📖«Моторошне сяйво» Б. Р. Маєрсвидавництво: Фабула, 10/10🩷Антуражно, динамічно, містично.Це просто нереальна історія з неймовірним сетингом, героями та атмосферою. Щиро не розумію, чому про неї майже не говорять (можливо, бо новинка, але це потрібно максимально швидко виправляти!За зав’язкою маємо Женев’єву Тіммонс, шахрайку-спіритуалістку, яка наживається на тому, що провдить сеанси в домах багатіїв, де тільки спочив покійний (а також інколи краде коштовності). Одного разу її ловлять та прямим текстом говорять, що її чекає шибениця, але Доля підкидує їх шанс. Цей шанс – це провести сеанс в домі містера Пембертона, який недавно похоронив наречену. Вона ставиться до цього недовірливо, але все ж не має вибору. В свою чергу лорд наодинці їй заявляє, що не вірить в цю всю лабуду і хоче дізнатися вбивцю нареченої, бо він певен, що її вбили. І Дженні нічого не залишається, як стати детективом.Це динамічно та заплутано. Але великим плюсом є те, що головні герої не страждають тупізмом і хвацько розгадують всі таємниці. Окрім цього, кожен персонаж має продуманий бекґраунд, що додає різкості та напруги. Повільний, продуманий розвиток кохання, і ця лінія не перетягує на себе увагу, а залишається побічною, та тим не менш і за неї ти вболіваєш. В моменті, коли ще не все відкрито, можна подумати «бляха, що за Санта-Барбара?», але через пару сторінок стає зроузміло, де герої брехали і чому так все заплутано. Вкотре наголошу, що головний герой, містер Пембертон, сильно віддавав мені містером Дарсі!Окремі дифірамби атмосфері, яку авторка створила максимально живою. Анлійський заміський маєток, дощі, дивна сім’я, осінь та таємниці химерних підвалів. Ти все це не просто відчуваєш, а наче блукаєш серед цих декорацій. Просто вау-вау-вау!Щира моя рекомендація. Сподобається, як і підлітку, так і дорослому! ps. Єдине, я от не зрозуміла назву. Чому саме "Моторошне сяйво"? Але на враження це не впливає зовсім.#дегустація
😡«Музей» Томое Рьосукевидавництво: Molfar Comics, 10/10💕Моторошно, кроваво, соковито.Яка класна манга! Це не моя перша спроба читати горор-манги, але яка вона яскрава та захоплива!За зав’язкою маємо знаного детектива Савамуру Хісаші, який переживає особисті проблеми в сім’ї. Паралельно з цим відбувається череда дивних вбивств, яких пов’язують дивні записки з вироками вбитих. Детектив в своєму розслідуванні доходить до певних відкритів, які дають йому зрозуміти, що і його дружина може бути під загрозою.В манзі дуже правильно показується сюжет, тобто вдало підібрані сцени та ракурси – цікаво наглядати за розвитком. Класна промальовка та акценти. Я не дарма обрала в епітети «соковито», бо це справді так. Звісно, з точки зору крові, жахіть та вишуканості вбивств, бо ці всі «вироки» ідеально продумані, але просто сам факт! Це надзвичайно наповнено.По персонажах дуже сподобався як і сам детектив, так і його напарник Нішіно. І хочу сказати, що кінцівка очікувана в деякому сенсі, але вона максимально жостка (хоча чого ще очікувати від горора?). Головний злодій (чи антагоніст?), дуже стрьомний, прям бр-р, але є чудовим рупором сюжету.Коротше, мої найщиріші дифірамби. З нетерпінням чекаю продовження!Раджу всім любителям горору/детективу та фанатам манги!#дегустація
нарешті приїхали всі книжки з перемоги в розіграші від Фабули, а також +1, яку вони запропонували вибрати, як вибачення за прикру ситуацію, що склаласяотож, поповнення на моїй полиці непрочитаних книг:✨«Моторошне сяйво» Б. Р. Маєрс - історія про жінку, яка є "медіумом" і звикла проникати в сім'ї, що втратили близьку людину, задля збагачення, але одного разу їй справді прийдеться стати детективом, аби розплутати клубок подій і знайти правду. і все це в готичному антуражі вікторіанського Лондона ХІХ століття.✨«Кохана» Тоні Моррісон - щось дуже морально важке про работоргівлю чорношкірими. не вдавалася в подробиці анотації, аби не зловити спойлер, але вважаю, що це буде добре чтиво, зважаючи на дві престижні премії, які отримала ця книга.✨«Себек» Юрій Грузін - класна атмосферна історія, дії якої відбуваються в Єгипті в ХІХ столітті. окрім загадок та реліквій старовини тут є щось більше за просто історію - влада на світом, за якою женеться не один герой (і магія). читала і мій відгук тут.✨«Книжкові хроніки Анімант Крамб» Лінь Ріна - янґ едалт, який наразі дуже рідко потрапляє на мою полицю. але спокусилася на книжкову тематику, епоху балів та дифірамби Оленки, яка радила цю історію ще до того, як цю книгу навіть анонсували. красивий зріз та збільшений формат - вона дуже гарно оформлена, схожа, цитуючи мою маму, "на шкатулку".якось так, щось може читали? до чогось може радите приглянутися в першу чергу?
