Telegram statistics channel - @archivist_notes

​​Друзі Качиний Інспектор планує завітати в гості до Описового Блукача аби разом посидіти на Архівному Дивані та поговорити про штучний інтелект і його використання в генеалогії! А це значить буде новий стрім!Продовжимо теми, які підняли під час минулого стріму, але говоритимемо ще більше, копатимемо ще глибше, а сама розмова буде ще цікавішою.Розглянемо типові помилки новачків у використанні ШІ в генеалогії. Чому не можна сліпо довіряти тому, що каже вам ChatGPT або Gemini? Чому пошук предків за допомогою ШІ за рівнем достовірності нагадує гадання на кавовій гущі? Як правильно формувати запити до ШІ, аби отримувати справді корисні результати?Також поговоримо про майбутнє ШІ та розпізнавання рукописів. Чи варто тренувати власні моделі, чи краще використовувати великі LLM? Чому великі мовні моделі іноді стають менш розумними та з чим це пов’язано? Скільки насправді «коштує» розпізнати документ і чому з часом ця ціна може навіть зрости?Не оминемо увагою й інші способи використання ШІ в дослідженнях. Чи можна зручно виконувати пошук у власних слабко структурованих записах? Чи реально без знання програмування створювати невеликі інструменти, які допоможуть у дослідженні?Ну і наостанок поговоримо про GEDCOM-формат. Чи існує ідеальна система для роботи з ним? І чи можна використовувати ШІ для аналізу GEDCOM-файлу вашого родинного дерева?Гарантую: буде неймовірно цікаво. Тож 4 червня 2026 року о 19:00 виділіть кілька годин свого часу, аби послухати розмову, та готуйте свої запитання. Ну і, звісно, підпишіться, аби не загубити посилання на стрім.P.S. Стрім буде доступний для найкращих у світі людей: учасників Генеалогічного ІТ, волонтерів проєкту Інвентаріум, волонтерів проєкту Описовий Блукач і підписників монобази «Записок диванного архівіста». Усі інші зможуть переглянути запис розмови за кілька тижнів, але вже без можливості поставити свої запитання.До зустрічі на стрімі!

Друзі, наш Описовий Блукач дуже багато блукає архівними описами. Придивляється, слухає, запам’ятовує. А головне — він постійно вдосконалюється. Ось і зараз Блукач пропонує вам спробувати його нову навичку на практиці.Як ви знаєте, одним зі способів розпізнавання справ Блукачем є розпізнавання за допомогою ШІ. Проте такі справи обов’язково потребують перевірки людиною, тож тепер на сайті Блукача з’явився розділ «Перевірка», де спільнота спільними зусиллями може перевірити, що ж там нарозпізнавали залізні мізки штучного інтелекту, і виправити помилки, якщо вони трапляються.Функціонал новий, експериментальний, тож у разі виникнення якихось проблем або якщо вам для зручності чогось не вистачатиме — пишіть у наш чат, обов’язково допоможемо: https://t.me/+qINjoMGESNwyMGYyОскільки ми перевіряємо те, що розпізнав ШІ, можуть бути проблеми із зображенням, текстом, датами чи номерами справ. Перевіряючи, варто дотримуватися таких правил:Що в описі — те й у тексті. Ми нічого не додаємо й не виправляємо, не покращуємо опис, не розписуємо скорочення повністю.Пишемо мовою оригіналу. Ми не перекладаємо описи українською — пишемо так, як є. Якщо у когось на клавіатурі немає огидної російської розкладки — Блукач має під зображенням спецсимволи, які можна використати. Інколи ШІ розпізнає текст у дуже дореформеному стилі. Я розумію, що знавців такої мови тут небагато, тож якщо інших варіантів немає — можете осучаснити текст. Але краще дотримуватися оригіналу там, де це можливо.Якщо чогось не знаємо — пропускаємо справу. Не впевнені в написанні слова, погано видно зображення — краще пропустити справу, ніж помилитися. Можливо, хтось інший розпізнає краще.Ну і найцікавіше. За перевірку справ на сайті Блукача можна отримати досягнення, яких не отримаєш більше ніде. Навіть скажу більше — там є прекрасні анімовані досягнення для особливо наполегливих користувачів ;)Спробуйте новий функціонал, якщо ви вже користувалися Блукачем!Приєднуйтеся до нашого товариства, якщо хочете допомогти розпізнавати описи!Сайт Блукача: https://descriptor-strider-ai.vercel.app/Чат учасників проєкту: https://t.me/+qINjoMGESNwyMGYy

