«Китайський шок 2.0» і далі знищує промисловість НімеччиниСпочатку Німеччина виграла від економічного піднесення Китаю після його вступу до СОТ у 2001 році, оскільки китайський попит стимулював експорт німецьких автомобілів, машин і промислового обладнання, однак тепер ця тенденція змінилася на протилежну: китайський імпорт дедалі більше випереджає німецький експорт. У 2025 році імпорт із Китаю зріс на 8,8 % до 170,6 млрд євро, тоді як німецький експорт до Китаю скоротився майже на 10 %, унаслідок чого торговельний дефіцит Німеччини з Китаєм досяг 89 млрд євро.Німецькі автовиробники втрачають позиції на китайському ринку через слабший споживчий попит, стрімке поширення електромобілів і жорстку конкуренцію з боку субсидованих вітчизняних брендів, тоді як частка китайських автомобільних марок серед нових реєстрацій у Німеччині зросла з 2,3 % у 2025 році до 3,7 % у першій половині 2026 року.Китай також випередив Німеччину як найбільший у світі експортер машинобудівної продукції, що спонукало Об'єднання німецьких машинобудівників (VDMA) закликати до податкових пільг, скорочення бюрократії, посилення промислової підтримки, жорсткішого ринкового нагляду та запровадження компенсаційних мит проти несправедливо субсидованого імпорту.Німецька акумуляторна промисловість розширюється, однак залежність від китайських літій-іонних батарей продовжує зростати, викликаючи занепокоєння, що можливі перебої з постачанням можуть поставити під загрозу такі галузі, як оборонна промисловість, виробництво електромобілів і центри обробки даних.У фармацевтичній галузі Китай став не лише важливим ринком збуту, а й дедалі інноваційнішим конкурентом, тоді як Європа й надалі залежить від китайського імпорту приблизно на три чверті свого фармацевтичного ланцюга постачання, що сприяє регулярному дефіциту лікарських засобів у Німеччині.Китай одночасно кидає виклик Німеччині в хімічній промисловості та галузях майбутнього, оскільки обидві країни надають пріоритет таким сферам, як напівпровідники, робототехніка, водневі технології, квантові технології та біотехнології, однак китайська промислова політика й швидша комерціалізація розробок дозволяють йому просуватися вперед швидше.
‼️Головні новини від УАК‼️ 29 червня — 5 липня 2026 р.🌻Внутрішня політика КНР▪️Ван Цішань потрапив під слідство▪️Нові призначення в НВАК: Чжан Шугуан та Ван Ган🌻105 років КПК▪️Відбувся святковий концерт▪️Інфографіка про масштаб КПК в Global Times🌻Зовнішня політика КНР▪️Сі Цзіньпін зустрівся з Лукашенком▪️Голова МЗС Саудівської Аравії Фейсал бін Фархан Аль Сауд відвідав Пекін▪️Китай списує борги Судану та відкриває новий залізничний маршрут до Туркменістану▪️Звіт про зовнішні ризики КНР в 2026 р.🌻Російско-українська війна і її вплив на▪️ринок озброєнь у Південно-Східній Азії▪️військову взаємодію КНР та росії🌻 Тайвань▪️Чен Лі-вень виступила в Asia Society Policy Institute▪️Китайська армія не готова до війни за Тайвань▪️Можливі наслідки закону про "етнічну єдність" 🌻КНР–Європа▪️Китайські компанії будують автомагістраль в Чорногорії▪️ЄС захищає тарифами сталеву галузь від Китаю▪️Стаття Керрі Брауна про потребу у G3🌻 КНР–США▪️Китайські експерти про нові тенденції у відносинах з США▪️Марко Рубіо та Ван Ї поспілкувалися телефоном🌻Україна-Китай▪️Стаття посла КНР в Україні Ма Шенкуня в Інтерфаксі🌻Українське китаєзнавство▪️Проведена Міжнародна наукова конференція «ХХІХ Сходознавчі читання А. Кримського»▪️КНЛУ та Інститут Конфуція провели серію лекцій в межах підвищення кваліфікації викладачів китайської мови. До тренінгу долучився посол КНР в Україні Ма Шенкунь🌻Світове китаєзнавство▪️Стаття "Географії глобальної присутності Китаю: місце, масштаб, влада"▪️Стаття "Як місцеві уряди Китаю переконують центральний уряд у проектах міжнародного економічного співробітництва? Модель “місцевого альянсу”🌻Активність членів УАК▪️Віта Голод надала коментарі Liga.net
