Про книги - так, як відчуваю саме я. Про письменників - не обов'язково відомих, але тих, хто мені подобається. Про історії - сумні, веселі, і ті, які не залишають байдужими. На зв'язку @Maryna_Klymenko
Привіт ⛈Прочитала новинку - "Broken Country" by Clare Leslie Hall. Обкладинка чимось зачепила. Та й рейтинг досить високий - 4.6 на Amazon та 4.4 на Goodreads. Зараз готова поділитися думками.Спочатку про письменницю Клер Леслі Голл - британська письменниця й журналістка. Перші її книги - психологічні трилери про стосунки - "Him" та "Mine", які вона видала під ім’ям Клер Емпсон (за прізвищем чоловіка). Її проривним романом під ім’ям Клер Леслі Голл стала книга Broken Country. Її назвали бестселером Sunday Times та New York Times. Також вона потрапила до книжкових клубів Різ Візерспун і Ферн Коттон, а також була викуплена для екранізації компанією 3000 Pictures.СюжетЛіто перед останнім роком в школі виявилося для Бет доленосним. Вона познайомилася з Ґабріелем і страшенно в нього закохалася. Хлопець відповів взаємністю. Юність - мрійлива пора і закохані вірять, що будуть разом завжди. Через 13 років. Бет заміжня за Френком. У них своє фермерське господарство, затишний дім, та спокійне життя. А ще у них є спільна глибока рана - смерть сина. Боббі було всього 9. Здається, Бет та Френк пережили втрату та збудували міцний фундамент для майбутнього. Проте раптово в село повертається Ґабріель з сином, який так сильно нагадує Бет власне дитя. І все йде шкереберть.Мої думкиСпочатку я думала, що це буде мила історія кохання, яка розчулює і про яку хочеться розповідати подругам. Але досить швидко авторка додала в книгу життєвого реалізму та гіркоти, а далі вплела вбивство, і завершила це все дуже неочікуваним поворотом.Були моменти, коли мене неймовірно дратувала головна героїня - своїми безвідповідальними вчинками. Але так сильно, як вона мені засмучувала, так же сильно мене захоплював Френк. Я пригадала Ісаака з книги Кнута Гамсуна "Плоди Землі". Які ж прекрасні "живуть" чоловіки на сторінках книг і яке це щастя, що в реальному світі вони також існують.Загалом - 7/10. Історія цікава, змушує співпереживати та міркувати, але дуже вже мене розлютила Бет.#відгук #мрію_про_український_переклад #любовний_роман #детектив
Привіт)У свої 77 років, Стівен Кінг написав нову книгу - "Never Flinch". Чекати виходу залишилося зовсім трохи. Якщо все піде за планом, то 27 травня 2025 року вона вже з'явиться в книгарнях США.У центрі сюжету Голлі Ґібні. Вона пройшла шлях від другорядного персонажа в трилогії «Містер Мерседес» до головної героїні окремої серії романів. Це вже четверта книга, після романів «Аутсайдер», «Якщо кров тече» і «Голлі».Основні теми:▪️ Тонка межа між прагненням до справедливості та жагою помсти.▪️ Моральна неоднозначність, яка яскраво виражена внутрішніми сумнівами Голлі та мотивами злочинців.▪️ Критика суспільства. Сюжетна лінія з феміністкою Кейт МакКей дає Кінгу змогу підняти актуальні теми: фемінізм, активізм і небезпеки, з якими стикаються публічні особи, що не бояться висловлювати свою думку.Стівен Кінг зізнався, що йому довелося повністю переписати роман після різкої, але чесної критики від дружини Табіти. Вона сказала, що перший варіант - поверхневий і "незграбно" пов’язує сюжетні елементи. Письменник викинув чернетку й почав все з нуля.Така працездатність та наполегливість заслуговують захоплення. Чекаємо ще)#історії_що_надихають #Стівен_Кінг
Усім привіт 🌨Допис коротких відгуків🌸Світлана Талан "Її вишиване життя"Одна з багатьох переваг відвідування книжкового клубу - ти читаєш книги, на які навряд би звернув увагу сам. Ось це той випадок. "Її вишиване життя" - роман-біографія, присвячений талановитій українці Пелагеї Яківні Бартош-Литвиновій. Авторка розповідає про жінку, яка попри нелегку долю, спромоглася здобути освіту, навчати селян, збирати унікальні зразки українською культури, та активно займатися просвітницькою діяльністю до самої смерті. Неочікувано для самої себе, я отримала величезне задоволення від книги - 9/10.