Я далеко не такий відчайдух, як Дмитро Вовнянко. Поклавши руку на серце, я страшенна боягузка, і якщо вже виходжу з машини, щоб руки-в-боки погорлати матюками на іншого водія, то це тільки у крайніх випадках, як виняток. А так боюся. А щоб заговорювати з людьми, вдавати з себе прихильницю Зеленського і заміряти реакцію - ні, нема дурних. На мені окуляри ціною у півзарплати, у разі чого, хто їх ремонтуватиме? Тому я як партизан просто проглянула деякі місцеві пабліки, це безпечно. Хотіла з'ясувати, як люди відреагували на Вовину тисячу.Так я вам скажу, до мене повертається віра в людство. Такої одностайності я не бачила ніколи. Хай собі запхає... ну ви зрозуміли.Люди обурені, сприймають це як зневагу і насмішку, як знущання і як недолугу спробу дрібною подачкою відволікти від корупційних скандалів.Навіть традиційно нейтральні канали, там де квіточки - продам корову - підкажіть розклад маршрутки через Буринь, не стрималися і відплювалися. На Банковій моніторять настрої і не економлять на замірах. Тож, думаю, вони побачили реакцію і як мінімум задумалися щодо доцільності такої роздачі. Ну і на завершення, весь день дивлюся стріми з Грузії. Яким диким і огидним виглядає вкидання пачок бюлетенів у скриньки. Від цього тхне трупом, мертвечиною. Якщо влада спробує щось подібне провернути у нас, пройти на наступну каденцію через фальсифікації, з ними ніхто не буде панькатися. Мені здається, після першої спроби до вечора вже все буде закінчене.
РОШЕН ЗРОСТИВ ВИРУЧКУЯ тепер знаю який страшнючий компромат видасть ЗЕвлада про Порошенка невдовзі. Вона розкаже що Порошенко (сядьте аби не впасти) допоміг ЗСУ на 6 мільярдів грн. Ні, а чьо? Оно сантехніку Петровичу похмелитися нема на що. А цей - 6 мільярдів на армію! От же!..Чого я так думаю? А тому що щойно преса, явно з подачи ОПУщеного департаменту Подоляка і Зарівної повідомили сенсацію! Уявляєте? Три компанії корпорації "Рошен" наростили виручку! Уявляєте які потвори? Як вони могли?! Думаю європейці від таких "сенсацій" регочуть на кутні. Бо тільки в Україні і тільки для особи охопленої класовою ненавистю (тобто серед типових ЗЕктантів) можна було б дорікнути тим, що національний виробник став продавати більше. Бо насправді зростання виручки у "Рошена" це безумовна перемога. По-перше, під час війни національний виробник (а "Рошен" - найбільш відомий у світі український бренд) не тільки не втрачає позицій, а їх посилює. Тобто українська економіка далеко не конає, як хотілося б нашим ворогам. По-друге, це означає, що працівники "Рошен" - із зарплатнями, що в умовах війни дуже важливо. По-третє, основний ринок "Рошен" це Україна. А це означає що українці купують продукцію "Рошен", тобто мають на що купувати. Так, я розумію як біситься ЗЕвлада від новини, що українці ударно збагачують "Рошен". А даремно. Бо, по-четверте, корпорація "Рошен" регулярно сплачує в бюджет України прдатки і збори. У період з 2022 року по вересень 2024 року групою компаній "Рошен" було сплачено до держбюджету податків та ЄСВ на загальну суму 12,37 млрд грн, а за період з 2014 року по вересень 2024 року - 29,24 млрд грн. Доречне питання - скільки за той самий період сплатив у бюджет України "Квартал 95" - себто НЕофшорні частини бізнесу Зеленського? А куди витрачені Зеленським роялті з трансляції серіалу "Свати" у Росії - країні яка тепер скидає бомби на моє рідне місто Запоріжжя? Існує ще й по-п'яте. Новина про зростання виручки у компаній "Рошен" це убивчий комплімент Олексію Порошенко який керує підприємствами "Рошен" протягом останніх років. Я нагадаю, що Петро Порошенко ще до повномасштабного вторгнення передав