Ціна держави

Росії доведеться мобілізуватися або програти - Financial TimesВладімір Путін отримує прикрашену інформацію про ситуацію на фронті й погано розуміє, як змінився характер сучасної війни, пише Financial Times із посиланням на колишніх кремлівських чиновників і військових експертів. На їхню думку, хорошого виходу з оперативного глухого кута у Росії фактично немає.За словами одного зі співрозмовників видання, Путін веде війну в режимі мікроменеджменту і майже повністю покладається на доповіді начальника Генштабу Валерія Герасимова. Таких доповідей може бути кілька на день.«Він вважає перемогу питанням часу. Рано чи пізно, але він свого доб’ється, — каже один із колишніх високопосадовців Кремля. — Путін перебуває під сильним впливом військових, які навчилися майстерно його переконувати. Він навіть це розуміє, але все одно їм вірить і спускає це з рук. Якби я сам від ранку до ночі слухав доповіді Герасимова, то теж сприймав би реальність інакше».Особливо помітним цей відрив від реальності став у недавніх словах Путіна про Starlink. Російський президент, схоже, щиро вважає, що експериментальне російське угруповання із 16 супутників «Рассвет» «нічим не поступається Starlink, а може, навіть у чомусь його перевершує».Насправді ж у системі SpaceX уже понад 10 тисяч супутників широкосмугового інтернету. Саме через такі технології українські безпілотні сили можуть керувати ударами в реальному часі.За оцінкою експертів FT, російський військово-промисловий комплекс вийшов на плато виробництва. Виняток — лише кілька вузьких напрямів, зокрема далекобійні дрони та планерні авіабомби. Подальше нарощування виробництва вже потребує не просто наказів, а складного менеджменту, великих інвестицій і якісно іншої організації.Крім того, російська армія тактично й технологічно відстала від Збройних сил України. Навіть окремі проривні проєкти, як-от безпілотна група «Рубікон», не змінюють загальної картини.У підсумку, за оцінкою самої української сторони, Україна отримала можливість ефективно стримувати російський наступ і ізолювати логістику на масштабах усього фронту завдяки 10–20 тисячам операторів безпілотників. Це дозволяє нівелювати головну перевагу Росії — більшу кількість живої сили.«Путіну та його чиновникам залишається лише повторювати, що Росія виграє війну, і відвертатися від дедалі очевидніших результатів української кампанії далекобійних ударів», — пише FT.Відомий військовий аналітик Конрад Музика не бачить способу, яким Росія могла б переламати стагнацію на фронті під час літньої кампанії — якщо не брати до уваги застосування ядерної зброї або нову часткову мобілізацію.Джерело FT, яке має контакти з Росією через неофіційні канали, каже, що в Москві вже усвідомили: потрібно підвищувати рівень мобілізації людей, промисловості та економіки.Питання лише в тому, у якій формі це буде зроблено і під яким прикриттям.Для економіки Росії всі реалістичні сценарії зводяться або до деградації, або, у найкращому разі, до стагнації. Щоб продовжувати війну на нинішньому рівні, Кремлю доведеться дедалі глибше втягувати країну у воєнну мобілізаційну модель — з більшим тиском на бізнес, бюджет, промисловість і населення.Інакше Росія ризикує не просто застрягти у війні, а поступово програти її технологічно, економічно й організаційно.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

"О дальнейших решениях будет сообщено дополнительно"У Криму після ударів по нафтобазі та порому припинили продаж пального і закрили Керченську переправуІз 21 червня в окупованому Криму призупинили продаж пального як для фізичних, так і для юридичних осіб. Паливо відтепер відпускатимуть лише державним службам, які забезпечують функціонування критичної інфраструктури та безпеку півострова. Про це у своїх соцмережах повідомив очільник окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов.«Про всі подальші рішення у зв’язку із ситуацією, що склалася на паливному ринку республіки, буде повідомлено додатково. Прошу всіх зберігати спокій і довіряти лише офіційним джерелам інформації», — заявив він.