Якщо почати зараз перелічувати всіх, кого варто привітати із Днем захисника та захисниці, то цей допис я буду писати до вечора. І все ж таки… Спробую. Бо в памʼяті існує окремий файл який вже ніколи не зітреться.В першу чергу, вітаю рідний 37 полу@банутий батальйон! Соболя, Іву, Бронзу, Санича, Лома… всіх своїх «Кошенят», Пепсі, Білого, Джека, Професора, Марчело, Філіна та всіх, всіх, хто тоді у 2014, 2015 та 2016 роках взяли до рук зброю, аби стати на захист своєї рідної України. (А потім прийшов 2022 рік і мене майже одразу записали в десантники. Буває).Тому… Легендарна 82 десантно-штурмова бригада. Фізрук, Будда, Раф, Дотер, Сивий та всі інші хлопці та дівчата з роти ударних БПЛА! Одні з найкращих воїнів, яких я знаю!Ну і звісно ж… 421 окремий батальйон безпілотних систем "Сапсан". Максимально близький моєму серцю підрозділ. Перша рота, мої «Щалені коти»! Колись батальйон був лише на папері. Потім збірна солянка! Тих, хто мав бойовий досвід було обмаль. Але потім… Перший бойовий виліт. Десятий. Сотий… Тисячний! Невдачі та перемоги. Учорашні хлопці та дівчата які зовсім нещодавно вперше взяли в руки пульт керування дроном, давно записали на свій рахунок не один десяток знищених окупантів! І зараз, коли «Сапсан» в складі якого воюють «Шалені Коти», вилітає на полювання, окупантам залишається лише одне. Молитися… Саме в той момент, коли в тилу вітатимуть знайомих із святом, військо продовжує свою бойову роботу по захисту Богом даної землі, нашої рідної України! Від себе особисто вітаю всіх захисників та захисниць із Святом! Честь живим! І вічна памʼять тим, хто віддав своє життя в битві із окупантами, оскаженілими істотами! p.s. Просто люблю цю світлину. Льошка, Ростик, Нікіта. Одні з найкращих людей країни. Вересень 2023 року. Десь на Запорізькому напрямку!
Нарешті вдалось скористатися запрошенням від Тетяна Руденька та завітати до реабілітаційного центру «Next Step Ukraine». Одразу варто зазначити, що центр… не державний. Чому так? Мені важко знайти відповідь. Може у вас, друзі, є відповідь на це питання?! Немає грошей? Ніколи не повірю. Немає бажання? Скоріш за все. Менше з тим… В Next Step Ukraine завдяки найсучаснішому обладнанню, тих хлопців та дівчат які через важкі поранення мають протезування, вчать наново користуватись своїм тілом. І вже ні для кого не є таємницею, наскільки цей процес важкий та довготривалий! І на скільки ж… життєво важливий! Важливий в першу, а також другу та пʼяту чергу для тих, чиє тіло тепер на багато відсотків тепер складається із заліза. І це назвжди. Сьогодні вчергове впевнився в правильності висловлювання, «Україну тримається на трьох китах: військо, волонтери та небайдужі громадяни». Прибери когось одного з цього списку і країна впаде.Дякую усім та кожному, хто не сказав «З мене вистачить. Тепер черга інших», та попри все, роками пруть вперед і тягнуть за собою інших! Дякую Тетяні та її команді за їх неймовірно важливу роботу.
Дивно… Війна йде… ммммм… зараз порахую (загинає пальці, щось бормоче собі під ніс)… одинадцять з половиною років. Начебто ж вже є час, аби цивільним врешті решт почати в дечому військовому розбиратись. Але ні! Ніхуа! То тут, то там можна почути заяви про те, що якщо той чи інший військовий не сидить безпосередньо в окопі, він кагбе і не військовий зовсім. Я спробую ще раз дещо пояснити. Так, безумовно, максимальний тягар лягає на плечі піхоти, яка тримає позиції. І з розвитком ударних дронів, з появою багатокілометрових так званих «кіл-зон», смертельний риск присутній не тільки на позиціях, а ще і під час ротації. Бо ударні дрони постійно висять в небі. І тижневе знаходження на позиціях перетворюється на багатотижневі. До першої сильної негоди. Але. Коли йде накат штурму (мотоцикли, багі, броня)… САМОТУЖКИ піхота не впорається! Будь яка! Нехай максимально розпіарена. Бехі підійдуть на дистанцію пострілу і почнуть гарматою розбирати позицію. А ось якщо спробу того штурму вчасно помітять крила (екіпажи яких…. О, Боже… не сидять на самісінькому нулі), то потім все це починають розбирати вогневі засоби. Наприклад починає працювати артилерія. Яка… НЕ ЗНАХОДИТЬСЯ на передовій. А відтягнута назад. І то й же самий 155 калібр може знаходитись за декілька кілометрів від передової. Ми дуже любимо бачити відео, як «Хаймарс» накриває групу під@рів, які збираються штурмувати наші позиції. Хтось дійсно вважає, що пускова та розрахунок «Хаймарсів» стоїть за ближчим від бліндажу кущем на так званому «нулі»? В той же час, під@рів починають гоняти по полю наші фпвшкі. І екіпажі також не сидять на передовій. Там взагалі працює інше правило, чим далі від передової (в розумних межах) знаходиться екіпаж, тим пізніш його знайдуть окупанти і почнуть полювання. Те ж саме стосується екіпажів «Мавіків» та інших дронів. А тепер питання вумникам та вумницям! Як довго проживе те саме відділення піхоти в посадці, без підтримки вищевказаних вогневих засобів? А є ще водії. Які НЕ СИДЯТЬ на передовій. Вони взагалі можуть знаходитись за двадцять км. Але в певний час, їм треба увімкнути режим «титанові яйця», і летіти на своєму пікапі назустріч невідомості….