Китайсько-американське суперництво без війни: прогноз китайського вченого Янь Сюетуна до 2035 рокуОсновні тези:📌Пряма війна між Китаєм і США є малоймовірною, попри інтенсивну стратегічну конкуренцію; сторони поступово формують механізми її контролю.📌До 2035 року сформується двополярна система з центром у відносинах Китай–США; ця модель є незворотною, хоча характер конкуренції ставатиме більш прагматичним.📌Розрив у сукупній силі між Китаєм і США поступово скорочуватиметься, що зменшить ризик воєнної ескалації, але зробить конкуренцію жорсткішою й більш передбачуваною.📌Головним новим полем протиборства стане кіберпростір, де конкуренція може перевершити традиційне військове суперництво; водночас можливе формування двосторонніх правил управління кіберконфліктами.📌Розвиток штучного інтелекту створює глобальні ризики, співмірні з ядерними; Китай і США можуть узгоджувати базові норми у сфері ШІ, використовуючи двосторонні домовленості як основу для майбутніх глобальних правил.📌До 2035 року ідеологічний чинник втратить центральне значення у китайсько-американській конкуренції; переважатиме прагматичний, реалістичний підхід.📌США поступово втрачатимуть стратегічну довіру союзників через внутрішню політичну нестабільність і непослідовність зовнішньої політики; водночас Китай зберігатиме вищий рівень передбачуваності.📌Більшість держав змушені будуть «обирати сторону» між Китаєм і США залежно від конкретних питань, а не здійснювати остаточний геополітичний вибір.📌Бразилія та Росія, за прогнозом, будуть більш схильними до стратегічного партнерства з Китаєм; Франція і Німеччина дотримуватимуться нейтральної балансуючої лінії; Японія, Індія та Велика Британія збережуть тісніші зв’язки зі США, але з меншою готовністю активно стримувати Китай.Тези викладено на основі нової книги Янь Сюетуна «Історичний перелом», присвяченої прогнозу розвитку світового порядку до 2035 року.
🇺🇸🇨🇳Стратегія національної оборони США 2026 року розглядає Китай як другу за потужністю державу у світі та найсильнішого конкурента США з XIX століття.Основні положення стратегії щодо Китаю включають наступне:📌 Оцінка загрози: Незважаючи на внутрішні економічні та демографічні проблеми, потужність Китаю зростає, а масштаби та якість його військового будівництва є історичними. Стратегія наголошує, що Індо-Тихоокеанський регіон незабаром складатиме понад половину світової економіки, тому домінування Китаю в цьому регіоні дозволило б йому заблокувати доступ США до світового економічного центру тяжіння.📌 Стратегічна мета — «Мир через силу»: Головною метою США є не домінування над Китаєм чи його приниження, а запобігання ситуації, за якої Китай міг би домінувати над США або їхніми союзниками. США прагнуть встановити баланс сил, який дозволить усім країнам регіону насолоджуватися миром на прийнятних умовах.📌 Стримування через заперечення (Deterrence by Denial): Другий напрямок зусиль (Line of Effort 2) прямо спрямований на стримування Китаю через силу, а не через конфронтацію. Ключовим елементом цього є створення потужної оборони вздовж Першого ланцюга островів (FIC). Це має продемонструвати Пекіну, що будь-яка спроба агресії зазнає невдачі.📌 Дипломатія та комунікація: Президент Трамп висловлює готовність до прямої взаємодії з лідером КНР Сі Цзіньпіном для досягнення стабільного миру та чесної торгівлі. Міністерство війни США планує розширити військові канали зв'язку з Народно-визвольною армією Китаю для забезпечення стратегічної стабільності, деконфліктизації та деескалації.📌 Роль союзників: Стратегія закликає регіональних союзників і партнерів брати на себе більшу частку відповідальності за колективну оборону. Їхній внесок вважається життєво важливим для стримування та балансування Китаю в регіоні.📌 Оперативна гнучкість: Під час розбудови оборони в Тихому океані США також забезпечуватимуть здатність Об’єднаних сил завдавати нищівних ударів по цілях у будь-якій точці світу, зокрема безпосередньо з території США.Загалом, підхід до Китаю описується як «тверезий реалізм», де військова міць США слугує фундаментом для вигідних нації переговорів та стабільного миру.
