Чернівецький Центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України

Латентна туберкульозна інфекція (ТБ-інфекція) – це стан, коли збудник туберкульозу (мікобактерія) присутній в організмі, але перебуває в неактивному, «сплячому» стані. Симптоми відсутні, людина почувається здоровою і не є заразною для оточення. 🦠 Проте, без профілактичного лікування інфекція може перерости в активну форму, особливо при ослабленні імунітету.Інфікованими мікобактеріями туберкульозу є близько чверті населення планети. 🌍 Близько 5–15% інфікованих людей можуть захворіти на активний туберкульоз протягом життя. Найвищий ризик захворіти — у перші 2-5 років після інфікування. ⏳Ризик розвитку активного туберкульозу після інфікування ТБ-інфекцією зростає за наявності таких факторів як:- контакт із людиною, яка хворіє на ТБ, протягом останніх двох років;- ВІЛ-інфекція;- прийом імуносупресивних препаратів, проведення гемодіалізу або перитонеального діалізу, підготовка до трансплантації;- вроджені імунодефіцитні стани;- наявність силікозу або антракосилікозу.У таких випадках варто звернутися до сімейного лікаря для обстеження і, за потреби, проведення профілактичного лікування. 👩‍⚕️Основними методами виявлення латентної ТБ-інфекції, які доступні в Україні, є шкірні тести (проба Манту та нові шкірні тести) або тести на визначення вивільнення гамма-інтерферону (квантиферонові тести). 🧪 Точність такого тесту - 98-100%.Єдиний ефективний спосіб запобігти розвитку хвороби — профілактичне лікування. 💊Профілактична терапія проводиться відповідно до рекомендацій ВООЗ. Курс може тривати 1 чи 3 місяці, а захисний ефект зберігається понад 10 років за умови повного проходження лікування. 🛡️Під час лікування важливо дотримуватися призначень лікаря і не переривати курс лікування. ⚠️В Україні діагностика та профілактичне лікування ТБ-інфекції є безоплатним. 🇺🇦

У новому Національному календарі профілактичних щеплень з’явилося щеплення проти ВПЛ-інфекції. Чому варто щепитися проти ВПЛ-інфекції та як це захищає від раку шийки матки? Роз’яснює Анна Свінціцька, лікар-гінеколог-онколог амбулаторно-поліклінічного відділу ДНП «Національний інститут раку».❓ У чому складність раннього діагностування раку шийки матки і яка ситуація з захворюваністю в Україні?💬За оперативними даними Національного канцер-реєстру, у 2024 році зареєстровано 3007 випадки захворювання та 1097 смертей від раку шийки матки. Складність раннього діагностування полягає у пізній появі симптоматики, на яку може реагувати пацієнтка. Зазвичай його виявляють завдяки скринінговим тестам (цитологічному дослідженню).Поки пухлина не поширюється на суміжні структури — болю немає. Симптоми раку шийки матки включають: незвичні кровотечі — під час або після сексу, постійні виділення між менструаціями або після настання менопаузи, незвичні та/або неприємні виділення з піхви, а також біль у ділянці тазу (нижче пупка).❓Чи зможемо ми ліквідувати рак шийки матки як явище завдяки вакцинації? 💬Безумовно, людству це під силу. ВООЗ ще у 2020 році поставила мету — ліквідувати рак шийки матки через стратегію «90-70-90». Це передбачає вакцинацію 90% дівчаток до досягнення 15-річного віку, проходження високоточного тесту на ВПЛ щонайменше у 35 років та у 45 років у 70% жінок та належне лікування і догляд у 90% жінок, у яких виявлено передраковий стан або рак. Тож введення до Календаря щеплень вакцинації проти ВПЛ-інфекції — це елемент багаторічної стратегії, а не «швидке рішення». Австралії це вдалося: 20 років вони вакцинували дітей і зрештою не виявили жодного нового випадку раку шийки матки в жінок віком до 25 років станом на 2021 рік. У їхніх планах стати першою країною в світі, яка повністю ліквідує рак шийки матки. Ми теж можемо досягти такого успіху, якщо будемо послідовними.