Еластичність і дефіцит кадрівВийшло нове дослідження Світового банку про дефіцит робочої сили в транспорті. В основному тексті багато policy-рекомендацій, а вся математика, яка під це підкладена, схована в додатки. І дарма, бо саме там є параметр, який перетворює розмови про кадри на прогноз. Я про нього вже писала - це коефіцієнт еластичності. Тільки цього разу це еластичність попиту на пасажирські перевезення. 1. Автори оцінили еластичність попиту на пасажирські перевезення відносно ВВП через подвійно-логарифмічну модель. Базовий показник подвійного логарифма дав неправдоподібно високу еластичність (≈3,2), оскільки модель намагалася врахувати різке зниження мобільності під час кризи 2014–2015 років, після початку пандемії, спричиненої COVID-19 у 2020 році, та у період з лютого 2022 року виключно через зміни ВВП. Тому для 2014, 2020 та 2022 років було введено фіктивні змінні структурних розривів, еластичність стає 0,98, тобто близькою до одиниці. Але важливо враховувати, що навіть із “нормальною” еластичністю рівень попиту може бути нижчим через такі зсуви. 2. Для прогнозу попиту на робочу силу автори беруть еластичність 0,98 (і ставлять її однаковою для вантажних і пасажирських перевезень), масштабують попит на перевезення пропорційно до ВВП з цією еластичністю і припускають сталу продуктивність праці. Далі це перекладається у потрібну чисельність зайнятих в автотранспорті. У базовому сценарії прогнозована зайнятість зростає з 400 тис. у 2023 році до майже 594 тис. до 2035 року, тобто +49%. За сценаріями розкид на 2035 рік становить приблизно 519–660 тис. 3. У попередньому пості про еластичність заміщення між видами транспорту ідея була проста: коефіцієнт робить сценарії рахованими. Тут так само, тільки об’єкт інший. Якщо в уряду є цільовий сценарій зростання, цей параметр дає першу оцінку того, як швидко зростатиме потреба в людях в автотранспорті, а це вже основа для рішень про профосвіту, підготовку водіїв, умови праці, безпеку, спрощення входу в професію або, навпаки, контроль якості. #транспортна_наука