🪶Теа Саніна "Коли відлітають серпокрильці"Довго придивлялася до цієї книги, а вона, виявляється чекала на мене в бібліотеці. Несподівані зустрічі, включно з книжковими, інколи навдивовижу приємні. Варвара та Дмитро - медіатори. Вони допомагають клієнтам досягти порозуміння, щоб ті змогли залагодити справу без суду. До них звертається молода та амбітна Роксана, у якої виник серйозний конфлікт з матір'ю. Жінки не просто віддалилися, а немов стали ворогами після смерті голови родини. Персонажі, їхні історії та особисті битви - зрозумілі та життєві. Вони немов втілення десятків людей зі схожими проблемами. Мені дуже сподобалася атмосфера, а ще "приземленість" сюжету - 9/10.🌘Томас Олде Хьовелт "Відьма"Мене зачарувала обкладинка. Але як ми всі знаємо, обкладинкам вірити не можна.Події розгортаються у містечку Блек-Спрінг. Жителі звикли, що вулицями блукає Відьма Чорної Скелі - жінка, страчена у XVII столітті. Її очі й рот зашиті, і мешканці відстежують її переміщення через спеціальний застосунок. Суворі правила забороняють розповідати стороннім про відьму й розкривати їй очі чи рот. Але завжди знайдеться той, хто порушить заборону.Я чекала іншого, зовсім іншого. Спочатку історія була дивною та незрозумілою, потім стала нудною, а кінцівка взагалі розчарувала - 4/10.Гарного вечора)#відгук #Світалана_Талан #Теа_Саніна #Томас_Олде_Хьовелт
Селія та Мемейн Пейджет - сестри-близнючки, життя яких тісно переплелося з літературними та інтелектуальними колами Європи середини ХХ століття. Дівчатка народилися в 1916 році та зростали в сільській місцевості графства Саффолк. На жаль, один за одним вони втратили обох батьків, ставши сиротами до 13 років. Сестри були змушені переїхати до ексцентричного дядька та його дружини, які значним чином вплинули на формування їхнього світогляду. Подорослішавши, дівчата потягнулися до богемного та інтелектуального середовища. Серед їхніх близьких друзів були Бертран Рассел, Лорі Лі, Д. Мітфорд, Джордж Орвелл, Сімона де Бовуар, Жан-Поль Сартр, Альбер Камю та Артур Кестлер. Сестри мали хист до мов, журналістики та літератури. Вони почали писати для журналів Horizon і Polemic на різноманітні теми.Хоч сестри-близнючки були майже однакові зовні, їхні характери й смаки, особливо у виборі романтичних партнерів, суттєво відрізнялися. Мемейн стала відданою помічницею, а згодом і дружиною Артура Кестлера. Їхній шлюб та думки Мемейн пізніше були описані в книзі "Життя з Кестлером: листи Мемейн Кестлер", яку уклала Селія. Однак пара розлучилася і незабаром жінка раптово померла від гострого нападу астми.Селія вела своє не менш насичене життя. Зокрема, у неї був короткий роман із Джорджем Орвеллом. Згодом вона вийшла заміж і народила доньку - Аріан Банкс. Саме Аріан пізніше описала життя своєї мами та тітки, після того, як знайшла в старій скрині їхні листи та щоденники. В багатьох листах жінки описували як це жити в літературному світі, де головні - чоловіки.Гарного вечора!)#історії_що_надихають #Селія_та_Мемейн_Пейджет
Вірджинія Вулф разом з чоловіком Леонардом придбали маєток Monk’s House у селі Родмелл в липні 1919 року. Пара шукала місце для відпочинку від життя в Лондоні і Monk’s House здавався ідеальним варіантом. Будинок був не надто великим, а от сад займав чималу територію і став головною принадою для подружжя. Згодом вони казали, що саме сад став однією з головних причин, чому вони вирішили придбати маєток, попри те, що на той час у домі не було ні водопостачання, ні газу, ні електрики.Леонард Вулф був головним садівником. Чоловік перетворив територію на розкішний сад у стилі Артс-енд-Крафтс із затишними куточками, фруктовим садом та городом. Друзі описували його як "затятого садівника, майже фанатика". Вірджинія допомагала чоловіку з різноманітними справами, але більше сприймала сад, як красиве, атмосферне місце для відпочинку та творчості.Вірджинія Вулф часто писала в невеликій дерев’яній хатинці в кінці саду, де й народилися багато її відомих творів, зокрема "Місіс Делловей", "До маяка" та "Between the Acts". Образи саду та навколишніх краєвидів Сассекса часто з’являються в її текстах, особливо у її останньому романі "Between the Acts", який сповнений згадок про Родмелл і життя в селі.