ОЛЕНА ШУЛЯК

Так виглядав Берлін 36 років тому у листопаді 1989 року, коли впала Берлінська стіна. Один з найяскравіших кадрів епохи.Сотні «Трабантів» і «Вартбургів» у черзі до Західного Берліна.Люди їдуть не тікати, а побачити, як виглядає вільний світ.Мить, коли історія буквально зрушила з місця.Якби хтось за кілька років до того сказав, що Берлінська стіна впаде, його б засміяли. Покрутили пальцем біля скроні, мовляв, це ж вічна межа, бетон і кулемети, Залізна завіса, яка не рухається. Символ розділення світу. Але 9 листопада 1989-го вона впала.Не через вибух, не через наказ, а тому що люди просто пішли.Пішли туди, куди десятиліттями було “не можна”.Світ тоді теж не вірив у таку швидку можливість змін.Але історія не питає дозволу — вона просто починається, коли дозріває момент.І сьогодні, коли ми говоримо про окупований Крим, Донбас, Маріуполь, Бердянськ, здається, ніби ця стіна окупації стоїть назавжди.Але все змінюється раптово.Жодна стіна не стоїть вічно, навіть якщо здається, що вона з бетону й страху. Бо жодна стіна не може втримати волю.Все буде Україна! 🇺🇦

⚡️В Україні оновили ДБН-и у сфері протипожежного захисту! На початку року до мене звернулися представники Київстару, які спільно з іншими компаніями підняли питання необхідності змін ДБН-ів, затверджених Наказом Мінрегіону № 312 «Системи протипожежного захисту», що накладали на мобільних операторів обов’язки, що не відповідають викликам сучасного світу. Про проблематику на прикладі звʼязківців детально розповідала в колонці для NV, лінк на яку залишу в першому коментарі до цього допису).Завдяки підтримці моїх колег, представників Комітету з питань екологічної політики та природокористування Сергія Мандзія та Олега Бондаренка, нам вдалося зібрати навколо цього питання за одним столом представників мобільних операторів, ДСНС, Мінрегіону, Мінцифри, МВС, науковців. Процес не був швидким, але точно вартим результату. Тому сьогодні маємо перемогу здорового глузду над застарілими правилами💪 Щиро вдячна усім причетним до процесу.Гадаю, після цієї історії варто закцентувати фокус уваги на роботу Науково-технічної ради Мінрозвитку, щоб зробити її прозорою, публічною і експертною. Адже вирішувати проблеми гуртом добре, але все ж краще, коли спеціально створені для цього органи працюють на випередження і вчасно реагують на потреби та викликів сьогодення.

Від Empire State Building до Burj Khalifa головною інновацією була не висота, а дисципліна процесу й зрозумілість правил для бізнесу.Ці хмарочоси стоять не лише як символи амбіції, а й як мірна лінійка, що показує, наскільки чітко працює система, де кожен знає свою відповідальність.Сьогодні на майданчику American Chamber of Commerce in Ukraine разом із представниками бізнесу говорили про головне — як зробити так, щоб після війни ми не просто відбудували країну, а створили цивілізований ринок. Це вже не перша наша зустріч, і такі діалоги перетворюються в гарну традицію. Бізнес чітко артикулює свої очікування, і вони абсолютно раціональні.Йдеться про:🔸 чесну конкуренцію між українськими та міжнародними компаніями, де виграє не «свій», а той, хто якісно працює;🔸 перехід на європейські стандарти (Eurocodes, CPR 305), що відкриють шлях до інвестицій і взаємного визнання сертифікацій;🔸 оновлення закупівельних процедур — двоетапну модель, яку використовують міжнародні фінансові інституції, щоб якість не губилася за ціною;🔸 цифровізацію процесів, зокрема впровадження BIM, бо прозорість починається не зі звітів, а з даних;🔸 єдині стандарти контрактування (FIDIC, NEC), які зменшують ризики й додають передбачуваності всім сторонам.Продовжуємо працювати саме над цими речами, щоб бізнес бачив не лише добрі наміри, а й конкретну логіку реформ. Це вже друга зустріч із Комітетом Палати, і щоразу ми бачимо: коли розмовляєш із бізнесом мовою фактів і механізмів, діалог стає конструктивним.Ринок відбудови — це тест на зрілість держави.А зрілість — це здатність не втручатися там, де достатньо створити умови.Дякую AmCham Ukraine за професійність, конкретику і здоровий тиск, який рухає процеси. Закликаю бізнес залишатися в діалозі, бо саме в діалозі формується довіра, а без довіри не будується ні ринок, ні країна.

