«Ви на нашому форумі у 2016 році все те що зараз відбувається дуже точно описали» — вчора сказали мені після виступу для міжнародного бізнесу. До речі, переконатися в тому, що це був зовсім не комплімент — легко, бо багато наших відео з описом майбутнього і футуропрогнозами є у відкритому доступі. Звичайно, на профільних форумах і для корпоративних клієнтів ми даємо аналітику по технологічних, соціальних і економічних трендах набагато глибше. Але і відкриті форуми — це площадки, де можна дізнатися про ранні сигнали трансформацій. Відслідковувати ранні сигнали, думати «один об одного», знаходити партнерів — ось справжня користь участі в бізнес форумах. А не тільки «новий цікавий спікер». Така моя коротка рефлексія на пост @AlyonaZhupikova в ФБ, чиї прагнення я підтримую. Аналіз ранніх сигналів дозволяє нам вчасно ухвалювати інвестиційні (і деінвестиційні) рішення. На аналізі початку турбулентності перед фазовим переходом ми і зробили висновок про необхідність запуску екосистеми для власників бізнесу Board. На аналізі ранніх сигналів я запустив у 1992 одну з перших IT аутсорсингових компаній в Україні. На ранніх сигналах 1989 року почав займатися просуванням української мови. У 2010 році — готувати Майдан (смислову платформу і громадські обʼєднання). На сигналах 2014 року — компанію з AI консалтингу. На трендах 2010-х ми з Yaroslav Siryy запустили Аптеку майбутнього з роботизацією і тотальною цифровізацією сфери охорони здоровʼя. Так само на розумінні трансформації економічних моделей — Investudio заглянуло на роки наперед з проєктом NeoMarket і побудовою Family Offices під нову економіку. І так далі — в нас десятки прикладів формування нових ніш і ринків.Читати, аналізувати, використовувати ранні сигнали важливо. На цьому побудована логіка SingularityU Kyiv та Advanter Group. І ми не просто не боїмося ділитися нашими знахідками і аналізом — ми радо це робимо публічно. Бо тільки інновації і «гра на випередження» дасть можливість Україні перейти до експоненційного економічного зростання. Які сигнали наступні? Легко прослідкувати по наших ідеях в Sensitive Village, інвестиціях в нові технології управління людським капіталом, в альтернативні протеїни і персоналізацію в petcare.Найпростіше считувати тренди — регулярно відвідувати смислові форуми від KA Group.Пройти Школа нового мислення.Записатися до мене на Школу Архітекторів майбутнього.Взяти участь в Галузевому форсайті.Випити каву зі мною.
Головне: закрити російські аеропорти. Працюємо над цим. Результати G7 підтверджують зміни підходу США до війни. Адміністрація Трампа побачила реальну спроможність України, а також те, що посилення нашої позиції пришвидшує завершення війни. Так, сильна позиція України може змусити рф погодитися на переговори раніше.Я виділяю три ключові напрями стратегії:▪️Перший — системне послаблення економіки росії до рівня, коли вона буде нездатною фінансувати війну.▪️Другий — нарощення спроможностей України завдавати далекобійного впливу по території рф.▪️Третій — розвиток власного виробництва озброєнь, насамперед засобів протидії балістичним ракетам, де зараз найнижча ефективність ППО.Удари по російській нафтопереробці вже мають суттєвий ефект: близько третини потужностей в моменті вибито з ладу, і подальше системне виведення понад цієї межі здатне спричинити серйозні збої логістики та енергозабезпечення економіки рф. Це безпосередньо впливає на її бюджет і здатність фінансувати війну, потенційно скорочуючи доходи на 15–20%.Російська економіка входить у фазу структурної деградації: зростає залежність від обмежених ресурсів, резерви поступово вичерпуються, а економічна модель зміщується в бік закритої та інфляційно керованої системи. Це створює довгостроковий тиск на її стійкість і зменшує можливості для відновлення військового потенціалу.Україні не варто погоджуватися на проміжні рішення, які не змінюють стратегічний баланс. Наше головне завдання — довести обмеження можливостей росії в економіці, логістиці та оборонно-промисловому комплексі до рівня, який виключить її швидке відновлення.Що є основою економічного прориву України? Як перейти до темпів зростання 8–10%? Що потрібно зробити, щоб росія втратила здатність воювати?Про все це говорили в етері Espreso. TV.
