Китай хоче змінити глобальне управління, не руйнуючи чинний міжнародний порядокКитай не виступає за створення альтернативної системи замість ООН, а прагне переосмислити правила вже наявного міжнародного порядку зсередини. Такого висновку доходять автори аналізу The Diplomat про китайське бачення глобального управління.У червні 2026 року Канцелярія Держради КНР опублікувала білу книгу «Більш справедливе та рівноправне глобальне управління: принципи, пропозиції та дії Китаю». У ній Пекін наголошує на збереженні міжнародної системи з ООН у центрі, але водночас пропонує змінити акценти всередині цієї системи.Ключовими принципами китайського підходу автори називають:▪️ суверенну рівність держав;▪️ невтручання у внутрішні справи;▪️ державне визначення власного шляху розвитку;▪️ багатосторонність;▪️ орієнтацію на розвиток і «реальні результати».На думку авторів, таким чином Китай прагне посилити роль держав у глобальному управлінні та зменшити значення механізмів незалежного контролю й зовнішньої оцінки дій урядів.Водночас Пекін уже створює майданчики, через які його підходи можуть перетворюватися на практику. Один із прикладів — Всесвітня організація співробітництва у сфері штучного інтелекту (WAICO), установчу угоду якої 16 липня підписали 29 урядів. Організація базується в Китаї та декларує прихильність до Статуту ООН і «людиноцентричного» підходу.Автори називають це «інституційним нашаруванням»: замість того щоб одразу створювати паралельний світовий порядок, Китай вбудовує власні принципи, коаліції та організації в уже існуючу систему.При цьому китайська концепція має підтримку далеко не лише через дипломатичний вплив Пекіна. Багато країн Глобального Півдня справді незадоволені нерівним представництвом у міжнародних інституціях. Наприклад, Африка становить 28% членів ООН, але не має постійного представництва в Раді Безпеки.Тому, як зазначають автори, китайська критика західного домінування може спиратися на реальні проблеми міжнародної системи, навіть якщо Пекін використовує їх у власних стратегічних інтересах.Водночас ключове питання полягає в тому, чи готовий сам Китай приймати міжнародні обмеження, коли вони суперечать його інтересам. Автори, зокрема, згадують позицію Пекіна щодо арбітражу 2016 року у справі Південно-Китайського моря та ставлять під сумнів готовність Китаю погоджуватися з несприятливими для себе рішеннями міжнародних механізмів.Таким чином, боротьба за майбутній світовий порядок може відбуватися не через демонтаж ООН, а через боротьбу за те, хто і як тлумачитиме її правила.https://thediplomat.com/2026/08/how-china-is-reordering-global-governance-from-within/
Alibaba представила нову ШІ-модель Qwen 3.8-Max для зміцнення ринкових позицій та конкуренції з американськими техгігантами 3 серпня 2026 року компанія Alibaba випустила ШІ-модель Qwen 3.8-Max із відкритими вагами, яка спеціалізується на автономному створенні та виправленні програмного коду.Капітальні витрати техгіганта за останній звітний рік склали 18,3 млрд дол., а поточна ринкова вартість у 300 млрд дол. залишається вдесятеро меншою за показники Amazon. За прогнозами CEO Едді Ву, до 2027 року послуги у сфері ШІ забезпечуватимуть 50% зовнішнього доходу хмарного сегмента, що дорівнюватиме приблизно 10% загального виторгу групи.Використання власних пропрієтарних чипів та інтеграція технологій Qwen у пристрої Apple на території КНР дозволяють компанії монетизувати розробки в умовах торговельних обмежень. Стратегія «модель як сервіс» передбачає надання платних інструментів для сторонніх розробників через хмарну інфраструктуру, попри очікуване повернення позитивного грошового потоку лише до кінця 2026 року.https://www.ft.com/content/391c5f14-4bf2-4d24-92f0-65b912574513