🇪🇺🇺🇦 Аналізую звіт Європейської комісії про розширення ЄС, в якому міжнародні партнери досить добре оціюють реалізацію політики регіонального розвитку в частині прийнятих урядом постанов щодо експерементального проекту створення Містобудівного кадастру.Єврокомісія наголошує, що нашій державі слід докласти зусиль для впорядкування та уточнення змісту й структури місцевих стратегічних документів, посприяти їх оцифруванню за допомогою Геоінформаційної системи та пов’язати їх з відповідними лініями фінансування. Там також вказують на необхідність створити скоординовану та узгоджену систему планування, яка врахує стратегічне, ПРОСТОРОВЕ та бюджетне планування.Щодо просторового планування – то тут ніяк не обійтися без комплексних Планів просторового розвитку (КППР), які якраз і наповнять Містобудівний кадастр, і які громадам, незважаючи на відтермінування до 2028 року, слід розробляти вже зараз. Це надважливе завдання, яке не слід відкладати до кращих часів, бо Містобудівний кадастр без ППР буде лише мильною бульбашкою. Окрім цього, частиною стратегічного планування є і Геоінформаційна система (ГІС), яку також надважливо наповнювати якісною інформацією.❗️Зі свого боку, ми як законодавці, вже повинні працювати над законодавчою рамкою, що дозволить запровадити Містобудівний кадастр не лише на рівні експериментальних постанов уряду (термін дії яких обмежується лише 2-ма роками), а повноцінно. А ще на законодавчому порядку денному має бути і розробка проекту закону про муніципальну статистику, адже Геоінформаційної системи для повної картини даних буде недостатньо.Ми рухаємося в правильному напрямку. Тепер важливо в синергії з громадами реалізувати всі наміри щодо забезпечення якісного планування на всіх рівнях. Адже тільки так нам вдасться забезпечити країні справді якісне відновлення і майбутнє. А ще це збереже довіру наших європейських партнерів, які на сьогодні дуже допомагають і вболівають за Україну.

В Києві має бути Меморіал Героїв Небесної СотніМинуло понад десять років після Революції Гідності, а Меморіал Героїв Небесної Сотні досі не збудований. Попри готовність держави фінансувати проєкт і постійний суспільний запит, він роками залишався нереалізованим через бюрократію, правові колізії та відсутність чітких рішень.За ініціативи Ірини Верещук ми спільно з колегами з різних депутатських фракцій підготували та зареєстрували законопроєкт №14166, який створює правові умови для будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності.Історія цього проєкту показова.У 2018 році держава провела міжнародний конкурс проєктів Меморіалу. Однак конкурс організували без повного пакета вихідних даних, що від самого початку створило юридичні й технічні суперечності. Цей епізод добре ілюструє, як не можна організовувати подібні процеси. У результаті конкурс провели, переможців визначили, але далі етапу проєктних ескізів справа не просунулась.Паралельно накопичувалися бюрократичні обмеження: статус охоронної зони, арешт земельної ділянки, дозвільні колізії — усе це фактично заморозило будівництво.Наслідком стала відсутність спеціальної законодавчої норми, яка б визначала особливий порядок проєктування і спорудження цього унікального об’єкта.Законопроєкт №14166 покликаний це змінити.Документ пропонує:🔸 спростити дозвільні процедури для об’єктів національної пам’яті;🔸 передати земельну ділянку на Алеї Героїв Небесної Сотні у користування Меморіальному комплексу;🔸 забезпечити реалізацію проєкту відповідно до конкурсного рішення, затвердженого Кабінетом Міністрів.Цей законопроєкт нарешті розблокує будівництво й дозволить виправити помилки тих, хто з 2018 року не довів справу до результату. Йдеться не про формальність, а про виконання нашого обов’язку перед Героями, які віддали життя за свободу.Музей Революції Гідності має стати простором тиші.Без політики. Без суперечок.Лише пам’ять, вдячність і правда.Герої не вмирають.

