Telegram statistics channel - @cowintheshell

Я не знаю, чи поїду я на гру по хтоні. Я не знаю чи хочу я бути хтонню, я не знаю, чи хочу я в таку політичку, я не знаю, чи зможу я взяти відпустку і чи буде звідки брати відпустку. Але я не бачу нічого злого в тому, щоби зараз ставити і грати ігри з таймінгом "після перемоги". Тим більше, коли таймінг фантазійний -- нам ніколи так не пощастить в реальному житті, щоб замість росії було море, і реальних постатей в сюжеті поки не замічено. Ми читаємо книги "після кінця війни" - та ж Колонія Кідрука. Ми грали в майбутнє в різних кіберпанках і політичках.І це не якийсь мегаполігон, новини з якого будуть розхитувати стосунки з партнерами -- це фактично камерка. Де чотири десятки людей будуть в сучасну хтонь, дозволивши собі на кілька днів забути, що є війна - бо тут вона вже була.Я дивлюсь на список МГ і мені прям зрозуміло, чому вони не можуть перенести гру в уявний світ і чому важливо саме так. Я не хочу сперечатись зараз ні в чатах ні по лічках, відстоюючи думку, що ця гра має право бути. Але шось начиталась вже за сьогодні стільки говна, шо бодай у власному каналі цей стейтмент хочу лишити.

Воувоувоу в куа спільноті несеться https://t.me/motherofqa/562В мене є друзі чоловіки, які виїхали і з якими я підтримую стосунки. Всім їм вистачає клепки або говорити правду про те, які законні підстави вони мали для виїзду, або взагалі не говорити і зайвий раз про себе не світити. Або і те і те одночасно. За кожного з них я знаю, що вони продовжують з-за кордону або донатити або організовувати проукраїнський двіж там, де вони є. Тут мені гниленько за Рому. Гниленько, бо і втік після присяги і бо втік на гроші з конференції, яка цьогоріч (за словами його коментаторів, мене там не було) була з оплатою на картку, а не на ФОП. І в цьому місці шось про слова його про корисність країні трохи якось ну знаєте, попахують. І з одного боку я тутка невійськовозобов'язана жінка, якій "не понять страх за своє життя і долю", з іншої - в мене все ще військовозобов'язаний чоловік (який вже міг оформити собі відкос за медичними показаннями, але поки обирає так), родичі та друзі. Які лишаються в країні. І мені гидотно несправедливо.

#непалає ага, щас. Ще по лічкам поговорили. В Намелаці Наполеон тортом в перерахунку за 100 грам дешевший, ніж в Завертайло, на 30+ гривнів. В Намелаці я була, я з нею не зійшлась, але ж там збіса гарно. То взагалі шост від матері -- справлятись із злістю і образою за допомогою калькулятора 🤣🤣🤣 завтра розкажу їй, посміється. Тут сумна частина допису буде, про смерть, бо стрічкою навіяло:Коли батько мій помер - а це сталось раптово і миттєво, він впав вже мертвим, - в першу чергу мати подзвонила в швидку і мені. І ще сусідці здається, щоб допомогла з псом, якби ми їхали довго з Женькою. Приїхали ми швидко, швидше за сусідку і швидку, хоча і ті не барились. І як тільки швидка поїхала і стало треба чекати поліцію і коронерів, мати взялась коротати час за перерахунком грошів і дзвінками клієнтам: наступного ранку батько мали вести лекцію. Гроші за лекцію було вже сплачено (і витрачено) і матері треба було зрозуміти в який термін вона може обіцяти розглядати повернення коштів. І вона рахувала. Вона себе картала за це потім останніми словами -- а я досі вважаю, що це було саме розумне в той вечір. Розумніше можливо було тільки якби спробували батька качати -- але тут можна довго фантазувати. Ми приїхали швидко, але 15 хвилин все ж пройшло. Чи могла б мати сама викачати? Дуже під питанням, я його задавала в різний час і лікарям і інструкторам з домедички -- вони ухильно відповідали, що качати є сенс завжди, але не завжди шанси на успіх є. Матір свою я звісно переконувала завжди, що шансів не було -- вона й так досі себе винить, що тоді попросила батька вигуляти пса, а не пішла сама. Вчіть домедичну допомогу. За самого гіршого сценарію ви спробуєте надати допомогу і не витягнете, і це буде значно легше пережити, ніж якщо ви не вчились і вбили чи якщо навіть не спробували.

