Telegram statistics channel - @annamaliar

Здавалось би написати визначення агресії, яке б відповідало реаліям сучасної війнам, простіше аніж створювати нове покоління дронів чи роботизованих платформ. Але дрони і платформи створюються, а норми права – ні. Правовий вимір війни виявився набагато складнішим, ніж політичний чи військовий. ✔️Військовий – це фактор виживання, тому оборонні технології невпинно розвиваються, долаючи навіть корупцію і бюрократію. ✔️Політичний – очевидний. Політична мета війни і в нас, і у ворога – всім зрозумілі. Ворог хоче знищити нашу державність, а політична мета нашої боротьби – зберегти незалежність і суверенітет. ✔️А от з правовим виміром все складно. Норми міжнародного і нашого національного права, які визначають агресію як злочин – безнадійно застаріли. Колись війни стимулювали не лише розвиток оборонних технологій, а й роботу над визначенням агресії в міжнародному праві. Натомість сьогодні бюрократичні процедури ухвалення міжнародних правових актів об’єктивно не дозволяють встигати за новими проявами сучасної війни. Тобто, на заваді покаранню агресора стоїть не лише політика, а й застарілість норм права. В українському законодавстві ситуація ще складніша, аніж у міжнародному праві, оскільки немає єдиного підходу до визначення та розуміння війни. Це дуже ускладнює судову практику. Кому як не Україні очолити сьогодні цей процес.

Дуже раджу подивитись фільм «225». Сьогодні на прем‘єрі фільму глядачі аплодували стоячи довго-довго. Фільм залишає по собі дуже сильні емоції. Я їх не перекажу. Це треба дивитись. Це перша масштабна стрічка про підрозділ, що став символом сучасних українських штурмових військ, — 225-й окремий штурмовий полк.Фільм військового режисера Дмитра Куєвди розповідає про полк та його командира Олега Ширяєва — людину, яка пройшла шлях від начальника бані до одного з ключових бойових командирів у війні, що визначає майбутнє України.Ця стрічка — про людей, про біль, про страх, про героїзм. Про пацанів, мужиків, дівчат, які ще вчора були продавцями в магазинах, охоронцями в супермаркетах, робітниками на будівництві, менеджерами в страхових компаніях. Про людей, які сиділи в тюрмах і які саджали в тюрми. Про прокурорів, суддів та підсудних, яких об’єднала війна і які стали однією родиною.Героями фільму стали Головнокомандувач ЗСУ, командир полку та бійці, які щодня виконують роботу, що тримає фронт.

c. Вся нацистская идеология и деятельность должны быть отвергнуты и запрещены✅ з точки зору юридичної техніки таке підписувати неможна, бо нема єдиного визначення всіх цих термінів. Крім того ці пункти формально виправдовують причини агресії, виправдання якій НЕМА. Щодо гарантій російських ЗМІ і освіти - а як щодо гарантій людям на окупованих територіях? Де їх права у цих угодах? А права етнічних українців в росіі? Щодо системи освіти нашоі і російської - це як птахи і жаби. Результати цих систем очевидні з огляду на стан громадянського суспільства. Як іх можна приводити до єдиного знаменника? Про нацистську ідеологію - це приниження і глузування над Україною, бо нацисти - це путін і його оточення. 21.Территории:a. Крым, Луганск и Донецк будут признаны де-факто российскими, включая СШАb. Херсон и Запорожье будут заморожены по линии соприкосновения, что будет означать де-факто признание по линии соприкосновенияc. Россия отказывается от других согласованных территорий (вероятно имеются в виду захваченные РФ части Харьковской, Сумской и Днепропетровской областей - Ред.), которые она контролирует за пределами пяти регионовd. Украинские силы выводятся из части Донецкой области, которую они сейчас контролируют, и эта зона отвода будет считаться нейтральной демилитаризованной буферной зоной, международно признанной как территория, принадлежащая РФ. Российские силы не войдут в эту демилитаризованную зону✅ території суверенної держави не можуть бути предметно мирних перемовин. Власне на цьому принципі недоторканості кордонів суверенних держав стоїть міжнародне право і система колективної безпеки. 22. После согласования будущих территориальных договорённостей и РФ, и Украина обязуются не менять эти договорённости силовым способом. Любые гарантии безопасности не будут применяться в случае нарушения этого обязательства✅ а які домовленості? Треба їх бачити. 23. Россия не будет препятствовать использованию Украиной реки Днепр для коммерческой деятельности, и будут достигнуты договорённости о свободной транспортировке зерна Чёрным морем✅ росія не може заборонити нам користуватись водоймою яка знаходиться в межах кордонів України. Не може заборонити, відповідно і дозволяти …24. Будет создан гуманитарный комитет для решения открытых вопросов:a. Все оставшиеся в плену и тела будут обменены по принципу «все на всех»b. Все гражданские задержанные и заложники будут возвращены, включая детейc. Будет реализована программа воссоединения семейd. Будут приняты меры для облегчения страданий жертв конфликта✅ це правильний пункт 25. Украина проведёт выборы через 100 дней✅ 100 днів після якої дати? ЦВК колись комунікувала, що їм на відновлення реєстру півроку треба. Але якщо впораються за 100 днів, то хай буде. 26. Все стороны, вовлечённые в этот конфликт, получат полную амнистию за действия во время войны и согласятся не предъявлять претензий и не рассматривать жалобы в дальнейшем.✅ в жодному разі. Нам амністія не треба, ми злочини не вчиняли. А росія повинна понести відповідальність. Трибунал має бути. Як після Другої світової. 27. Это соглашение будет юридически обязательным. Его выполнение будет контролироваться и гарантироваться Советом мира, возглавляемым президентом Трампом. За нарушения будут предусмотрены санкции✅ а після його президентства що буде? Бо лишилось якихось три роки. 28. После того, как все стороны согласятся с этим меморандумом, прекращение огня вступит в силу немедленно после того, как обе стороны отойдут к согласованным точкам для начала выполнения соглашения✅ має бути навпаки - припинення вогню, а потім перемовини.

