beyond reanity

якщо вам 14 і ви любите дорами, то включайте "Хлопця на вимогу" 😁"Boyfriend on demand" - 10тисерійка Нетфліксу, є українські субтитри, в головних ролях - УВАГА - Джису (та сама з Blackpink) та Со Інґук (про нього розкажу далі)отже, що в нас дано:втомлена від роботи, продюсерка вебтунів (цифрові комікси) Со Мі-ре тікає від реальних стосунків у VR-додатокпаралельно з цим в офісі в неї постійні контри з колегою, який дратує своєю красою та успішністю))___взагалі я не по дорамам, АЛЕ! колись я подивилася одну під назвою "The Smile Has Left Your Eyes" (в перекладі "І мільйон зірок падають з небес") з оцим Со Інґуком в головній ролі, і ви навіть уявити не можете як сильно та невимовно боляче розбилося моє серце на мільйон зірок мільйон разів. я потім ще 2 тижні передивлялася поокремі серії (всього їх там 16), бо не могла попрощатися ні з героями, ні з історією і насправді я її боюся передивлятися, бо емоційно це був десь рівень Manacled 💔тому "Хлопця на вимогу" я пішла дивитися саме через Со Інґука, ну і раз вже така справа, вирішила глянути на Джису, яка з блекпінку мене дратувала найбільше, бо вона якась супер неефектна рибка-амьобка в результаті дивилася я серіал тижні два, паралельно сортуючи тортики на телефоні)))насправді, історія досить прикольна, тільки корейці зробили її а) задовгою! 10 годин можна було б вкласти в 4, навіть в один повнометражний фільм, якщо вирізати дохуліон рапідів як вони всі одне на одного дивляться)) крупних планів вистачить на весь світовий кінематографб) задитячою! я розумію, що айдолам не пристойно цілуватися до самих гланд, але оці поцілунки ледь торкнулися губами ну якийсь дитячий садочок)) тому можете включати дораму дівчатам будь якого віку - це найпристойніша історія кохання з усіх існуючих))в) запримітивною! ромком ромкомом, але дебільні звучки, які "підсилюють" реакції, та емоджі, які вилітають, - трошки крінж) тобто актори ніби грають нормально, але мультяшні добивочки одразу нагадують, що ви дивитесь абсолютно вигадану історію - іммерсивність рівень нуль)з хорошого - все гарненько та мило, весь каст гарний та милий, і останні дві серії мені сподобалися найбільше, бо в них був натяк на реальний конфлікт, яких я в драматургії ще не зустрічала) але оскільки його вирішили досить швидко і легко, то сильно проникнутися не вийшло))щодо Джису - акторка вона виявилася досить непогана, думаю, кіно їй пасує більше ніж роль інфузорії-туфельки на великій сцені, але тепер вона хоча б мене не бісить. від сьогодні буду не любити Дженні 😅 бо Ліса та Розе в топі)короче, якщо треба шось фонове ненапряжне - дивіться "Хлопця" і сортуйте тортикиа якщо треба, щоб розбилося серце і розлилися океані сліз, - тоді включайте "І мільйон зірок падають з небес", і нехай береже вашу менталку бог))#reanity_дивимось

побачила вчора цікаву думку про нового Снейпа і про те, що його обрали, щоб весь хейт глядачів прийняв на себе він, а не діти-акториале якщо копнути глибше, то хід може бути ще геніальнішийтреба розуміти одну важливу річ про Джоан Роулінг - вона зуміла побудувати таку систему прав на весь всесвіт ГП, що сьогодні контролює всі екранізації, включно з акторським складом Роулінг ніколи не боялась бути незручною, не боялась висловлюватись і йти проти всіх, і тому ну дууууже маловірогідно, що письменниця погодилась на вибір нового Снейпа заради якоїсь квоти на різноманітність ми всі росли разом із книжками і фільмами і абсолютно всі ненавиділи Снейпа. і всі пройшли через той колективний шок після виходу Смертельних реліквій, коли все наше сприйняття персонажа перевернулось - ненависть різко змінилась болем і любов’юале сьогодні цей ефект майже неможливий, бо весь світ щиро обожнює Снейпа і в багатьох він взагалі улюблений персонаж) і якби на цю роль взяли когось на зразок Адама Драйвера - всі були б у захватіале Снейп має викликати роздратування. недовіру. майже ненавистьі тут з’являється хід конем - коли неможливо змусити всіх ненавидіти Северуса, можна дати глядачам зненавидіти актора, який буде його грати. щоб він викликав недовіру. щоб було складно відокремити одне від одногоі скоріш за все Паапа Ессієду зіграє Снейпа настільки класно, що ми пройдемо той самий шлях, що й колись: спочатку неприязнь, після кількох сезонів - любов і розуміння. і в цьому насправді є дуже тонкий і продуманий хід творців і Роулінг, який ми ще не усвідомили)____не знаю хто автор цієї теорії, але як на мене це геніально)

