Telegram statistics channel - @anatologia

Еліс Купер був у 70-х не єдиним американським шок-рокером. 30-секундними сюжетами (триваліше не можна було демонструвати) лякало громадян телебачення СРСР іншими представниками загниваючого Заходу – «ось, дивіться, до чого вони дійшли в своїй деградації!». І дійсно, на сцені метушилися якісь розфарбовані потвори, вогнедишащі, стріляючі гітари, Содом & Гоморра! Послухати, що саме виконують «потвори», було фізично неможливо, музика глушилася – «не для вас, сірі та убогі, обійдетесь!». [Елісом Купером чогось «совка» не лякали, проте радо демонстрували пізніше його послідовника Меріліна Менсона]. Ефект був прямо протилежний – молодь шукала записи гурту, переписувала їх пісні на магнітну стрічку, відтак кращої реклами і вигадати не можна було.Kiss (band) 📚Ніхто, звісно, телеглядачам в «країні рад» не пояснював, що ці «потвори» – маски відомих казкових кіно і телеперсонажів, а не хворобливе породження пекла. Такою була сценічна режисерська знахідка – і вона спрацювала! [Кого саме зображали музиканти – читайте вікі-статтю вище]. Гурт продав 75 млн. копій платівок, випустив загалом 20 студійних «золотих» альбомів (останній в 2012 році) та посідає десяте місце в переліку 100 кращих хард-рок-гуртів. І, незважаючи на глем-антураж і епатажні сценічні образи, KISS таки справжня hard rock group (що вони остаточно довели у 1983 році, коли стали виступати без макіяжу і шоу-трюків).Ось KISS «в óбразах», в масках.I Was Made for Lovin’ You 🎧А ось без макіяжу.Heaven’s On Fire 🎧На черзі у нас ще чимало виконавців, тож для тих з вас, кого зацікавила творчість гурту – плейлист до 50-річчя KISS (у 2019 році вони здійснили прощальне світове турне). Там є на що подивитися. I послухати. Останній трек – ще одне, фінальне шоу в Нью-Йорку, 2023.Celebrating 50-year rock legacy! 🎧The Final Show Recap, 2023 🎧

І знову про назви. Чому “Aerosmith”? І що це значить? Та нічого осмисленого, окрім того, що випадковий «фотограф» моїх друзів Кремер в дитинстві так помічав свої шкільні зошити, малюючи стрибок циркового артиста з літака. Не одразу члени команди, яким Кремер пояснив, що з романом Сінклера Льюїса (“Arrowsmith”) даний оксюморон нічого спільного не має, дану назву схвалили. І не прогадали! Успіх таким же чином озаглавленого першого за ліком альбому міг приголомшити будь-якого дебютанта. Не одразу full success, проте альбом крокував від «золота» до «платини» вельми швидко. Однак вдачу потрібно було з рук не випускати, тож за першим альбомом зʼявилися наступні, в яких первісний суто блюз-роковий стиль гурту ставав все більш heavy, набуваючи специфічного, не схожого на інших «аеросмітівського» звучання.Get Your Wings 🎧Toys in the Attic 🎧Вокалістом гурту в 70-ті і в подальші роки (окрім кількарічної перерви з 1979 по 1984 рік) був і залишається Стівен Тайлер (Талларіко), котрий стверджував, що по материнській лінії має українсько-польське походження (Чернишевич).Steven Tyler 🎧Стіва Тайлера неодноразо порівнювали з Міком Джагером – і зовнішністю, і сценічною поведінкою, і вокальними прийомами вони нібито схожі. Можете порівняти самі. Для вас посилання на сольний концерт співака.Steven Tyler & Loving Mary Band 🎧Оскільки за межі 70-х вирішив не виходити, аналіз другого періоду творчості “Aerosmith” (1984 і дотепер) вчиняти не буду. Зазначу головне: гурт постав «з попелу» і не тільки відновив набуте, а й вийшов на вищий рівень майстерності. У 2020 році гурту виповнилося 50. Для вас, шановні, посилання на відповідний плейлист. Там є що послухати.Aerosmith Official YouTube Channel 🎧Для тих з вас, хто не має часу (бажання) занурюватися в репертуар “Aerosmith” глибоко, збірка хітових пісень.Aerosmith Top 10 songs 🎧 І ще (на додаток). “Aerosmith” наприкінці 70-х взяли участь у фільмі “Sgt. Pepper’s Lonely Hearts Club Band”. Аеросмітівська версія “Come Together”, please.Come Together 🎧