Україна сьогодні проходить через небезпечний момент, коли зовнішній тиск ворога підсилюється нашими внутрішніми слабкостями. Ми, як ніколи, потребуємо дорослої розмови про майбутнє держави.1. Корупційні скандали в оточенні президента б’ють не тільки по рейтингах — вони б’ють по обороноздатності. Проблема в тому, що ми досі не навчилися розрізняти особу та інститут, підтримку держави та лояльність до помилок.Позиція «підтримуємо державу, але вимагаємо від влади» — це не суперечність. Це адекватна громадянська позиція дорослого суспільства. Підтримувати Президента як інституцію під час війни — це наш обов’язок заради збереження держави. Вимагати від нього кадрової гігієни, прозорості та персональної відповідальності за дії його оточення — це наша передумова для майбутньої модернізації.2. Будь-які переговори про мир мають спиратися на реальні гарантії безпеки, міжнародну верифікацію та недопущення легалізації окупації. Сталий мир і тимчасова пауза для нової агресії — це різні речі.3. Консолідація потрібна не навколо персоналій, а навколо інституцій, Конституції, відповідальності та спільної стратегії розвитку країни.Наше завдання — не програти перемогу, зберегти державність, демократію та здатність до модернізації.Які рішення мають визначити майбутнє України в найближчі роки? За посиланням — повна стаття, у якій даю відповіді на це питання.
Друзі,Невизначеність — це привід для того, щоб змінити підхід до стратегування. Говорив в пʼятницю на Business Thinkers Forum про нову роль CEO та власника бізнесу, управителя (в минулому — керівника) організації. Стратегія збирається з ідей, практик, тестів. Стратегія — це управління поведінкою (і тут вже великий досвід Центр соціальних змін і поведінкової економіки до ваших послуг).Стратегія — це моделювання і свідомий вибір у віялі можливостей. Практика побудови стратегії — секрети, фреймворки, гнучка логіка — в нашій новій програмі Школа архітекторів майбутнього. Ви точно маєте долучитися. І я допоможу вам в а місяць отримати проривну стратегію. 1. Для кожного учасника програми — моє особисте менторство в розробці стратегії2. Для ведення програми запрошені ті, хто добре знають про виклики Сінгулярності, Євроінтеграції, кадрового дефіциту, ШІ, війни, глобальних трансформацій. І не тільки «знають про». А знають як це знання перетворити на дії, бізнес-моделі і політики.Реєстрація тут. Ви маєте долучитися.
