Культурний Проект

#щодивитись🎥Арттерапія як метод самопомочі хороша тим, що вона доступна абсолютно кожному. І окрім терапевтичного ефекту лікування мистецтвом допоможе вам легше помічати красу і створювати собі настрій.Надихнути вас на те, аби ви спробували позайматись кінотерапією, ділимось невеличкою добіркою стрічок, де головні герої так само вирішують свої психологічні і життєві проблеми за допомогою творчості, або ж –просто долають, як можуть. 1. «Маканай: куховарство в будинку майко» (2023)Повільний і медитативний серіал про сучасних майко, учениць гейш у серці японського Кіото.2. «Великі очі» (2014)Історія художниці, чия творчість стала єдиним способом говорити, коли її змусили мовчати.3. «Покоївка» (2021)Щоденникові записи допомагають молодій мамі не лише вижити, а й зрозуміти, хто вона є.4. «На лікуванні» (2008)Кожнасерія — це діалог психотерапевта Пола з кимось із його пацієнтів. Курс «Мистецтво відчувати: пізнати себе через творчість» стартує 6.05📌До 23.04 діє промокод arttherapy на знижку 15%

#клуб🎥Коли на душі погано, один зі способів допомогти собі самостійно — подивитись хороше кіно. Терапія мистецтвом допомагає відволіктись, змістити фокус з негативного на позитивне, глибше пізнати себе та інших, розвинути емпатію, зрозуміти інший життєвий досвід, не проживаючи його самостійно. Кілька таких терапевтичних кінострічок радимо переглянути вам вже сьогодні. Дивіться їх наодинці чи в колі близьких, коли настрій і ресурс на нулі, чи коли просто хочеться нових вражень і натхнення.▫️«Найгірша людина у світі» ▫️«Школа року»▫️«Ідеальні дні» ▫️ Мультфільм «Коко»«Коко» — улюблений мультик нашого лектора, психотерапевта Олексія Карачинського. Він упевнений: у стресові і турбулентні часи мультфільми треба дивитись якомога частіше, незалежно від віку — аби згадати, що добро і світло завжди перемагають зло і темряву. Олексій Карачинський — куратор ресурсного клубу «Крок до себе», де ви поступово оволодіватимете навичкою дбати про себе, розуміти себе і бути собі другом. Він стартує вже 17 квітня.

📚Хороша література робить суспільство і кожного окремого читача більш чуйним, сприйнятливим до досвідів інших, незалежним від популізму і навʼязаних шкідливих сенсів, допомагає уникати спокуси спрощеного сприйняття дійсності. Зрештою, добра книга – часто терапевтична і така, що впливає і спонукає до рефлексій і змін.  Сьогодні хочемо познайомити вас з підбіркою саме таких книжок – рушійних і змінотворчих.Усі вони створені незалежним видавництвом «Контур», що спеціалізується на перекладах теоретичних праць з філософії, історії, культури та мистецтва. «Контур» прагне зробити філософію невід'ємною частиною української культури та повсякденного життя людини. Цього прагнемо і ми у «Культурному Проекті»:◽«Чому існує світ?» Джима Голта.◽«Стерте задоволення» Катрін Малабу◽«Після скінченності» Кантена Меясу📌Аби підтримати ваше зацікавлення цими складними і глибокими текстами, ми з «Контуром» даруємо вам промокод. Введіть код 9YL67TD6 при покупці будь-якої книжки видавництва, і отримаєте 15% знижки.

#деньтеатруНа межі сьомого і восьмого століть італійська богема спільно з ученими-гуманістами прагнули відродити давньогрецьку трагедію. З їхній прагнень почало існувати мистецтво опери — такої, якою ми знаємо її сьогодні. Здається, їм таки вдалося — першою задокументованою оперою, чий рукопис зберігся, стала історія Орфея і Еврідіки. До сьогодні ми  споглядаємо давньогрецькі трагедії на сценах театрів набагато частіше, ніж читаємо їхні оригінальні історії.Французький диригент українського походження Григорій Пентелейчук казав: «Любов до опери треба виховувати». Ми дозволимо собі продовжити цей його вислів: (читати далі)🎭Сьогодні, 27.03, відзначаємо Всесвітній день театру. Пропонуємо цього дня зробити собі найкращий подарунок — знайомство чи зближення з мистецтвом опери. Це можна зробити, наприклад, завдяки платформі OperaVisionІ, звісно, запрошуємо на наш курс «Світ сучасної опери», де Олена Савчук у 5 лекціях допоможе вам розвинути свій інтерес до опери сьогодення. Він стартує вже 8.04.