Водночас оперативний штаб Краснодарського краю повідомив, що з 21 червня і на невизначений термін тимчасово припиняються поромні перевезення через Керченська переправа у напрямку Криму.«Оскільки рух великовантажного транспорту через Кримський міст заборонений, водіям рекомендують користуватися альтернативним сухопутним маршрутом — трасою Р-280 через Ростов-на-Дону, Таганрог, Маріуполь, Мелітополь та Сімферополь», — йдеться в повідомленні.За даними видання ASTRA, після нічної атаки в Керч спалахнула нафтобаза, а також порт «Кавказ» на російському березі Керченська протока. Інформація ґрунтується на фото та відео, опублікованих у соцмережах.Крім того, оперативний штаб Краснодарського краю підтвердив атаку на пором «Панагія», який працював на Керченській переправі в районі Темрюцький район.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Ну і до позитивних новин. Підписали ліцензійну угоду з міжнародною платформою з дистрибуції контенту. Перекладатимуть ролики Ціна держави (забанена фейсбуком) англійською, іспанською та португальською мовами. Поширення не лише в Ютубі, а й на інших платформах (у т.ч. локальних).Дохід від реклами ділитимемо 50/50Подивимось, що з того вийде. Попередній досвід, коли один великий український медіахолдинг взявся перекладати і озвучувати англійською, був невдалим. Мабуть одна з причин - це залучення до озвучки англомовних дикторів (вартість такої озвучки коливалась на рівні $1,5-2 тис. за ролик) + усі наші вставки (графіки, діаграми, цитати тощо) не перекладалися і у відео йшли українською.У цьому партнерстві інший підхід - озвучка за допомогою ШІ, що має у сотні разів здешевити локалізацію.Як бачите, ми в постійному пошуку нових джерел ресурсів, щоб все реінвестувати у розвиток нашої просвітницької роботи.Наприклад, від MEGOGO ми щомісяця маємо $2,5-3,5. Дрібничка, але на рік це десь $30, які зайвими не будуть. Пасивний дохід, який від нас не вимагає жодних зусиль.Дякуємо усім нашим жертводавцям (Patreon, YouTube, WayForPay). Без вас цього проекту не існувало.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

👩‍💻👨‍💻 Робота з дому залишиться назавжди — навіть якщо деяким керівникам це не до вподоби - WSJПопри гучні заяви великих компаній про повернення працівників до офісів, дистанційна робота в США майже не скорочується. Вона вже виглядає не тимчасовим наслідком пандемії, а новою частиною ринку праці.Останніми роками Home Depot, Target, Microsoft, 3M, Intel та інші компанії вимагали від працівників частіше бути в офісі. Голова JPMorgan Chase Джеймі Даймон у записі, який на початку 2025 року потрапив до Barron’s, обурювався: «Я приходжу — а де всі інші?». Банк із березня минулого року зобов’язав працівників ходити в офіс п’ять днів на тиждень.Втім, ширші дані показують: повернення до офісів застопорилося. У травні 26% оплачуваних повних робочих днів у США припадали на роботу з дому, свідчить щомісячне опитування економістів Хосе Марії Барреро, Ніколаса Блума та Стівена Девіса. Два роки тому було 27%, у 2022 році — близько 30%. До пандемії, у 2019-му, за даними Міністерства праці США, з дому працювали лише приблизно 7% днів.«Ці дані, схоже, суперечать картині світу Джеймі Даймона, де дистанційна робота померла», — сказала економістка Університету Вірджинії Емма Гаррінгтон.Інші джерела підтверджують цю тенденцію. Kastle Systems фіксує лише незначне зростання заповненості офісів у 10 великих містах проти минулого року. А дані Placer. ai на основі мобільних телефонів показують: у травні кількість відвідувань офісів у робочі дні була приблизно на 32% нижчою, ніж у травні 2019-го.Розрив між гучними корпоративними мандатами й загальною статистикою пояснюється тим, що навіть найбільші компанії — лише частина ринку праці США з 163 млн працівників. До того ж багато професій не можуть бути дистанційними: заводські працівники, медсестри чи кухарі мають бути на місці. Майже дві третини працівників постійно працюють офлайн, повністю дистанційних — близько 10%, а найпоширенішим став гібридний формат.