Чи почне Нацбанк знижувати облікову ставку вже цього тижня?https://forms.gle/xJFT11ad1Fgvvwq39Минулого разу респонденти не вгадали рішення регулятора, очікуючи на зниження ставки вже у жовтні. Голоси на КМП розділилися як стосовно того, що робити у жовтні (знижувати чи тримати незмінною), так і у грудні. Тобто максимально заплутано. Нагадаю, що офіційний макро-прогноз НБУ передбачає збереження ставки у грудні на поточному рівні (15,5%).Тим часом інфляція сповільнилася в жовтні до 10,9% у річному вираженні. НБУ очікує на кінець 2026 року інфляцію в розмірі 6,6%, а отже, реальна ставка ex-ante перевищуватиме 8%. Що немало. ДОДАНО. В листопаді ціни сповільнилися до 9.3% р/р.Чи не час знижувати ставку ще цього року? Чи знижували би ви?Третє, традиційне питання – про курс. Якось так виходить, що оглядаєшся на вже майже минулий рік, й девальвація відсутня (42,06 проти 42,04). Дивишся на платіжний баланс і неясні перспективи фінансування на рік наступний, і якось лячно. І так вже не перший рік.Буду вдячний за ваші думки з цього приводу і щиро дякую всім, хто долучається.#ICUбарометр
Облікова ставка, на думку більшості опитаних, залишиться на рівні 𝟏𝟓.𝟓%. Водночас майже кожен п’ятий респондент очікує її зниження — особливо після публікації даних про інфляцію за минулий місяць. Саме цей позитивний сигнал, ймовірно, підштовхнув багатьох у відповідь на запитання «А як би ви вчинили на місці НБУ?» обрати варіант «знизити ставку».Щодо курсу: ніхто не припустив, що гривня зміцниться відносно поточного рівня, хоча саме це й трапилося цього року. Це радше схоже на перемогу явного аутсайдера над фаворитом — трапляється, але на повторення мало хто розраховує. Водночас курсові очікування не можна назвати песимістичними. Навпаки, понад половина респондентів прогнозує девальвацію в межах до 7% упродовж наступних ~15 місяців. За такого сценарію гривневі активи мали б із запасом випереджати готівковий долар. Помітно також, що банкіри та експерти в опитуванні зазвичай закладають вищі темпи девальвації, ніж решта учасників.Що ж, побачимо. Нагадаю: рішення щодо облікової ставки оприлюднять традиційно о 14:00.Дякую всім, хто долучився до #ICUбарометр!
💼 Здійснили перші повернення заморожених активів клієнтам «Фрідом Фінанс Україна»!🤝 Раді бути одними з перших, хто допомагає інвесторам повернути їхні кошти та цінні папери після запровадження відповідних державних механізмів.
🤖 Процедура доступна як для чинних, так і для нових клієнтів ICU. Ми максимально автоматизували процес – все від подачі заявки до зарахування активів відбувається онлайн.
📲 Після повернення активи відображаються у системі ICU Trade, де інвестори можуть ними вільно розпоряджатися: тримати до виплати, продати достроково, інвестувати кошти у нові інструменти або вивести їх на свій банківський рахунок.
📊 Наразі ми здійснюємо повернення ОВДП та ОЗДП, а також виплат за ними. У планах — за можливості додати корпоративні та міжнародні цінні папери.Якщо ваші активи у «Фрідом Фінанс Україна» були заморожені, алгоритм повернення наступний:
1️⃣ Напишіть заявку на е-mail:
[email protected]2️⃣ За потреби пройдіть ідентифікацію та надайте необхідні документи
3️⃣ Після цього ми подаємо заявку до депозитарію на повернення активів
4️⃣ Якщо після звірки дані збігаються й немає уточнень, переказ цінних паперів здійснюється протягом трьох робочих днів, а коштів — до тридцяти днів
5️⃣ У разі відмови клієнт отримає пояснення та подальші інструкції