#психологія«Через останні події з американцями та інформаційний фон, ми всі випали з нормального стану десь на тиждень».  Як мультфільми, походи в гори і звичка мріяти перед сном допоможуть вам покращити психоемоційний стан?Новини, особисті проблеми і надмір інформаційного шуму паралізують нас перед вирішенням побутових і робочих питань і роблять нас збайдужілими до свого життя. Часто ми стикаємося з апатією. Вона – захисний механізм нашого енергозбереження.Простими словами: перш ніж мати бажання, ми повинні мати на них сили. Коли ми не маємо сил на бажання – впадаємо в апатію. Якщо ми ще й сваримо себе у цьому стані за, наприклад, те, що ніяк не можемо дійти до спортзали чи відповісти на листи – погіршуємо свій стан ще більше.Найперше, що варто зробити у цьому стані – спитати себе, чому я не маю сил. Куди я їх витратив і куди продовжую витрачати. Далі – дослідити, як вирішити це питання. Іноді ідеться про те, що людина банально потребує фізичного відпочинку, сну, зовнішньої допомоги.читати далі

#клуб👯Друзі, раді презентувати вам наш новий клуб «Крок до себе» – простір для тих, хто хоче краще зрозуміти себе, навчитися чути власні потреби та розвивати внутрішню стійкість. Тут будемо говорити про самоприйняття, емоційний добробут, опановувати вміння керувати стресом і працювати зі своїми думками та почуттями. Під час лекцій та практичних занять з психотерапевтом Олексієм Карачинським ви зможете дослідити власні емоційні патерни, навчитися справлятися з тривожністю та розвивати усвідомленість у щоденному житті. 📌Головна мета – допомогти учасникам побудувати стабільний та довірливий зв’язок із собою, щоб кожен крок у житті був більш усвідомленим і наповненим сенсом.🗓Клуб триватиме 3 місяці – з 17.04 до початку липня. За цей час відбудеться 7 онлайн-зустрічей. Щоб краще засвоїти матеріал, ми підготували цікаві практичні завдання. Впродовж клубу ви також вестимете щоденник, який стане вашим інструментом для роботи з емоційним станом, усвідомлення думок і відстеження особистих змін. Долучайтеся!

#щодивитись«Люди вільно брешуть ротом, але пика, яку вони при цьому корчать, все-таки говорить правду», – Фрідріх Ніцше.Тексти, які ви промовляєте, несуть близько 50% інформації. А другу її половину складають жести і пози, тон, тембр голосу, притаманна саме вам швидкість промовляння, а також просторове розташування відносно інших. Це так звана невербальна інформація, яка напряму ніби не пов’язана зі словами та текстами. Проте, саме завдяки їй ваша аргументація може стати значно переконливішою. Засвоївши інструменти мови тіла, ви зможете дізнатися більше не лише про себе, але й про інших. У першому модулі онлайн-курсу «WOW Аргументація» ви дізнаєтесь, як бути переконливими без слів.Для знайомства з темою пропонуємо подивитись лекцію та прочитати книгу «Словник мови тіла» Джо Наварро — відомого фахівця із невербальної комунікації та мови тіла. Колишній спецагент ФБР впродовж 25 років працював у контррозвідці, спеціалізуючись на поведінковому оцінюванні. Старт курсу 17 березняЛекторка: Ірина Хоменко