Центр міжнародної безпеки та стратегії Університету Цінхуа опублікував звіт External Security Risks for China 2026 — огляд ключових зовнішніх ризиків для КНР у 2026 році.У звіті визначено десять головних ризиків. На першому місці — напруженість у Тайванській протоці, де Пекін бачить небезпеку одночасного залучення Тайваню, США та Японії. Другий ризик — погіршення відносин із Японією, яке автори описують як перехід від “керованого тертя” до “структурної конфронтації”. Третій — глибше технологічне та ланцюгове роз’єднання між Китаєм і США.🔹Окрема увага приділена Південнокитайському морю, де 2026 рік збігається з десятою річницею арбітражного рішення щодо цього регіону, а Філіппіни головуватимуть в ASEAN. Автори прогнозують ризик “квазімілітаризованої” конфронтації та подальшої інтернаціоналізації спору.🔹П’ятий ризик — економічний. Автори говорять про можливу глобальну фінансову турбулентність і “другий китайський шок”. Ідеться про ситуацію, коли китайський експортний надлишок, промислова надпотужність і цінова конкуренція можуть викликати нову хвилю протекціонізму в США, ЄС та інших країнах.‼️Шостий ризик безпосередньо стосується України. У звіті він названий “незавершеною грою” — ризиками, які випливають із двох можливих сценаріїв російсько-української війни. Для Китаю небезпечні обидва варіанти: ескалація війни може загрожувати логістиці через коридор China-Europe Railway Express через Польщу та Білорусь; припинення вогню або замороження конфлікту може звільнити більше американської стратегічної уваги для стримування Китаю.🔹Сьомий ризик — перехід від економічних суперечок між Китаєм і ЄС до їхньої інституційної “сек’юритизації”. Тобто економічні питання — торгівля, інвестиції, технології, субсидії, green tech — дедалі частіше розглядаються в Європі як питання безпеки.🔹Восьмий ризик — цифровий. Автори попереджають про “тріщини в цифровому куполі”: зростання кіберзагроз із використанням ШІ та ризики для критичної інфраструктури.🔹Дев’ятий ризик стосується безпеки китайських громадян, компаній, інфраструктурних проєктів і об’єктів за кордоном. У звіті це описано як “довга дуга вразливості”: китайська глобальна присутність зростає, але разом із нею зростають ризики нападів, політичної нестабільності, тероризму та анти-китайських настроїв у країнах-партнерах.🔹Десятий ризик — можливе ядерне випробування КНДР або інша раптова криза на Корейському півострові. Період ризику вказаний як невизначений. Для Китаю це чутливий напрям, оскільки будь-яка ескалація навколо Північної Кореї може посилити військову присутність США і союзників у регіоні.
Колишній CEO Google Ерік Шмідт вважає, що Китай майже наздогнав США у сфері штучного інтелекту.Під час публічної розмови в Принстоні він зазначив, що обмеження США на продаж передових чипів Китаю мали дати Вашингтону перевагу на 5–10 років. Але, за його оцінкою, Китай сьогодні відстає лише приблизно на пів року — зокрема завдяки успіхам таких моделей, як DeepSeek.Один із головних аргументів Шмідта — китайська стратегія відкритих моделей. На відміну від провідних американських компаній, які здебільшого тримають свої найкращі моделі закритими, китайські розробники активно просувають моделі з відкритим кодом.Саме тому, за прогнозом Шмідта, більшість ШІ-моделей у світі можуть стати китайськими: вони будуть доступними, дешевими або безкоштовними, а отже — привабливими для розробників, стартапів і країн, які не можуть платити за дорогі американські рішення.Це питання вже не лише технологічної конкуренції. Йдеться про майбутню інфраструктуру глобального ШІ: хто задаватиме стандарти, хто контролюватиме екосистеми, на чиїх моделях працюватимуть бізнес, держави, освіта, медіа та безпекові системи.