❓Чи правда, що вакцина може викликати непліддя? Це поширений міф. 💬До непліддя призводить поширений рак шийки матки, а не вакцинація від його головної причини. Було проведено достатньо міжнародних досліджень, і жодне з них не підтвердило маніпулятивних тверджень про так звану «стерилізацію» внаслідок вакцинації.❓Які ще онкохвороби може спричиняти вірус? Чи необхідно вакцинувати хлопчиків, дорослих пацієнтів? 💬 Вірус може спричиняти рак піхви та рак вульви у жінок. Рак ротоглотки, аноректальний рак, рак статевого члена та генітальні кондиломи — причини, чому хлопців теж доцільно вакцинувати. Дорослих пацієнтів за бажанням вакцинувати не протипоказано, а людей з компрометованим імунітетом — навіть бажано. Також рекомендується вакцинація проти ВПЛ після проходження лікування раку шийки матки для зниження ризику рецидиву захворювання. Повне інтерв’ю з Анною Свінціцькою читайте на сайті Національного порталу з імунізації: https://vaccine.org.ua/eksperty-interviews/anna-svincziczka/

Всесвітній тиждень знань про мозок 🧠 це щорічна міжнародна освітня кампанія, започаткована Dana Foundation у 1996 році, яка проводиться у березні та об’єднує університети, наукові центри, школи й громадські організації по всьому світу 🌍. Її актуальність зумовлена зростанням неврологічних викликів, адже кількість випадків деменції, хвороби Альцгеймера, депресії та іншихпсихічних розладів постійно збільшується. Сучасна нейронаука 🔬 швидко розвивається, відкриваючи нові методи лікування та реабілітації, що робить поширення знань про мозок особливо важливим. Освітня потреба полягає в тому, що суспільству необхідно розуміти принципи роботи мозку, аби формувати здорові звички, підтримувати когнітивні функції та психічне благополуччя.Цікаво, що мозок дорослої людини важить лише близько 1,4 кг, але споживає приблизно 20% енергії організму ⚡. Він містить понад 86 мільярдів нейронів, які утворюють трильйони зв’язків, а завдяки нейропластичності здатний змінюватися й формувати нові зв’язки протягом усього життя. Саме ці унікальні властивості роблять дослідження мозку надзвичайно важливим для науки й суспільства. Водночас профілактика є ключовою умовою збереження здоров’я мозку та до основних чинників належать:• регулярна фізична активність 🏃‍♀️, яка покращує кровообіг і стимулює нейропластичність;• збалансоване харчування 🥗 з продуктами, багатими на омега-3, антиоксиданти та вітаміни групи B;• якісний сон 😴 тривалістю не менше 7–8 годин, адже саме під час сну мозок сортує інформацію та «очищається» від токсинів;• тренування пам’яті 🧩 та інтелектуальні вправи, читання, вивчення мов, розв’язування головоломок і освоєння нових навичок;• управління стресом 🌿 за допомогою медитації, дихальних практик чи прогулянок на природі;• соціальна активність 🤝, адже спілкування з людьми підтримує емоційний баланс і когнітивні функції;• відмова від шкідливих звичок 🚭, зокрема надмірного вживання алкоголю, куріння та наркотичних речовин;• постійне навчання 📚, адже мозок «любить» виклики, і нова інформація стимулює його розвиток.Усі ці чинники сприяють психічному благополуччю, довготривалому збереженню когнітивних можливостей та підвищують стійкість до стресових ситуацій, допомагають запобігати розвитку неврологічних і психічних розладів.Пам’ятайте, що регулярне дотримання цих принципів забезпечує довготривале збереження пам’яті, уваги, мислення та творчих здібностей, що є основою активного й повноцінного життя 💡. Допис підготувала: Алла ХОДОРОВСЬКА – лікар-епідеміолог тренінгового центру ДУ «Чернівецький ОЦКПХ МОЗ», к.мед.н.,доцент БДМУ.