Угода США-Іран: «кіт Шрьодінгера» геополітикиТрамп оголосив підписання в неділю. Але Угода водночас і існує, і не існує — поки залишатиметься в обох станах рівно до моменту фактичного відкриття протоки.Які розбіжності ми знайшли і що робить угоду «суперпозицією»:1. Питання фінансів. Є інформація про розморозку для Ірану $24 млрд (з 300 заморожених). Трамп натомість: «жодних грошей».2. Ядерна програма. США: Іран не збагачує уран 15–20 років. МЗС Ірану: «угоди по ядерних питаннях немає». Є інформація про другі 60 днів, коли це має обговорюватися. 3. Ормуз. Драфт Угоди: «no tolls». Арагчі (Іран): «service fees залишаються питанням переговорів».4. Ескалація замість миру. У день оголошення Угоди: США збивають іранські дрони, Ізраїль б’є по 70+ цілей Хезболли в Лівані.Ігор Семиволос звертає увагу на фундаментальне протиріччя стратегії США: неможливо одночасно вести переговори про угоду та знищувати тих, хто має легітимність її підписати. США усунули Хаменеї, залишилися радикали КВІР, які в дипломатію не вірять. Угоду — нема кому гарантувати з іранського боку.Пакистан (Китай) навряд чи стануть гарантами. Також для Тегерана поступка під тиском це капітуляція (втрата влади). А ескалація США не стимул до переговорів, а привід для дзеркальної ескалації, що знищує простір для угоди.Далі — три сценарії.1. Реальна угода — якщо США визнають суб’єктність Ірану, знімуть санкції, дадуть гарантії режиму. Ціна — компроміс, який назвуть слабкістю. Посилення Китаю і противників Трампа. 2. Якщо Іран не поступається, то тиск з боку США триватиме. 3. По наших оцінках масштабна ескалація зараз малоймовірна. Регіональна війна ще більшого масштабу — ймовірність суттєво нижче 5%.Ще важливо. За 3 останні місяці Трамп оголошував угоду або ультиматум щонайменше 5 разів — 26 березня, 5 та 7 квітня, 19 та 22 травня. Щоразу «коробка» відкривалася і «кіт» був мертвий.І ще одне. Підписання це не виконання. Навіть підписана завтра угода — це підвішене на 60 днів питання, а не мир. Ормуз фізично відкриється за тижні (розмінування, розблокування портів), а ядерна фаза переговорів може зірватися, як усі попередні.#Іран #Ормуз #геополітика #Угода
Удари по нафтовій інфраструктурі росії — це правильний шлях і правильні інструменти. Петербурзький нафтовий термінал забезпечує близько 10% російського нафтового експорту, але ключове завдання — системно скоротити нафтопереробку в росії щонайменше на третину. Тоді дефіцит стане критичним і це призведе до руйнівних наслідків для російської логістики та економіки в цілому.Російська економіка вже скорочується. Доходи суттєво відхиляються від планових показників, дефіцит бюджету зростає, а зрозуміле економічне рішення — зупинити війну і скоротити військові видатки — кремль навіть не розглядає. Рішення ухвалює путін, і він виходить зі свого уявлення про «екзистенційність» війни, ігноруючи економічну неспроможність росії її фінансувати.Тому потрібно посилювати удари по логістиці, нафтопереробній і нафтологістичній інфраструктурі, закривати російські аеропорти, знищувати військово-промисловий комплекс. Ми вже бачили періоди, коли російський нафтовий експорт падав на 40%, але для справді руйнівного ефекту він має скоротитися приблизно на 70%. Послаблення санкцій пояснюється насамперед бажанням США стримати зростання світових цін на нафту на тлі проблем на Близькому Сході. Але Європа здатна діяти й без Сполучених Штатів. Арешти танкерів тіньового флоту та жорсткіші обмеження можуть істотно знизити російський експорт.Україна досі недостатньо використовує економічні можливості: потрібно значно активніше працювати з такими країнами, як Індія, Малайзія, Індонезія та В’єтнам. Нам доведеться бути більш прагматичними у зовнішній економічній політиці.Світова економіка рухається до сценарію хаосу, а торговельні війни, тарифна політика Трампа та геополітична нестабільність лише підсилюють невизначеність. Але для України головне залишається незмінним: системно послаблювати економічну основу російської агресії та водночас навчитися швидше використовувати власні можливості для розвитку. Про це говорили в етері 5 каналу. Запрошую до перегляду.
