Чашка з блішками | Канал Аліси Корж

🤪😏Одна з тем, яку дуже люблю і в інших книжках, і в своїй - це тема дружби. Певно, тому я і читаю підліткові історії - бо часто там це показано особливо щемко і щиро. В моїй історії є справжня жіноча дружба. Уна і Касі дуже різні. Одна - м'яка, ефірна і легка, немов аромат весняних квітів, інша - тверда і щільна, як уламок гірської породи, і така ж гостра. Одна вміє втішати і підтримати словами, інша виражає свою любов діями і вчинками. Їхні стосунки викликають у мене бурю емоцій і навіть трохи заздрість, адже мати таку дружбу - це скарб ✨Це уривочок з другої книги, але в першій є не менш щемкі моменти між цими двома:Серце рветься на частини, а в кутиках очей збирається волога. Міцно обіймаю Уну, аби вона фізично відчула те, що я хочу їй сказати.— Я більше нікому не дозволю образити тебе. Від зараз і назавжди, чуєш? — шепочу їй на вухо. — Я вирву серце кожному, хто посміє вичавити з тебе хоча б сльозинку.Уна шморгає носом і також обхоплює мене руками. Довго сидимо, тримаючи одна одну в міцних обіймах. Нарешті вона відсторонюється, витирає рукавом прекрасні заплакані очі і м’яко всміхається. #променіаласі

🖤 "Безніч", Джей Крістофф, Небо (переклала Ксенія Сокульська)Мія Корвере, яку веде помста за сім'ю, йде в школу вбивць, аби згодом вирішити долю трьох найвпливовіших людей Республіки. Почну з основного - мені сподобалося. Правда, я очікувала більш дорослої й кривавої історії, а отримала янґедалт з навчанням. Та мене це не розчарувало. Слухала в додатку Абук.🤌 Однозначно сподобалися💜 стиль і майстерність автора. Тут без питань. Крістофф володіє словом і сміливо сплітає з нього історію. Можливо, місцями запафосно для мене, бо я не люблю пафосну мову, але тексту це пасує. Він дуже технічний автор - історія складена академічно правильно, всі моменти і якісь дрібнички зіграли або, я певна, зіграють далі. Світ розкривався поступово, як і минуле персонажів. Тут я вчилась і записувала.💜 гумор. Я може й не гиготала, але посміхалась.💜 пан Добрик. Він прикольний)Але моменти, за які я чіплялась, саме на рівні світу й історії. Тут важливо, що я слухала книгу, а не читала, тож могла щось просто упустити. І що це дууууже суб'єктивно, і що я докопуюсь. Там є спойлери, тож прикрию.💜 світ ніби й інший, зі своєю космологією навіть (бо сонць кілька, інакше все працює), проте поміж унікальних тварин і явищ є щось геть з нашого світу - свині, коні, віслюки, Бургундія. Загалом, такого багацько, що мене трохи вибивало.💜 сама церква Нії викликала питання. Бо якщо вона така секретна, що ніхто про неї не знає, тоді де вони беруть гроші і замовлення? Якщо немає замовлень - то нащо їм нові околіти? Чому тільки чотири клинки кожного року і не більше? Врешті вийшло, що таки про неї знають, але ж казали...💜 процес навчання. Майже вся перша книга - це навчання Мії, але я його не відчула. Так, нам показали супер-пупер-опасних вчителів, і буквально у кожного з них був один дуже типовий вихід - вони з'являлись на перший урок, чомусь намагалися вбити околітів, а потім згадувалися десь дуже побіжно. Володар Касій взагалі не зрозумівся мені. Нам казали, що вони суперсильні й апасні, але жодного разу не показали цього. Навіть навпаки - в кінці вони взагалі виявилися damsels in distress, яких врятувала суперсильна Мія.💜власне, Мія. Вона суперсильна зі старту, і це те, чого я не люблю. Я люблю слабких сильних героїнь, а Мія для мене - сильна слабка героїня. Що також цілком ок, просто мені не дуже. Вона буквально з перших сторінок володіє тінями, посилає всіх наліво і направо, роздає стусанів і знає отрути, бо багато читала. Чому вона навчилася в тій церкві, окрім того, що їй перекроїли тіло і зробили сексі? Не дуже зрозуміло. Тобто, нічому такому, чому б вона не навчилася сама чи чого не знала раніше. Я не сильно відчула її арки, окрім нового досвіду дружби і кохання (?). В кінці вона стала ще сильнішою, проте це не її заслуга. Дуже видно, що автор сильно її любить і дає їй все найкраще (навіть цицьки).АЛЕ продовження я точно буду читати, а в ідеалі - слухати, бо зрозуміла, що історії, де є активний оповідач, мені більше заходять, коли хтось мені їх розповідає. Тож чекаю, коли абук озвучить другу і третю частини трилогії. В цілому, це для мене тверда 4+🌟, навіть попри моменти, бо історія цікава і з нею приємно проводити час. А ще, ну, пан Добрик ❤️#почитати