Про інше розповідати? Про важливість забезпечення підрозділів? Про важливість правильно планування виконання бойових завдань і цим точно не займається піхота. І якщо штаб накосячив, десь дав в штангу, може виявиться що евакопункт знаходиться трішки в іншому місці ніж треба було. Може розповісти про роботу ротного медика, (якому я завжди бажав МАКСИМАЛЬНОГО дуракавалянія), але якщо не дай Боже, він (вона) летять на допомогу. І вже від їх (разом із водієм) спритності, сміливості, фаху залежить життя людини. Я розумію, шо думати головою важко, але ж колись треба починати це робити….На фото чорні мішки. Хто, вірніше що в них, здогадаєтесь самі. Результат роботи ударних дронів. Які просто не далі окупантам підійти до наших позицій.
Читаю новину про те, що під час повітряної тривоги в київський метрополітен не пустили собаку. Раніше пускали, а зараз ні. Мовляв вона комусь почала заважати. Напевне у кожного є мільйон історій про те, як в метро заважали… люди. Наприклад пʼяні, а також ті, хто миються лише на Пасху (і це не безхатченки). Але їх чомусь пускають. А ось собаку, якій лише потрібен захист, бо також страшно, ні. Чомусь згадалась історія на одній з АЗС біля Павлограда. На вулиці спека неймовірна. В середині АЗС працює кондиціонер. Прохолодно. І маленький кудлатий пес, зайшов в середину і ліг біля входу. Взагалі нікому не заважаючи. Прибиральниця, чума болотна, тричі його вигоняла. На четвертий раз вже почав гирчати я. З матюками. І в той же час інша заправка, але вже в Запоріжжі. В середині спокійно собі відпочиває пес. Ніхто його не жене. А якщо б спробували, військові швидко вправили б мозок. Не пустити собаку під час тривоги в метро. Навмисно позбавити її захисту. Ви люди, чи….?Звернув увагу на те, що в Іспанії відвідувачі спокійно заходять до ресторанів із своїми домашніми улюбленцями. Різних пород. Різних розмірів. Тримають їх на руках. Собаки лежать, або сидять поруч. Навіть ніхто оком не повів. Що тут скажеш? Європа. Цивілізація. Нам ще до них дуже далеко.
(Польща)… Викликає посла росії і зі словами, «Курва, матка! Якого хера?», вручають тому ноту протесту.(росія)… Это не мы, это украинский РЭБ заблудил наши дроны. И вообще. Они не наши. Они иранские. (Польща)… Дивиться в бік України. (Україна)… Голосно матюкається та зустрічається поглядом із Польщею, «До речі, ваш літак в Смоленську… То теж українській РЕБ? Чи може німецький? Ой, дайте вгадаємо!… Американський? Точно!… Дорослішати коли будете? Завтра? Чи може сьогодні ще встигнете?»(Трамп сонним голосом)… Що сталось? (І вже через секунду) А ось якщо би я…(Україна та Польща разом)… Ооо, бл@дь!Прокиииинувся! (росія випускає пʼяну Захарову)… Это всё происки мирового капитализма. Ик… Мы самая мирная страна в мире. Ик… Печенеги, половцы, египтяне… Ик. (Блює в кутку).(Україна дивлячись в бік Польщі)… Ну ви нарешті хоч щось зрозуміли? (Польща)… Чухає потилицю! (Україна)… Витирає піт з чола та перезаряджає зброю.(Трамп)… Я зараз подзвоню своєму другу в москву і я впев…(Україна та Польща разом)… Та лягай вже спати, асисяй невгамовний.(Німеччина виглядає із-за кущів)… Ей, поляки. А УБД як отримати? (росія)… Заряджає нову партію шахедів, вбиваючи координати Кракова, Любліна, Варшави.(НАТО)… Стурбовано дивиться новини.(Україна)… Відбиває чергову повітряну атаку окупантів.(Польща)… Пропускає «іскандери» та вручає послу росії сьому ноту протесту. Починався черговий день…
Нас дивує підступність спецслужб російських окупантів в їх методах підбору виконавця для чергового вбивства? Та невже? Тобто, після трагедії Батуріна, знищення цілих поколінь українців через штучно створений голод, після таборів гулагу та авіаційних бомб, снарядів, ракет по цивільних будинках, лікарнях, пологових відділеннях та дитячих майданчиках сучасної України… нас щось ще може здивувати в діях країни-агресора?Ще раз. Хто не зрозумів! Йде війна не за два чи три села в Запорізькій, Харківський чи іншій області України. Війна йде за всю Україну. Мета агресора, знищити нас! Ми мріємо, встояти! Все… І я щиро хочу вірити, що наші спецслужби роблять все, що можливо та навіть неможливо… але не для політичної боротьби із опозицією, тими, кого Банкова вважає своїми опонентами, а протидіють ворогові. Бо окупанти, руками українця як раз вбили людину з тієї, так званої опозиції для Банкової. І як не прикро про це говорити, вбʼють ще. Бо росія чітко знає, що хоче і йде до своєї мети. А чи знаємо ми, чого хочемо? Світла памʼять людині, яка попри все: політичний тиск, загрози та погрози, вела Україну якомога ближче до європейської родини та якомога далі від так званих «братів», (сто ч@ртїв їм в печінку) прости Господи!