📼 «Краще, ніж у фільмах» Лінн Пейтнервидавництво: Віват, 10/10💖Свіжо, смішно та живо.Як я давно не читала доброго ромкому. Без пошлятини і нічим не підкріпленим страждань, з щирим, живими героями та логічним сюжетом. Ця історія справжня знахідка.В центрі сюжету в нас Ліз Баксбаум, яка закохана в друга дитинства із ранніх років, а також Вес, жахливий сусід, який вічно до неї чіпляється. Та за усіма канонами жанрів він є одним із близьких друзів любовного інтересу головної героїні, і їй приходиться піти на угоду з ним, аби отримати бажане. Всіма правдами та неправдами вони працюють над завоюванням Майкла, але в один момент вони розуміють, що їм прийдеться грати закохану пару, аби все ж досягти бажаного.Що ж, це було добре часопроведення. Ненав’язливе, спокійне і зі щирим сміхом. Метелики в животі то погано – організм все ж переживає стрес, але як добре після десятка прохідних романів нарешті знову їх відчути.Герої живі, справжні. Їм віриш і їм співпереживаєш, а ще в думках стрибаєш з плакатом підтримки «та цілуйтеся вже!». Сюжет хоч і віддає банальністю, але фішки по типу саундтреків, які підбирає головна героїня та моментів із фільмів, які згадує, його освіжають. Взагалі, у авторки чудово вийшло зобразити історію через призму певного стьобу над ромкомами та культовими стрічками про кохання.Знаю, що в книги є друга частина, але тут мене беруть сумніви і я не певна, що вернусь до історії Ліз та Веса. Боюсь, аби посмак не зіпсувався.Мені сподобалося.Раджу.#дегустація
що ж, хоча осінній і час атмосферний, та для мене він більш сприймається, як час драм та меланхолійного кіно, тому ця #кінопідбірка кількох осінніх фільмів, які можуть скрасити вечір, для вас1️⃣«Коли Гаррі зустрів Саллі», реж. Роб Райнер, 1989р. - класика ромкомів та осіннього Нью-Йорку. історія оповідає про двох людей, яких постійно стикало життя, але лише на третій раз вони стають друзями, які діляться всім потаємним один з одним, бо просто комфортно. тепла історія про запізно усвідомлене кохання.2️⃣« Ла-ла-ленд», реж Дам'єн Шазел, 2016р. - фільм-мюзикл про великі мрії, про вагомість вибору в житті, про потрібних людей і про вимушену розлуку, і все в неймовірному антуражі ранньої осені, яка все ще зігріває глядача. та від сліз в кінці не вбереже.3️⃣«Опівнічі в Парижі», реж. Вуді Аллен, 2011р. - мені здається, Вуді Аллен - синонім осені, люблю більшість його картин, але ця займає окреме місце в серці: чоловік, який приїздить з нареченою на вікенд в Париж, розглядає можливість тут осісти, що не подобається прагматичним батьками коханої. аби не сперечатися, він йде гуляти містом і неочікувано знаходить часову діру, через яку опиняється в компанії Фіцджеральда, Гемінґвея, Далі, Ґертруди Стайн. і ось тут починається його подвійне життя. неймовірна стрічка про відданість собі та своїм мріям.4️⃣«Пам'ятна прогулянка», реж. Адам Шенкман, 2002р. - історія за книгою Ніколаса Спаркса, історія про підліткову ненависть, яка переростає в кохання, але можу вас завірити, що це точно не банальний ромком. принаймні, бібліографія автора те підтвердить ("Щоденник пам'яті"). готуйте носовички та в чергове зненавидити Долю. неймовірна річ.5️⃣«Джейн Остін», реж. Джуліан Джарролд, 2007р. - біографічний фільм про ранні роки авторки «Гордості та упередження». насправді після ознайомлення з історією юної Джейн багато що стає на місце і ти розумієш, чому саме така велика історія кохання вийшла із-під пера. неймовріний фільм, неймовірні костюми та меланхолійна осінь. в кінці готуйтеся плакати.6️⃣«Мачуха», реж. Кріс Коламбус, 1997р. - по-справжньому холодна осіння історія про сім'ю, де батьки розлучені, але зберегли більш-менш добрі стосунки. в чоловіка вже є молода кохана, а в жінки - лише щира любов та турбота про дітей. мати ревнує дітей до неї, та одного дня жахлива звістка перевертає все з ніг на голову. попереджаю: останні двадцять хвилин фільму я ревіла рікою.а які фільми порадите ви?👇🏼