Посилюємо готовність до надзвичайних ситуацій: фахівці Центру долучилися до презентації ВООЗ 🌍💧Співробітники Чернівецького ОЦКПХ взяли участь у важливому онлайн-заході, присвяченому вдосконаленню систем водопостачання, санітарії та гігієни (WASH) в умовах воєнного стану.Захід відбувся за участі представників Міністерства охорони здоров’я України, Всесвітньої організації охорони здоров’я та обласних центрів контролю та профілактики хвороб. Під час зустрічі було представлено нове видання чек-листів, що допомагають громадам оцінювати ризики, посилювати готовність до надзвичайних ситуацій та забезпечувати безперервність послуг водопостачання, санітарії та гігієни. 📝🚰Учасники обговорили можливості практичного застосування цих інструментів на регіональному рівні, зокрема для підвищення стійкості систем водопостачання та мінімізації ризиків для громадського здоров’я в умовах надзвичайних ситуацій. 🛡️Центр зацікавлений у долученні до впровадження інструменту для оцінки систем водопостачання, санітарії та гігієни в місцевих громадах. 🤝💧

СОН — НАЙКРАЩИЙ ЦІЛИТЕЛЬ😴💙Щороку у п’ятницю перед весняним рівноденням у світі відзначають Всесвітній день сну (у 2026 році — 13 березня). Це ще одна нагода замислитися, наскільки важливим для нашого здоров’я та самопочуття є повноцінний сон 🛌.Тож скільки годин потрібно спати людині? Потреба у сні індивідуальна і часто залежить від спадкових особливостей. Водночас більшість вчених стверджують, що для дорослої людини оптимальна тривалість сну становить приблизно 7–8 годин на добу ⏰.Чи корисний денний сон? Якщо нічний сон повноцінний і після нього ви почуваєтеся бадьоро протягом дня, потреби у денному відпочинку зазвичай немає. Проте за умов постійного недосипання короткий денний сон може допомогти частково відновити сили 😌.Які ознаки можуть свідчити про безсоння? Безсоння проявляється складнощами із засинанням, частими нічними пробудженнями або занадто раннім прокиданням. Також його супроводжують денна втома, сонливість, зниження концентрації уваги та працездатності 🧠.Як покращити якість сну? Для здорового відпочинку варто дотримуватися простих правил гігієни сну 💤:- Не їжте важку, гостру чи надто солодку їжу за 4 години до сну, а напої з кофеїном — щонайменше за 6 годин ☕.- Підтримуйте у спальні комфортні параметри мікроклімату та регулярно провітрюйте кімнату 🌬️.- Відмовтесь від паління і не вживайте алкоголь перед сном🚭.- Припиніть користуватися електронними пристроями щонайменше за 30 хвилин до відпочинку 📱.- Намагайтесь лягати спати і прокидатися в один і той самий час, навіть у вихідні ⏳.- Подбайте про зручну постіль: матрац, подушку та постільну білизну 🛏️.- Денний сон не повинен тривати довше ніж 45 хвилин ⏱️.- Уникайте інтенсивних фізичних навантажень перед сном 🏃.- Зменшіть освітлення у кімнаті — найкраще спати в темряві 🌑.- Використовуйте ліжко лише для сну — не працюйте, не їжте і не користуйтеся гаджетами в ньому. Пам’ятайте: сон — це не розкіш, а життєва необхідність💚. Тому у Всесвітній день сну варто ще раз подбати про власне здоров’я, адже кожна добре виспана ніч — це ще один крок до довголіття.Матеріал підготував: лікар-методист тренінгового Центру ДУ "Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України", д.мед.н., професор кафедри гігієни та екології БДМУ — Тарас КМЕТЬ

