Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - Андрій Закревський Channel
Added 14 Jul 2024

Андрій Закревський Channel

@ZakrevskiiAndrii
Number of subscribers: 2 004
Photos: 472
Videos: 61
Links: 1,070
Description:
Про сучасну енергетику та екологію, а також Для всіх, хто цікавиться, що у Закревського в голові

👥 Number of subscribers

2 004
Average/Day:: +2
Average/Week:: -1
Average/Month:: -13

👁️ Average views per message

1 032
Average/Day:: 855
Average/Week:: 1,080
ERR: 51.5%

📊 Messages per Day

1
Last day: 0
Week average: 1.4
Average per day: 1

Status change history

Officially not confirmed 2024-07-14

Wall

Telegram statistics channel

Удару завдано по двох активах групи «Акрон»: ПАТ «Акрон» (Великий Новгород) та ПАТ «Дорогобуж» (Смоленська обл.), що сумарно вивело з ладу потужності у 3.25 млн тонн аміаку на рік (2.4 млн тонн у Новгороді та 0.85 млн тонн у Дорогобужі). Це складає близько 16.2% від загальноросійського виробництва аміаку (база розрахунку — 20 млн тонн). Для порівняння, номінальна потужність «Тольяттіазот» становить 3 млн тонн, але фактичне виробництво зараз впало до 1.6 млн тонн, тому удар по групі «Акрон» перевершив потенційні втрати від гіпотетичної зупинки ТоАЗу за фізичними обсягами у 2 рази.Критичність удару полягає у специфікації: група «Акрон» займає 20–22% ринку аміачної селітри, маючи повний цикл переробки аміаку в азотну кислоту та селітру — базові компоненти для вибухівки. Тоді як «Тольяттіазот» та «Щокіноазот» (0.7 млн тонн аміаку) спеціалізуються на карбаміді та метанолі, які не є прямими прекурсорами для боєприпасів. Знищення активів у Новгороді та Дорогобужі створило миттєвий дефіцит готової вибухівки в Європейській частині РФ, розірвавши логістику постачання на фронт.Водночас у галузі існує чіткий розподіл: уражені заводи працювали на війну, але фінансовими донорами галузі є експортно-орієнтовані «Тольяттіазот» та «Щокіноазот». Саме їхні валютні надходження субсидують менш рентабельні військові замовлення. Ураження «Тольяттіазоту» призвело б до втрати 9% ринку аміаку, але головним наслідком став би фінансовий крах галузі та дефіцит сировини. Тепер слід очікувати форсованого збільшення виробництва на вцілілих гігантах: «Тольяттіазот» намагатиметься перекрити сировинний дефіцит аміаку всередині країни, а разом із «Щокіноазотом» нарощуватиме експорт для фінансування відновлення втрачених військових потужностей.
От як не читай, але:«The days of the United States propping up the entire world order like Atlas are over.»«Дні, коли Сполучені Штати підпирали весь світовий порядок, як Атлант, минули».«We want the world's most robust, productive, and innovative energy sector—one capable not just of fueling American economic growth but of being one of America's leading export industries in its own right.»«Ми хочемо найпотужніший, найпродуктивніший та найінноваційніший енергетичний сектор у світі — здатний не лише живити економічне зростання США, а й сам по собі бути однією з провідних експортних галузей Америки».«U.S. foreign policy will no longer be “dominated” by the Middle East.»«Зовнішня політика США більше не буде "домінуватися" Близьким Сходом».«...we want a Hemisphere that remains free of hostile foreign incursion or ownership of key assets... In other words, we will assert and enforce a “Trump Corollary” to the Monroe Doctrine.»«...ми хочемо Півкулю, вільну від ворожих іноземних вторгнень або володіння ключовими активами... Іншими словами, ми будемо стверджувати та впроваджувати "Короларій Трампа" до Доктрини Монро».«A renewed American grand strategy anchored in the defense of the Western Hemisphere.»«Оновлена велика стратегія Америки, що базується на захисті Західної півкулі».«Over the long term, it is more than plausible that within a few decades at the latest, certain NATO members will become majority-non European.»«У довгостроковій перспективі більш ніж імовірно, що через кілька десятиліть, щонайпізніше, у деяких країнах-членах НАТО більшість населення стане неєвропейською».«We must continue to improve commercial (and other) relations with India to encourage New Delhi to contribute to Indo-Pacific security...»«Ми мусимо продовжувати покращувати комерційні (та інші) відносини з Індією, щоб заохотити Нью-Делі робити внесок у безпеку Індо-Тихоокеанського регіону...»