Так, мені було мало нових жителів на полицях, тому я замовила ще три (в своє виправдання скажу, що вони мені обійшлися в 161 гривню).🌺 "The great escape" Paul Brickhill - можна перекласти, як "Велика втеча". Історія написана на реальних подіях - масовій втечі полонених із німецького табору 1944 року. Автор, який був австралійським льотчиком-винищувачем та сам перебував у цьому таборі, став свідком цієї події, але участі не брав - йому не дозволили через клаустрофобію та ризик паніки. Не скажу, що мене надто цікавить ця подія, але книжка англійською за 50 грн і чиста совість від перспективи писати ручкою прямо в ній - все ж перемогли. За мотивами книги є екранізація із культовими акторами 60-х. На гудрідсі оцінка 4,22, до речі.🌺"In love and war" Lily Baxter - типовий роман на фоні війни, де сто відсотків не буде щасливого кінця. Збираю на сірі дні, аби поплакати. Елсі прагне виконати свій обов’язок перед королем і країною. За зав1зкою маємо Елсі. Вона їде до Лондона, щоб працювати перекладачем для тисяч бельгійських біженців. Їй подобається її робота, але складається враження, що вона робить недостатньо. І коли з’являється нагода, вона приєднується до міністерства закордонних справ, подорожуючи до Франції як агент під прикриттям. А далі все закручується: кохання, війна, поле битви і так далі. Знову купилася на високу оцінку на гудрідсі - 4,28, а ще ціну в 50 грн, хоча повна її ціна більша у вісім разів.🌺 "Кипуча річка" Андрес Русо - останнім часом маю велику нехватку в нонфік літературі, або "енциклопедіях для дорослих", як я люблю їх називати. Тому помітивши вигідну ціну, я відразу схватилася за шанс. Автор з дитинства чув про Кипучу ріку в Амазонії, від того в свідомому віці виріує відправитися до неї та розгадати її таємницю. Анотація обіцяє пригоди, колорит, дивні перепетії і навіть трішки політики, ну і звісно, красу лісів Амазонії. Книга тоненька, прочитати можна за один підход. А ще вона неймовірно оформлена і фотовставки просто в сердечко💞На гудрідсі оцінка 3,97.
Серед «актуальної класики» є той піджанр, який би я з радістю перестала називати актуальним. Книги про війну, післявоєнний час та зламані долі ніколи нами не розумілись правильно. Але зараз, читаючи анотацію подібної книги, нам стає не по собі, беруть дрижаки і розуміння, що ці книги ще надовго затримаються на наших полицях. І їх потрібно читати.Однією із таких вічних історій є «Жиль» Дріє ля Рошеля. Вперше опублікований в 1939 цей роман є автобіографічним та в певному сенсі одкровенням про жахи війни і що вона зробила із автором. В центрі сюжету маємо юнака, який повертається з фронту Першої світової та марно намагається віднайти своє місце у повоєнному суспільстві: у невдалих романах із жінками, політичних гуртках та інтелектуальних блуканнях. Та світ змінився, і він зовсім не приймає головного героя, від чого той пуститися берега і найде більш радикальніший шлях.Ми можемо багато говорити про те, що тут можна знайти реалістичні описи фронту Першої світової, політичні інтриги, ідеологічні суперечки у Франції 30-х років або відчути широкий спектр емоцій у відношенні до Жиля. Але найголовнішим все одно буде те, що це чергова болюча книга про чергове втрачене покоління.І закликаю вас звернути на неї увагу, бо аби чогось не допустити в майбутньому, про це треба читати вже зараз.
