На тлі новини про те, що влада Малі розриває з Україною дипломатичні відносини через нашинкованих вагнерівців, не можу змовчати.Але спочатку дисклеймер: я географічний нуль. Об'їхавши за своє життя більше країн, ніж автори деяких підручників з географії, все одно на карті можу показати тільки Україну :) тому ні на яку експертність не претендую.Але знаю, що кілька років тому у Малі відбувся державний переворот. Там зараз править справжня хунта, генерали. У країні точиться війна, загони хунти захоплюють міста власної країни з активною допомогою росіян. Там присутні і російські найманці, і зброя, і фахівці. Під шумок росіяни захапали родовища, вагнерівці контролюють видобуток цінностей (яких саме - золота чи діамантів, це не до мене питання, а до мого географа). У самій країні нема нашого посольства, і взагалі нічийого нема, звідти навіть французи вшилися. Наш посол є десь по сусідству, виконує посольські функції у вільний від роботи час, я так думаю, коли сільпо закривається. От йому малійська хунта і висловила своє фе через треті руки. Моя неекспертна думка така: наші спецслужби мають кошмарити російських військових злочинців по всьому світу. І ми маємо право про це говорити, пишатися і навіть приписувати собі чужі заслуги на цьому полі, якщо такі раптом виникнуть. Сонце сходить і заходить, зима змінює літо, українці - найкращі солдати у світі, російські найманці будуть виловлені у кожній норі, порятунку для них нема ніде.Даруйте, якщо моя думка не вписується у вашу зраду. Я не експерт, як було сказано вище.
Коли пані Ярослава Гресь оголосила про вихід своєї команди з проекту United24 відразу після збору астрономічної суми на відбудову Охматдиту, я не зовсім повірила вказаній причині виходу. Це звісно дуже суб'єктивно, але "ми прийшли у проект на початкову розкрутку, але підзатрималися на два роки, і от нарешті настав час... Залишаємося друзями." Як на мене, це більше схоже на пристойну причину розлучення, яку оголошують далекому колу знайомих. Що там насправді сталося, знають тільки безпосередні учасники. Але подальший скандал із завищеним удвічі прайсом на відбудову за участі запорізької фірми наводить на думку. Навіть дві думки:1. Тікають навіть ті, хто до останнього співпрацював, затиснувши ніс пальцями, щоб не дихати смородом. Тікають, рятуючи залишки своєї репутації. Є ризик, що дуже скоро це все завалиться і накриє руїнами усіх, хто не встигне вискочити. 2. Судячи з розпилів на Охматдиті та меморіальному кладовищі - у фразі "крадуть як востаннє" слово "як" зайве. Крадуть відкрито, не соромлячись. Мабуть, щось знають? Відчувають швидкий кінець - я сподіваюся, кінець своєї зеленої богадільні при владі, а не України.Ну а щодо Охматдиту, чекаємо реакції від Наглядової ради фонду - там якраз зібралися люди, які ще не встигли чкурнути. По хорошому, після такого скандалу всі фінансові операції мають зупинитися для проведення аудиту, а до всіх фігурантів мають прийти у гості правоохоронні органи. Але це у більш-менш здоровому суспільстві.Наше дуже хворе.