Індія та Китай провели 36-те засідання прикордонної комісії в Нью-Делі для обговорення делімітації кордонів6 серпня 2026 року в Нью-Делі представники Індії та Китаю провели 36-те засідання спільної групи для врегулювання суперечок на спірному кордоні. Говорили про делімітацію, управління кордоном і необхідність уникати непорозумінь уздовж Line of Actual Control (LAC). МЗС Індії підкреслило, що підтримання спокою вздовж лінії зіткнення є критично важливим фактором для подальшого зміцнення двосторонніх зв'язків. Учасники зустрічі також опрацювали стратегії розширення транскордонного співробітництва між двома державами.📌Нагадаємо, після домовленості 2024 року сторони завершили розведення сил на останніх ключових ділянках, пов'язаних із кризою 2020 року, і відновили політичний діалог. У 2025 році вони погодили створення експертної групи для пошуку можливостей часткової ранньої делімітації окремих секторів, окремої групи з управління кордоном і початок обговорення деескалації. Але структурна проблема нікуди не зникла. Китай та Індія досі не мають взаємно погодженого кордону. Але паралельно відновлюється практична взаємодія. Зокрема, Китай та Індія домовилися відкрити традиційні прикордонні торговельні пункти, а торгівля через перевал Nathu La вже відновлюється.Джерело
Китай продемонстрував новий спосіб боротьби з морськими дронами ТайванюКитайське державне телебачення CCTV показало навчання із знищення морських безекіпажних катерів за допомогою ударно-розвідувального безпілотника KVD002.На оприлюднених кадрах безпілотник виявляє малу морську ціль і завдає по ній ракетного удару. За оцінками Defense Express, ймовірно, застосовувалася керована ракета класу «повітря-земля» AR-1.KVD002 є китайською модифікацією БПЛА CH-4, який за характеристиками часто порівнюють з американським MQ-9 Reaper. Він може перебувати в повітрі понад 30 годин і нести до 340 кг бойового навантаження.Публікація відео відбулася на тлі активного розвитку Тайванем флоту морських безпілотників, які розглядаються як один із ключових елементів стримування можливого китайського десанту. У Пекіні демонструють, що вже відпрацьовують засоби протидії таким системам.Подібну тактику вже застосовували під час російсько-української війни: Україна використовувала для ураження морських дронів Bayraktar TB2, а Росія — БПЛА «Оріон». За оцінкою Defense Express, безпілотники можуть стати важливою частиною багаторівневої системи боротьби з морськими дронами завдяки тривалому патрулюванню, хоча самі по собі не є достатнім засобом протидії.https://defence-ua.com/army_and_war/pislja_ukrajini_z_bayraktar_tb2_ta_rashistiv_z_orionom_kitaj_tezh_vzjavsja_znischuvati_morski_droni_z_bpla_kvd002-23879.html
Китай посилює економічну присутність в Узбекистані, витісняючи РосіюКитай продовжує зміцнювати свої позиції в Узбекистані. За підсумками першого півріччя 2026 року двосторонній товарообіг сягнув $7,7 млрд за узбецькими даними (або $8,9 млрд за китайською статистикою), що зробило КНР найбільшим торговельним партнером країни. Для порівняння, товарообіг із Росією становив $5,8 млрд.Стрімко зростає і кількість китайського бізнесу в Узбекистані. Станом на середину 2026 року в країні працюють 6060 спільних узбецько-китайських та повністю китайських компаній — майже вдвічі більше, ніж у 2024 році. Більшість із них працюють у сферах видобутку корисних копалин, промисловості та енергетики. Росія, яка ще у 2023 році була лідером за кількістю компаній в Узбекистані, тепер має лише 3454 підприємства.Також різко зросла кількість громадян Китаю, які відвідують Узбекистан. За перші шість місяців року країну відвідали понад 223 тис. китайців. Після запровадження безвізового режиму в середині 2025 року значна частина таких поїздок пов'язана не лише з туризмом, а й із діловими візитами, що свідчить про подальше поглиблення економічних зв'язків між двома країнами.https://eurasianet.org/china-expands-its-presence-in-uzbekistan