Прочитав сьогодні невелику лекцію для студентів-істориків НаУКМА про проєкт «Інвентаріум».Отримав насправді масу задоволення від того, що Інвентаріум стає видимим і цікавим для широкого кола дослідників, а тепер — ще й для майбутніх дослідників.Говорили про те:— що таке інвентарі і чому це значно більше, ніж просто “старі описи майна”;— як із сотень розрізнених архівних документів поступово формується база даних;— навіщо гуманітаріям цифрові інструменти, бази даних, парсинг і трохи OCR;— чому іноді один інвентар може розповісти про життя XVIII століття більше, ніж десяток “великих” історичних наративів.Окремо було дуже приємно бачити зацікавлення студентів темою цифрової гуманітаристики. Бо саме в рамках такого курсу я читав їм свою “гостьову лекцію”. Здається, ми поступово доживаємо до моменту, коли історик із Python-скриптом уже не виглядає як єретик.Навзаєм я старався бути хорошим лектором і не говорити надто голосно, аби всі, хто хотів просто поспати, могли з легкістю це зробити. Сподіваюся, сподобалося і тим, хто слухав, і тим, хто спав. Я ж дякую всім, хто прийшов, ставив питання і витримав півтори години розмов про описи маєтків і фільварків 😄Ну а я вкотре переконався: варто лише дати людині один інвентар — і вона вже починає шукати другий.

Друзі, у боті Описового Блукача знову великі зміни! Тож якщо ви ще не розпізнаєте архівні описи разом з нами - саме час приєднатися: https://t.me/descriptorstriderbot🏅 ДосягненняТепер ваш внесок у спільну справу відзначається бейджами! Маленька інтрига: доки ви не виконаєте умову, ви не побачите, що це за відзнака — лише «🔒 Невідома відзнака». Тож експериментуйте, пробуйте різні підходи до розпізнавання — і відкривайте їх одну за одною! А отриманим бейджем можна похизуватися — переслати друзям прямо з бота.І маленька таємниця: дуже скоро досягнень стане більше 😉🧩 Гра «Описовий пазл»А ще пропоную вам зіграти! Правила прості: щодня Блукач загадує фразу, яку треба зібрати. Слова цієї фрази ховаються в заголовках справ, які ви розпізнаєте.Щоб слово зарахувалося, потрібно:• ви першим (першою) розпізнали назву справи, що містить це слово;• інший учасник підтвердив ваше розпізнавання.🏆 Хто перший збере всю фразу — отримує 1000 балів, другий — 500, третій — 300.Не встигли до кінця дня (за київським часом) - фраза згоряє, і завтра — нова гра. Потрібних слів може не бути в поточному описі — зате вони можуть бути в наступному. Тож що швидше розберемо цей опис, то швидше дістанемося слів із нового!🚀 Тож відкривайте бота, беріть нову справу — і нумо збирати першу фразу та полювати на відзнаки! Хто буде першим переможцем сьогодні?

Трохи генеалогічної філософії: А чи задумувалися ви колись, завдяки чому ми з вами маємо можливість займатися генеалогією? Навіть якщо ні — я все одно про це розповім.Ми маємо змогу шукати в архівах інформацію про предків лише тому, що ці предки колись “наслідили” в документах. Вони прожили величезне життя: ухвалювали рішення, сварилися, закохувалися, купували землю, судилися з сусідами, писали листи, залишали заповіти. Але лише невелика частина цього потрапила на сторінки документів, а ще менша — дійшла до наших днів. І тепер ми годинами шукаємо ці вцілілі клаптики паперу, аби знайти бодай кілька нових рядків про прапрадіда.Іноді цікаво подумати: а що буде після нас?Як ваші нащадки через 200 років намагатимуться зрозуміти, ким ви були, чим жили, що для вас було важливим? У нашому цифровому світі архів майбутнього вже формується просто зараз — із фотографій, дописів, листування, коментарів, проєктів і навіть випадкових згадок у мережі.Тому коли хтось каже, що “краще взагалі не залишати цифрового сліду”, це звучить трохи дивно. Бо інтернет, подобається нам це чи ні, поступово стає одним із головних архівів майбутнього. І якщо людина не залишає після себе жодних слідів, то з часом вона майже розчиняється в історії.Мабуть, саме тому варто іноді замислюватися над тим, що саме залишиться після нас. Які спогади, тексти, фотографії чи справи допоможуть колись нашим нащадкам скласти уявлення про нас. Зрештою, ми й самі дуже добре знаємо цінність навіть найменшої згадки, випадкового фото чи кількох рядків у старому документі.Можливо, цифрове безсмертя — це не про технології майбутнього, а про пам’ять, яка зберігається завдяки нашим слідам у світі.