"Ми знову робимо щось разом. Не віриться, що цей день настав. Це якось нереально. подивилася документальний фільм на нетфліксі про кабмек BTS і вкотре зрозуміла, що колишніх ARMY не буває 💜а ще спіймала себе на думці, що в моїй голові взагалі не було опції, що вони розпадуться. ну пішли в армію. ну почали сольні карʼєри. ну виросли. але ж BTS це щось монументально-непорушне, щось настільки святе і цілісне, що не може перестати існувати просто тому що це... життя?і тільки дивлячись документалку до мене дійшло, що їхнє возʼєднання це ще одне виключення з правил к-поп індустрії. власне, як і сама історія найбільшого в світі бойзбенду з найбільшою в світі фан базою, які на сцені більше 10 років 🙂"В глибині душі ми все ще сільські хлопці з Кореї. Це незмінна істина" взагалі, "ARIRANG" - шостий студійний альбом групи і перший повноцінний альбом за останні пʼять років, записаний після того, як всі учасники повернулися зі службиа ще виявилося, що аріранг це традиційна південно корейська народна пісня, яка допомагала проживати тугу і стала метафорою довгої розлуки з фанатамиїї мотиви звучать у треку Body to body, і у фільмі дуже багато присвячено дискусіям з приводу того, а чи не занадто в лоб, а що скажуть корейці, а чи сподобається іноземцям, а чи не довгий програш, а давайте коротше, а мені подобається, а мені ні... я взагалі не уявляю як сім настільки різних людей дійшли до якоїсь згоди! цілих 14 разів! бо треків у альбомі 14 😁слава богу body to body вийшла у своєму найповнішому вигляді, бо я її обожнюю, особливо оцю традиційну хорову частинку) але Swim так і не полюбила, хоча і над нею вони бідненькі мучилися, бо а чи не занадто повільно? а чи не треба щось більш драйвове? а чи дорослий текст? а якщо армі не сподобається? 🫠і в результаті це було їх свідоме рішення взяти головним сінглом досить спокійний трек, який передає їхнє дорослішання, бо ера ON залишилася в минулому- На скільки ми сьогодні налажали?- Достатньо.- Але ж ми щось зробили.- І що ж ми зробили?- Ми почали.- Хоч повеселилися.- Тепер ми знаємо, чого не робити. Поразок не існує. Це все частина процесу. кожен раз, коли я дивлюся будь-який документальний контент BTS, я люблю їх ще більшебо сім всесвітньо відомих мільйонерів, від яких хоче дітей кожна перша жінка, більш за все люблять плескатися в басейні, їсти лапшу та підйобувати одне одного) і те, наскільки вони прості, неособливі в своїх очах, відповідальні, сміливі, вразливі та віддані просто розриває моє серце безкінечною любовʼю і вдячністю, що вони колись у 2020 під час ковіду прийшли в моє життя і залишилися в ньому задавждиі від думки, що через декілька місяців я поїду на їх концерт і побачу наживо, в мене мурашки, тахікардія і майже панічна атака, бо трохи страшно від думки, що збудеться одна з найбільших моїх мрій 💔ps не знайшла куди вставити, тому буде пост скриптумом - найтоповіший трек альбому це like animals, взагалі не уявляю як ми жили без нього раніше 🥹#reanity_дивимось