Ніколас Блум зі Стенфордського університету вважає, що важливу роль відіграє вік керівників: компанії з молодшими CEO частіше дозволяють роботу з дому. «CEO, яким під час пандемії було 40 років або менше, нині значно частіше мають у компаніях принаймні гібридний формат», — сказав Блум.Дистанційна робота дає гнучкість, економить час на дорогу й допомагає, зокрема, батькам та людям з інвалідністю. Але дослідження Гаррінгтон, Наталії Емануель та Аманди Палле показує і ризики: американці стали самотнішими й більш психологічно вразливими, а молоді працівники можуть втрачати навички, які формуються поруч із досвідченішими колегами. «Ви не формуєте навички, які здобули б особисто, і цей повільний процес у довгостроковій перспективі може робити людей менш продуктивними», — сказала Гаррінгтон.🇺🇦 В Україні дистанційна робота теж закріпилася, але не стала масовою нормою для всього ринку. Дистанційні вакансії становлять лише близько 5–6% від загальної кількості актуальних пропозицій на українському ринку праці. Водночас попит на такий формат значно вищий: близько 45% шукачів хотіли б працювати віддалено, якщо це дозволяє посада. Конкуренція за дистанційні вакансії може бути вп’ятеро вищою за середню на ринку, а в окремі періоди зростала майже на 50% за місяць.Війна додала віддаленій роботі не лише зручності, а й безпекового сенсу. Info Sapiens на основі опитування для ZOiS зазначає, що до пандемії дистанційно працювали 12% українців, а після повномасштабного вторгнення ця частка зросла приблизно у півтора раза. Формат особливо важливий для ВПО, жінок із дітьми та людей з інвалідністю.🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Світова економіка знову опинилася під загрозою через торговельні дисбаланси - WSJНа саміті G7 у Франції однією з головних тем стануть глобальні економічні дисбаланси — величезний дефіцит поточного рахунку США та профіцити Китаю, а також, меншою мірою, ЄС і Японії.Дефіцити й профіцити самі по собі є нормальним явищем. Проте, як наголосила директорка МВФ Крісталіна Георгієва, занепокоєння викликають саме «надмірні дисбаланси». За оцінками МВФ, їхній сукупний обсяг торік досяг 3,7% світового ВВП. До початку 2000-х цей показник зазвичай становив 1–3%.Історія свідчить, що великі дисбаланси часто передували кризам — у Латинській Америці в 1980-х, Азії наприкінці 1990-х, під час глобальної фінансової кризи 2007–2009 років та боргової кризи єврозони.Дефіцит поточного рахунку потребує постійного припливу іноземного капіталу через кредити або інвестиції. Тому його розширення може свідчити про формування фінансових бульбашок. Зокрема, американська іпотечна криза 2008 року значною мірою фінансувалася коштами з-за кордону.Найбільший дисбаланс нині має США — дефіцит поточного рахунку країни сягає 1,1 трлн доларів. Президент США Дональд Трамп пояснює це «несправедливими» торговельними практиками інших держав і пропонує відповіддю митні тарифи. Однак МВФ вважає, що тарифи мають мінімальний вплив на поточний рахунок, оскільки їхній ефект компенсується змінами в інвестиціях, споживанні, заощадженнях та валютних курсах.На думку МВФ, значно важливішим чинником є великий бюджетний дефіцит США, який підтримує надмірне споживання та низький рівень заощаджень. За оцінками фонду, збільшення бюджетного дефіциту на 2% ВВП підвищує дефіцит поточного рахунку приблизно на 0,5% ВВП.Водночас відповідальність лежить не лише на США. Їхній дефіцит підтримується профіцитами інших країн, передусім Китаю. Експортуючи значно більше, ніж імпортуючи, Китай фактично змушує торговельних партнерів накопичувати дефіцити.Китайська промислова політика, на відміну від американських тарифів, справді впливає на торговельний баланс. Пекін використовує валютні інтервенції та контроль за рухом капіталу для стримування курсу юаня, а також стимулює заощадження й інвестиції через податкову та соціальну політику. Це підтримує експорт і водночас стримує внутрішнє споживання.