Сергій Бухтіяров потрапив під обстріл 1 липня 2022 року у дворі власного будинку на вулиці Підгірній у Слов’янську. Він отримав осколкове ураження грудного відділу хребта та забій спинного мозку. Через це став людиною з інвалідністю 1 групи. 21 січня 2023-го Сергій Бухтіяров помер. Йому було 52 роки.Сергій народився і жив у Слов’янську. Навчався у загальноосвітній школі № 11, потім – у професійно-технічному училищі, де отримав спеціальність кухаря. Після служби в армії працював токарем на підприємстві «АІЗ». Довгий час займався керамікою. Останні кілька років працював у ТОВ «Рем-Тяжмаш».Сергій був двічі одружений. Від першого шлюбу залишився син, у другому він став вітчимом доньки. Захоплювався риболовлею, любив родину й онуків.«Був порядною, працьовитою, життєрадісною людиною з почуттям гумору», – згадують чоловіка і батька дружина Світлана і донька Владлена.Поховали Сергія на Північному кладовищі у Слов’янську. У нього залишилися син, донька і дружина.О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.
Продовжуємо спільно з Урядом підготовку до зими. Для посилення резервного теплопостачання та стабільної роботи критичної інфраструктури під час опалювального сезону Донеччина отримає на реалізацію проєктів понад 22 млн грн.Загалом Уряд виділив з резервного фонду 3 млрд грн на придбання 216 блочно-модульних котелень, щоб забезпечити будинки надійним теплопостачання в умовах російського енергетичного терору.З цієї суми 966 млн грн буде спрямовано Агентству відновлення на проєкти в Києві. Ще понад 2 млрд грн отримають регіони в межах реалізації планів стійкості.Ключове завдання спільно з громадами — оперативно завершити підготовку обладнання до початку опалювального сезону.Системна підготовка до зими триває в межах Планів стійкості регіонів, які Уряд розробив спільно з ОВА та органами місцевого самоврядування. Вони передбачають комплекс заходів із захисту критичних об’єктів, розвитку розподіленої генерації, резервного теплопостачання, а також забезпечення стабільного водопостачання та водовідведення.
Старший солдат Володимир Понька, позивний Чіп, загинув 24 серпня 2023 року поблизу Кремінної на Луганщині. Під час штурму ворожих позицій у Серебрянському лісництві він отримав смертельні поранення внаслідок мінометного обстрілу. Володимиру було 22 роки.Він народився у Докучаєвську. У 2014 році разом із мамою виїхав із окупації до Волновахи. Там закінчив школу, здобув фах флориста, а згодом — диплом інженера меблевих технологій. Працював офіціантом і рієлтором, любив футбол, мріяв про сім’ю та дітей.Після початку повномасштабної війни родина вдруге втратила дім через окупацію. Володимир поїхав до Києва, а у 2023 році добровільно вступив до бригади «Азов». Служив старшим кулеметником і вирушив на передову.Мама згадує його як доброго, чуйного і працьовитого хлопця, який завжди допомагав іншим і дуже хотів повернутися в рідний Докучаєвськ.Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» III ступеня.У Володимира залишилися мама, дідусь і бабуся, дівчина, друзі та побратими.О 9:00 — хвилина мовчання.
Шановні морські піхотинці!Сьогодні ваше свято. День воїнів, які загартовані морем і битвами. Які першими йдуть у найважчі точки та гідно тримають оборону.Але правда в тому, що у вас немає «святкових» днів — кожен із них бойовий. І ви проходите їх так, як проходять люди, які знають ціну кожного метра землі і кожного рішення.Морська піхота — це не про форму і не про назву. Це про стан, коли відступати — не варіант. Коли тримаєшся не тому, що легко, а тому, що інакше не можна.Ви там, де найважче. І це не пафос, це реальність, яку знає кожен, хто поруч із вами.Особливі слова вдячності за вашу службу на Донеччині. Там, де надзвичайно складно, ви залишаєтеся незламними, впевнено виконуєте завдання і щодня виборюєте для України майбутнє.Ви — щит, який захищає нашу землю і наших людей.Бажаю вам міцного здоров’я, незламного духу та витримки. Хай поруч завжди будуть надійні побратими, а вдома чекають ті, заради кого варто повертатися.Честь і слава морській піхоті! Слава нашим Героям! Слава Україні!
Разом із черкаським колегою Ігорем Табурцем та очільником Лиманської МВА Олександром Журавльовим відвідав Центр підтримки ВПО з Лиманської громади у Корсунь-Шевченківському.Те, що тут вдалося створити, — результат справжнього партнерства. Дякую Черкащині, Ігорю Табурцю та Корсунь-Шевченківській громаді за підтримку людей Донеччини, які були змушені залишити свої домівки.Завдяки проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» Лиманська громада знайшла тут не просто співчуття, а надійного союзника і місце, де наші люди можуть отримати допомогу, консультації, гуманітарну підтримку і просто відчувати, що про них не забули.Сьогодні через цей центр проходять понад 1100 переселенців. Тут працюють юристи та фахівці, які допомагають людям вирішувати щоденні проблеми; частина родин була забезпечена місцем проживання.Також ознайомився з роботою релокованого з Покровська підприємства «Меблібуд». Попри війну, бізнес Донеччини продовжує працювати, зберігати робочі місця і підтримувати економіку.Разом — сильніші!