🙊 Пройшов місяць з виходу першої книги "Променів Аласі" і хочеться трохи відрефлексуватиЗа цей час відбулася перша презентація книги в Readeat, я отримала середню оцінку 4.86 на Goodreads і майже доредагувала другу книгу. А ще - зробила кілька висновків про ринок, які, в цілому, тісно пов'язані між собою. Може, нічого нового, а може й буде цікаво.Дісклеймер: 1) це не пост-ниття, ні-ні. Навпаки - я частково вдягнула машкару маркетолога і спробувала подивитися на все саме так. 2) всі думки ґрунтуються на моєму досвіді і точно не претендують на істину. 💜 Текст сам себе не продаєНавіть хороший. Ба більше - класична реклама також не сильно його продає. Що дійсно працює - так це відгуки, сарафанне радіо і великою мірою бренд автора (соц. мережі, офлайн події, участь в ком'юніті). І ось тут вже кожен сам вирішує, наскільки хоче і готовий у це вкладатися.💜 КонкуренціяУкраїнський автор конкурує не тільки з перекладами вже популярних західних авторів, а й з іншими речима - нетфліксом, іграми, думскролінгом в тіктоці, тощо. Навіть на книжковому ринку таке перенасичення новинками, що не загубитися серед усього цього різноманіття дуже важко. З іншого боку, книголюби страждають від fomo через неможливість прочитати все-все, що призводить до нервів і нечитуна. І так - українських авторів постійно порівнюють з перекладними і чомусь дивуються, коли виявляється не гірше 😁💜Основна боротьба йде не за гаманець читача, а за його часЯк авторка, я хочу не стільки продати книгу, як щоб її прочитали. І ось тут справжнє поле бою. Бо купити не дорівнює читати, книга може простояти на полицях роками. Тож саме за час читача доводиться боротися. Як? Здобувати і підігрівати його/її зацікавленність тими самими відгуками, сарафанним радіо, баззом в соц. мережах і активністю автора. Якщо про це говорять і це читають - значить, воно вартує часу. До слова, саме за час я дякую читачеві у подяках, бо це найцінніша валюта.💜Чим раніше - тим кращеПідігрівати ту саму зацікавленність варто починати задовго до виходу книги і бажано на тій площадці, де потенційно є ваша майбутня читацька аудиторія і в тому форматі, який підходить вам. Це важко і складно, але ну що ж вже, іноді треба виходити за рамки. Наприклад, мені дуже некомфортний формат відео, але заради експерименту я вирішила до кінця року кожного дня викладати тікток. Подивимося, що з цього вийде. 👉 Що б я порадила від себе автор(к)ам з майбутнім дебютом?💜Занизити очікування. Емоційно по мені найбільше вдарила невідповідність того, наскільки вихід книги big deal для тебе і наскільки це маленька подія в масштабах світу, навіть локального книжкового. ❤️ Знайти "своїх". Я безмежно вдячна всесвіту, що знайшла ком'юніті фелоу-райтерок і фелоу-райтерів, які проживали чи проживають те саме, що і я - і хвилювання, і зневіру, і сльози, і все-все. Хай і з більшістю ми знайомі тільки онлайн, та цей спільний досвід і взаємопідтримка неймовірно важливі 🙏🌟Користуючись нагодою. Якщо ви прочитали "Промені Аласі" і маєте бажання висловитися - тицьніть вашу чесну оцінку на Goodreads, а ще краще - напишіть там ваш чесний відгук про проведений час в Академії разом із Касі 🫶#виданнякниги