Президент Франції Емануель Макрон попередив, що без координації дій «ці дисбаланси ризикують розв'язатися безладним чином».Серед можливих рішень експерти називають скорочення бюджетного дефіциту США та реформи фінансової системи Китаю. Інший варіант — новий аналог Plaza Accord, який свого часу допоміг скоротити торговельні перекоси.За оцінками економіста Джозефа Ганьона, китайський юань нині недооцінений щонайменше на 15%. Колишні радники урядів США та Франції Бред Сетсер і Шахін Валле вважають, що припинення «глибокої недооцінки валют» стало б найефективнішим шляхом до відновлення балансу світової торгівлі.Проте жоден із цих сценаріїв поки не виглядає реалістичним. Як зазначив президент Peterson Institute for International Economics Адам Позен, проблема міжнародних дисбалансів «по суті зводиться до безвідповідальної політики Китаю та США». Якщо уряди не домовляться, виправити ситуацію, як уже не раз траплялося в історії, може змусити лише нова криза.🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Військові витрати Росії на початку 2026 року зросли на 30%, що ставить під сумнів бюджетні планиУ першому кварталі 2026 року майже половина всіх видатків федерального бюджету Росії була спрямована на військові потреби, а частка засекречених витрат досягла рекордного рівня, про це пише німецький економіст Яніс КлюґеУ першому кварталі 2026 вони сягнули 5,9 трлн рублів ($81,4 млрд). Це на 30% більше, ніж у першому кварталі 2025, коли військові видатки становили 4,5 трлн рублів ($62,1 млрд).Основним драйвером цього зростання стали засекречені видатки. Вони збільшилися на 43% порівняно з першим кварталом 2025 — з 3,4 трлн ($46,9 млрд) до 4,9 трлн рублів ($67,6 млрд). Загальні федеральні видатки за перший квартал становили 12,8 трлн рублів ($176,7 млрд), тобто безпрецедентні 38,2% усіх витрат федерального бюджету були засекреченими.Згідно з бюджетним законом Росії на 2026 рік, приблизно 85% засекречених видатків ідуть на військові потреби.Таке різке зростання особливо показове, адже спочатку Росія планувала цього року стримати витрати на війну. За бюджетним законом, військові видатки мали зменшитися до 6,2% ВВП у 2026 році після 7,8% ВВП у 2025-му. Проте лише за перший квартал вони вже становили 2,5% очікуваного річного ВВП Росії.Якщо порівнювати з квартальним показником, то військові витрати за перший квартал дорівнювали приблизно 12% номінального ВВП за цей період. Росстат ще не опублікував номінальний ВВП, але InVEB оцінює його у 48,4 трлн рублів ($668 млрд).За підсумками року військові витрати не залишаться на такому самому рівні, оскільки у другому та третьому кварталах вони зазвичай знижуються. Але навіть із цим застереженням результат першого кварталу залишається надзвичайно високим. Якщо темп початку року виявиться показовим для решти 2026-го, військові видатки можуть досягти 9–10% ВВП. Водночас є важливе застереження, пов’язане з можливими бюджетними маневрами Мінфіну.У першому кварталі військові витрати становили 46% усіх федеральних видатків. Іншими словами, майже кожен другий рубль із федерального бюджету був спрямований на військові потреби.Ще більш вражаючою — і тривожною для Кремля — ця динаміка виглядає у порівнянні з доходами бюджету. Нові нафтові санкції, міцний рубль і охолодження економіки призвели до того, що податкові надходження у першому кварталі становили лише 8,3 трлн рублів ($114,5 млрд).Це означає, що військові видатки у січні–березні 2026 року дорівнювали приблизно двом третинам усіх доходів федерального бюджету.Війна США, Ізраїлю та Ірану, а також закриття Ормузької протоки підштовхнуть доходи Росії цього року вгору. Але цей ефект, найімовірніше, буде обмеженим і тимчасовим. Він точно не наблизиться до додаткових 3% ВВП, які Росії знадобилися б у разі, якщо військові витрати справді сягнуть 9% ВВП.