Активність виробничого сектору Китаю у липні зросла найповільнішими темпами за останні чотири місяці.За даними приватного індексу PMI від S&P Global, показник ділової активності у виробництві знизився з 51,7 у червні до 50,9 у липні. Значення вище 50 пунктів свідчить про зростання, однак темпи розширення китайської промисловості сповільнилися.Основною причиною стало уповільнення зростання нових замовлень до найнижчого рівня з січня. Водночас експортні замовлення після двох місяців скорочення знову перейшли до зростання, хоча й незначного.Попри уповільнення виробництва, китайські підприємства другий місяць поспіль збільшували найм працівників. Темпи створення робочих місць стали найвищими з серпня 2023 року.Результати опитування з'явилися після того, як офіційний індекс PMI Китаю наприкінці липня несподівано показав скорочення виробничої активності. На цьому тлі керівництво КНР заявило про намір підтримати економіку за рахунок прискорення реалізації вже запланованих інфраструктурних проєктів, не вдаючись до масштабного нового пакета стимулювання.У другому кварталі 2026 року економіка Китаю зросла на 4,3% — це найповільніший темп за понад три роки.https://www.reuters.com/world/asia-pacific/china-factory-growth-slows-4-month-low-july-survey-shows-2026-08-03/
Відставний старший полковник Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) та науковий співробітник Центру міжнародної безпеки і стратегії Університету Цінхуа Чжоу Бо заявив, що кінцева мета військової модернізації Китаю — до 2049 року досягти рівня військової могутності США.За його словами, Пекін визначив три ключові етапи розвитку армії:• до 2027 року — досягнення проміжної мети до 100-річчя НВАК;• до 2035 року — базове завершення модернізації збройних сил;• до 2049 року — створення «армії світового класу».Чжоу Бо заявив, що якщо «армія світового класу» означає лише одну державу, то йдеться про США. Якщо ж таких армій може бути кілька, то, на його думку, Китай уже входить до їхнього числа. Водночас кінцевою метою Пекіна він назвав досягнення військового паритету зі Сполученими Штатами.Водночас він визнав, що відсутність бойового досвіду створює для китайської армії певну дилему, оскільки ефективність озброєння складно перевірити без війни. Однак, за його словами, це не означає, що НВАК не здатна воювати.Коментуючи Тайвань, Чжоу Бо заявив, що Пекін і надалі віддає перевагу «мирному возз'єднанню», хоча не відмовляється від застосування сили за умов, визначених китайським законодавством. Він також висловив думку, що продаж американської зброї Тайваню з часом ставатиме дедалі складнішим через ризики для відносин між США та Китаєм.https://www.scmp.com/news/china/military/article/3362704/chinas-military-goal-stand-neck-and-neck-us-ex-pla-colonel-zhou-bo?module=top_story&pgtype=homepage
США розширили санкційний список китайських компаній через використання примусової праці уйгурів 31 липня 2026 року влада США заборонила імпорт товарів 43 нових китайських фірм через імовірне залучення примусової праці уйгурів у ланцюгах постачання електроніки, харчових продуктів та металів. Це рішення стало найбільшим одноразовим розширенням переліку з 2021 року, що збільшило загальну кількість підсанкційних організацій до 187 одиниць.Серед нових фігурантів списку — виробники матеріалів для батарей електромобілів SDIC Xinjiang Lithium Industry та Xinjiang Tianhongji Technology, а також постачальник конденсаторів Hunan Aihua Group.Санкції також охопили енергетичного гіганта TBEA Co та групу Tianshan Aluminum Group, яка володіє потужностями з випуску 1,4 млн тонн електролітичного алюмінію на рік.1 серпня 2026 року Міністерство комерції КНР засудило ці кроки та пообіцяло вжити необхідних заходів для захисту інтересів національних підприємств.https://www.reuters.com/world/china/us-bars-imports-43-more-companies-over-chinas-alleged-forced-labor-involving-2026-07-31/
