👨‍⚖️

Відсутність дат початку чи завершення активних бойових дій на тимчасово окупованій території не створює автоматичної та безстрокової заборони на оголошення особи померлою: рішення Верховного Суду

🗓️ 09 вересня 2026 року Верховний Суд у справі № 131/1685/25 сформулював важливий для родин зниклих безвісти військовослужбовців підхід до застосування частини другої статті 46 ЦК України.

⌛

Військовослужбовець зник безвісти 30 травня 2024 року поблизу Кринок на Херсонщині. Це сталося під час виконання бойового завдання, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Пошукові заходи результату не дали, серед упізнаних загиблих його не було, а відомості про перебування в полоні були відсутні.

⌛

Суд першої інстанції оголосив військовослужбовця померлим і визначив днем смерті день його ймовірної загибелі.
⌛❌

Апеляційний суд це рішення скасував. Його аргумент був типовим для значної частини попередньої судової практики: оскільки територія є тимчасово окупованою, а офіційної дати завершення бойових дій щодо неї немає, шестимісячний строк нібито ще не почав свого перебігу.

🤔

Саме така обставина раніше нерідко ставала формальною підставою для відмови у задоволенні заяв: територія вже перебуває у статусі тимчасово окупованої, однак у відповідному Переліку немає дат початку та завершення активних бойових дій. У результаті родина фактично опинялась у правовій невизначеності.

👨‍⚖️❌

Верховний Суд із таким підходом не погодився.

Суд підкреслив: не можна ставити можливість оголошення особи померлою у залежність від настання події, якої відповідний офіційний Перелік для конкретної території взагалі не фіксує. Якщо місце ймовірної загибелі має статус тимчасово окупованої території, але не віднесене до території активних бойових дій, сама відсутність у Переліку дат початку та завершення таких дій не блокує застосування скороченого шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України.

У цій справі Верховний Суд врахував, що:

👉 — зникнення відбулося під час безпосереднього виконання бойового завдання;

👉 — зв’язок із військовослужбовцем було втрачено внаслідок артилерійського обстрілу;

👉 — службове розслідування пов’язало зникнення зі збройною агресією РФ;

👉 — пошуково-рятувальні заходи не дали результату;

👉 — відомості про полон або перебування особи в іншому місці відсутні;

👉 — від дня ймовірної загибелі до звернення до суду минуло понад шість місяців.

👨‍⚖️

За сукупністю цих доказів припущення про загибель військовослужбовця було значно вірогіднішим за протилежне. Тому Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції про оголошення особи померлою.

❗❗❗

Практичне значення постанови полягає у тому, що формальний статус території та недосконалість її відображення в офіційному Переліку не повинні переважати над установленими обставинами конкретної справи. Відсутність дат початку чи завершення активних бойових дій на тимчасово окупованій території не створює автоматичної та безстрокової заборони на оголошення особи померлою.

Водночас ця постанова не означає ❌ автоматичного задоволення кожної такої заяви після спливу шести місяців. Вирішальними залишаються належні та достатні докази обставин зникнення, реальної загрози життю, безрезультатності пошуку та відсутності відомостей про полон чи інше місцеперебування особи.

🔎

Постанова Верховного Суду від 09.09.2026 у справі № 131/1685/25, провадження № 61-6807св26.

✍️

Матеріал підготував адвокат Назар Олексюк