Я запускаю Школу Архітекторів Майбутнього в межах Київської школи державного управління. Це програма про сценарне мислення, про управління майбутнім. Практичні інструменти для підприємців і державників. Дуже хочу, щоб ми перейшли від виживання до проривного зростання — як це зробила Польща, як росте турецький експорт, як зараз зростає український оборонпром. І я буду щасливий, якщо доєднаються ті, кому справді цікаво розібратися як управляти змінами і створювати прориви.В ефірі говорили і про приклади до чого призводять стратегічні помилки.Два десятиліття росія формувала свій Фонд національного добробуту («ФНБ») і свою економічну модель на експорті нафти й нафтопродуктів до ЄС. За цей час рф накопичила б кілька трильйонів доларів. Але частину ресурсу використали як корупційну ренту, на «проєкти», на підтримку африканських режимів.Але зараз ФНБ фактично вичерпаний. Частина активів заморожена, частина пішла на фінансування війни. І головне — нафтогазові доходи вже не покривають витрати військової машини. Якщо раніше вони перекривали «оборонні» витрати, то зараз це в рази менше, ніж витрати на війну. Санкції — особливо українські — дійсно запрацювали.Залишаються крихти: аграрний експорт, частково хімія, метали. Але це на порядок менше, ніж колишній нафто-газовий потік. Додається велика проблема з фінансовими санкціями: все складніше імпортувати продукцію подвійного призначення, складніше розраховуватись із постачальниками, підтримувати авіацію.Окрема історія — тіньовий флот. «Живих» танкерів близько 600, і це багато. Ми бачимо, що Європа переходить до реальної зупинки тіньового флоту: перевірки, конфіскації.Європа показує, що Україна — важливий елемент майбутнього ЄС. Питання не тільки політичне, а й економічне: талановиті, працьовиті, адаптивні українці — це ресурс Європи.Заяви окремих польських політиків — це радше про те, що для частини з них минуле важливіше за майбутнє, але це не домінуюча позиція, бо майбутнє єднає, а минуле розділяє. Європейська безпека не має залежати від популістичних політиків.Детально про все це ми поговорили під час етеру на телеканалі Прямий.
Україні потрібне не відновлення, а тотальна модернізація економіки, суспільства та інфраструктури.Сьогодні головна проблема не лише війна. Бажання молодих людей виїхати з Україні — як і низький рівень капітальних інвестицій — відбувається тому, що люди не бачать в Україні світлого майбутнього. Головні ризики окрім війни — депопуляція, патерналізм. Інерційний сценарій катастрофічний: деградація і, зрештою, втрата країни.Поширена ілюзія, що після війни сюди прийдуть шалені гроші — Європейський Союз почне масово інвестувати в Україну. Ні, цього не буде, якщо ми не зробимо домашню роботу. Потрібні візія, стратегія людського капіталу, розуміння ролі України у світових ланцюгах створення цінності та конкретні інвестиційні проєкти.Інвестори часто не бачать зрозумілих проєктів, підготовлених команд і системних рішень. Ми маємо навчитися перетворювати стратегічні ідеї на проєкти, які будуть зрозумілі інвесторам і міжнародним партнерам.Україні потрібні нова енергетика, нова залізниця, зелена металургія, сучасний агропромисловий комплекс, ефективні міста. Ми повинні лібералізувати ринки, долати монополії, будувати інклюзивні інституції та переходити від патерналістської логіки до інвестиційної.Єдиний спосіб здобути економічну самостійність — розвинути економіку. Якщо після завершення війни міжнародна допомога скоротиться, а економіка залишиться в стагнації та залежності від імпорту, ми опинимося перед величезними проблемами. Саме тому основу реформ потрібно закладати вже зараз, а не чекати перемоги.Як об'єднувати громадський сектор і коаліцію бізнес-спільнот? Як співдіяти з державною владою, щоб змінити логіку виживання на економічний прорив? Про це наша розмова — вмикайте відео.
