Ті, хто зараз волає проти прийнятого закону про заборону антисемітизму, точно так же будуть волати, коли ми повернемо Крим і будемо оголошувати кримськотатарську національну автономію. Я впевнена в цьому. Це печерне, яке сидить в пересічних - неважливо від етнічної приналежності. Це росіянське, коли вони на нас кажуть "хххли". Це те, що абсолютно неприйнятне у XXI столітті серед нормальних вихованих людей.Закон про заборону антисемітизму — це наш крок вперед. Це попередження Європі — дивіться, ви заграєтеся, у вас знов будуть погроми і кришталеві ночі, а ми, українці, сучасні європейці, ми попереду вас у своїх правах і свободах.Ви хочете поволати? — Йдіть й вчіть історію. Свою історію. Історію України. Євреї тут жили тоді, коли й елліни, якщо не раніше. "Базиліка 1935" у древньому Херсонесі - це колишня синагога зі юдейськими іменами, які залишилися на вапняку і вирізаною менорою. Це потім її перетворили в християнський храм. Зображення Базиліки 1935 було на наших перших гривнях. Ви не знали? — Поволайте.
«Перемир’я» від росіян. Окупанти атакували беззбройних бійців в смузі відповідальності 24-ї бригади.Під час оголошеного режиму припинення вогню поранені військовослужбовці здійснювали евакуацію (відхід) з передових позицій у Часовому Яру. Рухались від лінії зіткнення в тил, без зброї, з ознаками надання медичної допомоги, з палицями — відповідно конвенцій, умов припинення вогню. Подію зафіксовано на відео.Противник виявив і атакував FPV-дронами поранених. Троє з трьох загинули. Евакуацію проведено невдало! Режиму припинення вогню противником не дотримано!Але є нюанс!!!Для безпечної медичної евакуації особового складу своїх підрозділів, командуванням бригади було прийнято рішення переодягнути особовий склад РОВ, що був взятий у полон напередодні бійцями 24 ОМБр, у нейтральну форму одягу та провести пробну евакуацію і перевірку дотримання своїх же обіцянок противником!Результат УБИВ!😉Ст. сержант Журавльов Станіслав Алєксєєвіч (5 мср 2 мсб 28 мсп 70 мсд), рядовой Чошев Алєксандр Алєксєєвіч (74 оісб 6 мсд) та мл. сержант Загрєбін Андрєй Вячеславович (9 шр, 3 мсб, 26 мсп) — ліквідовані своїми ж!Вони знищують своїх самі! Командування 70 мсд рф не знає слова честь! І навіть не спроможне виконати обіцянки свого «вождя»!Слідкуй за нами. 🦁24 ОМБр🇺🇦 | Facebook | Instagram | YouTube | Twitter | TikTok | Приєднуйся до 24 ОМБр | Служба супроводу | Донат на бригаду
Розбавлю ваші яйця в стрічці. Вибачте. Знаєте, старі одесити раніше розповідали, як німці довбашили Одесу і що коли прилітало, і що підірвали совєти при відступі в Другу світову війну, - і це було зрозуміло. Потім ми читали в книжках - куди стріляв французький корабель Антанти в квітні 1919-го, коли відходив з Одеси і що зруйнував. Ну й про Кримську війну - там також були прильоти по місту. Стара Одеса побудована з черепашнику, який тут діставали прям під містом і околицями - тому в нас є катакомби. Він швидко руйнується і навіть горить при високих температурах. Стару Одесу можна стрімко спалити, але дякувати нашої ППО, ми ще стоїмо. Бруднодупі довбали нас весь квітень, всі ці 11 днів. Їм плювати на свята, на стареньких, на дітей, бо вони свято увірували, що тут «нацисти» живуть в стареньких будинках з вапняку, а молоді народжують «нацистських» дітей. Тому вони нас так натхненно вбивають. Сьогодні вночі бруднодупі запускали свої срані шахеди декількома хвилями. Багато. Тупо по різних районах міста. Прилетіло на Слобідку, вбило двох людей в цьому старенькому будинку. Весь ранок тихесенько думаю і прошу Всесвіт, що ці двоє не мучилися, що померли уві сні. Будь ласка, боже. Ми всі - мішені росіян. І поки ми всі не зрозуміємо, що ми маємо їм за це відплатити втричі, ми так й будемо терпіти і боятися. Надсилати прокльони - марно, найкращі дії - або ти в ЗСУ або для ЗСУ.Допомагаємо Збройним Силам України і живемо, дякуючи нашим захисникам. Фото Олени Соломонової, я пробувала все ж таки під ранок поспати. Приходьте на лекцію до мене сьогодні.