керування корпорацією своєму сину, а сам займається тільки політикою. Можете звісно в таке не вірити. А от Коломойський і Пінчук від заздрості лопають. Бо Порошенко має кому передати свій бізнес по спадку, а вони не мають. Тобто, їхніх діточок після смерті татусів (а це буде з нами усіма) різво до трусів роздягнуть топ-менеджери їхніх же корпорацій. Отак. Хоча, припускаю, що крики "Компанії "Рошен" наростили виручку" це не чорний піар. Це істерика від страху. Бо в ОПУ бачать, у той час коли ЗЕвлада втрачає підтримку українців, Порошенко приростає грішми. А значить ще багато українських соодатів і їхніх родин на власні очі побачать допомогу Порошенка фронту. І далеко не тільки це. А час працює не на ЗЕвладу. Вибори стануться не скоро, бо війна триватиме ще довго. Ми вже бачили як родичі полонених прорвали кордони поліції і прорвалися на Банкову. А ГУР вже плачеться, що можливі протести по всій країні. Я про таке нічого не знаю - але ГУРу видніше, певно там щось знають.Саме тому зелені уже водночас руками "Кварталу" скиглять, мовляв, не на часі хейтити владу. І водночас - руками "неймовірно постраждалих від влади" ЗМІ вони потоком ллють бруд на лідера Європейської Солідарності. Аж до того, що "Рошен" зростив виручку. Ні, ви уявляєте?!
У Черкасах прихильники секти гундяйствуючих (відомої також як УПЦ МП) вчинили повноцінний бунт. Група московських гундяців на чолі з так званим "митрополитом УПЦ МП" Феодосієм (громадянином Денісом Снігірьовим) увірвалися до храму, вигнали всіх присутніх і зачинилися всередині. Кілька людей зазнали травм. Причиною бунту стало бажання громади міста перейти до Православної церкви України. Нескладно здогадатися, що секта гундяйствуючих сильно не хоче втрачати доходне місце. На місце прибула слідчо-оперативна група, а мер міста закликав громаду прийти до храму - помолитися. Я от чогось не розумію. 10 років іде війна з Росією. Уже загинули десятки тисяч українців. У цей самий час секта гундяйствуючих дозволяє собі то влаштовувати ходи (це заборонено) то захоплювати храми. Чому до храму прибули слідчі, а не загін "Корд" з усією їхньою спецтехнікою і не звільнив захоплений храм? Організації черкаської єпархії УПЦ МП коли буде скасована реєстрація? Це ж прецедент! Чи гундяцям треба дати ще дев'ять місяців?
Вугледар - все. Захоплений. Боляче. Сам Вуглик, дачі, Павлівка, шахта "Південнодонбаська"... Я гарно знаю ці місця - воював там. Насправді втрати Вугледара я чекав ще коли дізнався про прорив у районі Пречистівки. Уже тоді стало зрозуміло, втрата Вугледару - справа часу. Все вирішили б дощі - вони просто відрізали б Вугледар від своїх. Проте бригада Чорних Запорожців зробила неможливе - вона примусила ворога Вугледар повноцінно штурмувати. І - зазнавати втрат. Скажу більше. Коли у серпні 22-го нас перекинули на Вугледар, я звідусюди чув "Не втримаємо... Пара тижнів - і доведеться здавати". Чорні Запорожці тримали Вугледар більше двох років. Розмотали кілька ворожих колон, що перли на місто - вся Україна тоді ревіла від захвату. Чому втрачений Вугледар? Та просто все. Посадіть бойову бригаду в траншеї і тримайте беззмінно два з гаком роки. Далі зрозуміло? 72-а бригада не була на ротації від лютого 2022 року. І окремий палкий привіт "міс чорноротість" української політики Мар'яші Безуглій. Після того як мадам Безугла прокукурікала про виведення 72-ї з під Вугледару, окупанти немов сказилися. Цікаво, їй за це хоча б догану висловлять? Бахмут... Вугледар... Ми були там... Боляче.Треба піти глянути що там в Курській області. Там же у нас перемоги? Резерви ж там були потрібні, а не на Вугледарі? Все ж правильно?