хвилинка рандомних фільмів на нетфліксі - подивилася, і опісля виявилося, що режисерка - Софія Коппола, ухтище одне ухти це те, що «Марія-Антуанетта» це наступне кіно після мого найулюбленішого депресивного "Труднощі перекладу"отже, що в нас дано:не дуже біографічна історія життя королеви Франції, розказана через призму одинокої жінки, оточеної світом, який вміє тебе лише використовувати, але не знає як тебе любити та розуміти (с)________головну роль грає Кірстен Данст, і це вже зі старту трошки диктує моє ставлення до героїні як до поламаної, бо після "Меланхолії" я не можу цю акторку сприймати з чистого листа, так само як і Шарлотту Генсбург 🫠а ще у Кірстен дуже дивна як на мене зовнішність, бо в неї досить велике обличчя з маленькими очима (як і у Дженіфер Лоуренс!), і при цьому неймовірно тендітне тіло, відчуття ніби його пришили до рандомної голови 😅енівей, в Марії-Антуанетті вона виглядає класно, припускаю, що це через стилістику всієї картиниось як описує це кінокритик журналу People Лія Розен:Фільм виглядає як попкліп, із Кірстен Данст у ролі приреченої французької королеви 18-го століття, яка поводиться як підліток-флібустьєр, що має намір стати лідером клубу крутих діток. *флібустьєр - це морський розбійник, пірат або контрабандист XVII-XVIII сті це прикольно! дуже мало діалогів - дуже багато поглядів та незручних ситуацій, в яких все зрозуміло в тишідуже гарні сукні та інтерʼєри, які показово контрастують із "золотою кліткою" королівського життядуже вдалий типажний каст - нічого особливого, але всі на своєму місці, особливо відбито-відморожений Джейсон Шварцман у ролі Людовика XVI, хоча на цю роль спочатку розглядався Ален Делон, але він запросив Софію Копполу на вечерю, подарував величезний букет квітів і сказав, що це не той тип ролі, в якій його хотіли б бачити його фанати 🙃а ще мені зайшла режисура (це в них сімейне :) потужна важлива сцена на два кадри, де заносять картину з трьома дітьми, а потім виносять і на її місце заносять картину з двома дітьми і пустим ліжечком чорного кольору - ну вау же, все зрозумілобагато епізодів зняті на живу, ніби трохи документальну камеру, що надає ідеальному по художці фільму емоційності та реалістичності, а ще якоїсть трагічності реальних людей запхнутих в декорації, як у вʼязницюкороче, вийшла така собі королівська інтерпретація "Труднощів перекладу", але фінал "Марії-Антуанетти" мені значно програєну бо він якийсь вийшов обірваний типу 123 хв зняли і всьо, втомилися, давайте просто закінчимо історію після однієї зі сцен, може прокатить 😁 ну і вцілому прокатило, бо до фіналу із фільмом все в порядку)#reanity_дивимось

я тут вирішила трохи перемкнутися з книжок і добралася до фізичної манги "Лефіафан" в трьох томах, яку ще в києві подарував друготже, що в нас дано:величезний покинутий зореліт «Левіафан» дрейфує в космосів пошуках наживи його знаходять мародери, яким серед руїн трапляється щоденник Казуми - школяра, що багато років тому на цьому кораблі вирушив з однокласниками на екскурсіюале ексурсія не досягла свого пункту призначення через катастрофу. і головне питання чи залишився хтось виживший у цій бляшанці посеред космосу____________я читала в своєму житті тільки одну діджитал мангу betrayal of dignity (до речі супер класну, відугк тут), і що мені в цьому форматі подобається так це те що мозок дуже швидко проходиться по історіїтри томи "Левіафана" я прочитала десь за 4 години і при цьому отримала повноцінну "повнометражку". просто у вигляді розкадровки 🙃мозок читає тільки необхідне для сюжету - діалоги, а очі паралельно дофантазовують картинку без всіляких описів, тільки спираючись на ілюстраціїа в мангах, зазвичай, ілюстрації неймовірно класні, емоційні та детальніщодо історії - вона 18+ через купу вбивств та жорстокість, але твістів як на такий сюжет мені трохи не вистачилотобто я читала-читала і через неймовірну напругу на кожній другій сторінці очікувала ну таку розвʼязку ахуїтітєльну, ну таке шось прям щоб з ніг на голову, щоб все, що було до цього, отримало новий протилежний сенс а воно якось... ну ок)) філософська думка закладена зрозуміла, але анічка хотіла землетрусного феєрверкудо речі, якби це був фільм, думаю було б краще, там ще музикою та акторською грою саспенсу нагнати і зробити історію більш синусоїдальною по станам - фінал може заграти новими фарбамиале на папері воно мені недокручене, хоча завʼязка - топ!ps я тут відкрила для себе nano banana 2 і тепер генерую картинки для постів, розважаюся як можу 😁 спитала у джеміні чому така дурна назва у нейронки, каже ось що: nano banana 2 - це внутрішня кодова назва моделі, яка відповідає за генерацію та редагування зображень усередині Gemini. офіційно я - Gemini 3 Flashчому банана? розробники в гуглі часто дають своїм моделям кумедні або дивні кодові імена (на кшталт ласощів чи фруктів), щоб їх було легше розрізняти під час тестів. це додає трохи людяності та гумору в складний світ нейронних мережnano - натякає на швидкість та компактністьbanana - просто щоб ми з тобою зараз могли про це посміятися 😁 всьо, питань нема, дякую, банана! 🤝а Лефіафан - 6/10 😂

так, ну я проковтнула третю частину за 2 дні, і - класика - було б дуже добре стерти цю історію з памʼяті і прочитати знову 😭😭😭те що я в любові, в захваті, в екстазі ви вже знаєте, отут були відгуки на першу частину - "Одного разу розбите серце" і другу "Балада про недовго і нещасливо" 🌷АЛЕ!сьогодні поговоримо про те, чого мені не вистачило - емоційно та інформаційноне знаю як у вас, але в моєму серці історії закарбовуються на все життя тільки одним способом - через катарсис. а катарсис в книжковому випадку це коли тебе вивертає навиворіт риданнями і болем за героїв та шлях, який їм доводиться проходити (мазохізм 🤝)наприклад - Сковані. Ті, що співають у терні. фанфік по BTS Кьюріосіті (здається, таких істерик в житті в мене ще не було). трилогія Бартімеуса. трилогія Темні матеріїв мене є безліч серій, які я люблю - Четверте крило, Акотар, Божествені супротивники, Чудовиська істини і так далі, але через те, що я недостатньо страждала під час читання, через якийсь час сюжети та привʼязаності просто вивітрюються і залишається "ну так, мені дуже зайшло, але нічо не памʼятаю"))інакше кажучи, якщо ви попросите пересказати сюжет АКОТАРу, я згадаю лише загальні речі і декілька деталей, які закарбувалися картинками 🥲і ось у "Проклятті справжнього кохання" було стільки задатків для скла, для того, щоб розбити читачам серце, а потім зібрати і ніжно вилікувати, треба було лише докрутити вже існуючі події і опустити персонажів на самісіньке дно, щоб врешті підняти у космосі чомусь авторка зглянуласячомусь пожаліла свою аудиторіюі мені шкода))і фінал другої частини був набагато сильнішим, ніж всі випробовування третьоїодин з прикладів, обережно спойлер:коли Евеліна із втраченою памʼяттю знаходить у Джекса свого листа, в якому розказує собі ж про всі його злодіяння та застерігає довіряти, по драматургії був би логічним виток у "все пропало", тобто ситуація повинна була б значно ускладнитися і погіршитисянатомість, принцеса навпаки все згадує і впевнена в своєму коханні як ніколи)з іншого боку, я вже писала, що ця трилогія - казка для дорослих. і, можливо, вона просто витримала жанр та формат, щоб світ залишався магічним та добрим, а не бензопилою під ребраале енівей, це було прекрасно - в любові, в захваті, в екстазі, і я все ж таки сподіваюся надовго зберегти Євангеліну та Джекса на поличках своєї внутрішньої бібліотеки душіз сюжетних незакритих питань залишилось декілька, на всяк випадок також ховаю:🌷 як Джекс став таланом? як взагалі стають таланами? я була впевнена, що через дерево душ, але виходить що ні🌷 лінія Лали та її коханого дракона, що там трапилося? це була така сильна мотивація відкрити арку, що Лала аж двічі прокляла Євангеліну, але нам не розказали, що пішло не так - окрім припущень, що можливо памʼять про перше кохання виявилася не відповідним реальним почуттям🌷 Джекс безсмертний, а Євангеліна ні. як вони це вирішать?????🌷 ну і яблука :) цікаво в чому була ідея, але в цілому фінальна недосказаність мені підходить, було б гірше, якби про них нічого не сказали взагалі)Прокляття справжнього кохання - 10/10 🩷видавництво Vivatі боже дай мені наступну книгу якусь також супер класну, я тільки-но почала згадувати що таке читати взахльоб!