В Одесі сонячний ранок після важкої ночі: тривоги були одна за одною, шахедів не те, що багато, але хвилями. Працювала ППО. Є влучання в приватні будинки, горіли гаражі, страшно попало по багатоквартирному будинку, який не так давно побудували. Троє загиблих на зараз: серед них дитина. Понад двадцять поранених: також діти, вагітна молода жінка, їй уламки поламали ноги і таз. Зведення від медиків ще рано-вранці пішло гуляти по телеграм-каналах - також окрема історія зради. Люди просто спали в своїх ліжках, просто не встигли спуститися в укриття. У бруднодупих завжди перед православним Великоднем загострення на Одесу. Це звичайна історія з 2022 року, коли в квітневу суботу вони вбили родину Глодан - маму, бабусю, маленьку донечку Кіру. Тато потім пішов воювати і загинув, захищаючи нас з вами. А потім на Таїрова вулицю Ільфа і Петрова перейменували в вулицю сім’ї Глодан. Який був крик. В мене нема слів, тільки співчуття всім родинам загиблих і постраждалих.Вчора думала про седер, який перейменували в «останню вечерю». Седер у Леонардо: вино, хліб і гірки трави. Христос каже: ми пішли від фараона, але ми заплатили за це велику ціну. Це про українців зараз: ми пішли від бруднодупих росіян, і за це ми платимо велику ціну. Але ми помстимося нашим ворогам. Ніякої іншої щоки нам не можна підставляти. Інакше нам не вижити. Амінь.
От, наприклад, вчора. Занурилась в метро, швиденько прочитала і написала коментар під постом відомого українського письменника і перекладача, opinion leader, бляха, має тримати удар . Випирнула через годин пʼять, думаю: от зараз прочитаю відповідь, бо написала проти, буде цікава дискусія, про мистецтво же. Хер там. Все потерли, пост видалили. Яка дискусія, яке мистецтво, та ну наф. Так й живемо. Київ прекрасний. Пильний. Розбитий. Вітальний. Жовіальний. Трохи молодий. Трохи дорослий. Впертий. Нахабний. Ще раз впертий. Сучасний. Застиглий у своїй бароковості в псевдоконструктивізмі, у радянському минулому і прагненні сучасного. Просто впертий. Люблю безмежно. Одеса ближче й дорожче. Але люблю й дякую саме Києву. Бо найкращий.Життя. Весна. Кожен ранок просто дякую Збройним Силам України. Все інше якось незначне. Найбільше бажання - повернутися в повністю мирний сонний Херсон чи Станицю Луганську. Ще більш найбільше - в український Донецьк і Сімферополь. Все інше - зайве. Мрійте. І здійснюйте свої мрії. Обіймаю.
В суботу проводила екскурсію нашою виставкою «Херсон: НЕ/вкрадене. Штудії та омажі» в Музеї війни, а у неділю приймала участь у дискусії, яку талановито організував Roman Kabachiy: виставку продовжено у квітні, хто ще не був, щиро запрошую. Не бачила виставку пару тижнів, в суботу прийшла і зраділа: люблю ці роботи як своїх дітей, зі всіма повʼязані історії - створення, переживання, передачі в проєкт. Кожна - шедевр. Радію, що всі вони будуть в Херсоні після перемоги, що музей не буде порожнім. Це такий впертий документ нашого часу, документ війни. На екскурсії розповідала про наші «повтори» - насправді, мені дуже подобається коли різні художники вибирають одну вкрадену роботу і роблять на неї штудію чи омаж: виглядає несподівано вибухово. Ну ось наприклад, малюнок Марії Примаченко «Помідори у вазі». Ilona Кузнецова зробила інклюзивний рельєф, через який можна розповідати про творчість Примаченко людям з вадами зору, а Оксана Цюпа кольорову вибухову аплікацію. Український відкритий колір поражає своєю яскравістю. Ілона звертається до античних часів і привертає увагу, що все поліхромне може втратити колір, але не загубити сенс. Оксана декларує різнобарвність і жагу до життя. Нас не вбʼєш: ми проростемо такими ось рослинами будь де, хоч в вазі.Абсолютно чудова виставка. Дякую творцям в нашим організаторам, а також Музею війни, що прийняв наш проєкт.Приходьте. Обіймаю.
Це не Париж. Це Львів, Бернардинський монастир, початок 17 ст., насправді бароко, хоча пишуть, що "італійсько-нідерландський маньєрізм". Туди у будівлю поруч сьогодні прилетіло, як декілька днів тому в Одесі по Єврейській вулиці, і практично кожен день прилітає по Херсону - запитайте у херсонців, скільки там вже зруйнованих пам'яток архітектури. І в кого ковтає що ЮНЕСКО. Ось три дні тому російський дрон вбив колишній банк Товариства взаємного кредиту. Ми не волали.Якщо хтось думає, що вони так не будуть бомбити Ужгород, Франківськ, Варшаву, Вільнюс, Прагу чи Берлін, - я вам скажу: будуть. Це питання часу і міцності ЗСУ.Ось Констаха ще в минулому році жила мирно і тихо. І взагалі була "не народжена для війни". Зараз це руїни.Будь які "гарантії безпеки", підписані зі Заходом - це папірець, який нічого не коштує. Як "будапештський меморандум".Єдина гарантія безпеки для всіх нас з вами тут в Україні - це міцні ЗСУ. Але вам же ТЦК заважає. І взагалі "радянщина у війську". Ну тому не скигліть.