Сьогодні у зв'язку з вибухами на однойменному арсеналі багато хто поширив пісеньку з радянського кіна "На Тіхорецкую состав отправіцца". У моїй голові ці "вагончики" лунають з самого ранку, хоча фільм я не дивилася років десять точно.Це така диявольська підлість радянської влади, зробити життя людей максимально сірим і нестерпним. Але дати їм кілька свят - та по суті, одне єдине свято, другим був день народження, ото і всі святкування на рік. І намертво прив'язати його до своєї пропаганди. Зробити той нещасний новий рік невіддільним від "Іронії судьби". Хоч не хоч, а вся країна дивиться його у цей конкретний день, дресирується, виробляє рефлекс. Хоча так подумаєш - ну в якому місці він святковий? Сірий, візуально некрасивий, затягнутий, статичний... Це як салат олів'є. Поясніть зараз дітям, чому він у нас вважався святковим. Святкова картопля і морква? Святковий кормовий горошок, не солодкий навіть? Святкова варена ковбаса, на смак як туалетний папір? Чи може святковий майонез...Це все були радості бідних. Ми одна одній колготки на день народження дарували і були щасливі від таких подарунків. Роки минули, а рефлекс залишився. Вмикається пісенька - і тобі радісно, ендорфіни виробляються. Вчора повідомили, що в Одесі знесуть пам'ятник Пушкіну. І одеський бомонд вибухнув обуреннями і стенаннями. Відома поетка і перекладачка Людмила Херсонська виклала ось такий допис. Я спочатку подумала, що це іронія, сарказм. А потім з коментарів зрозуміла, що ні, цілком серйозно.У нас у Києві противники знесення Щорса теж наводили аргумент, що кінь красивий. Унікальний кінь, єдиний у світі такий. Тепер на цьому постаменті у нас ось така скульптура. Маленька дівчинка і криваві, зламані соняшники, які пробиваються крізь граніт там, де їх топтав Щорс своїм конем. Ні Щорса, ні коня більше нема. А дівчинка виросте і увійде в силу. Вона дуже красива.
Коли я на пальцях і трьох календарях показувала іспанцям, скільки у нас книжкових фестивалів цієї осені, мені здається, вони не повірили :) Це не вкладається у голові: як це можливо під час війни? Як все організувати, як зібрати видавців, як люди не бояться прийти у таке скупчення? А друкувати книги під обстрілами, та з відключеннями світла. А підняти з попелу харківські виробничі потужності і знову запустити книговидання. Це ж немислимо: однією ракетою росія розбомблює третину наших складів, а видавці все одно зализали рани, набрали кредитів і все перезапустили. Пишаюсь нашими авторами, видавцями, друкарями і книгарнями, нашими бібліотеками. Ну і читачами звичайно ж.Книги, куплені під час війни, колись будуть бібліографічною рідкістю. У них уже є своя історія. 22 вересня о 13.00 я буду у Житомирі на книжковому форумі "Відсіч. Без бар'єрів". Там же продаватиме книги видавництво "Білка", можна буде все придбати і підписати. 28 і 29 вересня перетнемося у Києві на Книжковій країні. 27 вересня буду у Кам'янець- Подільському, там у мене інший форум, не книжковий, але постараюся вирватися у Книгарню Є на автограф-сесію.