заощаджень звичайних американців.Указ доручить Міністерству праці розглянути можливість впровадження «safe harbour» для адміністраторів пенсійних планів, щоб мінімізувати їх юридичні ризики у разі включення приватних інвестицій, що зазвичай мають вищі комісії та не так легко оцінюються чи продаються, як публічні акції.Групи приватного капіталу, такі як Blackstone та Apollo, очікують, що доступ до 401(k) ринку може залучити сотні мільярдів доларів нових коштів, і вже почали створювати партнерства з великими керуючими активами. Зокрема, Blackstone об’єдналася з Vanguard, а Apollo та Partners Group — з Empower, великим адміністратором 401(k)-планів. BlackRock вже співпрацює з Great Gray Trust — незалежним адміністратором пенсійних накопичень.Відкриття ринку 401(k) для private equity відбувається на тлі складнощів галузі із залученням нових коштів від інституційних інвесторів (пенсій, фондів). Однак вкладення пенсійних накопичень у менш ліквідні приватні активи несуть ризики — вищі комісії, більший леверидж і менша прозорість оцінки активів фондів.https://www.ft.com/content/07906211-5ab8-4917-bcad-5397c0bc3170
Перегляд облікової ставки, якою вона буде цього разу?https://forms.gle/5Hfobyy7jA3huiUq7Вихідні дані: маємонаразі облікову ставку на рівні 15.5%. У січневому прогнозі Нацбанк зазначав,що не планує підвищувати її понад цей рівень. Інфляцію за березень зафіксувалина позначці 14.6%. Тут ще можливе зростання, але ближче до червня річні темпи мають сповільнитися.Не виключено, що новий макропрогноз виявиться навіть цікавішим, ніж саме рішення щодо ставки. У березні регулятор попереджав, що, найімовірніше, відкладає старт циклу зниження ставки. Цей момент у новому прогнозі мали би переглянути.З часу минулого КМПз’явився і меморандум з МВФ. Увагу привернув графік із прогнозом ставки — там цикл зниження стартує аж у першому півріччі наступного року. Відверто кажучи,такий підхід виглядає надто консервативним — принаймні в порівнянні з ринковими очікуваннями.А як ви вважаєте —чи варто Нацбанку вже зараз змінювати облікову ставку?Третє питання —традиційне: про курс долара на кінець року. Минулого разу питав про євро додолара — вийшло цікаво. Євро серйозно укріпився — з 1.05 до майже 1.14. По парігривня-долар теж маємо несподіваний результат — зараз долар коштує на 1.5%менше, ніж на старті року. Як надовготака ситуація?#ICUбарометр
Отож ставку сьогодні піднімуть, так вважає абсолютна більшість опитаних. Понад половина опитаних очікує її зростання на 0.5 п.п., до 14% Досить неочікуваним є результат другого питання. Зазвичай ми спостерігаємо ситуацію, коли наші респонденти очікують, що Нацбанк буде проводити більш м’яку, ніж вони вважають за потрібне. Сьогодні ж ми бачимо досить багато голосів за збереження ставки незмінною на рівні 13.5%. Не мало також і голосів за її більш різке підвищення. Чого не було в опитування, а на що точно варто звернути увагу – це оновлений макро прогноз. Він може бути навіть важливішим за саме рішення по ставці. Насамперед мені цікаво, чи закладатиме Нацбанк в ньому підвищення ставки на наступному засіданні в березні. І чи збережеться в прогнозі зниження ставки вже зовсім скоро – у другому півріччі цього року. Адже базовими очікуваннями по інфляції є сповільнення темпів її зростання ближче до середини року. Тепер про очікування завершення війни. На відміну від попередніх спроб спрогнозувати завершення її гарячої фази, сформульоване в опитуванні як зниження безпекових ризиків, очікування перемістилися за позначку «до кінця року». 40% опитаних обрало варіант «2026 рік». Це більше, ніж сумарна кількість голосів за перше та друге півріччя цього року. Схоже, що очікування українців, а абсолютна більшість респондентів громадяни нашої країни, є більш скептично налаштованими, ніж іноземці. Нагадаю, ціна на українські єврооблігації суттєво зросла з часу їх реструктуризації у серпні саме на очікуваннях завершення війни в Україні. Тобто зі сторони є більше сподівань на порівняно швидке її завершення, ніж всередині країни. Лише 16% обрали варіант що різкого закінчення війни, внаслідок певних домовленостей чи угоди, не буди. Ще пів року тому це був чи не базовий сценарій. Подивимося. Рішення по ставці сьогодні о 14-00. Відповіді на третє питання ще доведеться почекати. Велике дякую всім, хто долучається до #ICUБарометр !