Друзі, коли @tdyoma жартував про використання Описового Блукача як капчі, то я, між іншим, зовсім не жартував 😈Бо що таке сучасна капча?“Виберіть усі світлофори”, “знайдіть велосипеди”, “доведіть, що ви не робот”.А ми підемо далі. Якщо людина змогла розібрати почерк економа з 1786 року, де половина літер виглядає як наслідки нервового зриву писаря після триденного ярмарку — значить це точно людина. І, що важливіше, вже майже готовий учасник нашого диванного архівного братства.Тож ось вам ще один спосіб залучати нових людей до нашого товариства любителів старих паперів, пилюки та моральних страждань від намагання розібрати кривий почерк чи погано надруковану літеру.Я зробив спеціальний віджет, який можна інтегрувати на ваш сайт. Він дозволяє відвідувачам розпізнавати описи прямо у браузері. Людина заходить “просто подивитися”, а через двадцять хвилин уже сперечається сама з собою чи там написано “комора”, “конюшня” чи взагалі “корчма”. Саме так і народжуються нові архівісти.Як це виглядає в роботі можна подивитися на сайті  Генеалогічного навігатора (https://www.uagenealogy.com/ — кнопка з логотипом Блукача знаходиться внизу праворуч)Якщо ви маєте власний сайт, пов’язаний з генеалогією, краєзнавством, історією чи просто хочете дати людям можливість добровільно псувати собі зір архівними описами — напишіть мені, і домовимося про інтеграцію вашого сайту з Описовим Блукачем.Бо, як показує практика, найнебезпечніший шлях в архівістику починається зі слів:“Та я тільки спробую розібрати один документ…”

​​Друзі, забронюйте собі час, послухати мою доповідь у межах Літньої школи з цифрової гуманітаристики в Українському католицькому університеті.25 червня з 15:00 до 16:00 відбудеться онлайн-виступ на тему: «Проєкт Інвентаріум: цифрове дослідження інвентарних описів маєтків».Розкажу про інвентарні описи маєтків як джерело: що вони собою являють, яку інформацію містять і чому це один із недооцінених, але дуже насичених типів історичних даних. Окремий фокус — на тому, як ці тексти можна не просто читати, а структурувати й досліджувати.Покажу, як у межах проєкту Інвентаріум ми підходимо до їхнього обліку та систематизації, і навіщо взагалі переносити такі джерела в цифрове середовище. Також коротко торкнуся проблем, які виникають у роботі з інвентарями: від ідентифікації населених пунктів до навігації й аналізу розрізнених даних.Посилання на підключення буде доступне для волонтерів проєкту Інвентаріум та підписників Монобази каналу «Записки диванного архівіста».Якщо вам цікаво, як історичні джерела починають працювати як дані — буде доречно долучитися.

