а також польського та угорського єпископату. Через таку зовнішню протидію плани залишилися нереалізованими.Попри це, Папа продовжив підтримку. У 1885 році було засновано Станиславівське єпископство, а у 1895 році Лев XIII іменував митрополита Галицького Сильвестра Сембратовича кардиналом. Таких випадків в українській історії було зовсім небагато.Ще одним важливим кроком стало створення у 1897 році окремої семінарії для українців у Римі — Української колегії при церкві св. Сергія і Вакха.Лев XIII був першим Папою, який не просто визнавав, а й активно підтримував українську східну традицію в Католицькій церкві. Це дало потужний імпульс для розвитку УГКЦ у XX столітті.

8 травня — це День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війніПропоную покрокову інструкцію, щодо того як можна більше дізнатися про ваших предків, котрі приймали участь у цій кривавій війні: 1. Надягаємо піратську пов’язку на око і кричимо - о-хо-хо, а якщо серйозно - вмикаємо в браузері VPN. Якщо немає - потрібно встановити. Шукати доведеться через російський ресурс і він не завжди відкривається без увімкненого VPN.2. Переходимо на сайт - https://pamyat-naroda.ru/3. На сайті буде простий пошук - ПІП та дата народження - писати потрібно російською. Якщо з першого разу не знаходить - зробіть декілька помилок у прізвищі та імені. Або просто не пишіть по батькові. Українські імена писали хто як захоче. Наприклад - Йосип, Йосиф, Иосип…4. Якщо ваше прізвище дуже популярне, тоді переходимо у розширений пошук. У ньому до прізвища та ім’я додайте населений пункт. Кількість запитів має суттєво скоротитись.5. Для уточнення можна використовувати дату народження. Але вона також може бути внесена із помилками. Рівень освіти був низьким. 6. Далі переходимо за знайденими картками і читаємо інформацію. Якщо пощастить - її буде багато. Якщо ні - буде маленьке досьє та посилання на архіви. Що вдалося знайти мені - інформацію про смерть, нагородні листи із конкретною інформацією, що зробили різні діди, щоб їх отримати. Один із них служив офіцером - тому вдалося отримати фото. Також віднайшов місце поховання, котре родинні було невідоме. І головне - знати про своїх предків - потрібно. Носити фото дідів на палках - кринж. Не переплутайте.

Історичний парадоксУ світі існує корона Карла Великого, яку він ніколи не носив. Її інша назва — Імператорська корона Священної Римської імперії.Її створили в XI столітті для коронації Конрада II. Згодом корону використовували для інтронізації інших імператорів. Цікаво, що перших володарів коронували на могилі Карла Великого в місті Аахен, а згодом церемонію перенесли до Франкфурта-на-Майні.Виготовлена із золота, корона має незвичну восьмигранну форму. Її пластини інкрустовані сапфірами, смарагдами, гранатами та прикрашені емалями зі сценами зі Святого Письма. Центральна арка з хрестом символізує владу, даровану Богом.Нині корона зберігається у Відні, в Імперській скарбниці Хофбурзького палацу. Останній імператор Священної Римської імперії, Франц II, відмовився повернути її, попри письмові зобов’язання. У 1938 році корону тимчасово перевезли до Нюрнберга, а в 1946-му повернули до Відня. Через неврегульований правовий статус австрійський уряд відмовляється виставляти її за межами країни.

Поговоримо про походження сузір’я Тельця?Для цього маємо заглибитися у давньогрецьку міфологію і поговорити про Європу та Зевса.Європа була дочкою фінікійського царя Агенора. Одного разу, коли вона разом із подружками збирала квіти на березі моря, її побачив Зевсу.Він одразу закохався у Європу, але знав, що якби він з'явився перед нею у своєму справжньому божественному вигляді, вона б злякалася.Тому Зевс вирішив перехитрити дівчину: він перетворився на розкішного білосніжного бика з золотими рогами.Бик був настільки мирним і красивим, що Європа наблизилася до нього й погладила. Зевс обережно ліг на землю, запрошуючи її сісти йому на спину. Європа, зачарована його лагідністю, зробила це. Тоді Зевс-бик стрімко піднявся й помчав до моря. Він подолав Середземне море і доправив Європу на острів Крит.Там Зевс відкрив своє справжнє обличчя і зізнався в коханні чи просто зґвалтував. З їхнього союзу народилися три сини: Мінос, Радамант і Сарпедон. Зевс не приймав участь у їх вихованіНа згадку про цю пригоду Зевс помістив образ бика на небо у вигляді сузір'я Тельця.

Як росія обманула ГрузіюУ XVIII столітті існувало Картлі-Кахетинське царство. Нині це центральна частина Грузії. Нею управляла династія Багратіони. В честь неї ще названо шампанське.Країна потерпала від тиску мусульманських країн — Персії та Османської імперії — і шукала собі православного захисника. Такого собі старшого брата, котрий і захистить, і останні штани не забере.Загалом, цим старшим братом у 1783 році виявилася Катька ІІ. Вона підписала із грузинами Георгіївський трактат. На бумазі обіцяла підтримку військом, однак залишила обмовку: в разі нападу значні сили на допомогу висилатимуться лише «за можливості». І ця «можливість» згодом виявилася фікцією.У 1795 році, коли перський шах Ага Мохаммед-хан напав на Тбілісі й спалив місто, російські війська нічого не зробили. В той час вони були зайняті поділом Польщі і було якось не до цього.І що ви думаєте? Тисячі людей загинули, а Грузія просить про більшу підтримку зі сторони росії. Безпосередню військову присутність, щоби наступного разу вже точно захистили від нападу Персії.Ну і захистили — в 1801 році було оголошено про анексію Картлі-Кахетинського царства. Представники династії Багратіонів заарештовані та депортовані до Сибіру, Москви і Петербургу.Якщо провести аналогії, то можна знайти багато спільних рис із історією України.