Англомовне видання п’ятого тому книги «Сі Цзіньпін про державне управління Китаєм» було опубліковане рік тому. Однак, змістовних рецензій на цю книгу майже немає.Як зазначає Арно Бертран, навіть на Amazon — лише три оцінки. Йдеться про 700-сторінкову книгу чинного лідера другої економіки світу, у якій він досить прямо пояснює, як бачить управління, роль партії, розвиток, історію Китаю та його місце у світі.Бертран звертає увагу на очевидний парадокс. З одного боку, китайську систему часто описують як закриту, непрозору й важку для розуміння. З іншого — тексти, у яких китайське керівництво відкрито викладає свою логіку управління, ідеологічні пріоритети та бачення історії, залишаються майже непрочитаними.Звісно, це частина офіційного політичного дискурсу. Але саме тому вони важливі. Вони показують, як китайське керівництво хоче пояснювати себе, які поняття вважає ключовими, як формулює власну легітимність і де бачить джерела сили та вразливості Китаю. Усі англомовні видання доступні на Amazon
Китай відкрив новий залізничний маршрут до Туркменістану, посилюючи сухопутну торгівлю з Центральною АзієюПерший вантажний потяг вирушив із міста Сінін у провінції Цінхай 28 червня. Маршрут завдовжки понад 5 400 км проходить через Хоргос у Сіньцзяні та Казахстан і завершується у західному Туркменістані. Очікуваний час доставки — близько 14–15 днів.Потяг перевозить 55 контейнерів із побутовою технікою, автозапчастинами, одягом та товарами повсякденного вжитку.Для Пекіна цей маршрут є частиною ширшої стратегії розбудови сухопутних коридорів через Центральну Азію. Йдеться не лише про торгівлю, а й про зменшення залежності від морських шляхів, які залишаються вразливими до геополітичних криз, військових ризиків і логістичних збоїв.Цінхай поступово перетворюється на один із західних транспортних вузлів Китаю у напрямку Євразії. Новий маршрут доповнює вже наявні залізничні сполучення з Казахстаном та Узбекистаном і розширює китайську присутність у транспортній інфраструктурі Центральної Азії.
Сформувати точне й об’єктивне розуміння Китаю та сприяти стабільному й довгостроковому розвитку китайсько-українських відносин30 червня на сайті «Інтерфакс-Україна» посол КНР в Україні Ма Шенкунь опублікував колонку, спрямовану на формування в української аудиторії більш позитивного та “об’єктивного”, з погляду Пекіна, сприйняття Китаю та з нагоди 15-тої річниці встановлення стратегічного партнерства між Китаєм та Україною.Основні акценти:🔸Китай подає себе як стабільного стратегічного партнера України. Автор наголошує на 15-річчі стратегічного партнерства та робить акцент на торгівлі, інфраструктурі, аграрній сфері, освіті, науці, технологіях і майбутньому відновленні України.🔸Окремий блок присвячений легітимації китайської моделі управління. Посол пояснює розвиток Китаю через керівництво КПК, політичну стабільність, боротьбу з бідністю, “орієнтацію на народ” і довгострокове планування, пояснюючи таким чином модель китайської політичної системи.🔸Китай заперечує образ загрози або гегемона. У тексті повторюється теза, що Китай не нав’язує іншим країнам свою модель, не прагне експансії та виступає проти “гегемонізму”, “політики сили” і “блокового протистояння”.🔸Щодо війни Росії проти України Китай зберігає свою звичну формулу “миру і переговорів”. Автор згадує китайський документ щодо “політичного врегулювання української кризи”, “чотири необхідності” Сі Цзіньпіна та “Групу друзів миру”. Водночас у тексті немає прямого визначення росії як агресора.🔸Китай намагається представити себе не стороною конфлікту, а “конструктивною силою”. Посол пише, що Китай поважає суверенітет і територіальну цілісність України та сприяє деескалації, але ця позиція подана у дуже загальних формулюваннях.🔸Головний меседж для України: не сприймати Китай через західну призму, не бачити в його піднесенні загрозу, а розглядати його як джерело розвитку, ринку, досвіду й можливостей для відновлення.Посилання на колонку