Після того, як гурт полишив Ронні Діо, магістральний напрям творчості «веселкового» проекту Річі Блекмора змінився – чи сама по собі, чи усвідомлено (навмисно) «металічність» в звучанні почала щезати. Фахівці навіть вважають альбоми 1981 – 1983 років поп-роком. Потім проект “Rainbow” припинився, Блекмор і Гловер повернулися до складу Deep Purple, але у 1993 році «лейбл» відновився з вокалістом Дугі Уайтом (хоча врешті таки у 1997 році остаточно закрився).Stranger in Us All 🎧Вас не дивує, що так багато «анатологічної» уваги приділено персоналіям та міжгуртовій міграції виконавців? Неспростá. Суто моє субʼєктивне спостереження: hard rock musicians 70-х сформували свою, досить замкнену професійну спільноту, в якій перехід з одного проекту в інший – звичайна справа, яку роблять, довільно гуртуючись залежно від мети, творчих перспектив і контрактів з «лейблами» звукозапису та продюсерами. Це теж, на мій погляд, споріднює rock stars з музикантами модерн-джазу – ті ж самі принципи творчої роботи, той же кадровий «броунівський» рух (який лише на перший погляд здається хаотичним). Клубне, фестивальне життя. Все схоже…хіба що прибутки різні, адже contemporary jazz вже не є сегментом масової культури (на жаль), а рок як і раніше збирає стадіони… Втім, переходимо до наступного спін-оффу Deep Purple, утвореного одним з найяскравіших учасників даного гурту.Whitesnake 📚Whitesnake можна вважати спін-оффом вельми умовно, адже усі персональні склади даного утворення були абсолютно різними, окрім одного екс-учасника Deep Purple, хедлайнера проекту – Девіда Ковердейла. Аналізувати, чому саме Девід після трьох суперуспішних альбомів покинув лави Deep Purple і не захотів чи не зміг продовжувати свою участь в «глибоко фіолетових», не буду. Так сталося, і все. Проект “Whitesnake” виник на підтримку сольної карʼєри Ковердейла. З 1978 по 1997 рік вийшло девʼять успішних альбомів, а з 2008 по 2019 рік ще чотири. На окремі альбоми давати посилання не буду, рекомендую загальний плейлист. Обирайте ті композиції, котрі вам до вподоби. Там чимало приємної музики, адже не уся вона hard або heavy.Whitesnake Playlist 🎧Попередник Ковердейла в Deep Purple Ієн Гіллан після завершення першого епізоду перебування в гурті у 1973 році вирішив взагалі з музичною карʼєрою покінчити, зайнявся готельним бізнесом, торгівлею мотоциклами і т.ін. Так воно би й тяглося, якби Гловер не запросив Гіллана взяти участь в своєму сольному проекті – концерті в Альберт-холі. Публіка радо зустріла повернення співака на сцену, що надихнулоі Ієна відновити творче життя. Відтак він наважився у 1975 році на створення нового колективу, причому в jazz fusion-жанрі. Команду назвали “Ian Gillan Band”. Пізніше він її розпустив і створив нову, назву якої скоротиа до “Gillan”. Цей гурт вже був суто хард-роковим.Gillan – Gillan Band 🎧У 1983 році Гіллан отримав несподівану пропозицію від друзів з відомого на той час гурту Black Sabbath стати їх фронтменом-вокалістом. (Гіллан пізніше зізнавався, що погодився на цю неймовірну пропозицію під впливом алкоголю). В підсумку контракт був підписаний на рік (і дійсно, через рік, у 1984 році, Гіллан повернувся до складу оновленого Deep Purple). Можете послухати, що то таке було – Гіллан і Black Sabbath…Disturbing the Priest, 1983 🎧

У 1973 році сталися чергові кадрові зміни, ініціатором яких знову став невгамовний Річі Блекмор. Цього разу обʼєктом атаки enfant terrible Ritchie обрав не кого-небудь, а окрасу гурту, його хедлайнера – Ієна Гіллана. Блекмор стверджував, що Гіллан втратив голос, співає не те і не так і. т. п. Дісталося «за компанію» і басисту Роджеру Гловеру. Його замінили Гленном Хʼюзом.