ну і "Беовульфа" теж #дочитала. Це досить коротенька поемка про те, як Беовульф вбив страшне чудисько, його маму і потім через багато років дракона, а в проміжках пив вино і пиво, отримував подарунки і переповідав свої подвиги, а також їх переповідали інші.В останній частині (про дракона) дійсно багато того, з чого виріс "Гобіт" (як відомо, Толкін фанатів по поемі, видав — чи, як у нього заведено, не видав? але зробив точно — переклад з коментарями, написав есей "Беовульф і критики", який я ще не читала і т.і.).Подумую прочитати в "феміністичному перекладі" англійською такої  Maria Dahvana Headley, бо дуже сподобалися наведені у відгуку уривки, наприклад: “Grendel was aware he had nothing to fear here. Your sword's soft, son.” Або: "Anyone who fucks with the Geats? Bro, they have to fuck with me. They're asking for it, and I deal them death".Не жартую, я реально вважаю, ще це - судячи з уривків - чудово віддає _суть_ оригіналу, оця вся готська шпана з мірянням всім, що піддається вимірюванню, пиятики й похвальба :)