Ми багато говоримо про удари Москви по нашій енергетиці, але чомусь не ставимо питання - навіщо? От чому вони вдарили на початку літа, коли принаймні в наших домівках тепло, а день набагато довший за зимовий? Очевидно, до зими які-ніякі, а об'єкти малої генерації з'являться, якщо не стараннями влади, то стараннями бізнесу. А десь і стараннями влади - знаю такі приклади. На цьому тлі буквально щойно сталася ще важлива подія. Останній російський сторожовий корабель накивав п'ятами з Криму, аби не бути потопленим українськими морськими дронами, або ракетою "ШтормШедоу". Парадоксальна ситуація. Відступаючи (набагато більш повільно ніж просторікує Москва) на суходолі, ми по факту відвоювали всю західну частину Чорного моря. Колись Україна ставала частиною Чономорських ініціатив, аби вивезти за кордон українське збіжжя - нині такої проблеми нема як явища. Нині Москва боїться потикатися на захід від Криму. Морським дроном в борт - це боляче, знаєте. У цей самий час Ердоган заявляє, що веде переговори з керівниками Росії та України, аби... відновити зернову ініціативу. Навіщо? А тому, що тепер зернова ініціатива потрібна не нам. Вона потрібна Росії. Бо Росія - теж виробник та експортер зерна. У вересні-жовтні російські елеватори стануть забиті під зав'язку - зерно треба буде вивозити на продаж. А між Новоросійськом і проливом Босфор плавають українські морські дрони - під чорними прапорами, наспівуючи двигунами "Йо-хо-хо! І баклага рому!"Коротше. Я вважаю, що Москва бажає обміняти припинення ракетного терору на коридор для своїх зерновозів (а на додачу й танкерів). Що робити у цій ситуації Україні? Правильна відповідь - не погоджуватися ні за яких умов. З банальної причини. Судно зі збіжжям під час пропливання якого на Україну не упадуть ракети - це десяток ракет які упадуть на Україну завтра, разом з тими які Москва зекономить поки судно плистиме. Україні треба згадати гасло британських приватирів "Топи їх всіх!" і діяти чітко за ним. Бо відновлення зернової ініціативи, означатиме що всі наші обстріли російських НПЗ підуть коту під хвіст. От тільки як себе поведе зелена влада? Побачимо.
Від цих історичних паралелей просто моторошно стає...17 листопада 1663 року у Батурині посланці московського царя привезли гетьману Лівобережної України Іванові Брюховецькому статті додаткової угоди, за якою гетьманська влада поміж іншим зобов`язувалася:- утримувати власним коштом окупаційні московські війська на території України;- заборонити українським купцям продавати зерно на Правобережжі, де воно було дорожче, - таким чином реальний ринок збуту залишався лише на Московії, де збіжжя скуповувалося тамтешніми купцями задешево й потім перепродувалося за кордон;- не вивозити горілку й тютюн в московські міста, адже це порушувало царську державну монополію.Ця угода завдавала серйозного економічного удару по Україні, а крім того ще й політичного. Брюховецький довго сперечався, але йому нагадали, що гетьманом він став за підтримки Москви на "Чорній раді" чотири місяці тому. Без підтримки Москви "мудрий український народ" його б не обрав. Так що гетьман є московським боржником і час розплачуватися.І Брюховецький підписав...Далі події розвивалися по висхідній. Брюховецький поступово втрачав підтримку "мудрого українського народу", який швидко розчарувався у гетьмані, котрий на виборах обіцяв знизити податки, а зробив навпаки; обіцяв соціальну рівність, а зробив навпаки; обіцяв зменшити вплив олігархів (закреслено) козацької старшини, а зробив навпаки; обіцяв децентралізацію (закреслено) обмеження впливу влади гетьмана, а зробив навпаки.Втрачаючи популярність серед "мудрого українського народу", Брюховецький мусив чим далі більше спиратися на Москву, а отже й більше залежати від неї. Відтак, через 2 роки після підписання Батуринських статей цар викликав Брюховецького до себе й змусив підписати ще одну "додаткову" угоду.За Московськими статтями 1665 року українські міста і землі переходили під безпосередню владу московського царя. Гетьману заборонялось вступати у дипломатичні зносини з іноземними державами. Вибори гетьмана мали проходити лише з дозволу царя і в присутності московських послів, новообраний гетьман мав приїздити до Москви на затвердження.