Не буду далі коментувати обставини конфлікту, про це вистачає матеріалу в мережі. Внаслідок в Deep Purple настала епоха Mark III (1973 – 1975) [Цікаво те, що і Гіллан, і Гловер повернулися до складу гурту у 1984 році і перебувають в ньому і в даний час, а от Блекмора наразі там немає – він зі своєю дружиною складає фолк-дует, про який свого часу розповім докладно]. Період з 1975 по 1976 називають Mark IV, в ньому одна, але суттєва зміна – гурт покинув не хто-небудь, а сам маестро Річі Блекмор! Його замінив Томмі Болін. Далі – офіційний розпад гурту у 1976 р. і відновлення у 1984 р. Однак про сучасні, реанімовані (чи можна сказати, реліктові?) Deep Purple іншим разом, наразі не виходимо за межі 70-х….Отже, хто ж прийшов на місце Гіллана в Mark III? Чи не стала заміна вокаліста фатальною? Як це не дивно, але не стала, адже цей співак виявився не менш яскравою особистістю, аніж Гіллан.David Coverdale 📚Девід Ковердейл унікальний вокаліст, однак по своєму, інакше, аніж Ієн Гіллан. Баритон з гігантським діапазоном в чотири (!) октави, здатний на фальцет і решту специфічних прийомів вокальної рок-техніки. Цікаво, що Ковердейла частіше порівнюють не з Гілланом, а з Плантом. Сам він згадував, що відчував після «блекморівського» запрошення, так: «Буду чесним – то була дуже важка робота, коли я замінив Ісуса Христа в Deep Purple». Чи впорався Девід з нею? Безумовно. Більше того, чимало фахівців і рок-фанів вважають Ковердейла не гіршим, а то й кращим за Гіллана.Deep Purple, 1973 – 1975 (Mark III) 🎧Burn & Stormbringer Tour (Live 1974 – 1975) 🎧The Definitive Mark IV (1975 – 1976) 🎧Власне, all about Deep Purple. Хіба що зафіксувати статистику – 23 студійних альбома (з них в 70-х роках – 10), 48 «живих», 26 компіляцій, три EPs, 58 синглів. І приблизно 100 млн. проданих копій. Чому приблизно? Бо не все сертифіковано, тож насправді продано значно більше. Попри всі кадрові зміни, суперечки, злети-падіння, розʼєднання-возʼєднання — культовий статус. Легенди. Стосовно окремих персон, на щастя, легенди прижиттєві. Ті, хто з учасників живий, зібралися в останню версію доповненого молодими виконавцями складу (окрім Блекмора, вірного своїй дружині і фолк-проекту з нею), гастролюють, випускають альбоми (останній за ліком вийшов у 2021 р.)…. Для тих з вас, шановні,, кому важко слухати так багато «важкої» музики – збірка з 10 кращих пісень. Дійсно кращих, тут я з упорядниками згоден. І на додаток для вас останній альбом гурту – без Лорда (його не стало у 2012 році) і Блекмора, але sound і дух збережені. Це вони, Deep Purple, насамперед тому, що живі ритм (Пейс і Гловер) та голос (Гіллан).Deep Purple – Top 10 🎧Turning to Crime, 2021 🎧Памʼяті свого друга й багаторічного соратника Джона Лорда присвятив цю сумну мелодію Річі Блекмор…In Memory of a Friend 🎧

І ще стосовно гітарної техніки в хард-року. Мною (хоча я, наголошую, не гітарист і фахово аналізувати її не наважуюсь) вже відмічалася технічна різниця між джазовою і рок-електрогітарними школами. Проте відмінність не означає, що рок-школа не мала джазового бекграунду. Технічна основа спільна, інновації – результат процесу стилістичних змін, здійснюваних конкретними виконавцями (почалося, памʼятаєте, з Хендрікса). В чому полягали зміни? Прогрес призвів до зародження шред-стилю гри на електрогітарі, основи якого, однак, були закладені ще в jazz guitar school.Shred guitar 📚Гітарні імпровізації здійснювалися вже на, образно висловлюючись, шред-мові. Щодо клавішних, то особливості техніки соло/імпровізації зазвичай визначалися типом інструментів. Зокрема, мова імпровізатора на електрооргані Hammond у Лорда близька до Джиммі Сміта та ін. майстрів джазу і блюзу, на синтезаторі – до елементів академічної avant guard music і т.