Шпаргалка по відомих структурах прозового тексту.Три акти (Сід Філд): 25%-50%-25%, перший акт суміщає в собі експозицію, стрімкий початок дії, представлення персонажів, основний конфлікт. Другий розвиває, третій дає кульмінацію і швидке завершення (розвʼязку)Три акти (Блейк Снайдер): додаєм на 7% каталізатор змін, першу половину другого акту присвячуємо іграм і забавам, останні 10% другого акту — найнижча точка “поганці насуваються”. Приклад: як приборкати дракона, Міцний горішок.Пʼять актів: спочатку довга експозиція, знайомство з персонажами і світом, дія починається ближче до 15-20% тексту, в третьому акті поворотний момент, виходимо на кульмінацію (все вже знайоме), в кінці після розвʼязки ще довго розповідаємо що сталося після, як склалося життя персонажів. Приклад: Володар перснів.Піраміда Фейртага: має 5 актів, стосується трагедій що тривають 3 години. половину історії герої “піднімаються” — тобто є надія на те що їхні життя стануть кращими в фіналі, кохані будуть разом і щасливі, але на середині йде перелам і решта історії це шлях на дно. Приклад: Ромео і Джульєта.Азійські 4 акти: Майже такі самі як 3 акти, але середина присвячена неочікуванному центральному повороту, додавання нової неочікуваної теми. Звичайна 3-актна структура не додає нові теми після першого акту. Основна ідея: гармонія всіх елементів сюжету. Приклад: “Паразити”, в середині ми раптово дізнаємося про ще одну родину що живе під будинком.13 Сцен Аристотеля: 1. Пролог. 2. Вступна пісня 3. Сцена. 4. Пісня. 5. Сцена. 6. Пісня. 7. Сцена. 8. Пісня 9. Сцена. 10. Пісня. 11. Сцена. 12. Пісня. 13. Епілог(Аристотель ніколи не говорив про триактну структуру в Поетиці, коли він казав про початок-сердина-кінець він воював проти нехронологічної оповіді, популярних в Давній Греції флешбеків і флешфорвардів, тобто формату середина-початок-кінець. Приклад структури середина-початок-кінець Одіссея)Те що вважають за 3-актну структуру Елія Доната (римського ритора): протаза, епітаза, катастрофа це структура прологу. В роботах, які цитуються він оцінює вступ до різних пʼєс. Фактично це означає: представлення персонажів, представлення конфлікту, введення катастрофи що запускає решту дії. Подібне до 1 акту Блейка Снайдера.Шлях героя: чітка послідовність етапів. 1. Представлення (звичайний світ) 2. Поклик до пригод. 3. Відмова від поклику 4. Зустріч з ментором 5. Перехід порога 6. Випробування, союзники і вороги. 7. Наближення до Печери 8. Найголовніше випробування 9. Винагорода 10. Дорога назад. 11. Воскресіння 12. Повернення з еліксиром. Приклади: “Зоряні Війни: Нова надія”, “Диявол носить Прада”. Дуже чітка послідовність етапів яка гарно накладається на три акти, але три акти не зобовʼязані бути такими.Фіхтеанська крива: одразу пірнаєте в дію, сюжет це нескінченний ланцюжок сутичнок конфліктів що ведуть до найбільшого (кульмінаційного) коли нарешті наступає розвʼязка. Відмінність від 3 актів Снайдера: дія починається навіть раніше, немає передишок (наприклад спокійних, ліричних моментів) ані в першій ані в другій половині другого акту.Паралельна структура: пишуться два таймлайни подій, фактично два сюжети, які повʼязані темою і розвиваються паралельно. Фрагментарне письмо: збірка оповідань чи міні-історій, обʼєднаних однією темою, але немає спільної наростаючої дії, центрального поворотного моменту, кульмінації єдиного конфлікту. Все це існує лише всередині окремих епізодів, але не спільне. Приклад: Кульбабкове Вино Бредбері.Коротше, у вас є варіанти, як писати (і це не всі). Нагадайте мені пізніше написати як використовувати ці схеми на практиці при плануванні або редактурі.