Чи підвищить Нацбанк облікову ставку? https://forms.gle/mKcTprQwqzrnHAF48 Минулого разу сигнали Нацбанку про підвищення ставки були не зовсім зрозумілими. Як гадаєте, чи достатньо було одного підвищення облікової ставки на пів відсоткового пункту, враховуючи, що темпи інфляції досягли 12%? Тобто ціни зростають суттєво вище прогнозованих значень. З іншого боку, більшість макроекономічних прогнозів очікують зниження темпів інфляції ближче до середини року. Чи змінювали б ви ставку в цій ситуації? Факультативне третє питання стосується закінчення бойових дій в Україні. Враховуючи те, що ми не знаємо, як саме це відбудеться, сформулював його як суттєве зниження безпекових ризиків. Маємо сигнали зі США — чи вони хороші чи погані, поки не зрозуміло. Також є позитивні зрушення в Ізраїлі. Можливо, тепер настав час України? Ще кілька місяців тому економісти закладали у базовий сценарій поступове згасання війни без формальної угоди. Наразі це лише один із можливих варіантів. Буду вдячний за ваші думки з цього приводу! #ICUбарометр
👉🏻 початок📌 Сегмент банкнот 1000 грн є одним з двох, який зріс: за 2024 рік стало також більше купюр 20 грн (+8,8%).📌 Десяток стало більше (+18,7%) виключно за рахунок монет, які активно карбує НБУ. Аналогічна ситуація в сегментах п'ятірок (+13,7%), двійок (+10,4%) та одиничок (+5,2%).📌 За рік найбільше зріс попит на монету в 10 грн, оскільки її в обігу було найменше серед металевих гривень.📌 Ви здивуєтесь, але найдрібніші монети 10 та 50 шагів копійок все ще потрібні українцям: НБУ збільшив їх в обігу на 0,9% і 1,9% відповідно.📌 В усій готівці на монети 1, 2, 5 та 25 копійок, які перестали бути засобом платежу, але які до кінця війни можна обміняти в НБУ та уповноважених банках, приходиться 532 млн грн – це лише 0,065% грошей в обігу.822,4 млрд грн готівки.Наскільки це багато? 🤔📌 Якщо на підконтрольній уряду території проживає мінімум 30 млн осіб, то «дріб'язку» (монет і банкнот до 200 грн включно) на кожну особу приходиться по 3783 грн, а банкнот 500 грн та 1000 грн – по 23 637 грн. Якщо ви перерахуєте на більшу кількість наявного населення, середня сума «на руках» буде ще меншою.
Сьогодні змін по обліковій ставці не буде.Так вважають респонденти опитування, які майже одностайно обрали варіант із збереженням ставки на рівні 13%. По другому питанню, як би ви вчинили на місці НБУ, теж більшість обрали збереження. Що цікаво, що серед інших варіантів відповідей набралося 19% голосів за підвищення ставки. В липні таких було 12%, в червні менше 5%. Тенденція.По додатковим питанням маємо цікаві відповіді. В фокусі цього разу було наповнення бюджету і як банки можуть йому посприяти. Ідею стягнення 50% податку на прибуток з банків заднім числом підтримали близько половини респондентів. Трохи більше людей вважають, що варто вдатися до змін у нормах резервування і таким чином спонукати банки до більших вкладень у ОВДП. Що цікаво, далеко не всі підтримують запровадження обидвох варіантів. І по дизайну монетарної політики. Третина вважає що від тримісячних депозитних сертифікатів треба відмовитися ще біля чверті проголосували за скорочення різниці у ставках, в порівнянні із ДС овернайт.Результати рішення – о 14-00. Лінк на трансляцію у першому коментарі.Дуже дякую всім хто долучився до опитування! #ICUбарометр
Ставку знизять чи вже після свят?https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeYchgtPuToHjSJ0k51oBVF_gCE2_N6c0xxmgWGmlDdPh1CxQ/viewformЩо маємо? - липневий макро прогноз НБУ, згідно якого ставку залишатимуть незмінною- повідомлення ЗМІ про рекомендації МВФ продовження зниження облікової ставки- інфляція прискорилася до 7.5% в річному вимірі.На мою думку, останній аргумент найвагоміший і Нацбанк на якийсь час зробить паузу. Як ви вважаєте, в НБУ будуть такі ж аргументи? І як варто вчинити.Додатково хотілося б дізнатися думку по кількох актуальних питаннях.1. Чи варто запроваджувати 50% податок на прибуток банків в 2024 році? Знову заднім числом в супереч всім принципам. Але, з іншого боку, прибутки банківської системи знову б’ють рекорди за рахунок високої ліквідності. Попри те що ставка податку на прибуток зараз 25%.2. Чи варто Нацбанку посилити вимоги до обов’язкового резервування щоб стимулювати банки робити більші обсяги вкладень у резервні ОВДП. Як і перше питання, це – про наповнення бюджету. 3. Чи варто змінювати дизайн монетарної політики в частині тримісячних депозитних сертифікатів (3М ДС). Нагадаю, за ДС овернайт ставка дорівнює обліковій, тобто 13%. За тримісячними сертифікатами ставка на три процентних є пункти вища, 16%, але існують обмеження на обсяг, який кожен конкретний банк може вкладати в цей інструмент. Ідея – стимулювати банки залучати більший обсяг гривневих депозитів терміном три та більше місяців, знижуючи інфляційні ризики. Чи актуальним залишається цей стимул і чи достатньою є існуюча маржа в три відсоткових пункти до облікової?Сподіваюся не перевантажив вас питаннями сьогодні. Буду радий почути думки розумних людей.#ICUбарометр
TGLIST.COM.UA