ін. Для допитливих – дуже цікава публікація з порівняльним аналізом імпровізації в джазі та рок-музиці.Rock Improvisation Technique 📚Як же так сталося, що імпровізаційний modern jazz (бібоп, хард-боп тощо) стали елітарним мистецтвом для вузького кола естетів, а імпровізаційні hard & heavy groups залишилися в сфері інтересів маси поціновувачів, збираючи стадіони і продаючи мільйони копій записів? Відповідь проста. Джаз переважним чином інструментальна музика, а rock music – пісенний жанр. Жоден з «важких» гуртів не переходив умовну межу в своїй творчості, а нею є текст і мелодія пісні попри будь яку складність інструментального супроводу та/або аранжування. Далі заглиблюватися «в нетрі» не буду, краще (для допитливих) дам посилання на ґрунтовне дослідження харківʼянки Олени Яхно. Please.Paradigms of rock music and jazz: comparative discourse 📚Вже зазначав, що в першому складі (Mark I) волею Провидіння опинилися два видатних імпровізатора, які, разом з «серцем»–Пейсом on drums, і визначили rock modern face гурту Deep Purple. Нижче приклади соло цих майстрів-імпровізаторів.Improvisation by Ritchie, 1974 🎧Jon Lord Solo, 1972 🎧Jon Lord Hammond Solos 🎧

Загалом Led Zeppelin продали 300 млн. копій альбомів, пʼять з яких стали діамантовими. Офіційно визнано, що в 70-ті роки їх популярність дорівнювала популярності The Beatles в 60-ті. Розпавшись, назавжди залишилися легендою. Спрвжньою, непідробною, а не в рекламних слоганах. Як «бітли», як Преслі.[ С п о г а д и. Мій однокурсник, котрий не гребував вініловою «фарцою», роздобув запечатаний Led Zeppelin III. Це була подія! Ось ми вдвох на його квартирі, де був програвач з дуже пристойною головкою звукознімача Goldring, вирішили послухати новеньке, навіть з ризиком значного зниження ціни при перепродажу (немає доказу недоторканості – целофанової упаковки!). Розпечатали. Поставили на програвання. І….Immigrant Song (Live 1972) 🎧Що це, люди добрі? Рок? Чи не рок? А що? Якісь рвані синкопи, незвичний акомпанемент. Immigrant Song, пані та панове. До естетики форми цієї пісні (і не тільки цієї) доводилось звикати, руйнуючи рок-стереотипи свідомості. Але перше враження було шоковим, навіть промайнула на задньому фоні думка-паразит: «А чи не надурили друга Сашкá, запечатали хитро й продали щось не те?!»].Продані платівки, звісно, показник, але Led Zeppelin насамперед entertainment artists, тому їх бажано не тільки чути, а й бачити наживо. Ті, хто відвідав концерт в Earls Court 24 травня 1975 року, запамʼятали його на все життя. Не маю щодо цього жодних сумнівів.Led Zeppelin – Live at Earls Court, 1975 🎧Не буду в даному нарисі розповідати про творчий шлях кожного з учасників після розпаду «зоряного» гурту. У свій час, можливо, це станеться. Було декілька спроб реанімувати старе й зібратися на певні перфоманси без Бонема (з іншими драммерами), але, як визнають Пейдж і Плант, не дуже вдалі. Проте у 2007 році з сином Бонема, теж драммером, Джейсоном reunion вийшов просто чудовий. Джейсон Бонем повністю замінив батька. Честь йому і хвала! Даю посилання на фрагменти даного перфомансу – відродження Led Zeppelin. (Повністю відео шоу у вільному доступі не відшукав). Насолоджуйтесь, рок-фани.Led Zeppelin Celebration Day 🎧І останнє. У 2012 році відбулося вшанування Led Zeppelin в Кеннеді-центрі. Важко впізнати в респектабельних джентльменах на балконі «хіппових» молóдиків 70-х. Але це вони – Пейдж, Плант, Дж.П. Джонс. Немає лише Бонема. А на сцені інші артисти – виконують їх музику. І дякують.Led Zeppelin – Kennedy Center Honors 🎧

Наразі до хард-рок зірок і «важкого» виконавського стилю 70-х існує дещо поблажливе (а у деяких фанів heavy metal навіть презирлеве) ставлення як до чогось застаріло «нафталінного». Одразу зазначу: я не поділяю такого ставлення категорично. Це як, наприклад, в першому (академічному) пласті музики зневажати барокко і підносити «до небес» класицизм. Дурість? Авжеж. Зрозуміло, що без раннього не було б пізнього. Тим більше, що радикально hard від heavy не відрізняється. Більше того, hard можна розглядати як первісну форму heavy, а heavy, відповідно, вважати продовженням hard-стилістики. Для нетренованого вуха різниця може бути взагалі непомітною. Разом з тим вона є, тож для допитливих пропоную дуже цікаву й змістовну публікацію на цю животрепетну тему.Top 10 Differences Between Hard Rock and Heavy