Неочікуваний досвід - мене підтримали коментатори в інтернеті 😅В ТТ відос про флуоресцентні фарби для татух. В мене є одна, ще й велика, татуха бита ними і то був невдалий експеримент: на кожне сонце я маю тепер опіки по формі плями фарби. Під відос (в якому казали, як то може бути непрогнозовано) я написала коротко свій досвід. Прийшов якийсь мудень і почав менсплейнити (в інших коментарях він про себе в чоловічому роді), шо взагалі-то мені надо було включити мозок і не бити татуху аби в кого ніщебродно, а нормально запастися баблом і піти битись на всі гроші. Це ж взагалі-то на твоєму ТІЛІ і НАЗАВЖДИ!Я собі відповіла в стилі "моя ж ти черешня, де ж ти був усе моє життя, шо ж раньше мені ніхто не розказав, шо татухи - то на тілі і назавжди". Ііі...і прийшли люди і накидали мені лайків, а йому трошки хуїв. Бляха, приємно, ну. *Била Надя. Надя попереджала, шо то тоді для неї були нові фарби і вона не певна в їх поведінці. Надя пропонувала перебити татуху безкоштовно поверх іншою фарбою, яка спрацювала б як фільтр -- так спрацювало в кількох інших людей. То я все ніяк дійти не змогла, і претензій до Наді жодних не маю, всьо топчик. **

В чатику виникло питання, яке торкається фінансів. Питання логічне, щодо масажів і їх регулярної би необхідності.Я відмовилась тим, шо бабла нема. Нема, то правда, але хочеться більше розказати, мо комусь більше зрозуміло було про чужі планування коштів. Це не каміння в конкретні городи, боже збав, просто мені колись було необхідно це знання із зовні, а я наче не аж так унікальна квіточка. Проблема з, наприклад, масажами в тому, що масажі вимагають регулярних грошей. І хоча я заробляю не прям мало, але поки що основне навантаження фінансове в родині лежить на мені (тримайте кулаки за мого чоловіка, щоб в нього склалось з роботою), і я відповідаю в певному сенсі своїм заробітком за наше благополуччя. І я не справляюсь. В перерахунку на родину з двох людей-нас, невеликий зоопарк, підубиту машину, фінансову допомогу старшим родичам - регулярну і спорадичну, та друзям, а ще донати і не зовсім стабільне здоров'я моя зарплата плавно із гордої айтішної перетворюється на копійчану.Той же зал я собі не можу оплатити, це від початку мамин подарунок мені. Інколи в нас з'являються спонтанні гроші. Десь хтось борг віддав, десь шось ненужне продалось, десь хтось подарував гривнів, десь якась халтурка підвернулась. Спонтанні гроші добре витрачати на одноразові витрати: це може бути з рівними шансами новий верхній одяг або похід смачно пожрать. Це може стати додаткове тренування, красива маска, кілька турнікетів або донат. Але це не може стати підпискою на сері візитів до стоматолога, на масаж, підпискою на юдемі, домовленістю на прибирання або допоможіть придумати якийсь ще регулярний платіж: бо ніхто не може прогнозувати чи будуть ці додаткові запасні гроші наступного місяця в потрібний період. Може будуть. Може ні. І тому з одного боку погляду ззовні може здаватись що у юзернейма Х є достатньо бабла, щоб покрити якусь статтю витрат. Але із голови юзернейма Х нема можливості покластись зараз на цей непевний дохід і вписатись в історію регулярного списання ще й тут. Тут можна довго казати за психологію і різні підходи до фінансового планування, але йой, для того треба все ж переводити розмову з площини абстрактних юзернеймів і ймовірних витрат на конкретних людей і нормальні цифри. Я аж так виставлятись в інтернет не готова, а кому я довіряю - ті й так в курсі за мій стан справ і допомогають по можливості. Замість висновків: уви, баблішечко то все ще така інтимна категорія, за яку зі сторони радити шось легко, а от міняти зсередини - не дуже. І інколи безпечніше і етичніше буде порадити комусь проктолога на його геморой, ніж привнести круту ідею "та то недорого". Що не скасовує права на розповідь про свої різні досвіди ❤️