Кількість московських військ в Україні збільшувалася, причому українці мали їх годувати. Їхні гарнізони розміщувалися тепер крім головних полкових міст і ще й у Полтаві, Кременчуці, Новгороді-Сіверському, Каневі і навіть на Запоріжжі (у фортеці Кодак). Збирання податків з українського населення (за винятком козаків) покладалося на московських воєвод й усі збори йшли у царську казну. Українська Церква переходила у підпорядкування Московському патріарху.У якості "компенсації" Брюховецький "царською милістю" отримав титул боярина і земельні володіння неподалік кордону з Московією....А Брюховецького народ розідрав на шматки. Той самий народ, який за 5 років (майже день у день) до того обрав його на "Чорній раді" гетьманом з криками "Лише не Виговський" та "Гірше не буде".P.S.Історія нічому не вчить, вона лиш карає за незнання уроків(с)Народ, який не знає або забув своє минуле, не має майбутнього(с)(С) ПАВЛО БОНДАРЕНКО
Я не хочу вірити чуткам, що на Банковій вирішили зняти декількох генералів, зокрема Сергія Наєва. Ну не повністю же бовдурні йолопи сидять у високих кабінетах та керують країною?! Чи хтось нарив мемуари таварища Сталина та надихнувся його боротьбою із генералами? А може черговий агент, на цей раз умовний «Артемон» чи «Мальвіна», отримали вказівку з Лубянки і вирішили діяти в такий спосіб?Чесно? Відверто? Не хочу в це вірити. Бо наприклад у 2014 році, коли хтось петляв від першої, а може вже третьої повістки, Сергій Наєв командував сектором «Б». Для багатьох це нічого не каже. Але саме Донецький аеропорт входив до цього сектору.Але я розумію, що все це лірика. І можливо генералу дійсно хочуть «пришити» провал оборони півдня України. Ось тільки одразу виникає купа питань до грьобаних фахівців у військовій справі із диваном в руці. - А хто мусив оголосити збори першого оперативного резерву місяці за два до повномасштабного вторгнення? Щоби дві, а може і три бригади резервістів закрили той напрямок? Залужний? Наєв? Неа… Не вгадали. - А хто мусив в січні 2022 року оголосити військовий стан хоча би в прифронтових областях, щоби почати підготовку до вторгнення? Залужний? Наєв? Теж не вгадали…- Хто наприклад роками гальмував випробування САУ «Богдана»? Залужний? Наєв? І тут мімо…- А хто гоняв на лижах та пив оковиту менше ніж за два місяці до повномасштабного вторгнення, в той час коли генерали ламали собі голову, як стримувати орди асвабадителей? Ось вони, розвідувальні дані союзників. До повного пизд@ца залишились лічені тижні. Хтось бачив Залужного, або Наєва в Буковелі? Риторичне питання, да?Продовжувати? Нагадати до чого Банкова готувала всю країну? До ГРЬОБАНИХ шашликів. А тепер хтось хоче повісити всю провину на військових? А ви впевнені, що зможете подужати такий маневр? Військовим і не тільки військовим є що згадати і відповідно, є що сказати! Честь пане генерал! 🫡Шалений Кіт
(Із залаштунків нашої роботи, про це зазвичай не розповідають)Перед кожною великою поїздкою ми даємо йому довідку по вантажу: за кількістю, за вартістю, по розподілу. Фактична статистична інформація, нічого таємного. І дуже часто він просить пораду — на чому наголосити, що саме сказати, як коректніше пояснити.Що сказати цього разу? Що яскраво світить сонце — ми тягнемо черговий вантаж. Що дме сильний поривчастий вітер — ми тягнемо черговий вантаж. Що валить сніг та слизькі дороги — ми тягнемо черговий вантаж. Що йде дощ — ми тягнемо черговий вантаж. Ось сьогодні дощ...Рахунок кількості шин пішов на тисячі, рахунок на передані вантажівки на багато сотень, рахунок на прально-душові комплекси тепер перевалив за сто і також - "сотні".Мільярди гривень допомоги армії, частина з яких ваша. Вартість сьогоднішнього вантажу 16 831 123. Про те, що половина від Петро Порошенко, а друга половина ваша — ви в курсі. Про те, що нам завжди критично важливі ваші донати, також. І про те, що будь-яка допомога у розповсюдженні цього допису. Тому що...Тому що незалежно від погоди ми хочемо зібрати гроші на наступний вантаж і відвезти його в армію.
