Telegram statistics channel - @adligach

Проєкти з розробки копалин — це тривалі проєкти. Потрібно проводити геологічні дослідження, вивчати економічну доцільність розробки покладів, будувати потужності з видобутку (збагачення, переробки…). Все це може розтягнутися і на 10, і на 15 років. Але ми детально вивчили питання розміщення покладів, аналітику і стан тих чи інших проєктів в Україні і бачимо, що є проєкти, які можуть стартувати в короткій перспективі. Ця угода покриває і нафту та газ, а в нас є багато розвіданих газових родовищ.Договір між Україною і США задає нову практику прозорості. Почнуться дослідницькі і проєктні роботи, а це вже гроші, що надходитимуть в Україну. Мільярди доларів, на які можна розраховувати найближчими роками. В горизонті 15 років — близько 150 млрд доларів прямих іноземних інвестицій. За американськими інвестиціями потягнуться і європейські, і близькосхідні та індійські. З економічної точки зору цей договір є позитивним.Проте безпекових гарантій угода між Україною і США не надає. Так само, як і очікуваної допомоги в деокупації українських територій, хоча половина українських ресурсів знаходиться саме там. Ефект від договору буде відкладено на період після перемоги чи сталого миру. Але позитивний вплив на економіку отримається завдяки створенню робочих місць, купівлі ліцензій, розбудові інфраструктури. Усе це запустить механізм економічного зростання.Чи може Україна вп’ятеро збільшити ВВП у горизонті 10-15 років? Цілком. Україна не є проблемою для світу — вона є відповіддю. Ми навчилися виживати в дуже складних умовах, адаптуватися і розвивати бізнес попри війну. Україна зможе відстояти ідею глибинної переробки сировинних продуктів та втримати інтелектуальні бізнеси. Нам потрібно максимально скористатися всіма наданими можливостями — маємо використати слабкі карти, щоб зробити сильні кроки.⏩ Говорили про це в ефірі Радіо НВ.

Bloomberg: “Україна готова підписати з США угоду про природні ресурси вже сьогодні, 30 квітня 2025 року.” Цей договір передбачає створення спільного інвестиційного фонду, який дозволить США отримати пріоритет в доступі до нових інвестиційних проєктів у видобуток корисних копалин та енергетичні проєкти в Україні. Думаю, також і в інфраструктурні. Можлива структура договору. Згідно з інформацією Bloomberg та інших джерел, договір може містити такі положення:1. Створення Спільного Інвестиційного Фонду, управління фондом — Україною та США. Мета: інвестування в розробку природних ресурсів та енергетичних проєктів.2. Фінансові зобов’язання: США зобов’язуються надавати фінансову підтримку Україні для стабілізації економіки. Мова вже не йде про минулу допомогу. Але нова військова допомога може зараховуватися як внесок США в фонд. Україна забезпечує надходження частини доходів від видобутку ресурсів у фонд.3. Правовий режим. Угода передбачає дотримання українського законодавства та міжнародних зобовʼязань України. https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-04-30/ukraine-ready-to-sign-us-resources-deal-as-early-as-wednesday?srnd=homepage-europe&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR7a-W6iB8eGEq_HWJhZWINZDM79ahG8tkfcdihcCsqkVdqzy44IgO4eL-b6fA_aem_xdeh2mqECvVmeYzIirtrHA