Продовжуємо отримувати питання від батьків та опікунів щодо оновленого Календаря профілактичних щеплень. Переважно, питання стосуються графіків щеплень у перехідний період. Рекомендуємо звернутися до вашого лікаря по детальні пояснення, а тут — розповідаємо коротко і по суті. ❓Щеплення від кору у 4 роки вважати вакцинацією чи ревакцинацією? 💬 Це друга доза у межах дводозної схеми вакцинації. За оновленим Календарем курс КПК складається з двох доз: у 12 місяців та у 4 роки (замість 6 років, як було раніше). Це дозволяє сформувати імунітет у дитини раніше.❓Який інтервал між БЦЖ та гепатитом В у пологовому будинку? 💬 Між цими щепленнями інтервал не потрібен. Їх можна вводити в один день у різні ділянки тіла або з будь-яким часовим проміжком. Відповідно до оновленого Календаря, БЦЖ тепер рекомендовано робити через 24 години після народження, що може співпасти з введенням першої дози вакцини проти гепатиту В — якщо так складаються обставини.❓ Дитині виповнюється 1 рік. Лікар запросив на третє щеплення проти Hib-інфекції. Проте графік за оновленим Календарем виглядає так: 2, 4, 6 і 18 місяців. Чи все правильно лікар рекомендує?💬 Так, наприклад, якщо ви не проводили дитині трете щеплення у шість місяців (перші два — у 2 та 4 місяці), то після 12 місяців щеплення проти Hib-інфекції передбачає введення однієї дози. Щеплення може бути проведене у 18 місяців разом зі щепленням проти кашлюка, дифтерії, правця, гепатиту В та поліомієліту. ❓У пологовому робили БЦЖ і від гепатиту В, проте після цього до року вакцинацію не проводили через мої страхи щодо безпеки для дитини з тремтінням підборіддя та кінцівок. Наразі педіатр і невролог підтвердили, що дитина здорова і розвивається відповідно до свого віку. За який період можна наздогнати графік щеплень? 💬 Скласти план щеплень має педіатр чи сімейний лікар, розробивши індивідуальний графік. Зазвичай мінімальний інтервал між першими дозами основних вакцин становить 4 тижні. Використання комбінованих вакцин дозволить значно скоротити кількість ін’єкцій під час одного візиту та наздогнати графік за кілька місяців. Головне — почати якомога швидше для забезпечення захисту дитині.🧑‍⚕️ Нагадуємо, що форма для збору запитань відкрита, і експерти готові відповісти на кожне ваше питання: https://forms.gle/E1mKiVxDNKn1JukSA 🩺 А відповіді на найбільш поширені питання уже зібрані у збірнику «100 запитань і відповідей про оновлений Календар профілактичних щеплень» 👉 https://shorturl.at/dFuRh

Попри прогрес у профілактиці й лікуванні ВІЛ, жінки частіше, ніж чоловіки, дізнаються про діагноз вірус імунодефіциту людини на пізніх стадіях — уже тоді, коли з’являються симптоми.⌛ Проблема пізньої діагностики не в тому, що жінки «менше ризикують». А в тому, що їхній ризик часто недооцінюють. Попри доступ до тестування, жінок рідше скеровують на тест — і частіше виявляють ВІЛ уже на стадії виражених симптомів. Багато жінок дізнаються про свій статус випадково — під час вагітності, госпіталізації або обстеження перед операцією.Чому так відбувається і що з цим робити? 🤔🫵 Стигма і страх осуду: для багатьох тестування на ВІЛ досі асоціюється з ризиком бути «запідозреною» у небажаній поведінці. Страх розголошення, осуду з боку партнера чи родини створює потужний психологічний бар’єр. Суспільство досі пов’язує ВІЛ із «неправильною поведінкою».🔶 Насправді тестування — це про відповідальність і турботу, а не про ярлики.💔 Хибне відчуття безпеки: деякі жінки вважають, що підставою для тестування є лише потенційні ризики інфікування чи певна поведінка. Шлюб або довготривалі стосунки часто створюють ілюзію захищеності. Але ризик визначається не сімейним статусом, а рівнем поінформованості й відкритістю у стосунках.🔶 Єдиний спосіб дізнатися напевно, чи є у вас ВІЛ, це своєчасно пройти тест.🤰 Тестування лише «за потреби»: для багатьох жінок саме вагітність стає приводом для тестування на ВІЛ. Це дозволяє запобігти передачі вірусу дитині — і це надзвичайно важливо. Але часто цього недостатньо для самої жінки. ВІЛ може існувати в організмі роками без явних симптомів. І кожен рік без діагнозу — це крок до ускладнень.