Покровський напрямок зараз палає та кровоточить. Його змішують із землею, бо прагнуть одного — захопити. В будь-якому стані. 24 години на добу росіяни «криють» з усього, що є в бойовому арсеналі — КАБи, FPV, ланцети, арта, ворожі танки... Міцності нашим хлопцям та дівчатам, які стоять і тримають цю ділянку фронту, точно не позичати, але техніки та зброї треба більше. Підрозділів багато, і від кожного «ллються» запити. Саме тому ми вже другий тиждень поспіль на Донеччині. Запит номер один — це ударні дрони: їх треба сотнями, а подекуди тисячами. Сьогодні передаємо 200 штук бійцям 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гондзюка та на додачу 3 «Мавіки» та 2 зарядні станції. Ще 205 передаємо десантникам із 46-ї бригади разом із 2 станціями «Bluetti». Разом ці бригади у 2022 році мужньо визволяли Південь, зараз боронять донецькі степи. Не з чуток знає, що таке обороняти Схід, де ворог агресивний і пхне гарматним м’ясом, 16 окремий мотопіхотний батальйон 58 бригади та спецпризначенці Президентської бригади: свого часу вони тримали Бахмут та Авдіївку. Привезли їм 200 FPV, 3 «Мавіки», 6 шин на КАМАЗи та купольний РЕБ. 150 окремий розвідувально-ударний батальйон, що виконує надскладні завдання і полює за ворогом усюди, куди дістає, попросив ПАРМ. Він допомагає вигравати час: лагодити вантажівки швидше і одразу передавати «на нуль». Контейнерну ремонтну майстерню привезли 7 армійському корпусу швидкого реагування, до складу якого входять десантно-штурмові та аеромобільні бригади, яких боїться ворог, бо зустрічався з ними у тяжких боях та встиг обламати собі зуби. Також відвантажили більше 200 FPV-дронів, 6 «Мавіків», техніку для живлення і зв’язку та 5 «мурашок» — квадроциклів для евакуації поранених. На цьому не зупиняємося — продовжуємо возити техніку на цей напрямок. Росіяни вже на підступах до Покровська, тому вся увага має бути прикута до цього форпосту.📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter
Зоя Казанжи Я не здавала гроші на Охматдит. Ні, не тому, що прозорливо передбачала, що там почнеться трешняк. Саме тоді мій товариш мобілізувався, ми збирали гроші на потрібне. Знайома написала про тканину на сітки. Інша знайома оголосила збір на авто. І я резонно подумала, що допоможу тим, кого знаю і де мої кошти важливіші. Наступного дня вже пішли повідомлення про виділення грошей з держбюджету. Про те, що перед війною одне відділення (будівлю?) відремонтував Порошенко і повідомив, що готовий відновити його знову. А потім почався оцей вселенський скандал, від якого не просто соромно. Від якого опускаються руки і хочеться міцно заплющити очі, щоб не бачити покидьків, які почали знущатися. Фонд по збору грошей, як виявилось, повʼязаний з Охматдитом був лише назвою. Отже, хто не знає, історія така. Спочатку той фонд оскандалився з тендером, бо притягли за вуха своїх, щоб гарно освоїти зібрані по копійці кошти. Тоді і міністр Ляшко, і головний лікар запевняли, що наведуть порядок і все буде добре. Більше того, всі зібрані кошти будуть переказані до державного бюджету. Нагадаю, мова йде про 378 мільйонів гривень! Зараз інші новини. Ще кращі, аніж до цього були. Тепер цей благодійний фонд відмовляється віддавати гроші взагалі, бо підозрюють, що передача грошей державі несе - тадам! - корупційні ризики! Аргумент знаєте який? Що фонд не зможе проконтролювати вартість робіт. Вони зробили вигляд, що забули, як за вуха притягли в переможці тендеру запорізьку фірму «Буд-технолоджі», яка з 14 учасників дала третю за дороговизною пропозицію. Десяток інших учасник запропонував виконати роботи значно дешевше – від 42 до 286 мільйонів. Однак всі вони були проігноровані.