Фактично, США — гегемонія через фінансові інститути і інструменти, військові союзи і потенціал, культурний, політичний, освітній і технологічний вплив.8. Викликає сумнів твердження про легкість відмови від глобального лідерства. Припущення, що США зможуть "згорнути своє глобальне лідерство без серйозних внутрішніх потрясінь" не враховує глибоку інтеграцію американської економіки та безпеки в глобальну систему. США надто сильно вбудовані у глобальні ланцюги цінностей, безпекові альянси і фінансову систему, щоби просто “відмовитися” від ролі світового лідера без величезних внутрішніх і зовнішніх потрясінь. Здається, це вже розуміють в чинній адміністрації. 9. Недооцінка економічної конкуренції. Фрідман зосереджується на військовій і технологічній перевазі США, але ігнорує економічні виклики. Китай активно розвиває альтернативні торговельні блоки, як RCEP (15 країн Азії, 30% світового ВВП), що послаблює американський вплив. Крім того, дедоларизація економіки (ініціативи БРІКС щодо торгівлі в юанях) загрожує фінансовій гегемонії США. Без стратегії протидії економічній конкуренції прогнози Фрідмана про американське лідерство виглядають однобокими.10. Ігнорування кліматичних і демографічних викликів. Посилиться конкуренція за ресурси. США, з їхньою залежністю від імпорту сировини, зіткнуться з викликами, які потребуватимуть глобальної співпраці, а не ізоляції. Демографічне старіння в Європі та Китаї також змінить баланс сил — США не зможуть ігнорувати ці тренди.Джордж Фрідман — американський політолог, стратег і аналітик міжнародних відносин, керівник аналітичної компанії Geopolitical Futures. Американоцентричний погляд: бачить США як природного лідера через географічні, економічні й військові переваги. Скептично ставиться до ролі і можливостей Європи та Азії протистояти США в довгій перспективі. Відео - в коментарі

Американський журналіст і аналітик Девід Ігнатіус, відомий своїми колонками у The Washington Post, переповнилася оптимізмом по відношенню до можливості укладання мирної угоди найближчим часом. Зазвичай він дає точні прогнози але останнім часом висловлює занепокоєння щодо підходу адміністрації Трампа до мирних переговорів. Зокрема, щодо пропозицій, які передбачають визнання контролю ьосії над Кримом та іншими окупованими територіями; заборону Україні вступати до НАТО тощо. Очевидно і для нас, що це були б поступки агресору. Також відсутність чітких гарантій безпеки з боку США провокуватиме нову агресію рф.Відверто кажучи, я не розумію на чому базується такий оптимізм і як можна знайти компроміс по всіх цих пунктах. Але, можливо, є «четвертий шар» перемовин, де у Порядку є аргументи щодо Хаосу. Дуже умовно і іронічно: Перший шар переговорів: ЄС - Україна - США - ьф Другий шар: позаштатні США - СА - ьф - КитайТретій шар: «забудовники» США - путінЧетвертий шар (?): техноолігархи - СІ (СІ++)

Мистецтво переговорів — це про досягнення системного результату. Це про реалізацію інтересів таким чином, щоб опонент не намагався помститися на наступному кроці. Це побудова союзів. Це партнерство.Це стратегія.Не про угоди. Не про шантаж. Не про сильні рукостискання.Це про сильну позицію при менших ресурсах.Це про стійкість та креативність.Це про рефлексивність.Системно-рефлексивне управління — це переговори з урахуванням стратегічних інтересів стейкхолдерів і управлінням інтересами. Це про узгодження візії. Це про програмування майбутнього.Яке привабливе спільне майбутнє пропонується нам? А яке привабливе спільне майбутнє пропонуємо ми?Чи є готовність в ЄС формувати нові глобальні правила гри? Чи всі ми дрейфуємо в бік визнання пріоритету Китаєцентричної картини світу? Король голий. І той, що в кремлі. І той, що в Білому… Вибачте, вже (поки) Золотому домі. Жодної суттєвої перемоги. Тільки слабкість інших гравців дає тактичні «прапорці».А як тільки такі «майстри угод» натикаються на чітке, конструктивне «ні» — весь пафос «145%» і «за три дні» зникає.Отже:1. Побудова союзів зовні.2. Публічність, а не підкилимність3. Системна рефлексія4. Креативні рішення і сильні кроки5. Єднання всередині.

