У Черкасах провели чергове засідання платформи «Діалог з громадами» у межах роботи Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України за участі представників профільних міністерств.Засідання було присвячене питанням виконання положень планів стійкості області, участі громад у його реалізації, залучення ресурсів тощо. Завдання – захист обʼєктів енергетики та підготовка до наступної зими. Тут Черкащина – один із лідерів у країні, зокрема за показником створення нової приєднаної потужності електроенергії. Діалог уже традиційно відвертий і конструктивний.Було обговорено окремі питання закупівлі газу комунальними підприємствами громад на ринку для забезпечення функціонування й життєдіяльності. Почули реальні та практичні пропозиції від громад щодо оптимізації роботи на місцях. Потрібні оперативні рішення і зміни до нормативних документів. Дякую представникам міністерств та Нафтогазу за зустрічні кроки.Водночас було порушено питання щодо ремонту доріг. Позиція однозначна – першочергово кошти державного бюджету і співфінансування місцевих бюджетів спрямовуємо на ремонти доріг до опорних закладів освіти. Це пріоритет, враховуючи реформу старшої школи. Далі – за рішенням на місцях.Стратегічні питання функціонування громад перебувають на особистому контролі кожного очільника області.Дякуємо Президенту України Володимиру Зеленському, Уряду та парламентарям за важливі державні ініціативи, а очільникам областей, громадам – за системну роботу на місцях.
Життя 54-річного Олексія Клименка відібрав російський авіаудар по Словʼянську вранці 10 березня 2026 року. Він був у власній квартирі на вулиці Торській, коли поряд із будинком впала ворожа бомба. Чоловік зазнав тяжких поранень і потрапив до лікарні. Протягом тижня медики боролися за життя Олексія, та 17 березня він, так і не прийшовши до тями, помер у реанімації.Олексій Клименко народився 1 січня 1972 року в селі Олександрівка Донецької області. Навчався спочатку в Богородичанській, потім у Святогірській школах. Згодом родина переїхала до Слов’янська. Тут закінчив державний педагогічний інститут (Донбаський державний педагогічний університет). Здобув спеціальність вчителя трудового навчання. Працював учителем фізкультури, ландшафтним дизайнером, був підприємцем.Життєрадісний, енергійний, позитивний, відданий сім’янин, вірний друг – таким пригадують Олексія рідні й близькі. В Олексія Клименка залишилися дружина, 9-річна донька та дорослий син.О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.
Донеччина долучилася до форуму «Сенси соціально-культурних практик: досвід – розвиток – творення» на Полтавщині. Разом працювали представники ОДА, Хлібодарівської та Черкаської громад.Форум організувала ГО «Десяте квітня».Говорили про прості, але важливі речі — як через культуру і взаємодію тримати громади, підтримувати людей і відновлювати життя. Ділилися практичним досвідом, обговорювали партнерства між регіонами і те, як культура допомагає вистояти в кризі.У програмі були творчі виступи, перформанси та читання поезії Миколи Вінграновського. Окремо представили фестиваль «Чорноморський степ» як приклад того, як культура може об’єднувати.Ми розповіли про досвід Донеччини — як зберігаємо громади і культурну ідентичність під час війни, як підтримуємо зв’язок між людьми навіть у релокації.Такі зустрічі дають не лише обмін досвідом, а й конкретні партнерства, які допомагають громадам розвиватися і триматися разом.Для нас це про головне — єдність, взаємну підтримку і здатність відновлюватися попри все.
Разом з Офісом Президента, Українською асоціацією футболу та іншими областями працюємо над створенням проєкту з відновлення ментального та фізичного здоров'я дітей з прифронтових регіонів.Про це говорили сьогодні на нараді під головуванням Віктора Микити та за участі Президента УАФ Андрія Шевченка.Цей важливий проєкт спрямований на популяризацію спорту, зокрема футболу, серед дітей. Відомі українські футболісти виступлять у ролі тренерів та наставників, відкриють для наших дітей світ великого спорту. В першу чергу проєкт орієнтований на дітей захисників та захисниць, співробітників ДСНС та поліції, в також інших установ, які працюють на прифронтових територіях. Діти з Донеччини вирушать у спортивні табори до Закарпатської області, для них буде організоване безкоштовне перевезення у комфортному транспорті, розселення, чотириразове харчування та дозвілля. Вдячний Президенту України та команді УАФ за турботу про наших дітей! Працюємо разом для того, щоб підтримати дітей Донеччини у найважчі часи!
Головний сержант Віктор Курасов поліг 23 квітня 2024 року під час бойового завдання біля села Роботине Запорізької області. Йому навіки 54. Віктор народився 19 січня 1970 року в місті Словʼянськ. Закінчив місцеву школу №15. Після строкової служби працював на заводі кранівником. Згодом влаштувався на птахофабрику. Був гарним господарем. Вдома мав теплиці, розводив і вирощував птицю. Обожнював квіти, особливо троянди. Надзвичайно любив життя, людей і Україну. Мав багато друзів. Був людиною честі і слова. Ніколи не бідкався, як би складно не було. Навесні 2022 року Віктора призвали на військову службу. Обіймав посаду командира міномета в 65-й окремій механізованій бригаді «Великий луг». Воював на Запорізькому напрямку. Поховали Віктора Курасова в місті Тальне на Черкащині, куди після початку повномасштабного вторгнення переїхала його сім’я. У захисника залишилися дружина та донька. О 9:00 — національна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують загиблих захисників з Донеччини.