В американських медіа не хочуть обговорювати інші позиції. Люди, які географічно далеко від України, бачать вирішення війни дуже просто. Не можете відвоювати території - віддайте. Все як тисячі років тому, коли війна була правом, а не злочином. Але ж з тих пір з’явилось міжнародне право, яке встановлює інші цінності і захищає суверенітет держав та недоторканість кордонів. Я давно публічно пишу і говорю про те, що не може захоплене майно (наразі земля) бути предметом мирних перемовин. Війна це злочин, а не розлучення. До мирних перемовин і угод має бути інший підхід. Правовий!, попри те, що це політика. Правовий, бо війна - це МІЖНАРОДНИЙ ЗЛОЧИН проти миру і безпеки людства. Мирні домовленості не можуть ламати міжнародно-правову конструкцію миру, яка стоїть на принципі недоторканості кордонів і кримінальній відповідальності за вторгнення. Бо це і є запобіжник війнам. Слабенький, його треба удосконалювати, але є… Так от, я намагалась представити цю точку зору на широкий американський загал через їхні великі видання, будучи автором більше 300 статей на юридичну тематику для ЗМІ, в тому числі зарубіжних, але ‼️вперше в моій практиці мені відмовили всі, кому я надіслала цю статтю. І афілійовані з демократами, і з республіканцями. Всі чемно відповіли і вибачились. Мораль проста. Нікому наші проблеми крім нас самих не потрібні. В світі, як і тисячі років тому, діє право сили. Тому треба бути сильними і боротись за своє, в тому числі і в мирних перемовинах.

Україна, звісно не головна проблема простих американців, але українське питання ще ніколи так не впливало на найближче майбутнє політичних еліт США. Україна суб‘єктна, а не в меню. Саме тому, що фронт тримається навіть в умовах тотального наступу ворога і тому що більшість українців підтримують цю боротьбу. Так, ми не отримаємо все, що хочемо, але можемо боротись за прийнятні для нас умови завершення війни. Зараз відбувається вивчення перемовного потенціалу воюючих сторін. І власне це і є предметом візиту американців.Звісно, що будуть спроби скористатись політичною кризою в Україні і послабити наш перемовний потенціал. Адже розхитати Україну зсередини значно простіше ніж росію. Ми самі розхитуємось залюбки. Але нічого з цього не вийде. Це у 2014 можна було використати, а зараз ми вже настільки загартовані війною і в нас настільки сильний інстинкт виживання, що примус і шантаж не спрацює. І розгубленості зразка 2014 не буде. Тому є єдино вірний шлях - тиснути і ослабляти росію. Так це довше і дорожче, аніж ослабляти Україну. Але це єдиний шлях до припинення війни. Все інше - це про війну та різні іі форми і фази.

У день української писемності та мови хочу нагадати вкотре, що всі наші завойовники знищували українську мову, щоб стерти нашу національну ідентичність. Якби українська мова не була фактором нашого націотворення та державних устремлінь, не було б тих 58 хвиль заборони її до вжитку, починаючи з 1622 року аж до розпаду СРСР.Але українська мовна культура виявилась міцною, адже мову не вдалось знищити жодному з наших завойовників.Цар Михайло палив україномовні Євангеліє, Петро І заборонив книгодрукарство українською та вилучив українські тексти із церковних книг. Його справу продовжили Петро ІІІ, потім Анна Іоанівна, Катерина ІІ – усі вони вилучали українську мову з освіти, з наукового, професійного та релігійного вжитку. Олександр ІІІ в 1888 році пішов далі й заборонив називати українських дітей українськими іменами.Забороняли українську мову лише з однієї причини, яка відверто зазначена в указі Російського сенату 1908 року – "культурна та освітня діяльність в Україні може викликати наслідки, що загрожуватимуть спокою та безпеці Росії". Тобто, українців боялись, тому знищували головний національний фактор – мову.Так само й Польський Сейм примусово вилучав українську мову з ділового та освітнього обігу на території Західної України, адже національна самоідентичність українців неминуче призводила до повстань, протестів та боротьби за власну державність.📰⬆️це уривок з моєї статті 2014 року в Українській правді, коли ще не було закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» і ми боролись за те, щоб нарешті унормувати це питання.