Меморандум, який підписали США та Україна, — це наша маленька, проміжна, але все ж перемога. Ми маємо бути вдячні команді, яка не здала українські інтереси.У меморандумі з’явилося кілька важливих моментів. По-перше, є згадка про те, що Україна також доклалася до власної економічної та безпекової стійкості попри те, що міжнародні партнери знехтували своїми обов’язками. Правильний підхід України — не давати Трампові вважати попередньо надану допомогу внеском США в певний фонд.У договорі, який ми готуємося підписати, йтиметься передусім про економічні питання, зокрема інвестиції в Україну, про нові проєкти, а не встановлення контролю Штатів над існуючими. У роботі над договором будуть узяті до уваги міжнародні зобов’язання України як у контексті євроінтеграції, так і перед міжнародними економічними інституціями. Розмова триває з урахуванням українського інтересу, і це налаштовує на позитив. Ані влада, ані громадянське суспільство не допустять ратифікації документу, який передає контроль Сполученим Штатам.США в чинному форматі не впливають на рішення путіна та рф. Завершити війну, підписавши договір між Україною та США, неможливо. Скоріше це фіксація адміністрацією Трампа статусу-кво та неспроможності покращити ситуацію для України. Не схоже, що заради реалізації договору з Україною Трамп готовий посилити санкції проти росії, надати Україні зброю, гарантії безпеки та перспективи членства в НАТО. А це саме те, що необхідне для перемоги України над рф. Немає жодних сигналів, які би свідчили про готовність адміністрації Трампа йти до переможного кінця в підтримці України.Китай не готовий до великої війни, він потребує ще кілька років на переозброєння і підготовку до можливих військових сценаріїв 2027-28 років. США прагнуть сконцентруватися на інших векторах — на домінації на Американському континенті, на вирішення проблем з Іраном та Ізраїлем, на недопущенні економічного посилення Китаю. А росії потрібна пауза, щоб через зняття санкцій та глибоку співпрацю з Китаєм переозброїти армію і бути готовою до нової хвилі війни вже в 2026 році.Без гарантій безпеки для України, дієвих санкцій, торгового ембарго і зброї жоден договір не зупинить війну.⏩ Детальніше говорили про це в ефірі НВ.

Шановні панове!Звертаємося до експертів в тематиці людського капіталу. Центр соціальних змін і поведінкової економіки висловлює свою повагу та запрошує Вас взяти участь у Форсайті з розвитку економічної спроможності населення.Захід відбудеться 23 квітня 2025 року з 10:00. Мета зустрічі: визначити умови та перспективи розширення економічних можливостей населення України як одного з ключових драйверів повоєнного відновлення економіки. Захід «Форсайт з розвитку економічної спроможності населення» організовано Центром соціальних змін і поведінкової економіки за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки Уряду Японії, наданої в межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні».Просимо Вас також пройти коротке опитування перед участю у заході. Це дозволить нам краще підготувати сесію форсайту та врахувати Ваш експертний досвід. Опитування за посиланням: https://forms.gle/pzwqhhifLBS6mGu49Локація: Київ. Буде повідомлена точна локація після Вашої і реєстрації (посилення на опитування вище). Дата та час: 23 квітня, 10:00-16:00 (9:30 реєстрація)

🇨🇳 Китай - 🇺🇸 США Допис 5.Сценарії розвитку подій (2025–2026)1. Повноцінна тарифна війна. Трамп вводить в дію системні 60–145% митні тарифи на китайський імпорт. Китай відповідає симетрично і асиметричною.Китай: Втрата частини ринків, уповільнення зростання.Формування нових економічних союзів.США: Зростання інфляції, короткостроковий шок. Стратегічна втрата глобальної економічної ролі.⬆️ Ймовірність: 35%2. Технологічне “відокремлення” (decoupling). США повністю обмежують експорт високих технологій до Китаю. Китай: Прискорення локалізації, але з тимчасовою втратою ринків.США: Технологічне лідерство зберігається за США, проте зростає собівартість/ціна товарів на внутрішньому ринку (прискорюється інфляція).⬇️ Ймовірність: 15%3. «2027» Стратегічна угода (відкладені економічні війни на 2027 рік). Після ескалації сторони домовляються про компроміс: зниження тарифів в обмін на структурні зміниКитай: Виграє час на адаптацію економіки.США: Перемога для Трампа як “перемовника” – продаж «перемоги» на внутрішньому ринку.↗️ Ймовірність: 30%4. Асиметрична відповідь Китаю. Китай посилює точкові санкції. Китай формує нові економічні союзи (Японія, Республіка Корея, Індія тощо). Китай переорієнтовує експорт на країни Глобального Півдня та ЄСКитай: Часткове пом’якшення поточних втрат. США: Обмежений вплив санкцій➡️ Ймовірність: 20%✅ Чому повноцінна тарифна війна наразі вбачається найбільш ймовірним сценарієм:- У контексті наступних довиборів до Конгресу Трамп скоріше за все не піде на компроміси. Аудиторія Трампа підтримує його агресивний підхід.- Принаймні дві з найбільш впливових на адміністрацію сил (“America First” і техноолігархи) зацікавлені в руйнації світових інституцій, включно з СОТ і послабленні Китаю (Китай – основний геополітичний супротивник).- США (Трамп) мають чи не останню можливість зупинити Китай на шляху до глобальної економічної і політичної домінації (зламати тренд), покладаючись на все ще наявну частку в глобальному ВВП (23%), довіру інвесторів до долара, Американської фондової біржі, державних цінних паперів і внутрішнього ринку.- США все ще мають лідерство (подекуди – домінацію) в сервісах, технологіях (зокрема, ШІ). - Відповідь Китаю буде обережною через внутрішні економічні проблеми і високу залежність від ситуації в глобальній економіці.- У середньостроковій перспективі обидві сторони зазнають втрат, але США мають вищу резілʼєнтність до шоків, тоді як Китай — більшу внутрішню можливість контролювати соціальні наслідки торгової війни.