Ми можемо скільки завгодно говорити про «покращення бізнес-клімату». Але якщо підприємець не бачить різниці між минулим і сьогоденням значить, клімат залишився стабільно прохолодним. Більше того, якщо він не відчуває цього «потепління» ні в короткостроковій, ні в довгостроковій перспективі — значить, система ще не працює так, як повинна.🤝 Традиційно на запрошення @Української Ради Бізнесу беру участь у таких діалогах влади і бізнесу. Сьогодні на форумі «Діалог влади з бізнесом: виклики та нові можливості для розвитку ММСП», де ми з колегами говорили, що потрібно зробити, щоб держава і бізнес працювали як союзники, а не як опоненти.На мою думку, бізнесу сьогодні потрібна системна підтримка держави за п’ятьма ключовими напрямами.1️⃣ Регуляторне середовище.Саме воно визначає, чи є в державі довіра й передбачуваність. Я займалася дерегуляцією ще з 2016 року і можу сказати чесно рух є, але системної зміни ще ні. Справжній прорив можливий лише через цифровізацію, яка прибирає людський фактор і маніпуляції.Цифрова система не має настрою, не бере хабарів — вона просто працює.2️⃣ Інфраструктура.Не лише дороги й логістика. Для бізнесу важлива соціальна інфраструктура — дитячі садки, укриття, сервіси, які дозволяють людям працювати. Жінка не вийде на роботу, якщо немає безпечного місця для дитини. Тому садок із укриттям (як приклад) — це теж частина економічної політики.3️⃣ Людський капітал.Після війни кадровий дефіцит стане викликом №1. Ми маємо вже зараз переосмислити освіту, дати більше практичних програм і можливостей для ветеранів, жінок, людей, які змінюють професію.4️⃣ Доступ до фінансів.Програма 5–7–9% довела свою ефективність, але цього замало. Банки неохоче дають проектні кредити, ставки високі. Тому позитивна практика, коли місцева влада знижує відсоткову ставку до нуля, чи звільняє від сплати податків має стати правилом, а не винятком.5️⃣ Відновлення малого бізнесу.Ракети не питають, де фронт, вони руйнують підприємства по всій країні.Кав’ярні, перукарні, невеликі виробництва залишаються без даху, без обладнання, без оборотного капіталу. Такі бізнеси часто не потрапляють у великі державні програми, бо їм потрібно не десятки мільйонів, а пів мільйона щоб просто відновитись і вижити. Ми вже зібрали пропозиції від бізнес-асоціацій — Української Ради Бізнесу, Європейської Бізнес Асоціації, Американської торговельної палати, Спілки українських підприємців. Ці напрацювання вже обговорюються в комітеті.Ми звикли говорити про «велике відновлення» в масштабах держави. Але кожна відремонтована крамниця, кожен новий ФОП, кожен повернутий працівник — це мікровідновлення, з якого складається макрорезультат. Тут лише арифметика, коли бізнес живе, то живе і країна.

🧭 Барометр інвестиційного клімату — кейс IKEA2005 рік. Україна після Помаранчевої революції відкривається світу з вірою, що прозорість, нові правила й інвестиції стануть базою економічного дива.Шведська компанія IKEA планує повноцінний захід в Україну. Для країни це символічний тест — не лише гіпермоли чи склади, а й місцеве виробництво, підряди українським підприємствам, розвиток логістики та сотні робочих місць.Але бізнес-модель, яку шведи розрахували до дрібниць, дала збій на одній змінній, яку не можна було передбачити — українській корупції. Коли справа дійшла до землі під будівництво, виявилося, що головний “вхідний квиток” на український ринок — це не бренд, не досвід і не попит на продукцію, а можливість “вирішувати питання” за місцевими правилами.Потім були ще спроби, і знову та сама штанга.Земля ніби є, але її немає.Точніше, є для тих, хто морально гнучкіший.Для IKEA, компанії, де кожен цвях і кожна цифра підпорядковані принципам етики й прозорості, це було неприйнятно.Будівництво не почалося, інвестиції не прийшли, довіра зникла.Зрештою, шведи, які вперто відмовлялися давати хабарі, відкрили свій магазин у межах чужого ТРЦ у форматі шоуруму.Щоб було зрозуміло, це якби Volvo замість власної мережі автосалонів і сервісних центрів просто орендувала два бокси в гаражах, щоб показувати машини.Символ не розвитку, а пристосування до реальності.🧩 Історія IKEA — це лише перший рівень тієї самої системи, що роками блокувала інвестиції. Далі на шляху будь-якого забудовника інша бюрократична пастка: “Містобудівні умови та обмеження” (МУО).Документ, який мав би бути чисто технічним — визначати поверховість, відступи, призначення будівлі більше перетворився на інструмент впливу і корупції.Саме через МУО чиновники могли зупинити або “підвісити” будь-який проєкт, незалежно від того, чи це міжнародна корпорація, чи місцевий девелопер. МУО — це інструмент, який повністю перебуває в руках місцевої влади.І, на жаль, навіть зараз, згідно з незалежними дослідженнями, рейтингами НАЗК та міжнародних індексів, сфера землекористування і будівництва залишається серед найбільш корумпованих в Україні.Ця корупційно-дозвільна гідра живуча.Вона десятиліттями вміло відбивається й захищається.Потоки “кешу” з дозволів і погоджень дають її бенефіціарам не тільки ресурс блокувати прихід нових інвесторів, а й гальмувати, перекручувати або ховати будь-які спроби реформувати систему.Тому, поки ця дозвільна гідра не буде переможена, говорити про повноцінне економічне відродження марно.Ми можемо ухвалювати закони, запускати програми, писати стратегії, але жодна реформа не працюватиме, якщо на її шляху стоїть система ручних дозволів.

🇺🇦🏗🇵🇱 Історія повторюється, лише змінюються міста та країниПісля Другої світової війни історичний центр Варшави виглядав так само, як сьогодні українські міста на сході — суцільні руїни. Але мало хто знає, що відновлювали його не за кресленнями, а за полотнами італійського художника Бернардо Беллотто (Каналетто), який у XVIII столітті з неймовірною точністю малював місто.Його картини стали кресленнями нового життя.Сьогодні ми робимо те саме, тільки замість полотен маємо систему DREAM, цифрову пам’ять і волю відновити Україну.Нещодавно у Львові відбувся IV Форум відбудови України — платформа, де українські та польські урядовці, бізнес і парламентарі шукали спільні відповіді на питання майбутньої економіки. Я говорила про бачення законодавчої гілки влади: Україна після війни формує економіку нового типу — енергоефективну, цифрову і безпечну.💰 За оцінкою Світового банку, потреба у відновленні України вже перевищує 537 мільярдів доларів. Майже 17% цієї суми припадає на житловий сектор. Це означає, що житло стає не лише соціальною, а й економічною категорією. Тому ми формуємо нові підходи до проєктування, планування, стандартів енергоефективності, цивільного захисту та безбар’єрності. Наш фокус сьогодні не на кількості зведених будинків, а на якості правил, за якими вони створюються.Одночасно ми впроваджуємо 305 європейський регламент — єдині вимоги до будівельної продукції. З 2025 року всі нові об’єкти зводитимуться за тими ж принципами, що діють у країнах ЄС. Це не лише підвищує якість, а й відкриває двері для європейських виробників і партнерів, зокрема польських.💻 Цифровізація — окрема історія.Понад тисяча українських громад уже працюють у системі DREAM, яка об’єднує всі інвестиційні проєкти від ідеї до завершення. У ній видно все: хто будує, за які кошти і на якій стадії. Це приклад того, як прозорість перетворюється на антикорупційну інфраструктуру.Паралельно держава формує портфель публічних інвестицій — 149 проєктів на суму понад 275 мільярдів доларів. Основні напрями — енергетика, муніципальна інфраструктура, транспорт і житло. Це не лише відновлення зруйнованого, а створення сучасних умов для життя, які відповідатимуть стандартам ЄС.🧱 Важлива складова — індустріальні парки. Понад 150 діючих майданчиків уже сьогодні пропонують прозорі податкові умови для інвесторів. Це майбутні точки зростання виробництва, і будівельних матеріалів, і оборонної техніки.🤝 Польща має унікальний досвід управління інвестиціями через самоврядування.Для нас цей досвід ключовий. Децентралізація в Україні створила спроможні громади, але тепер перед ними стоїть завдання навчитися залучати фінансування, управляти проєктами та бути партнерами міжнародних інституцій.Саме тут українсько-польське партнерство переходить від символів до практики.

Якщо фінансова система — це кровообіг країни, то сфера будівництва — її опорно-руховий апарат.Саме він тримає державу вертикально: на каркасах міст, дорогах, інфраструктурі, від яких залежить відбудова та розвиток.Коли одна ланка дає збій, це відчуває вся система.Вчора на публічній дискусії «Відбудова під ризиком: чи потрібні зміни в будівельній політиці?», організованій Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, ми обговорили результати їхнього дослідження. Воно чітко показує, де галузь буксує і чому без глибоких реформ велика відбудова ризикує стати великою ілюзією.У їх дослідженні ІЕД визначено основні проблеми:👉 складні, дубльовані та суперечливі норми, що створюють хаос у регулюванні;👉 нестабільність законодавства й слабке виконання рішень на місцях;👉 надмірна зарегульованість і простір для корупції у видачі дозволів;👉 відсутність цифровізації процесів та координації між владою, бізнесом і громадами.Коли ми дивимося на ці цифри, вони перетворюються не на статистику, а на запитання: як можна будувати країну, якщо самі правила будівництва хитаються?У своєму виступі я наголосила, що фундамент відбудови має стояти на прозорих, сучасних і технологічних правилах.🔸 Планування. Лише сім громад в Україні мають комплексні плани просторового розвитку. Київ досі живе за генпланом 1997 року. Без оновленої карти не буває нового маршруту. 🔸Відсутність просторової документації веде до хаотичної забудови, до втрати балансу між житлом, транспортом і комунікаціями.🔸 Містобудівні умови та обмеження. Замість бути відкритим витягом із кадастру, вони стали квитком із ціною в мільйони доларів. Кейс НАБУ «Чисте місто» показав: хабар за МУО в Києві сягав 4 млн доларів. А історія IKEA — як іноземний інвестор тричі намагався вийти на український ринок і тричі натрапляв на корупційні перепони — стала лакмусовим папірцем для всієї системи.🔸 Монополії у сертифікації, приєднанні до мереж, дозволах — це бетон, у якому застигає конкуренція.🔸 Цифровізація й BIM-технології. Саме вони мають стати антисептиком для корупції. Автоматичні перевірки, відкриті кадастри, моделювання проєктів у цифровому середовищі — це спосіб вивести галузь із тіні й показати кожну деталь під світло.🔸 Відповідальність. Кожен учасник процесу — архітектор, інженер, чиновник — має бути ідентифікований у системі. Там, де є персональна відповідальність, корупція втрачає анонімність.Ми звикли казати, що війна руйнує наші міста. Це звісно так. Але одночасно вона ще оголила тріщини, які були й до війни. Бо відбудова — це не тільки про бетон і крани, а більше про нову культуру управління. І якщо ми хочемо будувати швидко та якісно, то потрібно спершу будувати чесно

Головні рішення парламенту від 23 жовтня 2025 року: ✅ Законопроєкт №12413 Комітету держвлади про внесення змін до Закону України «Про поховання та похоронну справу»Документ врегульовує порядок перепоховання загиблих Героїв, встановлює правовий механізм і джерела фінансування таких процедур за рахунок місцевих бюджетів, забезпечуючи гідне вшанування Захисників і Захисниць та підтримку їхніх родин.✅ Законопроєкт №12437 про внесення змін до статті 25 Закону України «Про дорожній рух» щодо паркування транспортних засобів, якими керують водії, що перевозять дітей до трьох роківЗапроваджує норму про обов’язкове облаштування місць для паркування автомобілів, якими керують водії з дітьми до трьох років, що мають відповідний розпізнавальний знак. Власники паркувальних майданчиків повинні виділяти не менше 5% місць (але щонайменше одне) для таких водіїв. ✅ Законопроєкт №14023 щодо спрощення оформлення первинних документів з надання послуг. Маленька революція у сфері бухгалтерського обліку. Законопроєкт спрощує оформлення первинних документів. Якщо послуга повністю оплачена безготівково, достатньо підпису лише виконавця. Це менше паперів, менше бюрократії, більше ефективності.Малий і середній бізнес, ІТ-компанії й онлайн-сервіси відчують це одразу. Тисячам підприємців стане простіше працювати, а електронна економіка ще ближчою до сучасних стандартів.✅Проєкт постанови №13369 щодо врегулювання деяких питань, пов’язаних із оформленням документів, що посвідчують особу громадянина України. Документ оновлює норми, ухвалені ще у 1992 році, та приводить їх у відповідність до чинного законодавства про державну мову й оформлення документів.✅ Проект постанови №13668 щодо захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії рф проти України щодо координації реалізації політики захисту прав постраждалих. Розширює повноваження ТСК з питань захисту прав ВПО та інших осіб, доповнюючи їх функцією координації реалізації державної політики комплексного захисту постраждалих від збройної агресії рф під час евакуації, адаптації, інтеграції, реінтеграції та повернення громадян з-за кордону.