🗺️ 2. Війна коридорів: Глобальна битва за логістикуНа ще глибшому, геоекономічному рівні, ми спостерігаємо зіткнення двох моделей глобалізації. * Вісь "Схід-Захід": Це домінуюча модель, що базується на морській торгівлі під контролем США та трансконтинентальних шляхах (включно з китайським "Новим шовковим шляхом"). Україна з її портами та транзитним потенціалом – важливий елемент цієї осі. * Вісь "Північ-Південь": Це альтернативний, ревізіоністський проєкт Росії та Ірану. Мета – створити сухопутний коридор, який з'єднає ресурси РФ з ринками Індії та Близького Сходу, в обхід західних морських шляхів. Це спроба створити самодостатній євразійський блок, незалежний від долара та американського флоту.А тепер подивіться на карту конфліктів: Чечня (ворота на південь), Грузія (удар по енергетичному коридору в обхід РФ), Сирія (блокування катарського газопроводу до Європи)... Всі вони спалахують у ключових вузлах цих коридорів.Війна в Україні – це кульмінація цієї боротьби. Контроль над Україною дає Росії домінування в Чорному морі, захищаючи її проєкт "Північ-Південь". А незалежна, європейська Україна – це потужний плацдарм осі "Схід-Захід", який ставить хрест на імперських амбіціях РФ.Отже, битва за Україну – це не просто регіональний конфлікт. Це битва за майбутню геоекономічну архітектуру всього Євразійського континенту.ВИСНОВКИ: Жорстокий, але необхідний урокПровал прогнозів – це не просто сукупність помилок. Це симптом кризи розуміння світу. Він показав нам кілька ключових істин: * Ідеологія сильніша за економіку. Раціональні моделі безсилі, коли на арену виходять історичні травми та імперські амбіції. * Людський фактор – вирішальний. Стійкість та воля до свободи виявилися сильнішими за будь-які розрахунки військових потенціалів. * Історія не закінчилася. І вона пишеться не в кабінетах, а на полі бою.Дякую, що дочитали цей довгий аналіз. Це була моя спроба структурувати хаос і знайти логіку там, де, на перший погляд, її немає.А тепер питання до вас:Що ви думаєте? Яка з цих глибинних причин здається вам ключовою? Можливо, є ще один рівень аналізу, який я пропустив?Напишіть свою думку в коментарях, буде надзвичайно цікаво обговорити!#Аналітика #Геополітика #ВійнавУкраїні #Прогнози #СвітоваПолітика #ПричиниВійни #Історія #Економіка #Лонгрід #УкраїнаПереможе
Читачам мого каналу, представникам медіа - зробив резюме своїх етерів на день 9 жовтня у зв'язку з ударами по газовидобутку:Напередодні зими Україна стикається з цілеспрямованими та систематичними атаками на свою газову інфраструктуру. Ворог, не приховуючи своїх терористичних цілей, прагне позбавити українців тепла в холодну пору року. Ситуація вимагає об'єктивної оцінки, рішучих дій та національної єдності.З лютого 2025 року газові об'єкти перебувають під постійними обстрілами. На початку жовтня відбулася ескалація: третього числа було завдано масованого комбінованого удару по об'єктах газовидобутку, а п'ятого жовтня — по газовій інфраструктурі. Для цих атак Росія використала понад 50 ракет і 100 дронів, включаючи балістичні ракети, що призвело до влучань. Хоча наявний пасивний захист зміг вберегти частину обладнання від уламків, він не здатний захистити від прямого влучання кількох ракет. Наразі фахівці продовжують визначати ступінь руйнувань і роблять усе можливе для відновлення пошкодженого обладнання.Реакція на ці виклики є комплексною. Для компенсації тимчасового падіння видобутку планується збільшення імпорту газу. У зв'язку з цим «Нафтогаз» активно шукає фінансові ресурси для закупівлі додаткових обсягів. Ключову роль у стабілізації ситуації відіграє допомога західних партнерів. Щоденно проводяться зустрічі з представниками G7, МВФ та іншими союзниками для пошуку додаткової підтримки. Україна виконує свої зобов'язання і розраховує на конкретні рішення з боку партнерів, які допоможуть зірвати плани Росії.Водночас ведеться робота на внутрішньому фронті для підтримки громадян та запобігання панічним настроям. Уряд ухвалив політичне рішення утримувати пільгові тарифи на газ на низькому рівні на період війни. Попри тривожні заяви деяких представників місцевої влади про можливі відключення, влада закликає до спокійного та фахового підходу. Підкреслюється, що розробка планів на випадок різних сценаріїв є правильною практикою, однак усі служби працюють над тим, щоб відключень не було.Підстав для паніки немає. Україна вже пережила три зими в умовах масштабних атак, а українські фахівці готувалися до подібних сценаріїв. Газотранспортна система має значний резерв потужності. Майбутня зима, безперечно, буде непростою, і її успішне проходження вимагатиме єдності та згуртованості всього українського суспільства. Завдяки спільним зусиллям та підтримці західних партнерів країна зможе подолати ці виклики.
Зараз, уже ввечері, була доповідь міністра внутрішніх справ Клименка, зокрема, по ліквідації наслідків російських ударів у регіонах. Усі структури МВС – а це і рятувальники ДСНС, Національна поліція – усі максимально допомагають у громадах. Я хочу подякувати всім, хто працює заради людей, – наші рятувальники, наші енергетики, ремонтні бригади. Там, де це потрібно, буде більше патрулів, щоб було більше можливостей допомогти людям і зберігати порядок. Говорив сьогодні і з Прем’єр-міністром України Юлею Свириденко. Вчора на Ставці ми вирішили направити додаткові фінанси, додаткове обладнання в області, які цього потребують. Це саме прифронтові передусім, прикордонні наші області. Все це вже виконується. Також на цю зиму збережем фіксовану ціну на газ для побутових споживачів – підвищень ціни газу не буде. Також треба вже зараз опрацьовувати повністю, як наступного року зростуть зарплати вчителів, інші соціальні рішення – те, що вже ухвалено, повинно бути враховане в державному бюджеті та в конкретній діяльності уряду. Ресурси для цього є. Я очікую й більш детальну, більш ґрунтовну роботу наших урядовців із нашими людьми, які втратили дім через війну, які змушені були переїхати. Потрібні більш відчутні механізми урядової підтримки ВПО. Щодо таких питань буде доповідь найближчим часом.
#EnergyUkrainе #oilandgas⚡️Топ 10 новин нафтогазової галузі України за вересень 2025: 1. Державна служба геології та надр України виставили на аукціон 4 нафтогазові ділянки: Острівська площа, Ділянка Іспаська, Венеславівська ділянка та Новодиканська площа. Торги заплановані на 11 грудня 2025 2. Розпочав роботу Державний реєстр нафтових і газових свердловин 3. Група Нафтогаз та західні партнери спрямували $2,5 млрд на закупівлю газу для проходження зими 4.ТОВ "НТП "Бурова техніка" та Укргазвидобування успішно провели спільні роботи із встановлення цементного ізоляційного моста під тиском на свердловині із АВПТ за допомогою колтюбінгового обладнання. 5. SERVICE COMPANY "GORYZONTY" LLC придбала обладнання для геофізичних досліджень газових свердловин та отримала ліцензію Державної інспекції ядерного регулювання України на надання послуг з використанням джерела іонізуючого випромінювання. 6. Укрнафта стала першою компанією нафтогазової галузі України, що отримала сертифікат ISO 29001 7. Стартували конкурси УРП на Межигірську та Свічанську вуглеводневі ділянки 8. Укрнафта за перше півріччя 2025 року отримала 5,2 млрд грн чистого прибутку 9. Укртрубоізол виконав замовлення на виробництво магістральних труб великого діаметру для об’єктів газотранспортної системи Укртрансгаз - Оператор газосховищ України 10. DTEK Oil&Gas - ДТЕК Нафтогаз вручив іменні стипендії студентам структурних підрозділів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»📌 Український нафтогазовий сектор у вересні 2025 року демонструє поступове формування зрілого ринку з акцентом на прозорість, модернізацію та фінансову стабільність ключових гравців, що підвищує його інвестиційну привабливість. Також хочу нагадати, що 14–15 жовтня відбудеться IX Київська нафтогазова конференція Newfolk Oil&Gas, де збираються ті, хто рухає нафтогазову галузь уперед. До зустрічі! 📍Детальніше за посиланням: kyivconference.newfolk.com.ua
TL;DR:Ми опублікували перший для України (і один з дуже небагатьох у світі) прогноз регульованих цін на газ (2025–2029). Звіт безкоштовно доступний через «клуб AYA Securities». Це не «прогнози на око», а результат поєднання ШІ та експертизи команди. Долучайтесь, завантажуйте (https://ayasecurities.com/ua/, посередині кнопка "Наші звіти"), залишайте відгуки.Чому це важливоВ Україні інвестиційні рішення часто приймаються «на інтуїції». Але у світі давно зрозуміли: рішення на основі даних і досліджень — надійніші, прозоріші та легше фінансуються. Саме такий підхід ми хочемо поступово привносити й в українську практику.Чому цей звіт унікальнийНаскільки нам відомо, це перший структурований прогноз регульованих цін на газ для України — і один із дуже небагатьох у світі.Чому? Бо:сегмент політично надчутливий,дані обмежені та фрагментовані,більшість прогнозів обходять його стороною.Ми ж змоделювали як регульований сегмент (населення, теплокомуненерго), так і нерегульований (промисловість), показали різні сценарії та їхню ймовірність.Як ми працювалиМи не віримо в ідею «генеративний ШІ знає все». На неліквідних ринках (як український газовий) це не працює.Ми застосували human-in-the-loop: алгоритми + досвід команди.Побудували сценарії (війна, макро, мікро), визначили релевантні ринки для кожного сегменту, розклали драйвери цін і побудували коридори прогнозів.Наш унікальний модуль на базі ШІ оцінює суспільну підтримку лібералізації. Бо у нас регулювання — ендогенне: суспільство → політика → правила → ціни.Чим це відрізняється від «прогнозів на око»Алгоритми + дані ≠ «чорний ящик». Їх підсилює досвід команди.Я можу лімітовано ділитися своєю експертизою в окремих аспектах, але я не контролюю кожну цифру. Це системний продукт, а не мій персональний прогноз чи моє особисте бачення.Помилки можливі — але ми прагнемо виявляти їх швидко, разом із вами.Що даліЧерез «клуб AYA Securities» ми відкриваємо дискусію з українською аудиторією.Учасники безкоштовно отримують наші звіти, тестують їх, дають відгуки.Це шлях до прозорішого і зрілого ринку капіталу в Україні і для України.📥 Як отримати звітЗареєструйтесь у «клубі AYA Securities». https://ayasecurities.com/ua/ , посередині кнопка "Наші звіти".Отримайте купон/код.Завантажте звіт із сайту Balgove Innovations.Це лише перший крок. Попереду — серія "освітніх" постів про те, чому інвестиції на основі даних і досліджень завжди кращі за інтуїцію.https://www.facebook.com/share/p/1BN6289ka8/
Зростання цін на алкоголь в Росії: порівняльний аналіз 2021 та 2025 роківМосква, Росія - За чотирирічний період, з 2021 по 2025 рік, вартість алкогольної продукції в Росії демонструє значне та невпинне зростання. Підвищення мінімальних роздрібних цін (МРЦ), індексація акцизних ставок та загальна інфляція стали ключовими факторами подорожчання як вітчизняних, так і імпортних напоїв. Найбільш помітно зросли ціни на міцний алкоголь та вино.Основні фактори зростання цінДва основні державні важелі впливу на вартість алкоголю — це мінімальні роздрібні ціни та акцизи. Обидва інструменти показали суттєву динаміку зростання в аналізований період.Мінімальні роздрібні ціни (МРЦ): Цей показник встановлюється державою для боротьби з нелегальним ринком. Його зростання неминуче тягне за собою підвищення цін на всю категорію.| Вид алкоголю | МРЦ у 2021 році (за 0.5 л) | Прогнозована МРЦ у 2025 році (за 0.5 л) | Зростання ||---|---|---|---|| Горілка | 243 рублі | 349 рублів | +43.6% || Коньяк | 446 рублів | 651 рубль | +46.0% || Бренді | 324 рублі | 472 рублі | +45.7% || Ігристе вино (за 0.75 л) | 169 рублів | 239 рублів (дані за 2023-2025) | +41.4% |Акцизні ставки: Акциз є суттєвою частиною кінцевої вартості напою. Їх планова індексація — один з головних драйверів подорожчання.| Вид алкоголю | Ставка акцизу у 2021 році | Прогнозована ставка акцизу у 2025 році | Зростання ||---|---|---|---|| Міцний алкоголь (за 1 л спирту) | 566 рублів | 740 рублів | +30.7% || Вина (за 1 л) | 32 рублі | 113 рублів | +253.1% || Ігристі вина (за 1 л) | 41 рубль | 125 рублів | +204.9% || Пиво (до 8.6%, за 1 л) | 23 рублі | 30 рублів | +30.4% |Найбільш радикальне зростання акцизів спостерігається у виноробній галузі, що стало відповіддю держави на зміну ринкової кон'юнктури та необхідність наповнення бюджету.Порівняння роздрібних цін на популярні маркиАналіз цін на конкретні бренди ускладнюється відсутністю точних архівних даних за 2021 рік. Наведені нижче ціни за 2021 рік є орієнтовними та базуються на даних з онлайн-вітрин того періоду, тоді як ціни на 2025 рік є прогнозом, що враховує поточні тенденції та зростання МРЦ.| Категорія | Марка | Країна походження | Об'єм | Орієнтовна ціна 2021 (рублі) | Прогнозована ціна 2025 (рублі) | Зростання ||---|---|---|---|---|---|---|| Горілка | "Русский Стандарт" | Росія | 0.5 л | ~ 450 - 500 | 550 - 650 | ~ +22% || | "Finlandia" | Фінляндія | 0.5 л | ~ 1100 - 1200 | 1400 - 1700 | ~ +33% || Вино | "Фанагория" (Авторське) | Росія | 0.75 л | ~ 400 - 550 | 600 - 800 | ~ +48% || | "Chianti" (базове) | Італія | 0.75 л | ~ 900 - 1200 | 1300 - 1800 | ~ +47% || Коньяк | "Дербент" (5 зірок) | Росія | 0.5 л | ~ 750 - 900 | 1000 - 1200 | ~ +33% || | "Hennessy V.S." | Франція | 0.5 л | ~ 3500 - 4000 | 4500 - 5500 | ~ +27% |Висновки: * Російський алкоголь дорожчає швидше: Через більш низьку початкову базу та сильнішу залежність від внутрішніх регуляцій, ціни на російську горілку, коньяк та особливо вино зростають у відсотковому співвідношенні швидше за імпортні аналоги. * Вино — лідер подорожчання: Через трикратне зростання акцизу, саме виноробна продукція (як російська, так і імпортна) демонструє найбільший приріст у вартості для кінцевого споживача. * Імпортний алкоголь: Ціни на імпортні бренди, окрім акцизів та інфляції, також залежать від валютних коливань та логістичних витрат, що додає до їх вартості.Таким чином, у 2025 році росіяни зіткнуться з новою реальністю цін на алкоголь, де звичні напої стануть значно дорожчими, що може вплинути на структуру споживання в бік або дешевших альтернатив, або скорочення обсягів покупок.