Наразі 84% молодих людей готові виїхати з України. Майже 80% сімей відмовляються від того, щоб мати більше дітей чи взагалі народжувати. Чому?Дослідження в Центрі соціальних змін і поведінкової економіки вказують, що однією з ключових умов є відсутність відчуття світлих перспектив для України.Якою має бути Україна, щоб молоді люди прагнули реалізувати свій потенціал на Батьківщині? Щоб подружжя хотіли народжувати дітей?📍Українська візія — це найкраще місце в світі для реалізації ідей, бізнесів, проєктів. У центрі інтересів держави має бути людина. Держава повинна дбати про тих, хто цього потребує, але перш за все — створювати можливості і співдіяти з тими, хто прагне розвитку.Маємо створити безпечне середовище із захищеними правами творців, підприємців, інвесторів — кожного громадянина. Кожен з нас має свідомо взяти на себе відповідальність за власну родину і її добробут, за освіту своїх дітей, за медичний захист сім’ї. Така візія модернізує країну і виведе в лідери в глобальному масштабі.

Штати і Китай: блеф чи точка неповернення? Маємо визнати, що це не просто торговельна війна, це руйнація відомої нам економічної, торгової та політичної системи у світі. Трамп прекрасно відіграє роль руйнівника, але хто ж архітектор?Митні тарифні війни не збудують міцну Америку. Країни давно живуть у відкритому світі, глобалізацію не зупинити лише бажанням Трампа. Можна тимчасово її призупинити, але “випиляти” США з глобальної економіки складно і не має сенсу. Тарифні війни закінчаться руйнацією глобальних інституцій, зокрема СОТ. Сподіваюся, це відбудеться контрольовано і якомога пізніше.У ситуації, що склалася, важко щось прогнозувати. Можливий такий сценарій: Трамп піднімає ставки, щоб домовлятися. Задовольнившись домовленостями, він подасть це на внутрішньому ринку як власну перемогу. З Китаєм — це тривала стратегія: усе, що відбувається зараз, лише “перші ластівки”. США прагне економічно послабити Китай.Новий світ вимагатиме тих компетенцій, які є в України: тих ресурсів, тієї адаптивності, сили, сміливості і швидкості. Питання в тому, як ми скористаємося можливостями, які перед нами відкриваються.Для росії падіння цін на нафту — це великий удар. Зростання видобутку вплинуло на зниження ціни на нафту більше, ніж тарифи Трампа. російський федеральний бюджет на третину залежить від нафтогазових доходів. Саме з цих коштів ще два роки тому фінансувалася війна. Зараз усе змінилося. Фонд національного добробуту рф майже вичерпано. Що ж буде далі? Росія прагне за 2-3 місяці захопити якомога більше українських територій і зробити паузу задля зняття санкцій, переозброєння і підготовку до інших військових сценаріїв. Без посилення торгового ембарго, без введення нищівних фінансових санкцій, без посилення персональних санкцій — без цього росія залишиться спроможною вести війну.Світ стоїть на межі економічної трансформації — не проґавте, як це вплине на Україну. Дивіться відео: ми пояснюємо, як стратегія Трампа і падіння цін на нафту відкривають вікно можливостей для України.