💳 ПРИВАТ245169 3305 2068 6400
💳 МОНО5375 4115 0177 8331
🌎 PayPal:
[email protected]🌎 Всі реквізити:https://spgr.org.ua/uk/donate/
Тільки зараз мала можливість лягти і вдумливо прочитати статтю у Time про Зеленського. Бо з того, що я одним оком бачила у телеграмі дорогою, картина взагалі нерадісна складалася. Ну бо коли вискакує повідомлення, що Шустер чомусь пише для Time, то можна з переляку вилетіти на зустрічну. Але фух, це не той Шустер :)Згодна з більшістю оцінок, для Зеленського персонально ситуація погіршується. Для нас ні, бо куди вже гірше? З дев'ятнадцятого року у нас стабільно погана ситуація з управлінням, і це просто диво, що ми тримаємося у таких умовах. У принципі, захід не має ілюзій щодо Зеленського і його команди, володіє повною інформацію про те, чим вони займаються і не переносить провину за їхні діяння на весь український народ. Принаймні, поки що не переносить.Зеленський змінний, а Україна вічна.Але повертаючись до статті. Там уже секретар РНБО Данілов вимагає у правоохоронців знайти джерела Шустера.Цитую:"Я думаю, що наші органи мають дати відповідь, що ж це за аноніми, які не вірять в нашу перемогу, а перебувають поруч із президентом".Не хочеться розстроювати пана Данілова, але "наші органи" ці джерела не знайдуть. Якщо питання стоїть у тому, хто ж злив дані журналістові.Ви ніяк не змусите Time розкрити свої джерела, у них залізобетонний імунітет, жоден суд у світі не накаже їм видати інформаторів. Тому починайте килимові арешти з боку опи. Хапайте усіх! Зробіть таку ласку.
А нічого нового! Тобто, в принципі, можна і фотосесії з новим вантажем не робити — нічого не змінюється. І ми все це вже показували, багато разів. І ви все це бачили багато разів.Завтра в дорогу:
1️⃣ мульти-навантажувач Foden 8*6
1️⃣ вантажівка DAF YA + мобільна станція шиномонтажу
2️⃣ вантажівки DAF YA з гідробортами-навантажувачами
1️⃣ вантажівка DAF YA з тентом
4️⃣ пересувні авторемонтні майстерні
6️⃣ прально-душових контейнерів
2️⃣3️⃣8️⃣ коліс для автомобілів HMMWVЦе 15 402 076 гривень
‼️ І можна ж вже не казати, що половину сплатив Петро Порошенко, а друга половина – це ваша допомога. Але... як не казати, що ВИ зібрали 7 701 038 гривень? Як не казати, що в умовах війни, що в умовах повної розрухи економіки — ви знову допомогли армії на мільйони гривень!Позавчора ми були у морської піхоти із вантажем на мільйони, завтра будемо у десантників із вантажем на мільйони. Щотижня ми з вами допомагаємо армії. І цей потік не зупинитися доти, доки ми не переможемо.Я написав красиву і дуже пишномовну історію.Ну, а тепер про менш епічне. У понеділок потрібно сплатити чергову порцію причепів для чергової порції прально-душових контейнерів. Це понад мільйон гривень. А ще, сьогодні подзвонив мені начальник речової служби одного з оперативних командувань. Він щиро дякував за вже передані 12 контейнерів і... БЛАГАВ взяти в роботу ще 12. Буквально, я не утрирую. А я не проти, але без вас і вашої допомоги – я буду змушений йому відмовити.Я завжди прошу вас про допомогу.Я завжди прошу вас про 5-10-100-200-500-1000 гривень, якщо на те є ще хоч якась можливість.Я завжди прошу вас про лайк-коментар-репост, тут можливість є у всіх, тут питання лише у бажанні.Я завжди це робив, я завжди це робитиму. До перемоги.
