Андрій Длігач. Економіка. Стратегія. Майбутнє | політика Ось чому не можна мовчати. Мовчання — всі ці компроміси зарад...

#політика Ось чому не можна мовчати. Мовчання — всі ці компроміси заради окремих успіхів виживання — призводить до того, що ми стратегічно програємо перемогу ще до її настання. Ті, хто цементують авторитаризм, керує корумпованими регуляторними і правоохоронними органами, руйнує інші інституції — радіє нашим компромісам. Єдиний шанс на одужання — це коли почнуть говорити ті, хто дотичний до чинної влади. Коли юристи КабМіну дадуть правову оцінку рішенню КМУ щодо непризначення керівника БЕБ.Коли керівники державних інституцій напишуть власноруч чесні пости щодо звинувачень Віталія Шабуніна.Коли дотичні до військових закупівель не мовчатимуть про корупційні схеми.Коли податківці і митники, ДБРівці і прокурори не проситимуть про приватні зустрічі, щоб розповісти про черговий схематоз, а почнуть публічно говорити про це.Коли бізнесмени замість ходіння на «Монологи з бізнесом» публічно заявлятимуть про тиск з іменами і посадами. Чому повернувся цей страх? Ні, не кажіть, що це здоровий глузд. Не виправдання — війна. Корупція в військових закупівлях не підвищує обороноздатність. Хабар за відшкодування ПДВ чи розблокування ПН не сприяє бізнес-клімату. Викрадений телефон Шабуніна не наблизить перемогу.А поляризація суспільства і протиставлення Уряду бізнесу і ГС шляхом непризначення керівника БЕБ — це більший ризик національній безпеці, ніж призначення особи, до якої є «питання, які не можна оприлюднити». Чого ще ми, хто прийшов Майдани, переслідування в часи януковича, 11 років війни — маємо боятися? Завжди є та критична маса ранніх сигналів, яка свідчить про незворотність процесу. Завжди — якщо промовчати і дати «мікро-узурпаціям» накопичитися — виходом стає лише революція. Завжди, ті хто віддають перевагу компромісам з автократами, — програють і в особистій карʼєрі і в справі, заради якої йдуть на ці компроміси. То ж друзі — звертаюся до тих, хто у державній владі — не мовчіть. Ми знаємо, в якій ви складній «розтяжці». Але тепер це вже принципове питання. Ваша команда — це ми. Громадянське суспільство. Незріле. Дивне. Збідніле. Розпорошене. Непрофесійне. Але таке, що знов і знов доводить свою чесність, патріотизм, волю, самоактивацію.