🇺🇸🇨🇳Стратегія національної оборони США 2026 року розглядає Китай як другу за потужністю державу у світі та найсильнішого конкурента США з XIX століття.Основні положення стратегії щодо Китаю включають наступне:📌 Оцінка загрози: Незважаючи на внутрішні економічні та демографічні проблеми, потужність Китаю зростає, а масштаби та якість його військового будівництва є історичними. Стратегія наголошує, що Індо-Тихоокеанський регіон незабаром складатиме понад половину світової економіки, тому домінування Китаю в цьому регіоні дозволило б йому заблокувати доступ США до світового економічного центру тяжіння.📌 Стратегічна мета — «Мир через силу»: Головною метою США є не домінування над Китаєм чи його приниження, а запобігання ситуації, за якої Китай міг би домінувати над США або їхніми союзниками. США прагнуть встановити баланс сил, який дозволить усім країнам регіону насолоджуватися миром на прийнятних умовах.📌 Стримування через заперечення (Deterrence by Denial): Другий напрямок зусиль (Line of Effort 2) прямо спрямований на стримування Китаю через силу, а не через конфронтацію. Ключовим елементом цього є створення потужної оборони вздовж Першого ланцюга островів (FIC). Це має продемонструвати Пекіну, що будь-яка спроба агресії зазнає невдачі.📌 Дипломатія та комунікація: Президент Трамп висловлює готовність до прямої взаємодії з лідером КНР Сі Цзіньпіном для досягнення стабільного миру та чесної торгівлі. Міністерство війни США планує розширити військові канали зв'язку з Народно-визвольною армією Китаю для забезпечення стратегічної стабільності, деконфліктизації та деескалації.📌 Роль союзників: Стратегія закликає регіональних союзників і партнерів брати на себе більшу частку відповідальності за колективну оборону. Їхній внесок вважається життєво важливим для стримування та балансування Китаю в регіоні.📌 Оперативна гнучкість: Під час розбудови оборони в Тихому океані США також забезпечуватимуть здатність Об’єднаних сил завдавати нищівних ударів по цілях у будь-якій точці світу, зокрема безпосередньо з території США.Загалом, підхід до Китаю описується як «тверезий реалізм», де військова міць США слугує фундаментом для вигідних нації переговорів та стабільного миру.