🔶 Тестування — це насамперед турбота про себе. І чим раніше жінка дізнається про свій статус, тим більше матиме шансів на здорове та повноцінне життя. Не уникайте розмов із партнером щодо його сексуального минулого та пройдіть тест разом.🤫 Ви можете конфіденційно й безоплатно пройти тестування на ВІЛ у кабінетах «Довіра» за місцем проживання чи в найближчому до вас закладі охорони здоров’я з використанням швидких тестів (результат за 30 хвилин) або стандартним методом.ВІЛ-тест — це:🔹захист себе — бо ранній початок антиретровірусної терапії (АРТ) дозволяє жити повноцінно;🔹захист партнера — бо лікування знижує ризик передачі вірусу до нуля;🔹захист майбутніх дітей — своєчасна терапія практично унеможливлює передачу ВІЛ від матері до дитини.💊 Сьогодні важливо говорити не лише про тестування, а й про профілактику.⏮️Доконтактна профілактика (ДКП) — це сучасний метод, коли людина з негативним ВІЛ-статусом приймає препарат при ризику інфікування. Це науково доведений спосіб захисту, який дає більше контролю над власним здоров’ям https://short-link.phc.org.ua/skiДКП — це можливість для жінки самостійно подбати про свій захист, навіть якщо вона не може повністю контролювати поведінку партнера. ДКП — це про силу знання і про право жінки на безпечне майбутнє.🔶 Якщо у вас є ризик інфікування ВІЛ, розгляньте можливість ДКП — зверніться до лікаря.⏭️ Антиретровірусна терапія (АРТ), своєю чергою, дозволяє людям, які живуть з ВІЛ, жити повноцінно, народжувати здорових дітей і не передавати вірус партнерам https://short-link.phc.org.ua/q434r🔶 Якщо людина, яка живе з ВІЛ, регулярно приймає АРТ і має невизначуване вірусне навантаження, вона не передає вірус статевим шляхом. Це принцип Н=Н (не визначається = не передається).🤲 Усі послуги з тестування, профілактики і лікування ВІЛ-інфекції в Україні безоплатні. Послуги надаються у закладах охорони здоров’я, які мають договір з НСЗУ за пакетом «Діагностика, лікування та супровід осіб з ВІЛ (та підозрою на ВІЛ)» https://short-link.phc.org.ua/puwn

З 20 березня 2026 року по 20 квітня 2026 року заплановано проведення електронного навчального курсу на тему: «Хімічні загрози: готовність до дій у надзвичайних ситуаціях».Курс проходитиме у дистанційному (онлайн) форматі, з доступом до навчальних матеріалів у зручний для Вас час.Посилання для реєстрації: https://surl.lt/xwfgkgЦільова аудиторія курсу:- Професіонали в галузі лікувальної справи (лікарі з медицини невідкладних станів, лікарі-токсикологи).- Професіонали в галузі медико-профілактичної справи (лікарі з гігієни праці, лікарі-дезінфекціоністи, лікарі-епідеміологи, лікарі з загальної гігієни, лікарі з комунальної гігієни).- Інші професіонали в галузі медицини (лікарі-лаборанти-гігієністи, лікарі-лаборанти-гігієністи з дослідження хімічних факторів навколишнього середовища).- Професіонали з вищою немедичною освітою медико-профілактичної справи у сфері охорони здоров’я (фахівці з громадського здоров’я, фахівці з довкілля та здоров’я, фахівці з дослідження факторів навколишнього середовища).- Фахівці (інструктори-дезінфектори, лаборанти санітарно-гігієнічної лабораторії, помічники лікаря-епідеміолога, фельдшери-лаборанти, фельдшери санітарні, фельдшери з медицини невідкладних станів). Після проходження курсу необхідно скласти тестування для отримання сертифікату з 5 балами БПР.Організаційний внесок складає 260 грн. (одноразово), термін оплати до 20.03.2026.Організатором заходу є Державна установа «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України». Реквізити для оплати: Код ЄДРПОУ: 38453009Р/рахунок:UA468201720313281001201084501 в ДКСУ, м.Київ