Сержант Степан Єрьоменко загинув 11 травня 2022 року на «Азовсталі» в Маріуполі під час авіаудару. Йому був 31 рік.Степан народився в Маріуполі, навчався у школі №51, закінчив Маріупольський гуманітарний університет за спеціальністю «міжнародні відносини». З 2014 року захищав рідне місто, був поранений. Працював у кінологічному центрі поліції, з 2021 року служив начальником кінологічної групи у 12-й бригаді НГУ.З дитинства любив тварин і працював із собаками разом із матір’ю-кінологом. Став інструктором з дресирування, брав участь у виставках і змаганнях.З перших днів повномасштабної війни боронив Маріуполь. Із квітня перебував на «Азовсталі» разом із 14 службовими собаками. «У нас немає ні їжі, ні води… Але я тримаюся, бо дуже вас люблю», — казав матері в останній розмові.У нього залишилися мати, дружина та донечка Софія. Дитині був рік у день його загибелі. Тіло захисника досі не передали.Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.
Щиро вдячний Віце-прем’єр-міністру — Міністру розвитку громад та територій України Олексію Кулебі, Міністру освіти і науки України Оксену Лісовому та голові Закарпатської ОДА Мирославу Білецькому за послідовну підтримку Донеччини. Сьогодні разом підписали важливий меморандум про співпрацю, який відкриває нові можливості для Донеччини — в освіті, економіці та підтримці людей.Це не формальність, а реальний інструмент чотиристоронньої співпраці. Йдеться про підтримку релокованих закладів освіти, підприємств і внутрішньо переміщених людей. Про сучасні навчальні центри, майстерні, підготовку кадрів під потреби ринку, співпрацю з бізнесом і створення умов для життя і роботи.Окремий акцент — на вирішенні соціальних питань: житло, доступ до послуг, інтеграція людей у громади.Меморандум дозволяє об’єднати ресурси держави,громад і міжнародних партнерів, щоб дати результат тут і зараз.Для Донеччини це критично важливо. Ми не просто зберігаємо — ми будуємо систему, яка працює і дає людям можливості.Працюємо!
Завдяки щирій підтримці Закарпаття, голови ОДА Мирослава Білецького та всієї команди в.о. міського голови Хуста Василя Губаля Донеччина сьогодні має можливість не лише зберігати освіту, а й запускати нові проєкти — і за це окрема велика вдячність.Разом відвідали у Хусті майбутній Логістичний центр професійної освіти «Від можливостей до справи». Це про підготовку кадрів, які потрібні вже зараз: для релокованих підприємств і для відбудови країни.Базою стануть заклади з Донеччини — Костянтинівське та Краматорське училища. Плануємо сучасні майстерні, виробниче навчання, перепідготовку дорослих і створення кваліфікаційного центру. Передбачаємо також гуртожиток для учнів і педагогів.Оглянули приміщення, поспілкувалися з освітянами, відзначили тих, хто вже працює над запуском центру. Разом із Мирославом Білецьким висадили сакури — як символ нового етапу і спільної роботи.У той час, коли ми змушені рятувати і відновлювати, Закарпаття підставляє плече і допомагає рухатися вперед.Разом — сильніші!
🫂 Слова, які ми обираємо, можуть підтримати гідність людини або звести її лише до одного важкого епізоду.Коли говоримо про захисників і захисниць, звільнених із полону, важливо пам’ятати: це їхній досвід, а не ідентичність. Замість ярлика «полонений», який закріплює статус жертви, обираймо формулювання, що допомагають бачити досвід людини коректно та з повагою.📒 Коректна мова підтримує людину та її теперішнє життя.Дізнатися більше про безпечну й гідну взаємодію зі звільненими з полону можна в інфобоксі на платформі «Ти як?». Він створений для рідних, побратимів і посестер, знайомих, колег, медіа, державних службовців, менеджерів рівня громад і всіх, хто прагне будувати культуру поваги та безпеки.В інфобоксі зібрано корисні ресурси:📖 Довідник «Життя та служба після полону» – покрокові рекомендації щодо медичного відновлення, соціальної адаптації та реінтеграції в громаду.📽 Освітній серіал «Не нашкодь: підтримка після звільнення з полону»на платформі Дія.Освіта. Він пояснює, як уникати стигматизації, долати міфи та допомагати близьким відновити відчуття безпеки.🗂 «Енциклопедія складних запитань» – короткі ролики-експлейнери «питання – відповідь» про те, як підтримати та не нашкодити людині, яка пережила травматичний досвід.Плекаємо разом культуру взаємодії, у якій повага є основою кожного слова.📕 Більше про сучасну етику взаємодії з різними людьми – у «Довіднику безбар’єрності».
24-річний солдат Олександр Чупир на псевдо «Маджик» загинув 22 березня 2024 року поблизу Іванівського Бахмутського району. Ворожий ПТРК влучив у бойове авто, яке прямувало на позицію.Олександр народився у Торецьку. Закінчив школу №6, навчався у Національному університеті «Дніпровська політехніка», де здобув освіту за спеціальністю «Гірництво». Писав пісні, займався боротьбою, любив тварин, цікавився військовою справою.Після початку повномасштабної війни долучився до ДФТГ «Варта Дніпра»: патрулював місто, виїжджав на місця обстрілів, допомагав військовим і цивільним. Готувався до служби — проходив курси тактичної медицини та аеророзвідки.У листопаді 2023 року підписав контракт і став бійцем 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Воював на Бахмутському напрямку.Поховали захисника на Краснопільському кладовищі у Дніпрі. У нього залишилися батьки, сестра, рідні, друзі та побратими.О 9:00 — хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують загиблих захисників з Донеччини.
TGLIST.COM.UA