💳 ПРИВАТ245169 3305 2068 6400
💳 МОНО5375 4115 0177 8331
🌎 PayPal:
[email protected]🌎 Всі реквізити:https://spgr.org.ua/uk/donate/
В ленте новости: Гарна новина для хворих на діабет: Програма «Доступні ліки» начала покрывать тест-полоски для контроля уровня сахара в крови."Доступні ліки", если кто вдруг забыл, это было одно из коварных изобретений Уляны Супрун АКА Доктор Смерть. Придумала травить украинцев химией, чтобы забыли про лечение подорожником, молитвой и постом. Ещё учила манту мочить, а у меня так брат троюродный умер, намочил манту и потом с шестого этажа бухой наебнулся, совпадение? не думаю!Получая бесплатные или с огромной скидкой лекарства по программе "Доступні ліки", украинцы часто задаются вопросом: где теперь Уляна Супрун? Где теперь Доктор Смерть?Отвечаем. После того как врача-убивцу вывели на чистую воду антикоррупционеры и лично Директор Київського міського центру серця Тодуров Борис Михайлович, кандидатуру якого розглядали на посаду міністра охорони здоров'я, але розглянули, охуїли і вибрали Супрун — вот после этого Супрун пришлось бежать.Семейка убийц и предателей обосновалась в Аргентине, в городе Формоса. Под псевдонимом, конечно, и сменив внешность. Уляна Супрун работает официанткой и проституткой, муж её — подрабатывает сторожем на свалке. Оба много пьют, колются марихуаной, активно деградируют. И пусть судьба этих двух люмпенов будет наукой всем так называемым реформаторам, засланным Соросом и Белгейцом чтобы подорвать наши исконные и посконные обычаи.Да ладно, шучу я, чё вы так. Всё у Супрун хорошо. И Гонтаревой всё отлично. И у Коболева нормально всё в конце будет. И Порошенко всё будет хорошо.Это нам пизда.
Я другий день під враженням від документального фільму "Шукачі загублених душ" про волонтерів Павлоградського пошуково - рятувального кінологічного загону "Антарєс." та їхніх унікальних собак.Це той момент, коли від перегляду болить у грудях і течуть сльози, але ти розумієш, що це складні реалії сьогодення і про них потрібно знати. А люди на екрані - ось вони, тутечки - не називають себе героями, але їхня праця воістину жертовна.Лариса Борисенко зі своєю командою побувала в усіх гарячих точках України, на місцях прильотів, на місцях масових захоронень закатованих мирних мешканців. Вони шукають і знаходять тіла полеглих бійців, зниклих безвісти бабусь та дітей – і все це в режимі нон-стоп.26 березня 2023 року група натрапила на розтяжку. Засновниця кінологічного клубу Лариса Борисенко отримала багато серйозних поранень. Але видужала! Залишилась живою і собака "Беша". Пані Лариса вірить в те, що їх оберігають душі людей, яких вони знаходять під завалами. За даними МВС в Україні є 26 000 людей зниклих безвісти. Я знаю, що серед вас є ті, хто шукає і чекає. Через байдужість військоматів та окремих командирів, родини, де є зниклий безвісти військовий, чуються покинутими і наодинці зі своїм горем.Пані Лариса просила вам передати: шукають і будуть шукати кожного солдата, пошукові групи дуже змотивовані за будь-яку ціну знайти та повернути. Є спеціальні карти, на яких відмічається кожен, опитуються свідки. Коли вам кажуть "за наших нема нікому діла" - не вірте. Пошуківці працюють офіційно за програмою Генерального штабу.Це фільм про страшні до крику реалії сьогодення. Але це також фільм про велику любов, любов до своєї країни та своїх співгромадян.Дякую їм.Дякую режисерці Катерині Стрельченко, яка зняла таке кіно і вже зовсім скоро везе його в Німеччину.Дякую Ірині Смокорівськвй та Львівському Будинку Офіцерів , що організували показ фільму у Львові. п.с. а собаки - неймовірні, добрі, щирі, комунікабельні і високопрофесійні в роботі. Одна з них, легендарна Спаркі (перше фото), знайшла понад сотню людей, і, на жаль, отримала на личку сивину, бо також переймається болем людей...п.п.с. кінологи-пошуківці кажуть, що дуже часто шлях до останків їм вказують метелики... Немов би інкарнація загублених душ.Шукалі загублених душ
TGLIST.COM.UA