(Про охорону яку чомусь не надали Парубію). Вибачте за порівняння, але… Одна з найкращих собак-шукачів, це бладхаунд (на фото). Довга така, трохи схожа на величезну таксу з довгими вухами та неймовірно сумними очима. У неї унікальний нюх. Якось те, що треба було знайти, протягнули через неймовірну кількість ресторанів, смітників, вуличних кафе, тощо. Марно. Пес годинами йшов по сліду і все ж таки знайшов те, що шукав. Але навряд чи цю собаку можна уявити в якості охоронця. В той же час, німецька вівчарка, фактично універсальна порода, і охоронець і пошуковець, але якщо порівняти її мисливські спроможності із роботою пойнтера чи курцхаара, то… Але, якщо влаштувати перегони між сеттером та сибірською лайкою… І напевне немає сенсу відправляти хаскі охороняти отару в горах. Зрозуміло, до чого я веду, чи ні? Шановні, максимально любимі мої френди, коли ви обурюєтесь тим, що попри величезну кількість копів, Андрію Парубію не надали охорону, то ви намагаєтесь мікроскопом забивати цвяхи. Так, безумовно, можна вихвалятись охороною з колишніх дуболомів «беркутівців», але це, як кажуть… понты для приезжих! І не більше. Проти купи гопників, які шукають пригоди на свою дупу можливо і спрацює, а ось проти людини яка має намір вас задвухсотити… тут питання! Так що не треба відправляти ягдтерʼєра на пошук зниклих під час сходження лавини… Бо і людей не знайдете і цього малого пизд@ка втратите.
Кремлівські пропагандисти тішаться вбивством Андрія Парубія – як українського націоналіста, як лідера, як політика з патріотичного табору. Я знав Парубія ще зі Львова 1990х, з мого студентства. І, звичайно, я добре пам’ятаю організовані ним марші, в яких я брав участь.Парубій був людиною з принципами – один з небагатьох в українській політиці. І так само один з небагатьох, хто не імітував націоналізм, бо така політична кон’юнктура, а був справжнім націоналістом. І ще важливий момент: Парубій – з тих унікумів, хто займав високу посаду, але про якого я ні разу не чув, що він щось вкрав, чи задіяний в якихось схемах. Теж досягнення для нашої держави. Щодо авторства: ну звісно, це Росія. Підготовка до виборчої кампанії, на якій вони наполягають: не так розчистка простору, як робота з психікою виборців. Росіяни в різні способи демонструють, що бути українським націоналістом – це небезпечно. Обстоювати права мови, історії, суверенітету, війська – небезпечно для життя. «Рано чи пізно вас дістане довга рука Кремля», так би мовити. А от бути «русскоязичним», тим більше «внє палітікі», перекривлювати того ж Парубія зі сцени і сміятись з нього (чи з будь-якого українського націоналіста або просто україномовного патріота) – от це безпечно, популярно і навіть дохідно.
Історія із висновком… кгм… експертів в тому, що стратегічний курс України в ЄС та НАТО, який закріплений в Конституції країни (а це значить, що більше ніж триста депутатів проголосували ЗА), спровокував росію на повномасштабне вторгнення, максимально анекдотична. «Вирішив пожежник вступити в музичне училище. На вступному екзамені його і питають,- Ось, будь ласка! Перед вами рояль та гітара! Скажіть, чим вони відрізняються?Пожежник довго ходив навколо, чухав потилицю, міряв рулеткою розміри, а потім видав, - Все! Я знаю відповідь... Рояль довше горітиме». Чотири фахівця йух зрозумієш в чому, під керівництвом такого собі Олександра Козлова, завідувача сектору військових досліджень лабораторії криміналістичних, інженернотехнічних та військових досліджень, зненацька стали експертами в Конституційному праві. Ну чудо ж, не інакше!ААААЛІЛУЙЯ! ААААