Житомир - Завжди ОК

Провели нараду щодо стратегічних питань нашої української політики пам’яті та вшанування національних героїв. Зокрема, розпочалася робота зі створення Пантеону видатних українців. Обсяг відповідних завдань надзвичайно великий і потребує залучення різних державних інституцій, українського суспільства та дипломатичних контактів із багатьма партнерами України. Йдеться передусім про повернення в Україну історичних діячів – тих фігур, які мають фундаментальне значення для формування української національної свідомості та для нашого державотворення. Також ідеться про політику героїв в Україні, гідну меморіалізацію різних етапів нашої історії та повноцінне повернення всієї української історичної пам’яті. Маємо створити особливе місце ціннісної консолідації Українського народу, яке точно матиме значення для майбутніх поколінь українців і берегтиме пам’ять про покоління українців, які й створили нашу культуру та нашу державу. Дякую Голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, керівнику Офісу Президента Кирилу Буданову, заступниці керівника Офісу Ірині Верещук та всій команді, яка вже залучена, за змістовну роботу для виконання цього завдання. Визначили наші наступні кроки. Дякую всім, хто допомагатиме цій роботі! Слава Україні!

Сьогодні найголовніше – з усіма регіонами та з урядовцями ми перевіряємо роботу з об’єктами енергетики та інфраструктури. Це обʼєкти, критичні для проходження зими і які на наступний опалювальний сезон мають бути повністю функціональні та надійно захищені. Ми пройшли цю зиму, було дуже непросто. Дякую всім, хто справді працював, щоб допомогти нашим людям подолати наслідки російських ударів. Ніхто зараз не скаже, якою буде ситуація наступної зими. Ми надіємося, що дипломатія спрацює, але повинні бути готовими до будь-яких варіантів розвитку подій. Тому для кожного нашого регіону визначені об’єкти, які потребують особливого захисту, та об’єкти, які потребують першочергової відбудови після ударів цієї зими. Термін виконання всі громади знають. Графік жорсткий. Це стосується також і альтернативних джерел постачання електрики та тепла, особливо в містах, як Київ, де багато залежить від централізованого постачання, яке для Росії завжди – головна мішень. Побудувати захист, підготувати резерви, дати достатній обсяг постачання тепла та електрики – це завдання для всіх рівнів влади. Обласна влада, місцеві влади мають свою частину відповідальності й мають поставитися до цього на сто відсотків серйозно. На жаль, станом на зараз не всі області, не всі громади виконують те, що треба, але будемо слідкувати максимально, щоб кожен регіон був підготовлений.

Щойно була доповідь міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка по розслідуванню всіх обставин нападу в Києві на людей та бездіяльності тих двох патрульних, які були на місці злочину, але не зупинили вбивцю, самі втекли. Вже є кримінальне провадження щодо цього факту, і буде повна перевірка роботи патрульних – вони повинні були діяти в тих обставинах. ДБР займається цією справою. Розслідування щодо нападу й перевірку всіх фактів щодо вбивці, його стану, отримання ним зброї ведуть разом Служба безпеки України та Національна поліція України. Міністр зробить кадрові висновки по всій вертикалі. Треба переглянути й протоколи реагування на такі ситуації, а також добору та навчання патрульних. Зараз у лікарнях перебувають вісім людей, які були поранені. Одна людина – у вкрай важкому стані. Надається вся необхідна допомога.Ми проходимо через війну і щодня, на жаль, людські втрати від російських ударів, на позиціях. Особливо болісно – втрачати людей ось так, у звичайному місті, просто на вулиці. Вічна памʼять усім загиблим.

Слідчі Національної поліції та СБУ ведуть зараз розслідування всіх обставин нападу в Києві на звичайних людей. Нападник був ліквідований. Він тримав заручників і одного із заручників, на жаль, убив. Чотирьох людей він убив просто на вулиці. Ще одна жінка померла в лікарні: важке поранення. Мої співчуття рідним та близьким загиблих. Чотирьох заручників вдалося врятувати. Станом на цей час відомо, що 14 людей були поранені. Цифра, на жаль, може збільшитись: люди ще звертаються по допомогу. Серед поранених хлопчик, йому 12 років. Лікарі надають необхідну допомогу. Бажаємо якнайшвидшого одужання пораненим. Відомо, що нападник підпалив квартиру, перед тим як вийти зі зброєю на вулицю. Раніше він вже притягувався до кримінальної відповідальності. Довго жив на Донеччині, народився в Росії.Зараз зʼясовується все, що може бути про нього відомо і чому він таке наробив. Треба перевірити кожну деталь. В роботі у слідчих кілька версій. Усі його електронні пристрої, телефон, усі звʼязки будуть перевірені. Міністр внутрішніх справ України, Служба безпеки України та Генеральний прокурор України будуть інформувати суспільство. Уся перевірена інформація має бути надана нашим людям.

Про роботу громадського транспорту 18–19 квітня🚍 🚎 У суботу, 18 квітня, буде збільшено кількість автобусів на маршруті №44 та тролейбусів на маршруті №15А.У Провідну неділю, 19 квітня, з 07:00 у районі Корбутівського кладовища рух автомобільного транспорту Західним шосе здійснюватиметься в односторонньому напрямку — від Чуднівського шосе у напрямку Богунії (до вул. Соснової). Вантажні транспортні засоби та спецтехніка будуть перенаправлені через місто Житомир.З 07:00 до 16:00 курсуватимуть додаткові рейси «Майдан Перемоги — Міське кладовище», а з 07:30 до 16:30 — «Міське кладовище — Майдан Перемоги». Автобуси відправлятимуться в міру заповнення.Вартість проїзду — згідно з діючим тарифом.🚎 Також буде збільшено кількість тролейбусів на маршрутах №15, №15А, №2, №3, №4, автобусів на маршруті №44 та трамваїв. Автобусний маршрут №19А до міського кладовища не курсуватиме.Нагадуємо, поминальні дні на кладовищах громади проводитимуться у такі дні:Корбутівське кладовище — 19 квітня;Смолянське військове кладовище — 19 квітня;Смолянське кладовище — 19, 21 квітня;Вільське кладовище — 19–20 квітня;с. Вереси — 19 квітня;Смоківське кладовище — 19 квітня;Чеське кладовище — 26 квітня.

На щиті повернувся Герой...🕯️ НІКОЛЕНКО ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ03.11.1989 — 15.05.2023рр. Дмитро народився і виріс у місті Житомирі. Навчався у загальноосвітній школі №22 (нині — ліцей №22), де з юних років виявляв схильність до точних наук, особливо до всього, що пов’язане з цифрами та аналітикою. Після школи продовжив освіту у Житомирській філії Київського інституту бізнесу та технологій, здобувши спеціальність «Фінанси та кредит». Він постійно працював над собою, прагнув розвитку, багато читав, вдосконалював знання. Опанував практичні навички трейдингу, управління ризиками та аналізу ринків. Захоплювався спортом, зокрема боксом, відвідував спортивний клуб «Вікторія», брав участь у змаганнях і здобував призові місця. Свій трудовий шлях Дмитро пов’язав із забезпеченням безпеки та порядку, працюючи фахівцем із систем відеоспостереження у торговельній мережі Житомира. Згодом працював оператором поштового зв’язку на «Укрпошті». Він щиро любив природу. У юності багато часу проводив у горах Західної України і навіть мріяв там оселитися. Любив ліс, захоплювався «тихим полюванням», мав добре серце до тварин, особливо до пухнастих домашніх улюбленців. Дмитро був людиною глибокої внутрішньої сили — спокійний, врівноважений, принциповий, стриманий і небагатослівний. Він не любив гучних слів, тримав переживання в собі, але завжди залишався надійною опорою для близьких. Був турботливим і люблячим сином. Коли Батьківщина покликала, Дмитро без вагань став на її захист. Ніс службу старшим механіком-водієм, мужньо і самовіддано виконував бойові завдання, залишаючись вірним Військовій Присязі до останнього подиху. 15 травня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут на Донеччині старший солдат Ніколенко Дмитро Володимирович героїчно загинув у бою з ворогом. Лише через майже три роки Герой на щиті повернувся до рідного міста, щоб знайти вічний спочинок на рідній землі. У невимовній скорботі залишилися мама, рідні, близькі друзі та бойові побратими... Вічна пам’ять і слава Герою!

Є важливі результати нової зустрічі у форматі «Рамштайну» – саме те, про що ми домовляємось із лідерами, зараз реалізовується. Щойно була доповідь міністра оборони України Михайла Федорова.Партнери на «Рамштайні» відзначили сильні позиції України на полі бою – вдячний за це кожній нашій бойовій бригаді. Є й чітке розуміння наших потреб у ППО та у спільному виробництві зброї. Головне, щоб кожне зобовʼязання, про яке оголошується, повноцінно та вчасно виконувалось. Коли забезпечення нашого захисту достатнє, у Росії немає можливості реально досягти своїх окупаційних цілей.Підтверджено рішення про нові внески в програму PURL від п’яти партнерів.Дякую Німеччині за продовження нашої роботи щодо ППО та спроможностей українських дипстрайків.Дякую Британії за продовження роботи для постачання необхідних дронів, і важливо, щоб ми й надалі розвивали спільні спроможності.Норвегія – більш ніж 500 мільйонів доларів на забезпечення бригад дронами, а також 150 мільйонів доларів на посилення нашої логістики.Нідерланди – більше 200 мільйонів євро на безпілотники. Дякую.Вдячний Іспанії за відчутну готовність працювати в рамках європейської програми SAFE, яка дозволить масштабувати наші спільні оборонні спроможності.Вдячний Канаді за чергове посилення визначених оборонних напрямків.Бельгія спрямує додаткові кошти на постачання снарядів та посилення нашої ППО. Дякую.Вдячний Литві та Естонії за внески в програму PURL.Продовжуємо інформувати партнерів про актуальні потреби нашого захисту та можливості тиску на Росію заради миру. Дякую всім, хто допомагає!

Житомир попрощався із Захисником України...🕯️ МАЛКОВ СЕРГІЙ ГРИГОРОВИЧ29.06.1979 — 12.04.2026рр. Сергій народився у місті Житомирі. Навчався у ЗОШ №2 (нині — ліцей №2). Після закінчення школи вступив до ПТУ №15, де здобув професію електрика-зв’язківця. Згодом продовжив навчання у Житомирському кооперативному коледжі бізнесу і права, отримавши фах товарознавця. Пройшов строкову військову службу, після чого повернувся до цивільного життя та працював на різних підприємствах рідного міста. У повсякденному житті Сергій був людиною доброю, спокійною і врівноваженою. Він умів цінувати прості радощі, любив життя у всіх його проявах, був надійною опорою для рідних і близьких. У 2023 році, не вагаючись, став на захист України, приєднавшись до лав Збройних Сил України. Вірно і мужньо виконував свій обов’язок на Запорізькому та Харківському напрямках, захищаючи рідну землю. За виявлені мужність і відвагу був нагороджений медалями «За стійкість та відвагу» та «Ветеран війни — учасник бойових дій». Під час виконання бойового завдання на Харківщині у лютому 2025 року Сергій отримав важке поранення, яке суттєво підірвало його здоров’я. Воїн до останнього боровся за життя з надією повернутися до побратимів. Та, на жаль, 12 квітня 2026 року невблаганна смерть вирвала його з життя. Сергій Малков назавжди залишиться у пам’яті як мужній Воїн і щирий товариш. Його життєвий шлях — це приклад відданості, гідності та любові до Батьківщини. У вічній скорботі рідні, близькі, друзі та бойові побратими... Світла і вічна пам’ять Захиснику України!

Житомир попрощався з Воїном-Захисником...🕯️ ЯКИМОВ ІГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ17.06.1986 — 02.04.2026рр. Ігор Олександрович народився 17 червня 1986 року в м. Дрездені (Німеччина), у сім’ї військовослужбовця. Згодом родина переїхала до м.Житомира, де минули його дитячі та юнацькі роки. Навчався у ЗОШ№21(нині - ліцей №21). З дитинства вирізнявся відповідальністю, щирістю та добрим серцем, любив творчість, захоплювався кулінарією, завжди допомагав рідним. У Житомирському професійному ліцеї харчових технологій здобув фах кухаря-кондитера. Після проходження строкової військової служби створив люблячу сім’ю, став турботливим і люблячим батьком, для якого родина завжди була найбільшою цінністю. Працював в АТ «Рудь», згодом — на ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод», а пізніше — на ІП «Євроголд Індестріз ЛТД», де трудився до початку повномасштабного вторгнення рф. Із початком повномасштабного вторгнення російських загарбників Ігор не залишився осторонь — став на захист Батьківщини. Проходив службу у складі 25-ї ОПДБр. Брав участь у бойових діях на Харківщині та Донеччині, де виявив мужність, витримку та відданість військовому обов’язку. За сумлінну службу був підвищений до звання молодшого сержанта. Побратими пам’ятають Ігоря як надійного товариша, сильного духом Воїна, людину честі, яка завжди підтримувала інших і до останнього залишалася вірною Військовій Присязі та Україні. 2 квітня 2026 року невблаганна смерть вирвала Воїна з лав Захисників України. У вічній скорботі рідні, близькі, друзі та бойові побратими... Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику!

Сьогодні Сполучені Штати Америки перейшли до дипломатії в ситуації навколо Ірану, і світ це підтримує. Припинення вогню завжди додає можливостей дипломатії та повинно передувати справжньому закінченню війни. Україна з такою ж позицією завжди підходила до війни цієї – Росії проти України. Звісно, непросто це реалізувати, і зараз на Близькому Сході ще потрібні зусилля, щоб стабілізувати припинення вогню, щоб воно спрацювало. Але зрештою мета у всіх має бути одна, а саме – більше безпеки. Вже навіть оголошення про припинення вогню дозволило ринкам відреагувати позитивно – ціна нафти знизилась. І це водночас правильний сигнал щодо Росії – що окрім наших далекобійних санкцій інші інструменти також будуть працювати. Вже фактично не може бути приводів зменшувати санкційний тиск – раніше про це говорили як про начебто необхідність послабити проблеми на світовому ринку нафти. І якщо вдасться розблокувати Ормузьку протоку – а це глобальна необхідність, – російські нафтові доходи мають і надалі знижуватись. Нафта живить російську війну та робить Росію впевненою в собі. І саме через це росіяни так вкладалися в підтримку іранського режиму й намагались затягнути ту війну.