Україні потрібно мислити категоріями довгострокового державного планування. Ще в 2014 році в межах платформи «Нова країна» ми створили візію розвитку на 10 років. Основна частина ідей і рішень реалізовані. Але головне, що в Україні нарешті формується культура стратегічного мислення.Стратегія не може бути документом «згори». Її мають писати ті, хто буде її реалізовувати. Якщо горизонт існування уряду — в рамках мандату політичної влади, то до створення стратегії на 15 років мають долучатися бізнесові асоціації, українські аналітичні центри, громадський сектор, горизонт яких суттєво більший.Я вважаю, що Україна не просто має шанс на економічне зростання 6–7% на рік, а життєво потребує прориву (аж до 8%+ протягом певного періоду пост-воєнної модернізації). Але це не станеться автоматично. Неможливо просто чекати інвестицій чи допомоги партнерів. Потрібна нова економічна модель. Ми маємо перейти від сировинної економіки до економіки складності, експорту продуктції високої доданої вартості, інновацій, технологій і виробництва.Наш головний капітал — не ресурси, а люди. Я переконаний: майбутнє України — це економіка талантів. Не дешевої робочої сили, не експорту сировини, а інтелекту, технологій, інженерії, креативності. Саме тому ключове завдання — інвестувати в освіту, науку, людський капітал.Світ зараз проходить через величезну трансформацію. Старі моделі руйнуються, але це шанс для України. Ми можемо не наздоганяти інших, а одразу будувати сучасну економіку нового покоління.Для цього потрібні сильні інституції, верховенство права, чесні правила гри й ефективна держава. Бо інвестор приходить не туди, де дешевше, а туди, де зрозумілі правила і є перспектива. Попри війну, втрати й колосальні виклики, у нас є шанс стати однією з найдинамічніших економік Європи. Як цього досягти? Обговорюємо у відео.
Наша задача — зробити так, щоб росія не могла продовжувати війну. Для цього потрібна не тактика окремих ударів, а системна стратегія зупинки росії — стратегічна нейтралізація її логістики, нафтопереробки, військово-промислового комплексу й авіасполучення.Тимчасово вивести НПЗ з ладу — недостатньо. Потрібно системно вивести з ладу щонайменше 40% потужностей, тоді в росії почнуть колапсувати цілі сектори і економіка в цілому. Уже зараз російська економіка фактично п’ятий квартал поспіль має відʼємний показник реального ВВП. Дефіцит федерального бюджету вже перевищив планові річні показники, банки збиткові, технічні дефолти вже відбуваються, криза неплатежів (8 трлн рублів!), а фінансувати все це росія може лише додатковою емісією.рф не розвалиться сама по собі. Вона все ще спроможна адаптуватися, виробляти техніку й безпілотники, обходити санкції.Зламати росію може не голод і не бунти, а розкол еліт. Санкції мають поєднуватися з “exit strategy” для російських чиновників, бізнесменів і медійників. Потрібно створити умови, за яких вони почнуть відмовлятися від курсу путіна. Це може запустити внутрішній демонтаж імперії.росія давно не є федерацією. Її регіони — це або адміністративні протекторати, або ресурсні колонії. Москва викачує ресурси з регіонів і тримається лише завдяки потокам — енергетичним, фінансовим, продуктовим, людським. Якщо ці потоки порушити, система стане крихкою.Але проблема стратегічного мислення є і в нас. Україна досі часто живе в режимі виживання. Більшість бізнесів не мають довгострокових планів, держава реагує ситуативно. Ми мислимо на рівні квартири, а потрібно — на рівні дому, мікрорайону, міста, країни.Це стосується всього: енергетики, освіти, медицини, економіки. Неможливо вирішити енергетичну проблему лише павербанками чи генераторами. Стратегічно помилково утримувати маленькі школи з поганою освітою лише заради збереження селища.Стратегічне мислення — це вміння думати і відповідно діяти на кілька кроків наперед. Саме цього ми навчаємо в Школі архітекторів майбутнього.Маємо навчитися не лише реагувати на кризи, але й системно будувати майбутнє. Якою стане Україна через 10–20 років? Чи зможемо ми створити країну, яка буде сильнішою за будь-яку загрозу?Про це говоримо в студії КШДУ Media. Долучайтеся — це дуже важливо.
TGLIST.COM.UA