Геополітичний розрив: Азія більше не в пріоритеті для американців? Нове дослідження Фонду Карнеґі висвітлює несподіваний феномен: попри статус Китаю як головного системного конкурента, пересічні американці не вважають Азію ключовим регіоном для США. Поки Вашингтон розробляє стратегії стримування Пекіна, суспільство демонструє разючу байдужість до можливої втрати глобальної гегемонії. Це створює серйозний виклик для майбутньої зовнішньої політики Штатів.Загальнонаціональне опитування, в якому взяли участь майже 1500 дорослих, продемонструвало наступне:🔸Пріоритет №5: Азія (68%) посіла лише п'яте місце в рейтингу значущості регіонів, поступившись Північній Америці, Європі, Латинській Америці та навіть Близькому Сходу.🔸Побутовий спокій: 54% опитаних переконані, що їхнє особисте життя жодним чином не зміниться, якщо Китай випередить США за рівнем глобального впливу. Лише 14% респондентів сказали, що їхнє життя буде «набагато гіршим».🔸Погляд молоді: серед респондентів віком 18–29 років кожен четвертий вважає, що Китай уже має більше сили та впливу, ніж Сполучені Штати.🔸Розрив з елітами: існує критична дистанція між «експертним Вашингтоном», що зосереджений на конкуренції з КНР, та готовністю нації платити високу ціну за домінування в Тихоокеанському регіоні.
Тіньовий флот рф поставив до Китаю рекордні 1,9 млн тонн СПГДані китайської митниці показали, що імпорт російського СПГ у грудні 2025 року зріс до рекордних 1,9 млн тонн, тоді як за даними суднового моніторингу, його обсяг мав скласти лише 850 000 тонн, що на понад 120% менше. Дані за листопад також розходяться: показники китайської митниці приблизно на 90% перевищують оцінки суднового моніторингу. Ця розбіжність свідчить про те, що попит у Китаї в останні два місяці 2025 року перевищив ринкові очікування після приблизно року зниження імпорту. Можливими причинами є використання російських тіньових танкерів, різниця в часі між прибуттям вантажу та митним оформленням або помилки в офіційних даних. Вей Сюн з Rystad Energy зазначив, що Китай може реєструвати імпорт під час митного оформлення вантажів, а не під час прибуття суден, що спричиняє щомісячні розбіжності. Аналітики також зазначають, що вантажі, на які накладено санкції США, можуть фальсифікувати своє місцеперебування, приховуючи дані про відстеження суден. Китай почав імпортувати російський СПГ, що потрапив до чорного списку, у серпні та прийняв близько двох десятків вантажів на своєму терміналі в Бейхаї з великими знижками. За весь рік Китай закупив рекордні 9,8 млн тонн російського СПГ, навіть попри те, що загальний імпорт СПГ впав на 11% через слабкий попит, високі запаси та значні постачання трубопроводом.
Китайський розробник UBTech уклав стратегічну угоду з Airbus — це перший випадок інтеграції гуманоїдних роботів у виробничу екосистему європейського авіагіганта.Європейський авіагігант Airbus офіційно інтегрує гуманоїдних роботів Walker S2 від компанії UBTech у свої виробничі потужності. Ця угода знаменує важливий етап експансії китайських технологій на західні ринки, де вимоги до точності та безпеки є чи не найсуворішими у світі.Модель Walker S2 була розроблена спеціально для складних промислових середовищ, поєднуючи в собі високу мобільність та інтелектуальну систему управління Co-Agent. Головною технологічною перевагою робота є здатність до автономної заміни батарей, що дозволяє підтримувати безперервний цикл виробництва у форматі 24/7 без пауз на заряджання.Успіх UBTech підкріплений не лише контрактом з Airbus, а й досвідом впровадження на заводах BYD, Foxconn та Texas Instruments. За оцінками аналітиків, масштаби виробництва, що перевищують десять тисяч одиниць на рік, перетворюють гуманоїдних роботів із нішевих прототипів на повноцінний інструмент глобальної промислової автоматизації.
Китай наближається до кінця епохи дешевої венесуельської нафти разом з останніми танкерами, що прямують на СхідДоступ Китаю до дешевої венесуельської нафти добігає кінця разом з останніми підсанкційними танкерами, що в цей момент прямують до Азії. Останні судна були в основному завантажені до посилення блокади США минулого місяця і зараз приєднуються до флоту, що стоїть біля Малайзії та Китаю, перевозячи важку кислу нафту, поставлену за колишнього президента Ніколаса Мадуро.Танкери Tamia і Loyalty, завантажені в листопаді та грудні, є одними з останніх, що прибули, і перевозять близько 3,8 мільйона барелів. Очікується, що вони досягнуть Азії наступного місяця після проходження мису Доброї Надії.За даними Kpler, у світі залишається близько 24 мільйонів барелів венесуельської нафти в плавучих сховищах, приблизно половина з яких знаходиться в Азії, а рівень запасів досяг піку в тиждень 11 січня.Після затримання Мадуро на початку січня Вашингтон вжив заходів для встановлення контролю над торгівлею нафтою Венесуели та перенаправлення сировини до американських нафтопереробних заводів, де Vitol Group і Trafigura Group працюють за ліцензіями США.Для приватних нафтопереробних заводів Китаю така зміна є дорогою, оскільки Vitol нещодавно запропонував нафту Merey зі знижкою лише 5 доларів за барель до Brent, порівняно зі знижками до 15 доларів до початку кампанії США.Трейдери оцінюють, що венесуельська нафта, яка вже знаходиться в дорозі, може задовольнити попит Китаю лише на один-два місяці.Після вичерпання цих обсягів Китай буде змушений платити міжнародні ціни за венесуельську нафту або перейти на більш дорогі альтернативи, такі як канадська або іранська нафта.
📚 Новий випуск журналу Asian StudiesВийшов друком спеціальний випуск міжнародного наукового журналу Asian Studies (том 14, №1, 2026).Тематичний фокус випуску: «50 років Міжнародного товариства китайської філософії: китайська філософія та культура миру: від онтологічних основ до соціальних та політичних альтернатив». Ключові темиУ випуску зібрано дослідження провідних науковців, що вивчають потенціал китайської філософії для вирішення глобальних криз сучасності. Серед тематичних напрямків: • Формування союзників, досягнення справедливості та формування мирного співіснування• Конфуціанський реляціонізм і діалектика ненасильницької автономії• Традиційний китайський пацифізм та альтернативні моделі невоєнних суспільств• Моделі адаптації та взаємодоповнюваності• Азійські дослідження в СловеніїПро журналAsian Studies — міждисциплінарний журнал із подвійним сліпим рецензуванням, що аналізує соціальні процеси в азійських суспільствах, особливо китайському, японському та індійському. Головний редактор — професор Яна Рошкер, президент Міжнародного товариства китайської філософії. Журнал видається Люблянським університетом (Словенія) і має високий науковий рейтинг SNIP. Журнал у відкритому доступі 🔗 Читати випуск: https://journals.uni-lj.si/as/issue/view/1693
🧬 Біовиробництво: новий «двигун» економіки КитаюКитай робить масштабну ставку на біовиробництво, інтегруючи його в концепцію «нових якісних продуктивних сил». Це не просто розвиток медицини, а повна трансформація методів створення матеріалів, хімікатів та палива за допомогою біологічних систем. Завдяки потужній державній підтримці та розвиненій інфраструктурі, країна прагне стати світовим лідером у синтетичній біології, змінюючи глобальні ланцюги постачання.Фактори потенційного успіху:📍 Стратегічний пріоритет: галузь офіційно визнана критичною для національної безпеки та економічного суверенітету КНР. 📍 Промислові хаби: Такі міста, як Шанхай та Сучжоу, створили унікальні екосистеми, де R&D тісно пов'язане з масовим виробництвом. 📍 Екологічний фактор: біовиробництво є ключем Китаю до «зеленої» трансформації, дозволяючи значно знизити викиди вуглецю в традиційних секторах. 📍 Вікно можливостей: для іноземних компаній відкриваються ніші в постачанні високотехнологічного обладнання та спільному R&D, попри регуляторні складнощі.Хоча геополітична напруженість створює певні бар'єри, технологічний ривок Китаю в біосекторі вже неможливо ігнорувати. Це нова арена глобальної конкуренції, де правила гри пишуться прямо зараз.