Сі Цзіньпін зустрівся з Олександром Лукашенком у ПекініЗустріч відбулася у державній резиденції Дяоюйтай у Пекіні. Лукашенко прибув до Китаю відразу після зустрічі з путіним. На сайті МЗС КНР опублікований рідаут китайської сторони:🔺Білорусь названа “справжнім другом”, “добрим партнером” і “всепогодним всебічним стратегічним партнером” Китаю. 🔺Пекін також наголошує, що китайсько-білоруські відносини “витримали випробування міжнародною ситуацією” і зараз перебувають у “найкращому періоді в історії”.🔺Китайська сторона робить акцент на високому рівні політичної довіри між Пекіном і Мінськом.🔺Сі Цзіньпін окремо наголосив, що Китай підтримує Білорусь у захисті державного суверенітету, незалежності й територіальної цілісності.🔺Китайська сторона заявила про готовність активізувати ресурси обох країн для просування спільних проектів і поглиблення практичної співпраці.🔺Сі Цзіньпін згадав просування концепції спільноти єдиної долі людства та реалізацію чотирьох глобальних ініціатив Китаю, а також координацію в межах ООН, ШОС та інших багатосторонніх форматів.🔺Лукашенко повністю погодився з оцінкою Сі щодо двосторонніх відносин.
Акціонер Volkswagen пропонує випускати в Німеччині моделі, розроблені для КитаюОдин із ключових акціонерів Volkswagen запропонував налагодити в Німеччині виробництво автомобілів, які компанія нині розробляє для китайського ринку. Ініціатива має допомогти зберегти робочі місця та завантажити виробничі потужності на тлі кризи в німецькому автопромі.Ідею висунув прем’єр-міністр федеральної землі Нижня Саксонія Олаф Ліс, яка володіє 20% голосуючих акцій Volkswagen. За його словами, перенесення виробництва частини «китайських» моделей до Німеччини дозволить стабілізувати роботу заводів і створить нові можливості для розвитку технологій.Пропозиція з’явилася після повідомлень про те, що Volkswagen розглядає закриття чотирьох заводів у Німеччині та скорочення до 100 тис. робочих місць. Автовиробник опинився під тиском через падіння попиту в Європі, конкуренцію з боку китайських виробників електромобілів і американські імпортні мита.https://www.reuters.com/world/china/key-volkswagen-shareholder-pitches-producing-china-car-models-germany-2026-06-28/
Китайська Zhipu скорочує відставання від OpenAI та Anthropic завдяки відкритому ШІКитайська компанія Zhipu AI (Z.ai) швидко зміцнює свої позиції в глобальних перегонах штучного інтелекту, роблячи ставку на відкриті моделі та нижчу вартість використання. На думку аналітиків, її остання модель GLM-5.2 значно скоротила технологічний розрив із провідними американськими розробниками — OpenAI та Anthropic.Новий реліз привернув особливу увагу через те, що модель поширюється за принципом відкритого коду, тоді як найпотужніші системи OpenAI та Anthropic залишаються закритими. Крім того, американські обмеження на експорт передових ШІ-технологій до Китаю створили додатковий стимул для розвитку власних альтернатив.За результатами низки тестів GLM-5.2 демонструє конкурентоспроможні результати у програмуванні, агентних завданнях та роботі з великими обсягами контексту. Модель має контекстне вікно до одного мільйона токенів і, за даними компанії, забезпечує подібну якість роботи за значно нижчої вартості порівняно з провідними американськими системами.Водночас американські компанії зберігають лідерство у найскладніших моделях та комерційних екосистемах. Проте поширення відкритих китайських моделей, таких як GLM-5.2 і DeepSeek, посилює тиск на бізнес-моделі OpenAI та Anthropic і може спричинити глобальну «цінову війну» на ринку штучного інтелекту.https://www.cnbc.com/2026/06/26/china-zhipu-z-ai-open-source-anthropic-openai.html
TGLIST.COM.UA