Metal 📚Якщо вважати hard первісною формою heavy, то чи можна констатувати, що rock metal styles зародилися наприкінці 60-х, а не в середині чи наприкінці 70-х та у 80-ті? Я особисто виходжу з того, що можна (з певними натяжками). Без трійці гігантів стилю нічого «металічного» пізніше би не виникло, абсолютно переконаний. Що то за трійця? Відповідаю: Led Zeppelin, Deep Purple, Black Sabbath. Без афектації – легендарні. Кумири мільйонів. І, що характерно, уся трійця – не американці, а британські гурти. Причому всі три виникли в одному й тому ж 1968 році. Щоправда, не на порожньому місці. Були попередники, зокрема, психоделічний гурт, який можна назвати «кузнею кадрів» майбутнього британського хард-року.The Yardbirds 📚Гурт цей реально існував з 1963 по 1968 рік. Серед 20 учасників, котрі відбули там «строкóву службу», були й майбутні корифеї хард-року – Ерік Клептон, Джефф Бек і Джиммі Пейдж. Та й решта музикантів в подальшому були не останніми фігурами в heavy rock music movement. [Yardbirds відновилися у 1992 році і під цим «лейблом» виступила ще певна кількість музикантів].The Very Best of The Yardbirds 🎧З «яєць» цих «дворових птахів» (а саме так дослівно перекладається сленговий вираз “yardbird”, який означає армійського «салагу» чи особу найнижчого соціального статусу – двірника, прибиральника, одним словом, маргінала) стилістично й «вилупився» британський хард-рок. Точніше, з творчості деяких його учасників, котрі стали хедлайнерами славетних гуртів 70-х. Серед них був, як вже зазначалося, один з кращих гітаристів усіх часів та народів за версією журналу Rolling Stone (після Джимі Хендрікса й Еріка Клептона). Він вартий того, щоб «анатологічно» дати посилання на окрему вікі-статтю про його особу. Наразі шановному Джеймсу Патріку Пейджу вже 81 рік.Jimmy Page 📚Збереглося унікальне відео з зовсім юним початківцем Джиммі, якому 13 років.Jimmy Page, 1957 🎧Минуло десять років і хлопчик Джиммі виріс в справжнього майстра електрогітари, причому неабиякого інноватора в техніці гри (навіть смичком!).The Yardbirds – I’ A Man & Outro 🎧

Належно оцінити індивідуальні особливості техніки співу хард-рок-вокалістів пропоную пізніше, в подальших сюжетах даного нарису, присвячених конкретним гуртам та їх солістам. Поки що про іншу, як на мене, найяскравішу «прикрасу» hard rock music 70-х – функцію lead guitar. «Мутація» гітарної техніки психоделічного року та прог-року, зокрема, й внаслідок індійського ладово-інтонаційного впливу (засвоєння і перенесення окремих прийомів техніки гри на сітарі на гітарні імпровізації, відповідне гармонічне мислення) та інші музичні й позамузичні фактори впливали на появу новітньої школи гри на електрогітарі (не більше й не менше!). Докладно аналізувати її не буду, вкажу тільки на визначальний фактор впливу на формування специфічних прийомів зазначеної школи – так звані пауер-акорди – і головну технічну умову виникнення даної техніки, а саме distortion.Distortion (music) 📚Power chord 📚Впевнений, що серед підписників є рок-гітаристи, котрі в коментарях доповнять і розширять аналіз техніки і складових гри, вкажуть на специфічні нюанси, упущені мною (я на гітарі не граю)… Замість дослідницького текстового музично-теоретичного аналізу, пропоную вам подивитися відео в двох частинах, присвячене найкращим lead-гітаристам хард-року 70-х. І все зрозумієте без детальних словесних коментарів. Принаймні, відчуєте різницю, адже майстри хард-рок-гітари непересічні творчі особистості, кожен з яких має свої секрети виконавства, індивідуальний почерк. Оцініть. Порівняйте.Guitar Heroes of the 1970s, part one 📺Guitar Heroes of the 1970’s, part two 📺