​​Чому нам варто продовжувати жити і діяти, коли ми втрачаємо старі сенси?11 років тому наше життя змінила Революція Гідності, 3 роки тому – велике вторгнення росії. Переживаючи болісні втрати, люди починають сумніватися у тому, ким вони є, і чи є сенс боротись – за свій народ, території, історичний спадок.Учений Анрі Таджфель, єврей за національністю, вижив у таборах для військовополонених у Другу світову війну. Згодом став цікавитись, як людина ідентифікує себе – окремо і всередині груп. Так виникла теорія соціальної ідентичності. Вона припускає: групи пропонують нам як ідентичність (кажуть нам, хто ми є), так і самооцінку (змушують нас відчувати себе добре).Люди засвоюють цінності і уявлення своєї групи. Перебуваючи в одному культурному просторі, опановують спільну символічну мову. Культура не є доданою вартістю цивілізованого світу, вона – єдино можливий спосіб існування людини. Це стає зрозумілим особливо гостро в часи війни. Війни ведуться в усіх просторах, зокрема – у смисловому, віртуальному і культурному. Смислова війна переосмислює факти, перемагає спершу розум, змушує людей займатись самоцензурою. Хто переконливіше інтерпретує події – тому повірить весь світ і той виграє цю війну. Ми потребуємо плекати свою ідентичність, аби вміти цьому протистояти. А ще – аби у найтемніші часи мати втіху: ми тут, зі своїми, тими, хто розуміє нас мовою зрозумілих нам символів.*Текст створено за матеріалами лекції «Чому важливо говорити про ідентичність в умовах війни? Культурна ідентичність» докторки філософських наук, голови Українського культурного фонду Наталії Кривди для Культурного Проекту у рамках ініціативи «У пошуках ідентичності».Зображення: картина “Без назви” Катерини Лисовенко (2023) з серії 6, нажаль, буденних, недоречно красивих сюжетів#культурнийпроект #щодивитись #революціягідності #відкриталекція #упошукахідентичності

#онлайнкурс📺Як виникла популярна культура?«Для появи популярної культури важливою є поява народу (Volk). Про це поняття виразно заговорив у XVIII столітті Гердер, почавши збирати німецькі пісні, казки та інші елементи фольклору, що творилися національною мовою. Надалі до справи доклалися вже його співвітчизники: Лесінґ зацікавився картинками з віршами та лубочними книжечками, а брати Грім показали, що подібні оповіді відображають душу народу. Гойя, своєю чергою, зображуючи герцогиню Альбу як маху (іспанську городянку), зафіксував тенденцію, коли аристократи вдягалися подібно до простолюду. Для прикладу, Шевченко, хоча й не був шляхетного походження, теж любив вбиратися в селянський кожух чи шапку серед петербурзької інтелігенції, а в своїй поетичній збірці використав назву мандрівних сліпих співців», – Тарас Лютий (стаття на порталі Тиждень)❔Всіх, хто хоче глибше зрозуміти, як попкультура формує наші цінності та поведінку, запрошуємо на онлайн-курс «Популярна культура: розважати чи контролювати».

​​#відеокурс🖼Читаємо картину «Харон, що перетинає Стікс» Йоахіма Патініра разом із мистецтвознавицею, лекторкою Культурного Проекту Маргаритою Стафійчук:Пейзаж перестав бути лише тлом картини й перетворився на самостійний жанр завдяки талановитому нідерландському митцю. На його полотні «Харон, що перетинає Стікс» кожен елемент є невід’ємною частиною історії, яку майстерно передає художник. Це міфологічний сюжет, у якому Харон перевозить загублені душі через річку забуття до царства мертвих.У картині переплітаються античні та християнські мотиви. У центрі композиції – човен, на якому ми бачимо Харона та людину, що символізує душу. Особливу увагу привертає колір води – це одна з унікальних художніх технік Патініра, він віртуозно працював із природними відтінками, створюючи глибоку, насичену палітру.Перед нами два береги, кожен із яких символізує можливу долю душі. Ліворуч – осяяний божественним світлом Рай, де двоє прекрасних янголів вказують праведний шлях. Один із них простягає руку до таємничого повороту, що прихований за очеретом і веде до Царства Божого. Праворуч – темне узбережжя з похмурою, палаючою вежею, що уособлює Пекло. Човен, здається, прямує саме до цього страшного місця. Цікаво, що шлях до Пекла виглядає легким і очевидним, тоді як дорога до Раю – звивиста й прихована. Тут художник заклав глибоку ідею: шлях до спасіння – важкий, сповнений випробувань, і лише наполегливі знайдуть його. Водночас занурення в гріх – легка й швидка дорога вниз.Це дає нам уявлення про бачення світу людей у XVI столітті. Античну міфологію добре знали, особливо ті, хто замовляв картини у митців. Проте християнські ідеї залишалися головними духовними орієнтирами епохи.📝Більше історій, що зашифровані у сюжетах картин, у відеокурсі «Як читати мистецтво». Зараз за спеціальною ціною.🇪🇸Оригінал картини можна побачити у музеї Прадо у Мадриді.