#пророботу демотивуюче це відсутність можливості помацати прогрес. В мене є кверя на те, шо трекати задачі і баги готові до тестуванні і в тестуванні, та ще заблоковані. Це ексесів для еврідей, якби я не була контрфріковою лічінкой ліда, то вистачило б готових в тест багів, які на мені, а сторьки на борді брала б. Но не про то.В мене вже тижні два в тій квері 30+ айтемів. От шо не зроблю - воно 30+. Вчора сіла зранку, закрила до вечора 15+ задач. 100% закрила. Рефрешлю кверю - а там вже 40+. Та йоб.Сьогодні зранку розкидаю задачі на себе і новеньку. Закриваємо. Вже 10+ точно закрили. Рефрешу. Сука. Знову 40+. Я більше не можу, Морріс. Нє, я ще маю кверю, яку називаю "фор дейлі репорт" - я дивлюсь в неї або коли не впадло таймщіт заповнити нормально, або коли треба хоча б очима помацати результат роботи. В неї падають всі ті задачки, яких я торкалась протягом дня. Але бляха, мало. Коли в кінці їбошного дня чесної праці задач більше, ніж на початку - я йобу даюсь трошки. Як даєте тому раду? Як мацаєте роботу для відчуття, що зробили достатньо?Я вже думала про те, шоб стакан з бусінками завести, але по відчуттю треба туди мішок бісеру висипати щодня і ще пів коробки щебня, щоб відчувати масштаб так би мовити. І якусь скульптурку ще недорізьблену, о.

По положенню ляссе видно, де #джиначитає . І Джина в захваті зараз. Я дуже не хотіла її читати, бо в моїх стрічках вона рекламувалась як САМА ВАЖНА ЛГБТ КНИГА РОКУ І ТУТ ЩЕ Є ЛЮДИ КОЛЬОРУ. Я типу розумію з хуя такий маркетинг, але я його дуже не люблю. Мені правда абсолютно байдуже в співвідношення пєстіков-тичінок в книзі і хто кого і чим - ну еее. І якщо вже тримати лінію інклюзивності, то на мій смак як раз звертати увагу на те, що в книзі/фільмі представлені раніше дискридитуємі меншини і буде проявами зверхності і дискримінації. Але то таке, ми ж не про рекламу, а про книгу?Я кайфую. Я ще не раджу її, бо до кінця ще більше половини і все може піти по пизді, як то вже бувало в книгах з хорошим початком. Але поки що я спостерігаю за історією живого підлітка, який має мрії - але сумнівається, працює люто - але боїться, живе щиро - але придурюється. І я от принаймні прямо зараз дуже вірю персонажу Алекса. А ще тут є секс. І - нагадаю, ще до екватору не дочитала, - він не вульгарний!!! Я не шаріюсь, коли в книгах хуй називають пенісом або ж прутнем, а соски сосками. Навіть би словом анус мене в фарбу не увігнати. Але описати статевий акт майже уникаючи назв органів (і їх метафор), зробити це без гри в анатомічних монстрів, і взагалі зробити гаряче, але невульгарно - це дуже, дуже, дуже важко. Поки що мені подобається. Будь ласка, хай так буде до кінця книги, а я потім ще побіжу фільм дивитись, а?

