Змогла в слова#джиначитає Пан малодобрийВолодимир АренєвСпочатку хочеться написати коментар на коментарі в гудрідс, а вже потім -- на книгу :)Мені ніколи не вдавалось вгадати вбивцю навіть в класичних детективах, де відомо, що вбивця - дворецький. Тому я на те давно махнула рукою і насолоджуюсь (або ні) тим, як автори поступово розгортають переді мною світ, помалу додаючи фактів. І допоки ті факти не суперечать фізиці світу і мають бодай якусь логіку, то особисто я не проти дізнатись щось ключове вже на останніх сторінках. Я би сказала, що часом саме ця поступовість і дає відчуття пізнання історії разом з героєм. І ця книга для мене саме такою історією - крок за кроком Адам розкривав мені як читачці щось про світ. Розказував, як згадував. Слово тут, слово там. А отут ще треба вкрутити побасенку, але то не псує історії, то її збагачує, надає сенсу своєю такою нехронологічною впорядкованістю. Рада дуже, що ця книга зі мною трапилась. Рада її деталям, світогляду, цінностям, словникові. Це була чудова мандрівка в інше минуле, чудова історія про незнайомців, які стали такими близькими за ці кількасот сторінок і такі схожі життєві перепони. Раджу дуже.