іспанська була моєю першою іноземною мовоюі поки в школі англійською викладали одне слово на тиждень, а подруга фанатіла від Rebelde Way, я вчила дивну нікому не потрібну абракадабру на курсах в 12-14 років просто так, бо мені подобалося, ну і якось легко йшлоа в 25 довелося вивчити англійську, бо отримала роботу з дистрибуцією контенту на америку, і тут типу або ти прикидаєшся що знаєш London is the capital of Great Britain, або досвіданіяну і я прикинулася - працюю в улюбленій компанії майже 8 років, а вони й досі не відають, що з англійською в мене біда 😁але ж буремне життя не проведеші зустріла анічка в свої 30 чилійця, рідна мова якого іспанська і стала іспанська мовою кохання, мовою експресії і всіх отих дивних популярних і не дуже пісень, від яких у людей (навіть нейтівів!) вʼянуть вухаале ніщо не стане на заваді танців під https://open.spotify.com/track/0vnzk4L0JyMODSqLp3pHwo?si=_GJG1BfRRBWfcrc5qi9fVg…о третій ночіі, певно, соромно зізнаватися, що Danzar Kuduro зайняв перше місце у моєму спотіфай врап 2025але якщо чеснотак похуйбо Її джерело енергії захоплює мої сенсориНіхто не може її контролювати, коли вона танцює, запаленаУ ній є та іскра, що спалює транзисториІ вона п’є еліксир, який запускає її мотори 💅💅💅#reanity_особисте

what does it mean to be alive? «Останнє кохання на Землі» (Perfect Sense) - драматичний фільм Девіда Маккензі, в головних ролях Єва Ґрін та Юен Мак-Ґрегор, 2011 рік, Британіяотже, що в нас дано:Шеф-кухар Майкл та епідеміолог Сьюзен зустрічаються в найгірший для людства час загадкової епідемії - коли одне за одним починають зникати одне почуття за іншим_______якщо вам було сумно - подивіться кіно, і стане ще сумніше, так працює Zentropa Production (привіт, фон Трієр 🫶)почитала критику - кажуть, фільм провалився в прокаті, і можу допустити через що:зазвичай фільми-катастрофи (а як це назвати інакше?) мають дуже потужний феєричний фінал, ну ось як наприклад затонув Титанік, і всі померлиабо Меланхолія - після неї я взагалі не могла декілька годин розмовлятипроблема артхаузу в його динамічності, точніше, її відсутностіЄва Ґрін як завжди неперевершена (вона мені, до речі, дуже нагадує депресивну версію Енн Гетевей), Юен Мак-Ґрегор чудово вписався в роль, знято гарно (як же я люблю ручну камеру!), ставки ніби підіймаються (відчуття втрачаються), але таке враження, що фільм закінчується до моменту катарсисуя очікувала, що буду ревіти в кінці як белуга, але мене не довели, просто стало невимовно сумно через те наскільки змінюється життя всього людства без біологічних данностей. ми тут страждаємо через якісь людські проблеми, але справжнє пекло починається, коли в тебе забирають змогу відчувати світ через звичні "прийомники тіла"терміново хочеться дивитися на дерева, торкатися квітів, пити улюблену каву, їсти тортики та обійматисядуже багато обійматисяі відчуватиі переживати не через те, що відчуваєш забагато, а за те, що можеш цього більше не відчуватиале виплакатися все ж таки не вистачило)а ще тут в саундреках усюди Макс Ріхтер, але я б сказала, що це скоріше екранізація його музики - якщо сприймати цей фільм так, то може навіть сподобатися :)#reanity_дивимось