Китайський «наступ чарівності»: Пекін обходить Брюссель у спробі пом’якшити торговельний тиск ЄСКитай розпочав «наступ чарівності» щодо окремих європейських країн, що проявляється у теплих дипломатичних жестах, зокрема у візиті Хуа Чуньїн до Праги, тоді як відносини з інституціями ЄС залишаються напруженими. Пекін пропонує вибраним державам двосторонні стимули — такі як угоди щодо постачання літаків, полегшений візовий режим і відновлення доступу для харчової продукції — водночас як Європейська комісія готує жорсткіші торговельні заходи. Представники ЄС заявляють, що китайські дипломати намагаються обходити Брюссель, критикують політику Євросоюзу та використовують розбіжності між державами-членами. Тим часом Брюссель планує нові розслідування в межах правил щодо іноземних субсидій, керуючись побоюваннями, що дешевий, субсидований китайський експорт загрожує виробничій базі Європи.Деякі уряди, які стикаються з економічним тиском, виглядають відкритими до китайських ініціатив, що видно з відновлення доступу на ринок для ірландської яловичини та іспанської свинини, а також великих замовлень на літаки у Франції. Водночас Китай натякнув на можливе відновлення ширших торговельних переговорів і навіть висунув ідею угоди про вільну торгівлю між Китаєм та ЄС. Однак лідери Євросоюзу залишаються скептичними, і проведення повноцінного саміту ЄС—Китай у 2026 році видається малоймовірним. На тлі майбутніх примусових заходів у Брюсселі та просування двосторонніх угод у національних столицях Китай перевіряє, чи зможуть національні економічні інтереси послабити колективну позицію ЄС.
Китай виграє гонку штучного інтелекту в незахідному світі, — MicrosoftMicrosoft попередила, що американські компанії у сфері ШІ відстають від китайських конкурентів за межами Заходу, оскільки Китай поєднує дешеві «відкриті» моделі з масштабними державними субсидіями для завоювання користувачів. Бред Сміт, президент Microsoft, заявив Financial Times, що швидке поширення китайського стартапу DeepSeek в Африці та інших ринках, що розвиваються, демонструє, наскільки жорсткою стала глобальна конкуренція. Сміт сказав, що Китай нині має конкурентні відкриті моделі ШІ, які субсидуються китайським урядом, що дозволяє компаніям «підривати американські компанії за ціною».Дослідження Microsoft показало, що велика мовна модель DeepSeek R1, випущена рік тому, прискорила використання ШІ у глобальному Півдні завдяки своїй «доступності та низькій вартості». Дані свідчать, що Китай обігнав США на ринку «відкритих» моделей ШІ. Тим часом OpenAI, Google і Anthropic зберігають жорсткіший контроль і заробляють через передплати та корпоративні контракти.За оцінками Microsoft, китайський ШІ має 18% ринку в Ефіопії та 17% у Зімбабве, на основі даних про використання продуктів Microsoft. Бред Сміт заявив, що Африці потрібні міжнародні банки розвитку та кредитні механізми для фінансування дата-центрів і субсидування електроенергії, щоб конкурувати з державно підтримуваними китайськими компаніями.Брайт Сімонс з ганського аналітичного центру IMANI сказав, що не існує «науково строгої методики», щоб довести лідерство DeepSeek в Африці, але відкриті китайські моделі та Meta Llama обирають тому, що африканці не можуть дозволити собі дорогі рішення, поряд із Masakhane та південноафриканською InkubaLM.Microsoft також з’ясувала, що DeepSeek лідирує на обмежених ринках із частками 56% у Білорусі, 49% на Кубі та 43% у росії. DeepSeek приголомшив Кремнієву долину минулого року, представивши R1 і заявивши, що її було натреновано з меншими обчислювальними ресурсами та за нижчою вартістю, а нову модель очікують до святкування місячного Нового року.Microsoft повідомила, що використання ШІ у IV кварталі 2025 року становило майже 25% у глобальній Півночі, 14% у глобальному Півдні та 16% у світі, а Сміт попередив, що ігнорування молодих і швидкозростаючих ринків Африки може розширити економічний розрив між Північчю і Півднем і сприяти поширенню недемократичних систем ШІ.
TGLIST.COM.UA