Життя в державі, в якій триває повномасштабна війна - безслідно для психіки не минає. Постійні ракетні атаки, щодня гинуть люди, ворог наступає 4-й рік.Травмовані всі. Треба просто це чесно визнати. Звернутись до психолога/психотерапевта/психіатра - готові далеко не всі. Тому українські соцмережі природно перетворились на колективний сеанс психотерапії. Сюди зливають все - свої тригери, страхи, ненависть, розпач, злість і навіть прояви вже важких психологічних станів. І увага в соц мережах всім гарантована. З одного боку це канал масової розрядки. І мабуть це добре. Не знаю. Просто припускаю. З іншого - це навантаження на тих, хто ці емоційні сплески читає, будучи теж травмований. У 2022 наше суспільство за місяць навчилось виявляти російські вкиди та Іпсо. І імунітет проти дезінформації в українському інфо просторі чи не найвищий у світі. Мабуть настав час навчитись так само вирізняти коли до публічного виплеску треба поставитись з розумінням і не роздмухувати конфлікти та «срачі». Іноді утриматись від реакції - це внесок у нашу колективну адекватність.

Трамп проходить свій шлях усвідомлення - що таке насправді росія і хто такий путін.Виграти в шулера не вийде. З ним взагалі не треба сідати за гральний стіл. Відповідь на питання як закінчити російсько-українську війну давно сформована історичним досвідом попередніх війн такого масштабу. Такі війни неминуче завершуються великими геополітичними змінами. Це не війна двох країн. Це глобальна війна і черговий в історії переділ сфер впливу між ключовими геополітичними гравцями. Так, можна сказати, що це «третя світова». Оскільки з 1945 року відбувся небувалий технологічний ривок, то і війна ведеться не тільки військовими засобами.Ця очевидна криза існуючої моделі колективної безпеки має завершитись ії модифікацією. Або росія має занепасти, або західна модель безпеки. Все інше - це тимчасові міри, які перекладуть війну на політичних переможців наступного виборчого циклу - як в Україні, так і в західних країнах. Занепад росіі може мати різну форму, головне, щоб в них не було можливості воювати. Потрібен нокаут - економічний, політичний, військовий….Україна самотужки не впорається. Захід має інструменти для організації всіх форм і видів занепаду росіі. Треба просто це нарешті усвідомити і не вагатись.

росія - злочинна держава і ії очільник злочинець. Факт вчинення міжнародного злочину агресії - очевидний. Як експерт - і як науковець з дослідженнями саме у цій темі, і як дипломований перемовник у збройних конфліктах, можу сказати з великою долею ймовірності, що - ніяка дипломатія, обережність, перемовні стратегії не зупинять путіна. Це не той випадок. З точки зору його переконань і кримінальноі субкультури - всі ці стратегії про слабкість. Він сильний ворог. Це треба визнати. Збудований ним режим у війні сильніший за демократії. І в нього не так багато часу, щоб встигнути ще повоювати з НАТО у буквальному сенсі. В таких історіях виграє сильніший. В тому числі - морально і психологічно сильніший. Тому у заходу є два сценарії. Озброїти нас належним чином і ми впораємось. Але на це треба час. Або шукати шлях політичної зупинки путіна такий, який збереже йому обличчя перед його електоратом і водночас не легалізує окупацію наших земель. Бо «торгівля» нашими землями - це взагалі самознищення системи міжнародноі безпеки і міжнародного права.

Чи були російські шахеди у Польщі агресією згідно норм міжнародного права? Так, були. Визначення агресії міститься у резолюції ГА ООН, яка так і називається «визначення агресії». Там є дві ключові норми щодо сьогоднішнього інциденту з російськими шахедами в Польщі. По-перше, війна або агресія визнається в міжнародному праві по факту і не залежить від того чи оголошував або визнавав хтось війну. Є факт нараду - є війна. По-друге, у Резолюції перелічені дії які вважають агресією у міжнародному праві. Серед них є і такий пункт: b) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або ☝️застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;Шахеди на озброєнні регулярної армії РФ. Запускали їх регулярні війська. Запускали свідомо і цілеспрямовано. Тобто, сьогодні вночі була агресія. І не має значення як це назвала Польща, ЄС чи НАТО. Ми самі свою війну довго не називали війною, хоча теж всі ознаки були з 2014 року. То що вже говорити про вкрай переляканий захід. Але їм варто вчитись на наших помилках. Тактика «не дратувати росію» - безглузда і шкідлива для миру та міжнародної безпеки.