Post disco boogie недовго слугувало лише етикеткою для виконавців. Поступово склалася певна стилістика окремого субжанру “boogie”, причому надважливу роль у студійному boogie-форматі стали відігравати електронні інструменти, пристрої та відповідні аранжування. (Особливо вплинули на радикальну зміну звучання драм-машини; акустичні drums в студіях відходили в минуле, хоча й не одразу, а поступово). На початок 80-х трансформоване electric boogie стало однією з найкреативніших технологій студійного запису і мікшування звуків, з якого склався також ще один окремий напрям – freestyle.Freestyle music 📚Пропоную послухати приклади композицій в субжанрах “electric boogie” та “freestyle”. Безумовно, десь в коріннях генеалогічного дерева даної музики містяться ознаки недалекого «предка» – disco (“four on the floor”, специфічна bass line тощо) – однак це вже музика дещо іншого гатунку. Хоча теж танцювальна, дискотечна. Експресивна. Запальна. Electrionic dance music, одним словом. Її початок. Як і початок хіп хоп-культури. Слухаємо.Marcia Griffits – Electric Boogie 🎧Electric Boogie – Retro Dance Loops Demo 🎧Afrika Bambaataa & Soulsonic Forse 🎧Shannon – Let the Music Play 🎧Exposé – Come Go with Me 🎧

Завдяки АВВА шведська поп-музика декілька десятиліть поспіль була лідером світової show industry, модним експортером поп-музики. Для допитливих – цікавий документальний фільм з детальним аналізом даного феномену.The Secrets of Swedish Pop 📺Важливою запорукою світового поширення swedish pop music завдяки АВВА стала мова. Звичайно, і до них окремі європейські виконавці (звісно, йдеться не про британців) теж співали не рідною мовою, а мовою поп-метрополії — англійською. Траплялося подібне навіть в Італії, Франції і Німеччині, але спорадично. АВВА першими ствердили англійську вже як обов’язковий мовний стандарт не тільки для swedish pop segment, а й глобально. Після них не тільки шведи, а й інші world rock & pop artists надавали перевагу як сценічній мові саме english language, адже це гарантувало розповсюдження їх медіапродукції на найбільші show markets (зрозуміло, які саме)…. Щодо суто шведських зірок, то усіх англомовних послідовників АВВА демонструвати не буду, лише деяких з них, кому реально вдалося підкорити international pop & rock music markets на топ-рівні.Secret Service 📚 Як саме Secret Service дійшли до топ-рівня шоу-індустрії (причому в декількох стильових напрямках) – вся story міститься у вікі-статті. Кому цікаво – ознайомтесь. Одне можу додати – у нас це був ну дуже популярний гурт. Не менш, аніж АВВА.Oh, Susie 🎧Ten O’Clock Postman 🎧Flash in the Night 🎧Secret Service Playlist 🎧В 90-ті роки верхні позиції в swedish pop захопили “Ace of Base”. Принаймні на деякий час.В чому полягала інноваційна новизна в музичній стилістиці цього загалом типового для swedish pop гурту? У вдалій адаптації до disco-основи ритму reggaе. Подібну поп-версію ямайської першооснови пізніше назвали reggae-pop або euro reggae.The sign 🎧 Ace of Base Playlist 🎧У 1994 році учасник “Ace of Base” Бергрен створив і спродюсував пісню, яка миттєво стала загальноєвропейським хітом . Ви її не могли не чути. Дует двох чарівниць “Yaki-Da”.I Saw You Dancing 🎧 Як на мене, то найцікавішим з шведських гуртів був і залишається дует Roxette.Roxette 📚 Roxette відстоять від первісного, «класичного» disco вже вельми далеченько. Власне, стилістично дует пройшов такий еволюційний шлях, в підсумку якого рамок, що обмежують їх певну жанрову приналежність, майже не існує. Це і поп-рок (узагальнено), і альтернативна музика і багато чого такого, що визначається безпосередньо кожною конкретною композицією. Вони всі різні, ці композиції. Звичайно, я забіг з Roxette дуже наперед, практично в ХХІ ст., але на їх прикладі хочу показати генезу шведської поп-музики. Аналіз творчості дуету в майбутньому, поки що плейлист кращого.Best of Roxette 🎧Шведську тему хочу закрити (не назавжди, лише в даному нарисі) підбіркою 100 кращих композицій з 1974 по 2024 рік. Звісно, левову частку там посідають АВВА, проте є чимало інших виконавців. Хто прослухає повністю — складе досить повне уявлення про «шведську хвилю» загалом.100 Pop Hits from Sweden 🎧