Інше пояснення: бюджетна акробатикаНа перший погляд, дані за перший квартал дають чіткий сигнал: цього року військові витрати Росії будуть значно вищими, ніж торік. Але є й інше можливе пояснення. Мінфін міг перенести частину військових видатків із 2025 року на 2026-й, щоб не перевищити запланований дефіцит минулого року.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇨🇳 Китай обмежує міжбанківське кредитування, щоб стримати надлишок ліквідності - BloombergКитайська влада звернулася до найбільших державних банків із вимогою скоротити обсяги кредитування на міжбанківському ринку. Такий крок має запобігти подальшому зниженню вартості короткострокових запозичень нижче рівня офіційної процентної ставки та зміцнити вплив монетарної політики на фінансову систему.Як повідомили джерела, обізнані з ситуацією, Народний банк Китаю (PBOC) нещодавно доручив низці фінансових установ, включно з політичними банками, суворо контролювати обсяги чистого кредитування інших банків. Мета цього рішення — скоригувати очікування ринку щодо доступності ліквідності та підтримати авторитет ключової процентної ставки як головного орієнтира для фінансової системи.Центральний банк традиційно використовує так звані «віконні рекомендації» — неформальні вказівки учасникам ринку — у періоди підвищеної волатильності або для регулювання темпів кредитування. Нинішнє рішення свідчить про небажання регулятора миритися із занадто низькими ставками на грошовому ринку.Протягом останніх місяців банківська система Китаю переживала надлишок ліквідності. Це призвело до падіння вартості запозичень до багаторічних мінімумів і стимулювало активне зростання ринку державних облігацій. У відповідь PBOC останніми тижнями почав поступово вилучати надлишкові кошти з фінансової системи.Ставка одноденного репо, яка є ключовим показником вартості короткострокового фінансування під заставу облігацій, останніми днями піднялася до 1,4%, зрівнявшись із чинною базовою ставкою центробанку. Для порівняння, у квітні вона перебувала біля позначки 1,2%. Водночас дохідність десятирічних державних облігацій зросла до 1,75% проти 1,7% на початку місяця.З одного боку, економіка країни, яка залишається другою за величиною у світі, потребує достатнього обсягу ліквідності для підтримки зростання в умовах глобального енергетичного шоку. З іншого — регулятор прагне уникнути ситуації, коли дешеві гроші циркулюють переважно всередині фінансової системи, створюючи ризики утворення цінових бульбашок, зокрема на ринку державних облігацій.Попит на кредити з боку бізнесу та населення залишається слабким. Через це банки дедалі частіше кредитують один одного або збільшують вкладення в облігації. Темпи зростання кредитування сповільнилися до рекордно низьких рівнів, що лише посилило надлишок коштів у системі.Високі ціни на нафту продовжують чинити тиск на споживчу та виробничу інфляцію. На цьому тлі багато економістів відклали свої прогнози щодо наступного зниження ключової ставки PBOC до 2027 року. Відсутність перспектив швидкого пом’якшення монетарної політики раніше підживлювала очікування, що центробанк і надалі підтримуватиме м’які умови ліквідності для стимулювання економіки.Однак на початку місяця регулятор уже скоротив обсяги щоденних операцій на відкритому ринку до рекордно низького рівня. Водночас банки вперше за сім місяців стали чистими позичальниками короткострокових коштів, що може свідчити про поступову нормалізацію ситуації з ліквідністю.Великі державні банки залишаються головними постачальниками ліквідності на міжбанківському ринку. Саме через них Народний банк Китаю спрямовує значну частину ресурсів до інших банків і фінансових установ, використовуючи широкий набір інструментів монетарної політики.🎬 Нагадуємо, що на нашому каналі є відео:1. Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету2. Як Китай знищує квітучий Гонконг: Злет і Занепад Гонконгу3. Чому Китай програє США і ніколи не стане лідером світу. Демократія vs автократія🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇺 Євросоюз планує заборонити в'їзд усім, хто воював на боці Росії проти УкраїниГолова Урсула фон дер Ляєн презентувала 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії. Серед нових обмежень — заборона на в'їзд до країн Європейського Союзу для осіб, які брали участь у війні проти України у складі російських збройних сил.За словами очільниці Єврокомісії, вперше пропонується запровадити загальноєвропейську заборону на в'їзд для всіх, хто служив у російській армії після початку повномасштабного вторгнення. Таким чином, ЄС прагне закрити свої кордони для учасників агресії проти України.Новий пакет санкцій також передбачає посилення експортних обмежень. Під них можуть потрапити метали, сплави та товари подвійного призначення, зокрема компоненти, які можуть використовуватися у виробництві безпілотників і продукції аерокосмічної галузі.Окремим пунктом Євросоюз уперше пропонує обмежити імпорт російської рибної продукції, включно з тріскою.У фінансовому секторі під санкції можуть потрапити ще понад 30 російських банків через заборону на проведення транзакцій. Крім того, список суден так званого «тіньового флоту» планують розширити ще на 30 танкерів.Також Єврокомісія виступила з ініціативою заборонити продаж Росії танкерів для перевезення скрапленого природного газу (СПГ) та запровадити санкції проти портів, які беруть участь у торгівлі російськими енергоресурсами.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Чому треба скасувати пільгу на посилки вартістю до 150 євро?80% усіх закупівель українців в маркетплейсах - це комуністичний Китай.Критики цієї ініціативи пишуть "а що в Україні виробляються смартфони чи джерела безперебійного живлення"?Хотів би подивитися на тих, хто купляє смартфони з маркетплейсів.Але на цих маркетплейсах є купа товарів, які так само виробляються в Україні. І їхні виробники сплачують ПДВ 20%, а китайські виробники не сплачують ані 20% ПДВ, ані 10% мито.І ось вам приклад - воротарські рукавиці.На фото один з синів адміна - Родислав. Який займається футболом (2015 року народження) і грає за три команди - київський "Олімпік" - 2015, Християнський футбольний клуб Ірпінської біблійної церкви (ХФК ІБЦ) - 2015 і ХФК ІБЦ - 2013.Це у нього рукавиці українського виробництва Brave. Компанія, яку заснував екс-воротар і екс-тренер воротарів збірної України з футболу Рустам Худжамов.Це дуже якісний продукт, в якому грає купа воротарів УПЛ, зокрема, Дмитро Різник, воротар "Шахтаря".Чому український виробник у нерівних умовах з виробником із комуністичного Китаю, який купує в РФ енергоносії, продає комплектуючі для їхньої зброї?📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🤝Спільното, ми спільними зусиллями зібрали 160 тис. грн з 1 млн на реабілітацію воїна з 59 бригади. Дякуємо усім вам!Розповідатимемо про нього поступово, щоб далі продовжити збір коштів на відновлення.Позивний «Малий». Воїн отримав надскладне поранення: тяжку травму барабанної перетинки, легкі осколкові поранення очей, поранення обличчя, ампутацію правих верхньої та нижньої кінцівок.Наразі він потребує складної та тривалої реабілітації, операцій на очах і протезування.Захищаючи нашу територію на Покровському напрямку, бійці постійно стикаються зі складнощами війни дронів. На жаль, під час виконання бойового завдання поруч із «Малим» влучив FPV-дрон.Останнім часом «Малий» проходив військову службу в роті безпілотних авіаційних комплексів і у свої 23 роки вже знищив чимало ворогів на цьому ж Покровському напрямку.Поранення стало для нього лише стимулом якнайшвидше повернутися у стрій і, наскільки це можливо, далі мститися та нищити ворогів.Тому давайте підтримаємо хлопця і зробимо все можливе, щоб він зміг пройти реабілітацію, отримати необхідне лікування, протези та повернутися до активного життя 🦾🎯 Ціль: 840 000 грн (з 1 млн грн)🔗 Посилання на банку:https://send.monobank.ua/jar/7VbyuMWRSn💳 Номер картки банки:4874 1000 3790 3732💳 Номер картки ПриватБанк:4149 6090 4725 2384PayPal:[email protected]