📖 Назбиралася купа книжок читаних, але без відгуків. Буду потроху виправлятися, і почну з тих, де мені мало є що сказати. Не тому що вони погані, а просто не так багато маю слів (сказала людина, що пише, хех).🙊 "Останні дівчата" Райлі Сейґер (переклав Роман Гардашук)Доволі лайтовий трилер про "останніх дівчат", як в кіно зазвичай називають персонажок слешерів, що вижили після кривавої різні. Квінсі Карпентер одна з таких, тільки не в кіно. Вона нічого не пам'ятає про ту ніч, тож історія поступово розрогтає нам і теперішнє, і минуле - цю ж схему автор використовував і в "Востаннє, коли я збрехала" й тут вона також прикольно спрацювала. Написано непогано, читається легко, переклад просто кайф 💖З мінусів - фінал (антагтоніст і розв'язка усього - просто рояль з кущів. Навіть більше рояль, ніж в попередній книзі автора, що я читала. Воно мені не ліпиться) і місцями геть нелогічні дії головної персонажки (зараз я розумію, нащо то натягувалося, але воно натягувалося зі скрипом). В цілому мені сподобалось, але але. Ще раз - переклад богічний! Ось у ВСЛ вийшла наступна книга автора і я планую таки читати. Ще забавно, що є книга іншого автора зі схожою темою, "Група підтримки останніх дівчат". Цікаво буде порівняти.🌞 "Жовтолика" Ребекка Кван (переклала Ганна Литвиненко) Ем, хм. Це літературний трилер про вкрадений текст, який не дотягнув до трилера. З плюсів - Кван дійсно класно пише. Мені сподобалась зав'язка, персонажка і її сірість й неоднозначність, багато паралельних тем, що підіймалися, проте більше актуальні для американської книжкової індустрії. Загалом, все, що стосувалося саме індустрії і як воно працює, мені дуже сподобалося, бо цікаво. Не сподобалося те, що інтрига і трилерність злилися, хоча був потенціал. На мою думку, книга трохи перегріта, проте непогана. Буде цікава тим, хто пише чи дотичний якось до книжкової сфери. Як на трилер я б не ставила, тут була unsatisfied.#почитати

"Промені Аласі" Аліса Корж Це завжди щось особливе — тримати в руках книгу автора/ки з якими живеш в один часовий проміжок і спостерігаєш за процесом створення історії. 🥹Промені стали для мене дверима в мої підліткові роки, коли я зачитувалася антиутопіями та янґ едалтом. І хоча я розумію, що виросла з таких історій, я все одно отримала задоволення, читаючи книгу. Про все по порядку ✨☀️ Світ чудовий. Ти віриш в нього та його мешканців. Рослини, квіти, фрукти, тварини — все це дуже автентичне і атмосферне. ☀️ Я справді закохалася в легенди на початку кожного розділу. Обожнюю, коли в історію вплетені оповідки та міфи. ☀️ У мене з'явилися улюбленці серед другорядних персонажів (будь ласка, побільше Трея в другій книзі🥺)☀️ Подекуди, описи були перевантажені деталями для мене. Та для інших це буде великим плюсом. Якщо вашій уяві важко будувати образи, не вагайтеся, цей текст допоможе вам. ☀️ Я знайшла той самий спойлер на мапі і передбачила фінал 😅 (але він все одно дещо відрізнявся від мого уявлення)Ставлю 4 променів з 5✨4️⃣✨✨#відгук_лібукс

✨«Мені це не треба. Не треба, аби на мене покладали надії. Це занадто, я не просила про таке» ❤️‍🩹✨•Із чистою совістю ставлю книзі «Промені Аласі» пʼять зірок. Авторка — Аліса Корж — провела неабияку роботу, щоб текст не відпускав ні на мить. Чому? Бо:▫️персонажі направду живі (з деяких ситуацій я кричала чайкою);▫️мотивація, поведінка, слова та вчинки головної героїні — Касі 🥹 — вичерпні та зрозумілі. Я з нею і усміхалась, і переживала. Хоч я і не фанат історій від першого обличчя, але перебувати в голові героїні було неймовірно щемко, а часом і потішно. Касі тепер у топі моїх улюблених жіночих персонажів, БО діє, коли страшно, БО знає, чого хоче;▫️другорядні персонажі настільки виразні та різноманітні, що у вас не буде шансів у них заплутатися;▫️діалоги. О-о-х, вони чудові! Я чула в них як настрої, так і інтонації.▫️ведення сторітелу — майстерне. Книга поділена на великі розділи, які складаються з коротших. І так, це те саме «ну, ще один і спати»;▫️несподівані повороти сюжету були дійсно несподіваними 🤌🏻▫️я закохалася в авторський стиль (і кричала про це Алісі в особистих 🤭). Ви оціните саме закінчення тих коротших розділів, кожного разу — смак!!!▫️світобудова прописана дуже зрозуміло 👌🏻▫️гачки проставлені гарно та вчасно. Я помічала їхню появу і щиро тішилася часу, коли «гачок грав»;▫️з цією книгою я дійсно відпочила та занурювалася з головою 🥹🤍•Як тільки вийде другий том, я почну читати в день отримання книги. А так, як ви розумієте, буває тільки з напрочуд гарними історіями, які кортить читати зараз і вже 🥹🌸🌸🌸🧡 Дякуємо пані Катерині за неймовірний відгук❤️ Обіцяємо не баритися із другим томом