Зранку злі козаки кинули мені на пару хвилин свій внутрішній відосик, як бруднодупі намагаються повзти по Донбасу. Не кишки-кров-розпі...орасило, а цілком собі оперативна ситуація, з мапами і стрілочками і голосом за кадром: боєць називає ворога "піdорчуками"🙈 І я подумала: які ж ми, українці, все таки добрі люди. Вони лізуть і лізуть, руйнують, вбивають, а ми їх все одно - зі зменшувально-пестливими суфіксами. Парадокс.Тут пишуть: війна ще на два-три роки, і треба розраховувати сили: будувати укриття, посилити мобілізацію, розвивати свою зброю. А я кожен раз ходжу по вулиці, де під школою будують укриття в старому підвалі вже місяців сім, чи більше. І нічо. Ніхто досі не вірить, що війна надовго.Звісно, легко вірити, що наші котусики їм раздовбали склади з бк, нафтоперевалку, певео і логістичні шляхи і що "трамп продавить" і "буде перемир'я".НЕ БУДЕ. Трамп заробляє на нафті і війні з Іраном і допомагає хуйлу. Не надійтеся. Допомагайте козакам і буде вам щастя.Дякую Збройним Силам України🇺🇦👊🏼
Коли я зараз розповідаю на своїх лекціях про українське мистецтво, бачу - як дорослі люди все одно намагаються підлаштувати нову для них інформацію під свої стереотипи в головах. Виглядає забавно, тому що вони норовлять вкласти херсонця Баранова-Россіне в прокрустово ложе "южно-русской школи художників", записати Василя Хмелюка в "бандеровцев", а з Соні Делоне зробити "наше одесское всьо" 😁 Ось тому мене відверто нудить від словосполучень "одесская плеяда", "южно-русская школа", "міфотворчість" і "одесский міф", які досі продукують деякі одеські діячі. З одного боку смішно, а з іншого я розумію, як працює ця флешка.Пострадянська свідомість навмисно витискає інформацію про нову реальність - про українських митців, героїв, письменників, науковців. Тому що на них в їхніх головах стоїть клеймо "селюков" і "рагулей". Їм треба покласти квіточки один раз на рік - 9 березня. І "до свіданія". Українці - це хати-мазанки, галушки і вареники, гопак і пісні. Все інше - не серйозно, "отвяжись, у нас тут собственная гордость", "Ой, шо ти нам тут будеш рассказивать?"Розстріляна авангардна література, перебите, кастроване соцреалізмом мистецтво, вкрадені коріння, сучасні наші військові як античні герої, - цікавлять їх як казочки Ганса Андерсена. Не більше. Позиція одеських владних "будителей" також забавна. Чомусь вони вважають, що поставив пам'ятник Лесі, вони поміняють свідомість одеситів. Одночасно, да. І не волайте мені про телебачення, марафони і т.д. Просто вони звикли вживати розжоване і люблять свої стереотипи в головах.
Для прихильників секти «нах нам був треба той Курськ».Вчора на лекції про Нарбута розповідала не тільки про українські гроші і великий герб, ілюстрації і витинанки, звісно. Ми багато говорили про українське бароко і місця, де виріс художник. Це колишня Чернігівська губернія, зараз Сумщина, а у 18 столітті - Лівобережна Гетьманщина. Нарбутівка - рідне село родини. Глухів - столиця Гетьманщини, там Нарбути закінчили гімназію. Есмань - де Нарбут обвінчався з Вірою Кірʼяковою у 1912-му. Показувала архітектуру, церкви і палаци, цитувала Шевченка і зраділа, що Глухова, на щастя, нема у зведеннях про бойові дії. А ввечері DeepState дав інфу, що два села в Сумському прикордонні захоплені бруднодупими: Сопич і Комарівка. І мапа: зелененьким - деокупована територія, так русня рухалася на початку повномасштабного вторгнення у 2022-му, червоним - окуповані села.Це я до чого? — Бруднодупі ніколи не залишать нас в спокої. Поки вони в тому вигляді імперії, яка зараз має назву рф, поки продають нафту і газ на світові ринки, поки не просять ніжок Буша - вони завжди будуть лізти. Вбийте собі в голови і зрозумійте, що «як раніше» ніколи не повернеться. Навіть якщо вони виторгують собі «перемир’я», все одно будуть лізти. Ми їх дратуємо тільки тим, що існуємо, вчимо мову, цікавимося своєю українською наукою, літературою, мистецтвом. Що ми захищаємося і чинимо опір.Вихід? - Підривати росію зсередини. Йти на упередження. Давати по зубах і інших болючих частинах імперського монстра. Впевнена, що Сопич і Комарівку наші звільнять, але ми всі маємо змінитися і зрозуміти, що від кожного з нас залежить, що в нас буде - перемога чи «перемирʼя».Дякую Збройним Силам України✊🏼🇺🇦
TGLIST.COM.UA
2024-07-14