Трошки бідкання на те, як [не]працює мозок за рдуг. Я закінчила підготовку до дзвінка - зараз 10:05.Дзвінок об 11:00.Я маю 55 хвилин часу, які для мене не існують. Бо якщо я почну шось робити - я скоріше за все проїбу дзвінок, якщо захоплююсь. І я точно буду лажати, якщо не захоплюсь, бо пизда нервую, чи все я зробила. Умовно не все, але це підготовчий дзвінок-репетиція, щоб ми разом із іншими вирішили в якому обсязі готуватись до власне дзвінка-дзвінка. І ця умовність мене зжирає.Це трошки пояснює нормальним людям, чому нейровідмінні часто приходять на зустрічі пізніше домовленого часу. Це не неповага. Це пройоб мозку. Ми можемо приходити раніше, правда. Але якщо зустрічей багато - то з кожною новою все більше часу уходить в порожняк очікувального психування: а може я переплутала час? Чи місце? А може опонент переплутав? Забув? Домовленість була чи наснилась? А я все взяла? Це не мусить взагалі ніяк впливати на інших, але це аж так впливає на рдужників зокрема, що це більше одної людини, на жаль. В мене перед репетиціями і демо в середньому по годині часу йде на те, шо я тупо сиджу і не можу мозок зібрати в купку (за відчуттями це ніби віником мишей ганяти по старій хаті). Це дві години на місяць. Ще пів дня випадає кожного 14го числа, якщо гроші не впали на рахунок раніше: а я звіти заповнила? А їх не загубили? А чи не було листа "всьо пропало, грошей нема"? А рахунок не протермінований? І боже збав від потреби сходити в якусь установу. Але я принаймні навчилась не психувати перед поточними підготовчими дзвінками вже (досягнення останнього півріччя). І на пошті.

Пів короляДжо Аберкромбі#джиначитає Дісталась я нарешті до книжки і звісно маю що сказати як майже завжди бо перші кілька відгуків на гуд рідс мені не сподобались. То їм фентезі без магії не фентезі (а ознаки жанру нащо ж читати), то раптом детективна лінія слабка (і пофіг, шо це не детектив). То от мої п'ять коп.Шлях героя, який героєм ставати не мав. Шлях короля, який не мав ставати королем. Шлях чоловіка, який міг і не стати чоловіком. Мені історія ця цінна тим, як курвиться герой поки всесвіт піднімає його з ноги. Ярві, головний герой, не святоша. Він злиться, ненавидить, боїться, мститься, сериться в штани і продає всіх за своє. Робить він це не бо такий злий від природи, а бо ну так раком встали обставини: все життя цькують його за вроджене каліцтво, тут батько помирає і хлопця примушують відректись від мрій для вищого блага, з підлітковою розпашістю з вуст вилітає неможлива клятва, а тут любий дядько підставляє, на шиї раптом захльостується рабський ошийник, по спині проходяться батогом і лайном, і треба якось одною рукою махати веслом і жодна з шести знаних мов здається не здатна допомогти. Є від чого зіпсуватись, еге ж? І хлопець псується. Стає незручним. Вчиться маніпулювати. Відчуває вдячність. Раптом ловить себе на закоханості. І жити шось теж починає хотітись. Головний герой лишається людиною від першої до останньої сторінки. І саме це мене особисто дуже причарувало.

Мы просим помощи для котенка КатренаПосле девяти кругов диагностики и попыток понять, почему здоровый веселый кот стал плохо есть, путаться в своих же лапах и угасать, Катрена направили на МРТ.У Катрена - неврологическая форма FIP.Это - лечится. Если звезды сложатся, Катрен выздоровеет и проживет долгую кошачью жизнь. Просто останутся некоторые последствия - он будет не очень грациозен. Ерунда.Для лечения Катрену нужен препарат GS Spark. 3690 гривен на флакон, которого хватит на 3,5 дня. Прогнозы врачей пока осторожные, это видно на выписке. Если в течение первых 7-10 дней Катрен начнет реагировать на лечение, мы победим. Но для этой победы потребуется курс GS в 85-90 дней.Для приюта это неподъемная сумма. Особенно с учетом того, что прошлые месяцы мы боролись за кота Джонни с этим диагнозом и схожей стоимостью лечения (Джонни победил и теперь наедает щечки в приюте).Мы создали банку для Катрена, потому что это единственный сейчас вариант собрать ему на GS. И если есть желание и возможность - подкиньте, пожалуйста, коту на запасную жизнь.https://send.monobank.ua/jar/7r4cmqtZDZ