🌞 Наступного тижня очікується пекельна спека, і ось чотири причини, чому це найкращий час, аби прочитати першу книгу "Променів Аласі":🌞 Світ "Променів Аласі" - це світ палючої пустелі. Від токсину і кусючих сонячних променів доводиться ховатися під куполами, де діє власний клімат. Чим не реальна ситуація, коли за вікном +38, а ми ховаємося під кондиціонерами?🌞Майже вся перша книга редагувалася в Туреччині під час аномально високих температур, тож стани персонажки і відчуття спеки проживались авторкою на власному досвіді. Спека тільки допоможе буквально відчути себе частиною історії.🌞 Це доволі легка пригодницька історія про дорослішання, де є мікс всякого прикольного - навчання, академія, змагання, політика, друзі і вороги, натяки на майбутню романтичну лінію, яка розкриється трохи згодом. При всьому цьому вона ненапряжна. Залишається влаштуватися десь у затінку, розслабитись і просто дозволити історії вести.🌞 І головне - так сталося, що і першу, і другу книги я фіналізую влітку. До кінця серпня, а може й раніше, планую віддати фінальний текст другої книги у видавництво, тож продовження чекати зовсім недовго 🙌🏼* Принагідно нагадую, що всі зароблені авторкою гроші з продажу цієї книги підуть на благодійність - притулок для тварин і системи ппо.#променіаласі

🌟Трохи закину вайбів світу "Променів Аласі" і почну з одягуОдяг відіграє не останню роль в історії, відображає особливості світу і навіть зміну самої персонажки. Сифіз вкритий отруйною пустелею, тож вдягатися там треба відповідно. Під куполами одяг свідчить про статус та приналежність до конкретного соціального прошарку, і навіть роду, адже деякі кольори можуть носити тільки певні роди, як от чорний чи білий. В цьому світі одяг не просто спосіб прикрити тіло. Він може бути бронею, викликом. Головна персонажка, Касія, має унікальну можливість фігурально ставати невидимою завдяки перевдяганням, й охоче грає в цю гру. Також сміливість вдягати певний колір в якийсь момент показує її внутрішню трансформацію. Переважно вона любить комфортний і зручний одяг, бо саме він дає їй відчуття безпеки, можливості бути мобільною, гнучкою, пруткою. Втекти, коли це необхідно. А тікати вона ой як полюбляє!Підходжу до столу й обережно заглядаю під руку діри Ріки. Вона наче входить у якийсь транс, чаклує заклинання штрихами, лініями та помахами олівця. Штрих, ще один. Начерк обростає деталями та об’ємом. Дивне відчуття, ніби дивлюся на ескіз майбутньої броні, та аж ніяк не повсякденного вбрання академістки. В якийсь момент ловлю себе на думці, що я вірю. Вірю словам Уни про те, що вбрання здатне стати чимось типу броні. #променіаласі

Почала читати "Жовтолику" Ребекки Кван, і якось вже опинилась на половині. З основного - неймовірно цікаво спостерігати, як у них працює книжковий бізнес і наскільки це відрізняється від нас. Літературні агенти, аукціони купівлі прав на книгу в автора, маркетингові стратегії і піарники, екранізації, інтерв'ю, ток-шоу... Це все big deal і великі гроші. А ще - у них цьому прям вчать в університетах! Тут розумієш, що доля книги і чи стане вона бестселером вирішується ще до виходу книги у друк, а два роки чекати - це норм. Звісно, так відбувається не з кожним рукописом, конкуренція колосальна, а велика популярність веде до самотності та гейту. Дивно, наскільки вчасно я взялася за цю книгу, бо саме зараз, коли емоційно вразлива, я аж так сильно відчуваю все, що відбувається з персонажкою. звісно, свою книгу я написала сама і ніхто мене не гейтить (наче, поки що))). Але оце все я розумію - шукати себе в інтернеті, чекати і ловити відгуки, болюче реагувати на кожен thumbs down під постом про анонс чи презентацію. Письменники - дуже ранимі істоти, особливо на початку.Не знаю, чим все завершиться, але це друга книга Кван і мені здається, що я буду читати все, що вона пише. Макова війна під питанням (бо там війна і трилогія), але Катабасіс прям сильно-сильно чекаю.#почитати