​​Генеалогія у кишені: Великий запуск бота «Описовий Блукач»! 🚀Друзі, наш проєкт «Качка на дивані» виходить на новий рівень. Ми продовжуємо розпізнавати архівні описи за допомогою ШІ та «Описового Блукача», щоб зробити їх доступними для пошуку в «Качиному Інспекторі». Але ми знаємо, що не у всіх є час на налаштування робочого середовища чи роботу зі складним софтом.Тому ми запускаємо максимально простий інструмент, який дозволить допомагати спільноті буквально «на ходу» — Telegram-бот «Описовий Блукач».Це ідеальний спосіб зробити свій внесок у спільну справу, витрачаючи всього кілька хвилин на день. Без складних інструкцій та ШІ — тільки ви, документ і ваш смартфон.Як це працює? Все максимально просто: бот надсилає вам зображення фрагмента архівної справи, а ви просто в чаті вносите дані (номер справи, заголовок, дати).1. Це легко: Жодного стороннього софту, тільки Telegram.2. Це точно: Кожну справу розпізнають мінімум три різні людини. Бот порівнює результати, щоб виключити помилки, і лише після цього дані потрапляють до бази.3. Це азартно: В боті діє система рейтингу. За кожну справу ви отримуєте бали, а за активність — підвищені коефіцієнти. Хто стане головним архіваріусом тижня? 😉Як долучитися прямо зараз?1. Перейдіть у бот: https://t.me/descriptorstriderbot2. Натисніть «Розпочати» та вкажіть своє ім’я для рейтингу.3. Тисніть «Нова справа», зчитайте дані з картинки та дайте відповіді на кілька запитань.4. Збережіть результат — і все, ваша справа в скарбничці спільноти!Бот буде нагадувати про себе 4 рази на день, але ви можете брати стільки справ, скільки забажаєте, або зупинити розсилку в будь-який момент.Також нагадуємо про основну частину проєкту:Якщо ви готові до масштабнішої роботи з ШІ та великими масивами даних — ми все ще чекаємо на вас у команді «Качки на дивані»!- Долучитися до чату волонтерів: https://t.me/+qINjoMGESNwyMGYy- Ознайомитися з інструкцією: https://docs.google.com/document/d/1HpAnfeoRtLq1oMIExvVtIxTRCmgGA_JxB0_JmtaaA4Y/edit?usp=sharingЗробимо архіви доступними разом!

Сьогодні в мене день народження. Якщо підходити до цього по-архівному, то це той самий момент, коли варто складати опис справи, підбивати підсумки й передавати завершену справу на зберігання в архів.І це хороший привід на хвилину зупинитися й подумати, що цей канал для мене означає. Нещодавно мене запитали: «Навіщо ти все це робиш?» І скажу чесно — я не маю чіткої відповіді на це питання.Але я точно знаю інше. Дякую вам за те, що читаєте. За те, що іноді дочитуєте до кінця. За те, що пишете, реагуєте або навіть не погоджуєтесь — бо це означає, що вам не байдуже. Дякую, що берете участь в ініціативах, які я розпочинаю — ви навіть не уявляєте, наскільки це для мене цінно.Окремо хочу сказати: мені подобається думати, що ті, хто тут є, — це не просто «аудиторія». Це радше спільнота людей, яким цікаво і які, кожен по-своєму, долучаються до спільної справи. Хтось читає, хтось коментує, хтось поширює — і в результаті це вже не просто канал, а щось, що ми робимо разом.Цей канал починався як місце, куди я складав свої тексти «щоб не загубилися». Але з часом він якось непомітно перетворився на щось більше — бо з’явилися ви. І виявилося, що всі ці історії, суперечки, документи й дивні архівні знахідки цікаві не тільки мені.Якщо вам відгукується те, що я роблю, — можете поділитися каналом у своїх соцмережах. Без обов’язку, без «треба». Просто як спосіб дати цьому всьому трохи ширший хід.Архіви, звісно, люблять тишу. Але хороші історії — не завжди.

​​Маємо приємну новину.На сайті «Інвентаріум» здійснено масштабне оновлення. Відтепер у розділі «Карта» реалізовано можливість відображення історичного адміністративно-територіального поділу. Це суттєво спростить процес внесення інвентарів, оскільки визначення адміністративної належності стало точнішим і зручнішим.Значний внесок у створення цієї карти зробив волонтер-дослідник Роман Козак (@romanusum), якому висловлюємо щиру подяку.Наразі доступний перегляд історичного поділу станом на 1640 та 1760 роки; у перспективі передбачено додавання інших хронологічних зрізів. Для ознайомлення з оновленою картою необхідно перейти на сторінку https://inventarium.org.ua/map, у налаштуваннях обрати опцію «Історична карта» та вказати рік, що вас цікавить. Відображається поділ на воєводства і повіти з позначенням їхніх адміністративних центрів, а також центрів староств.У разі виявлення неточностей або за наявності пропозицій щодо доповнення карти просимо скористатися формою зворотного зв’язку.Бажаємо успішних пошуків інвентарів і цікавих знахідок!