Зв’язок Вірджинії Вулф із садом також помітний у її оповіданні “In the Orchard”. Яскраві описи яблунь, птахів, гри світла й вітру передають живу, чуттєву атмосферу саду при Monk’s House. Увага до природи та задумливий стан головної героїні Міранди, яка лежить під яблунями, відображають власні переживання й спостереження Вулф у Родмеллі.Monk’s House став постійним домом для подружжя у 1939 році, після того, як їхня лондонська квартира була зруйнована авіабомбою. Сад був для них не лише джерелом спокою та натхнення, а й місцем особистої значущості. Після смерті Вірджинії у 1941 році Леонард поховав її прах під одним із двох переплетених в’язів у саду. Пізніше там же поховали й Леонарда, зробивши сад вічною пам'яткою їхнього партнерства.Сьогодні Monk’s House та сад перебувають під опікою Національного фонду та відкриті для публіки протягом весняних та літніх місяців. Тут збереглася хатинка, де працювала Вірджинія Вулф, яблуневий сад та сад у стилі Артс-енд-Крафтс, який глибоко вплинув на її життя і творчість.#історії_що_надихають #Вірджинія_та_Леонард_Вулф
Добрий вечір!)Дочитала книгу "The Barrens" by Kurt Johnson and Ellie Johnson. Читала довго, думки змінювалися не один раз, тепер готова ними поділитися.Про письменниківКурт та Еллі Джонсон - батько та дочка. Вони вирішили написати книгу "The Barrens" з кількох причин. Перш за все, щоб описати реальну подорож на каное протяжністю 450 миль річкою Телон у субарктичній канадській тундрі, яку Еллі здійснила в підлітковому віці. По-друге, таким чином Еллі намагається розповісти про прийняття себе як лесбійки. Тобто Еллі запропонувала ідеї, а Курт відповідав за структуру оповіді.СюжетЛі та Голлі кохають одна одну. Дівчата познайомилися в кафе поблизу гуртожитку. Голлі затята мандрівниця і якось вона запрошує Лі у подорож на каное через дику місцевість. На жаль, під час мандрівки стається нещасний випадок, який забирає життя Голлі. Лі змушена продовжити шлях наодинці, транспортуючи тіло Голлі й борючись за виживання. Протягом виснажливої подорожі Лі вигадує історії, щоб впоратися зі своїм горем. Також вона згадує своє непросте дитинство з батьком-екоанархістом.Мої думкиПрочитавши сторінок 40, я пошкодувала, що взялася за цю книгу. Тут дуже багато специфічної лексики пов'язаної з управлінням каное. Мене це трохи знуджувало. Тепер про саму історію - дуже зачепила. Знову ж таки, не з самого початку, а з моменту коли Лі залишилася сама.Історії, які вона вигадувала про їхнє спільне майбутнє, про дітей, про велику родину, про старість - усвідомлення, що це ніколи не стане реальністю пульсує шаленим болем. Ще мене вразив персонаж Лі. Здається, що людина може запросто збожеволіти в таких умовах. А вона дісталася туди, де отримала допомогу. Загалом - 9/10. Додам хештег #мрію_про_український_переклад. Книга того заслуговує.#відгук #ЛГБТ_література #пригоди #роман_дорослішання #психологічний_роман #Курт_Джонсон #Еллі_Джонсон
Добрий вечір.Напевно, ви бачили, що 13 квітня помер Маріо Варгас Льйоса - перуансько-іспанський письменник, журналіст і політик, один з найвизначніших латиноамериканських авторів. Йому було 89. Сьогодні трошки про нього.Майбутній письменник народився у Перу, але значну частину дитинства провів у Болівії. Коли хлопчику було 10, він дізнався, що його батько, якого він вважав померлим, насправді живий та відомий своїми авторитарними поглядами та діями. Це відкриття справило на нього неабияке враження, попри юний вік, і почало формувати погляди щодо влади та свободи в суспільстві.Маріо Варгас Льйоса навчався у Військовій академії в Лімі. Цей досвід став основою для його першого великого роману "The Time of the Hero (1963)". Згодом юнак вивчав літературу і право, а пізніше переїхав до Європи, щоб присвятити себе літературній кар’єрі.🇵🇪 У 1994 році його нагородили Премією Мігеля де Сервантеса - найвищою нагорода для письменників, які творять іспанською мовою.🇵🇪 У 2010 році письменник отримав Нобелівську премію з літератури за увагу до "структур влади" та "образів індивідуального опору, повстання та поразки".🇵🇪 У 1990 році Варгас Льйоса балотувався на посаду президента Перу, але невдало. Цей досвід поглибив його розуміння політики. Згодом він вирішив прийняти іспанське громадянство.🇵🇪 Варгас Льйоса все життя захоплювався романом Ґюстава Флобера "Пані Боварі", який суттєво вплинув на його власний стиль письма.🇵🇪 У 2011 році король Іспанії Хуан Карлос I надав письменнику титул маркіза.Маріо Варгас Льйоса був центральною фігурою латиноамериканського "буму" - літературного руху, який привернув світову увагу до авторів з Латинської Америки, таких як Ґабріель Ґарсія Маркес і Хуліо Кортасар. У своїх творах він виступав проти авторитаризму та досліджував теми ідентичності, влади й опору. У Нобелівській промові він підкреслив свою віру в те, що література має силу "змінювати реальність", пробуджуючи емпатію та сприяючи розумінню.#історії_що_надихають #Маріо_Варгас_Льйоса