Дивилася "Хауса", і зловила книжечку, яку читала Кадді - "Інес душі моєї" Ісабель Альєнде.В нас вона не перекладена (хоча все ще можливо, права наче в АА), на відміну від двох інших книг авторки: "Вітер знає моє ім'я" та "Віолети" + її автобіографічна книжечка "Жінки душі моєї" (ось мій відгук).Ця книга - вільний погляд на історію та життя Інес Суарес, іспанської жінки-конкістадора та завойовниці Чилі. Розповідь наповнена історичними подіями та постаттями. Звісно, авторка надавала більшу перевагу літературній інтуаціїї, ніж історичним архівам, але це ж і позиціонується, як історичний художній роман, ніж нонфік. Декілька фактів про цю вольову жінку Інес Суарес:- зустрічалася із першим королівським губернатором Чилі та засновником міста Сантьяго - Педро де Вальдіві;- розкрила дві змови проти Вальдіві;- за відсутності Вальдіві відбила напад індіанців, переламавши бойовий дух сторін (як бачте Вальдіві без неї нічого не міг😅);- не боялася приймати жорсткі рішення: в критичній ситуації запропонувала стратити на очах у індіанців сімох полонених.Ще одним пунктом, який сильно різнить правду та вигадку є мова. Ісабель сама підмічає, що відступила від норм мови XVI століття та осучаснила стиль, аби читачам не було важко сприймати.По книзі, до речі, є однойменний фільм "Інес" (2020 рік), що є спільним виробництвом Іспанії та Чилі.Як вам нова рубрика #кінофоліянт?)
🤔Любити книги чи писати їх? Ліпше поєднувати ці два гобі! Принаймні, до такого висновку спонукає власниця каналу «Поговоримо про книжки» Катерина Колесник.В першу чергу, це затишний куточок підтримки досвідчених та авторів-початківців. Пані Катерина з радістю ділиться досвідом, процесом написання та літпорадами. Має постійну хвайну рубрику #цитати_сучасних_українських_авторів, де однією фразою може викликати у вас цікавість до малознайомої книги. А також є засновницею взаємних читань, де автори читають історії інших авторів та дають відгук.Окрім письменницької частини каналу, тут можна знайти:🟠 відгуки на книги (ось, наприклад, на Сімака, котрий у нас двох викликає трепіт в серці);🟠 анонси подій/конкурсів;🟠 просте життєйське, що пов’язує нас всіх;🟠 замітки про польський книжковий ринок та книги, які мені особливо подобаються.А ще Катерина дуже відкрита та легка в ведені блогу, що просто тільки більше відволікає від втоми та сірої реальності. Тому раджу якнайскоріше зазирнути на канал☺️
💔«Мости округу Медісон» Роберт Джеймс Воллесвидавництво: КСД, 9/10Чуттєво, віддано та вічно.Читаючи відгуки інших, я не розуміла як, здається, така невеличка історія на 150 сторінок може настільки розбити серце? Виявляється може.В центрі сюжету маємо мандрівного фотографа «Нейшнл Джеографік» та заміжню жінку. Перший приїздить в Медісон, аби зняти для журналу мости, а друга вже вісім років живе із чоловіком на фермі. Їхня зустріч трапляється незаплановано, в період відсутності чоловіка Франчески. Але, завдяки цій зустрічі, наступні чотири днів вплинуть на життя кожного із них.Це боляче. Справді боляче, коли починаєш розуміти, що часом люди зустрічають потрібних їм людей надто пізно. Коли розумієш, що в ті часи Франческа не могла зробити інший вибір. Коли розумієш, що скоріш за все в жодній епосі вони не могли відчути повноцінне щастя.В коментарях під моїми проміжними емоціями, мені підкинули ідею, що з іншої сторони - їх кохання надто токсичне для жінок, бо вони порівнюють своє кохання із ним. Я довго думала і зрозуміла, що мене обурює трохи інший аспект – зради. Я із тих людей, що терпіти не можуть її в будь-якому амплуа. Але при читанні цієї книги я придушила цю думку, тим самим не дозволивши обуренням вилізти назовні. І мені здається, це справді показник доброї історії.Тому щира рекомендація!#дегустація
TGLIST.COM.UA