Щороку в останній день лютого світ відзначає Міжнародний день рідкісних або орфанних захворювань. Цю ініціативу започаткувала у 2008 році Європейська організація з вивчення рідкісних хвороб, і не випадково офіційною датою обрали саме 29 лютого – найрідкісніший день у календарі, який трапляється лише раз на чотири роки📅. У невисокосні роки його відзначають 28 лютого, щоб щороку нагадувати про людей, які живуть із рідкісними діагнозами.У світі відомо понад 7 000 рідкісних захворювань, і понад 80% з них мають генетичне походження. До речі, рідкісною вважається хвороба, яка трапляється менш ніж у 1 випадку на 2 000 населення (https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHA78/A78_R11-en.pdf). Якщо об’єднати всіх людей з орфанними хворобами, то їхня кількість була б співставною з населенням однієї з найбільших країн світу, понад 300 мільйонів осіб 👥(https://www.orpha.net). Міжнародний день рідкісних захворювань підкреслює важливість солідарності, розвитку медицини та пошуку інноваційних рішень, здатних змінити життя мільйонів людей у світі. Це заклик до співпраці держав, науковців, лікарів і громадськості, адже сила суспільства вимірюється не лише турботою про більшість, а й увагою до тих, хто належить до меншості.• Державам варто розробляти ефективні програми підтримки пацієнтів із рідкісними захворюваннями, забезпечувати доступ до сучасної діагностики та лікування, а також створювати умови для інклюзії у соціальне життя. • Науковцям важливо продовжувати дослідження генетичних та рідкісних хвороб, адже саме вони відкривають нові горизонти для медицини та дають шанс на інноваційні методи терапії. • Лікарям слід підвищувати рівень обізнаності про орфанні діагнози, щоб пацієнти отримували своєчасну допомогу та не залишалися без уваги. • Громадськість може підтримати людей із рідкісними хворобами через волонтерство, інформаційні кампанії та створення середовища, де кожен відчуває себе прийнятим і захищеним. Важливо пам’ятати, що лише спільними зусиллями можна досягти рівності, справедливості та гідного життя для всіх, незалежно від того, наскільки рідкісним є їхній діагноз.🌿Допис підготувала: Алла ХОДОРОВСЬКА – лікар-епідеміолог тренінгового центру ДУ «Чернівецький ОЦКПХ МОЗ», к.мед.н., доцент БДМУ.

З 20 березня 2026 року по 20 квітня 2026 року заплановано проведення електронного навчального курсу на тему: «Хімічні загрози: готовність до дій у надзвичайних ситуаціях».Курс проходитиме у дистанційному (онлайн) форматі, з доступом до навчальних матеріалів у зручний для Вас час.Посилання для реєстрації: https://surl.lt/xwfgkgЦільова аудиторія курсу:- Професіонали в галузі лікувальної справи (лікарі з медицини невідкладних станів, лікарі-токсикологи).- Професіонали в галузі медико-профілактичної справи (лікарі з гігієни праці, лікарі-дезінфекціоністи, лікарі-епідеміологи, лікарі з загальної гігієни, лікарі з комунальної гігієни).- Інші професіонали в галузі медицини (лікарі-лаборанти-гігієністи, лікарі-лаборанти-гігієністи з дослідження хімічних факторів навколишнього середовища).- Професіонали з вищою немедичною освітою медико-профілактичної справи у сфері охорони здоров’я (фахівці з громадського здоров’я, фахівці з довкілля та здоров’я, фахівці з дослідження факторів навколишнього середовища).- Фахівці (інструктори-дезінфектори, лаборанти санітарно-гігієнічної лабораторії, помічники лікаря-епідеміолога, фельдшери-лаборанти, фельдшери санітарні, фельдшери з медицини невідкладних станів). Після проходження курсу необхідно скласти тестування для отримання сертифікату з 5 балами БПР.Організаційний внесок складає 260 грн. (одноразово), термін оплати до 20.03.2026.Організатором заходу є Державна установа «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України». Реквізити для оплати: Код ЄДРПОУ: 38453009Р/рахунок:UA468201720313281001201084501 в ДКСУ, м.Київ