Мав честь підписати меморандум про співпрацю із Закарпаттям у межах проєкту «Карпатська зміна» — разом із Донеччиною до ініціативи долучилися також Київська та Запорізька області.Йдеться про підтримку дітей, які живуть у реаліях війни. Уже цього року 200 дітей із Донеччини зможуть пройти програму оздоровлення та психологічного відновлення на Закарпатті.Для багатьох із них це можливість хоча б ненадовго побути в безпеці, відпочити, знайти нових друзів і повернути собі частину нормального дитинства.Важливо, що програма поєднує психологічну підтримку зі спортом і командними активностями. Дослідження показують: у дітей, які займаються спортом і беруть участь у спільних активностях, рівень стресу значно нижчий навіть в умовах війни.Дякую Президенту України Володимиру Зеленському за таку важливу програму, а також очільнику Закарпатської ОДА Мирославу Білецькому та всьому регіону — за готовність підтримати наших дітей і створити для них простір турботи та спокою. Працюємо далі заради дітей Донеччини!
5 медалей чемпіонату Європи з гирьового спорту у місті Йорк (Велика Британія) виборов спортсмен із Покровської громади Донеччини Леон Білицький.На престижних змаганнях, що зібрали учасників із 22 країн, Леон підтвердив своє лідерство у ваговій категорії понад 95 кг. Завдяки високому рівню майстерності та підготовки він здобув золоті нагороди у вправах поштовх, ривок, двоборство та триборство, а також став срібним призером у довгому циклі.Спортсмен є заслуженим майстром спорту України і багато років успішно представляє Донеччину на міжнародній арені. Зокрема, у 2025 році він виборов чотири золоті медалі чемпіонату світу та чотири нагороди чемпіонату Європи – три «золота» й одне «срібло». За вагомі спортивні досягнення Леон щомісяця отримує обласну стипендію.Щиро вдячний Леону Білицькому та його тренеру й батькові Валерію Білицькому за відданість і наполегливість у прагненні до найвищих спортивних вершин. Нехай попереду буде ще більше вагомих здобутків і перемог, що прославлятимуть Україну у світі!
Взяв участь у Конгресових слуханнях щодо адміністрування місцевих податків і зборів органами місцевого самоврядування. Серед учасників слухань — заступник Керівника Офісу Президента Віктор Микита, Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко, народні депутати, представники уряду, Державної податкової служби, Казначейства та керівники областей і громад з усієї країни.Для Донеччини це практичне питання виживання громад. Через війну, руйнування та релокацію бізнесу місцеві бюджети втратили частину надходжень, але громади продовжують забезпечувати людей послугами, підтримувати критичну інфраструктуру, евакуацію та допомогу військовим.Обговорили розширення повноважень громад у сфері адміністрування податків, цифровізацію процесів, зміни до Податкового кодексу та механізми підтримки прифронтових територій.Важливо, щоб громади навіть в умовах війни мали реальні інструменти для наповнення бюджетів і стабільної роботи.Дякую центральній владі за увагу до потреб на місцях!Працюємо далі.
«Шахтар» — 16-разовий чемпіон України!«Гірники» достроково оформили чемпіонство за 3 тури до завершення сезону, перемігши у Львові «Полтаву» з рахунком 4:0.Це вже 41-й трофей клубу за часів незалежності України і 15-й — за дванадцять років війни. Попри те, що команда вже багато років не може грати в рідному Донецьку, «Шахтар» продовжує перемагати, підтримувати своїх уболівальників і гідно представляти Україну в Європі. Окреме досягнення цього сезону — вихід до півфіналу Ліги конференцій УЄФА.Особливо символічно, що це чемпіонство клуб здобув у рік свого 90-річчя.Дякую футболістам, тренерському штабу та керівництву клубу за емоції, які вони подарували мільйонам уболівальників у цьому сезоні. Окрема вдячність — за системну підтримку Сил оборони України та допомогу мирним жителям, які постраждали від війни.Бажаю команді нових національних здобутків, гучних перемог і подальших успіхів у єврокубках. Адже кожен вихід «Шахтаря» на міжнародних аренах — це чергове нагадування світові: Донецьк – це Україна!
Дуже плідна зустріч із Постійним представником ПРООН в Україні Ауке Лутсмою.Разом із начальником поліції Донеччини Миколою Матвієнком та начальником ДСНС області Яковом Немикіним обговорили ключові виклики, з якими сьогодні живе наш регіон.Основна увага — енергетичній стабільності. Область потребує подальшої підтримки енергетичної інфраструктури, особливо в контексті підготовки до нового опалювального сезону та реалізації Плану стійкості регіону. Йдеться і про захист об’єктів, і про стабільну роботу критичних систем.Також говорили про підтримку молоді, ветеранів і внутрішньо переміщених людей.Окремо обговорили новий етап ініціативи EU4Recovery, яку ПРООН реалізує разом із Європейським Союзом. Для Донеччини це важливий напрямок підтримки громад, розвитку соціальних послуг, посилення стійкості та допомоги людям, які постраждали від війни.Вдячний ПРООН і всім міжнародним партнерам за системну підтримку Донеччини. Особлива подяка за командну роботу ДСНС і Нацполіції України.Працюємо далі разом.
TGLIST.COM.UA