Reuters: китайські військові використовують американські ШІ-моделі для розробки оборонних системКитайські військові дослідники використовують результати роботи передових американських моделей штучного інтелекту, зокрема GPT-3.5 від OpenAI та Claude 3 Haiku від Anthropic, для навчання власних систем ШІ. Про це повідомляє Reuters за результатами аналізу понад 80 китайських наукових статей і патентів.Дослідники застосовують метод «дистиляції моделей» — потужна модель-«вчитель» генерує дані або результати, на яких навчається менша спеціалізована модель. Це дозволяє створювати системи, які потребують значно менше обчислювальних ресурсів і можуть працювати локально.За даними Reuters, технологію широко використовують дослідники, пов’язані з Народно-визвольною армією Китаю. Серед можливих застосувань — спостереження, кібероперації, аналіз розвідданих і тактичне прийняття рішень.В одному з досліджень військового підрозділу, пов’язаного з розвідкою та кіберопераціями, GPT-3.5 використовували для обробки чутливого програмного коду. Отримані результати застосували для навчання китайської моделі, яка могла працювати безпосередньо в закритих військових мережах.Інше дослідження описує використання Claude 3 Haiku для створення синтетичних даних для систем моніторингу соціальних мереж. Дослідники також застосовували дистиляцію для роботи систем розпізнавання зображень на безпілотниках — зокрема для аналізу відео та підтримки навігації й вибору цілей у реальному часі.У США звинувачують китайські структури в несанкціонованому використанні можливостей американських ШІ-моделей, що може порушувати експортні обмеження та права інтелектуальної власності. Пекін відкидає звинувачення.Водночас експерти наголошують, що дистильовані моделі отримують лише окремі можливості оригінальних систем і не можуть повністю відтворити їхній рівень інтелекту.https://www.reuters.com/world/asia-pacific/chinese-military-researchers-tap-us-ai-models-train-defence-systems-2026-07-31/
RUSI: Китай змінив риторику щодо територіальної цілісності України, але підтримав БілорусьКитайська риторика щодо територіальної цілісності України та Білорусі свідчить про різне ставлення Пекіна до двох країн, пише британський Королівський об’єднаний інститут оборонних досліджень (RUSI).29 червня 2026 року під час зустрічі з Олександром Лукашенком у Пекіні Сі Цзіньпін заявив, що Китай підтримує Білорусь у захисті її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності. За оцінкою RUSI, формулювання такого рівня Пекін використовує лише щодо обмеженого кола партнерів.Водночас після початку повномасштабного вторгнення Росії Китай жодного разу не заявляв про підтримку територіальної цілісності України в аналогічній формі. До 2022 року Пекін використовував значно сильнішу риторику: зокрема, говорив про підтримку суверенітету й територіальної цілісності України «в межах її міжнародно визнаних кордонів». Це формулювання прямо охоплювало Крим та інші окуповані Росією території.Після 24 лютого 2022 року китайська дипломатична лексика змінилася. Замість «підтримки» України Пекін почав говорити про «повагу» до суверенітету й територіальної цілісності «всіх країн», уникаючи прямої згадки про Україну та її міжнародно визнані кордони.На думку RUSI, така різниця не випадкова. Підтримка територіальної цілісності Білорусі не створює для Пекіна значних проблем у відносинах із Москвою, тоді як аналогічна заява щодо України означала б фактичне визнання Росії стороною, що порушує її територіальну цілісність.Таким чином, мовні формулювання Пекіна демонструють його стратегічні пріоритети: щодо Білорусі Китай готовий говорити про «підтримку», а щодо України обмежується «повагою».https://www.rusi.org/explore-our-research/publications/commentary/assessing-chinas-language-its-stance-ukraine-and-belarus
TGLIST.COM.UA