Завод розміром з невелику державу: що робить полімерний гігант у глухій сибірській тайзіВ Усть-Куті збудовано найбільший у Сибіру завод з виробництва поліетиленуУ Сибіру з'явився об'єкт, який на перший погляд здається парадоксом: величезний завод з виробництва поліетилену виріс в Усть-Куті, маленькому північному місті, де зима триває понад півроку, а транспортування можливе лише за складними маршрутами. Однак, якщо подивитися уважніше, стає зрозумілим, що це не авантюраЛогіка тайги та географія експортуЗ погляду Москви, будівництво такого підприємства в глушині здається безглуздим: немає морських портів, ні великих мегаполісів поруч. Але якщо розгорнути карту на південь, стає ясно: головний ринок збуту знаходиться в Китаї. Ця країна є найбільшим споживачем поліетилену у світі. Будівництво, упаковка, електроніка, кабельні системи - все це вимагає постійних поставок пластику.Завод в Усть-Куті одразу проектувався як експортний. Через БАМ, річкові шляхи та Північний морський шлях він безпосередньо пов'язаний з Китаєм та країнами Азії. Саме тому географічне положення перестає бути мінусом і перетворюється на стратегічну перевагу.Новий погляд на попутний газРаніше попутний нафтовий газ на родовищах просто спалювали, що перетворювало тайгу на зону вічних факелів. Наразі цей ресурс переробляють. З того, що ще нещодавно вважалося відходами, виробляють поліетилен, що йде на експорт. Економічний зиск очевидний, але є й екологічний ефект: менше викидів, більше користі.Завод і місто разомНа відміну від звичних вахтових селищ, тут створили справжній житловий квартал. Збудували будинки, школу, дитячі садки, поліклініку. Для трьох тисяч чоловік це повноцінне середовище, а не тимчасове житло. Такий підхід дозволяє закріпити кадри, дати людям мотивацію залишатися та розвивати регіон.Екологічна безпекаГоловне питання, яке виникає у мешканців та експертів: наскільки безпечне таке виробництво? Відповідь – у технологіях. Тут замкнутий цикл водообігу, моніторинг повітря та ґрунту ведеться в реальному часі. Для китайських партнерів екологічні гарантії є умовою контрактів. Порушень наразі не зафіксовано.Частина великої стратегіїЦей проект не єдиний. Він вбудований у програму формування газохімічного кластеру Східного Сибіру. Ще в 2014 році влада Іркутської області почала розвивати ідею переробки попутного газу. У рамках кластера вже працюють підприємства з видобутку, фракціонування, випуску поліетилену та гелію. Аналогічні проекти йдуть у Тобольську ("ЗапСибНафтохім" компанії "СІБУР") та у Будьоннівську (комплекс ЛУКОЙЛу).ПорівнянняРегіон/проектОсновний продуктМасштаб виробництваОсобливістьУсть-Кут (Іркутська обл.)Поліетилен, гелійСередній, експортнийСтавка на КитайТобольськ (ЗапСиб)ПолімериНайбільший у РосіїМільйони тонн на рікБудьоннівськ (ЛУКОЙЛ)Газохімія, ПНГ-переробкаВеликийПереробка замість спалювЗавод размером с небольшое государство: что делает полимерный гигант в глухой сибирской тайге https://share.google/VkestHJvhAgCxD70x
Уінстона Черчилля врятував сульфаніламід, а не пеніцилін, і не в Лондоні, в Тунісі, і не Флємінгу, а Гєрхарду Домагку, німцю, ми зобов'язані життям прем'єр-міністра.Так що цікава історія про фермера та батька Черчілля насправді повинна звучати так:Одиного разу, Лорд Адміралтейства Британії допустив велику військову помилку і вирішив виправдати себе пішовши воювати на передову.Там він побачив, наскільки гарно працює хімічна зброя і під впливом її ефективності сприяв її розвитку, наприклад, пропонував використовувати проти "диких тубільців Іраку".В той же час, німецька компанія I.G.Farben, що використовувала барвинк пронтозил, де працював Гєрхард Домагк, майбутній Нобелівський лауреат, дуже піднялася на військових заказах.Коли Черчілль захворів у Карфагені, а в Тунісі, його врятував німець, що працював у компанії, яка ледь не знищила самого Черчилля і Британію, але її розвиток завдячує саме пергегонам озброєнь, що вів сам Лорд Адміралтейства.Так що - життя та смерть йшли поруч, але не шляхетно, через спасіння хлопчика на озері, як у байці про англійця Флемінга, а через окопи на річці Іпр та німецького вченого, що працював на саму безбожну хімічну компанію у 20-тому сторіччі!