я додивилася останню серію і скажу вам, що в останньому сезоні ідеально все! навіть підстаркуватий Бенедикт 😁історія попелюшки мене ніяк не розчарувала, нагадую свою улюблену фразу "яка різниця скільки разів їсти торт, якщо він улюблений" 🙂 тому, dearest gentle readers, заносьте мені якісні диснеївські адаптації, влізуть всі)) ну і пройдуся трошки по тому, що прям супер зайшло:🌸 СОФІ! ну яка ж вона гарна і як майстерно передала весь спектр персонажа через акторську гру на тоненькому) і харизма просто кайф, обожнюю, коли дивишся на людину і вона тобі прям ПОДОБАЄТЬСЯ - і мімікою, і рухами, і голосом, і внутрішнім наповненням🌸 Франческа для мене відкрилася з зовсім іншої сторони і, окрім того, що вона красуня, так ще й розвиток їй дали який крутий та обʼємний🌸 Пенелопа! от наскільки мене дратував її сезон, аж прям нудило, настільки вона якась приємна та гарна (бляха, та вони всі гарні!!!) в своїй новій ролі місіс Бріджертон 🌸 Вайолет - тут навіть нічого казати не треба) обожнюю її і дай мені боже сил та грошей в цьому віці (58 років!) виглядати так неперевершено і гаряче🌸 як і королева в її 55!!! нагадую, що я фанатка сезону "Королева Шарлотта", і тепер все повʼязане з нею в мене проходить через серце ❤️‍🩹 на сьомій та восьмій серії плакала на кожному їхньому діалозі з Леді Денбері 😭🌸 антагоністки - вогонь! Елоїза - любов! навіть мала трошки противна Гіацинт все одно дуже влучно лягла у весь цей хаос, як і Грегорі - сподіваюсь, актор виросте гарним, бо є питаннячка)))🌸 дуже зайшло як багато екранного часу дали другорядним персонажам-прислузі, особливо домоуправляючим родини Бріджертонів та Фезерінгтонів. а служниця без руки як персонажка то взагалі окреме вау, якась чарівна прикраса серіалу)🌸 ну і наостанок - нова фрейліна королеви, а також кузена Джона, а також містер Андерсон, а також Пруденс, а також поява ЕНТОНІ ТА КЕЙТ - мені не було про що мріяти більше))короче, ставлю історію Бенедікта та Софі на одну поличку з другим сезоном і радію, що мені в цьому житті зайшло хоча б щось, окрім from enemies to lovers 😁але серце віддаю Шарлотті - не думаю, що щось здатне посунути це кохання та біль з мого внутрішнього пʼєдесталу 💔#reanity_дивимось

ви вже певно знаєте, що вночі було інтервʼю з Сарою Дж. Маас, де вона анонсувала вихід нового АКОТАРУ… точніше, двох! 😱а декілька годин тому зʼявився пост в інстаграмі: Я б хотіла мати слова, щоб висловити, наскільки я вдячна - справді, глибоко, безмежно вдячна - за можливість поділитися з вами цією новиною. 💙💗Уже за кілька коротких місяців ACOTAR 6 і 7 будуть вашими!!!Я знаю, як довго ви чекали. Я знаю, як багато ці персонажі для вас значать. І я також знаю, що ці історії заслуговують на більше, ніж швидкість і дедлайни. Вони заслуговують на мою найкращу роботу. Вони заслуговують на правильний момент.Коли цей момент настав, те, що, як я думала, буде однією книгою… дуже швидко стало чимось іншим 😭Історія просто продовжувала розростатися, і я більше не могла чекати, щоб поділитися хоча б частиною з вас!!ДЯКУЮ за ваше терпіння! ДЯКУЮ за вашу пристрасть! ДЯКУЮ за те, що ніколи не дозволяєте цьому світу згаснути!!! 🌙✨Для мене велика честь, що ви завжди приймали Прітіан як свій власний світ. Я щиро сподіваюся, що для вас це відчуватиметься як повернення додому - так само, як для мене. 💖🎶💖27.10.202612.01.2027 так що можна вже готуватися згадувати сюжети попередніх 5ти частин :)і, здається, всього в серії буде +4 книги, тобто сумарно 9)