Привіт.Такий період дивний. Не хочеться ні читати, ні писати. Не пригадую, коли таке було раніше. Сподіваюся цей стан поступово пройде.Сьогодні маю маленьку історію пов'язану зі 100-річчям з дня видання роману"Великий Гетсбі".Френсіс Скотт Фіцджеральд почав писати роман "Великий Гетсбі" у 1924 році, коли жив у Парижі. Перша чернетка була готова того ж року. Залишалося допрацювати текст, враховуючи поради редактора Максвелла Перкінса. Остаточну версію "Великого Гетсбі" письменник закінчив на початку 1925 року. А вже 10 квітня 1925 року книга вийшла друком у видавництві Charles Scribner's Sons.💫 У перший рік після видання, книга не набула популярності. Продали менше ніж 20 000 примірників. Визнання прийшло після Другої світової війни, коли роман почали роздавати американським солдатам.💫 Роман "Великий Гетсбі" неодноразово екранізували, ставили на сцені й навіть створили за його мотивами комп’ютерну гру. Перша екранізація (1926 р.) була німим фільмом, але вона не збереглася до наших днів.💫 Фіцджеральд довго не міг визначитися з назвою книги - розглядав варіанти "Trimalchio in West Egg" та "Gold-Hatted Gatsby". ("Трімальхіо в Вест Егг" і "Гетсбі в золотому капелюсі"). Він навіть переписував деякі частини роману, щоб краще відповідали обкладинці.У LitHib вийшла стаття внука Ф. С. Фіцджеральда, в якій він розповідає про творчість дідуся та конкретно цей роман.Гарного вам понеділка!#історії_що_надихають #Френсіс_Скотт_Фіцджеральд
Привіт)Мабуть, ви вже чули/читали про Джонатана Стенлі, а якщо ні - то розповім.Джонатана Стенлі написав свою першу книгу "Purposeful Performance: The Secret Mix of Connecting, Leading, and Succeeding". У магазині Barnes & Noble відбувалася презентація.Джонатан провів за столиком кілька годин, продавши менше ніж 10 книг. Але в той день удача все ж була на його боці. Самотнього Джонатана зафільмувала жінка на ім'я Тейлор, яка одразу поширила відео і TikTok. Знадобилося зовсім трошки часу, щоб відео стало вірусним. Завдяки 1 короткому відео: - Книга Джонатана стала бестселером на Amazon, посівши 1 місце в розділі "Стратегічне управління" і 4 місце в загальному рейтингу бізнес-книг. - За 2 дні в нього додалося 670 000 підписників у TikTok.- Увесь тираж книги розкупили.Джонатан записав кілька відео, дякуючи Тейлор та усім тим людям, які його підтримали. Мої думки - дуже лячко, яку силу мають соцмережі. Добре, коли їх використовують з гарними намірами. #історії_що_надихають #Джонатан_Стенлі
Привіт)У Financial Times вийшла стаття про когнітивні здібності людей і чи правда, що ми стаємо дурнішими. Результати засмучують та лякають:▪️З 2010-го помітне значне зниження інтелекту серед опитаних жителів розвинених країн.▪️ 25% дорослих не можуть впоратися з простими математичними завданнями. В США - 35%.▪️Постійний скролінг сайтів замінив активний пошук інформації на пасивне споживання контенту, який нам пропонують.▪️ Через постійне "перемикання" контексту, у людей виникають серйозні проблеми з когнітивними функціями - мовним сприйняттям, увагою, робочою пам’яттю і самоконтролем. ▪️Свідоме використання цифрових технологій може бути корисним, але вкорінена звичка пасивного споживання знижує розумові здібності катастрофічними темпами.▪️Рівень читання різко знизився - у 2022 році менше половини опитаних американців прочитали хоча б одну книгу. 45% підлітків взагалі не читають.Мабуть, найбільше мене вразило про читання. Чомусь думала, що читають всі навколо. Виходить, помилялася.#цікаве
We and selected third parties use cookies or similar technologies for technical purposes and, with your consent, for other purposes (“basic interactions & functionalities” and “measurement”) as specified in the Cookie policy.
You can freely give, deny, or withdraw your consent at any time.
You can consent to the use of such technologies by using the “Accept” button. By closing this notice, you continue without accepting.