І я не можу не написати, що оця фірма-переможиця запропонувала найбільшу ціну за ремонт фасадних композитних панелей «Reynaers» та оздоблення внутрішніх стін НР-панелями. Тоді, завдяки журналістам Наших грошей, оцю хуєту зупинили. А зараз інша проблема. Керівник БФ Євген Вембер просто послав всіх. Міністр Віктор Ляшко звернувся до поліції. Відкрито кримінальне провадження. В.о. гендиректора Охматдиту Володимира Жовніра відсторонено від виконання обовʼязків до завершення перевірки. А керівник фонду Євген Вембер заявляє, за усним розпорядженням міністра нічого не буде перераховувати, бо немає правового механізму. Бінго, якщо коротко. А треба було сраними віником гнати всіх з самого початку, коли міністр і гендиректор вилізли на прес-конференцію відмазувати фонд від скандалу з тендером. Ібо нє фіг покривати схеми. Ніякі, ніколи, ні з ким. Єдине, що є позитивного в цій історії, це робота журналістів. Якби не вони, ділки на чужому горі квітли і збагачувались далі. От тому потрібна незалежна журналістика - витягувати на світ Божий все лайно, якого тут достатньо.
"Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings зменшило довгостроковий рейтинг України з рідня С до рівня RD (обмежений дефолт). Це впливає на ставку по кредитним грошам для України"(с)"25 липня міжнародне агентство Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг дефолту України в іноземній валюті до "C" з "CC" (з ймовірного до неминучого)"Помнится, где-то в середине своей каденции Зеленского его "эффективные менеджеры " внезапно начали нам рассказывать, что дефолт - это не страшно. Ещё были инвест-няни, которые должны были опекать инвесторов и обеспечить приток валюты в страну.Потом было несколько скандалов, когда инвесторы уходили со словами "Да ну нахуй, у нас нет столько денег на откаты".Ну и вот закономерный итог.И странно удивляться, что постоянно всплывает тема пересмотра зарплат военным и выплат беженцам, денег просто нет. Деньги ездят кэшем в багажниках замминистров, конвертируются в дома на Пиренейском полуострове и автопарки любителей быстрой езды. Эффективный менеджмент в исполнении квартала неочикуванно оказался потужным растаскиванием всего,что плохо лежит. Мышей из гос.резерва помните? Это всё они. Когда мыши попадают в гос.резерв, так и получается. И хрен их оттуда выгонишь: там три линии обороны и крыша в лице президента, который этих мышей назначил смотрящими.
Зі свого життєвого досвіду можу сказати, що люди, які з самого початку розповідають, що нічого не вийде, це неможливо, недоцільно, затратно і взагалі такого ніхто не робив – часто виявляються правими. Особливо у тому випадку, коли у команді не знайшлося нікого, хто б виштовхав їх ногами за двері. Так, ми у дуже скрутній ситуації. Так, на «старих» ділянках фронту все напружено. Так, росіяни обстрілюють мирні міста, магазини і школи. І ще ми втрачаємо по кількасот метрів щодня на Донеччині, це правда. Але як можна не бачити, що росіяни в паніці від операції на своїй території, для них це як удар ножем у живіт, і що втрати людей, техніки і території для них виявилися безпрецедентними, такого ніхто не чекав і не був готовий. Ну і що? – нудять наші ж українці. – Ну і що далі? Де ваш план наступу, вимагаємо оприлюднити на фейсбуці. Я не знаю, де план. Було б дуже дивно, якби знала 😊 У Безуглої пошукайте. Знаю тільки, що такі плаксії – вони як вампіри, завжди висмоктують сили, уповільнюють, перешкоджають і пхають палки в колеса. Від таких треба триматися подалі, хай самі між собою щось придумують і впроваджують у життя, якщо зможуть.
TGLIST.COM.UA
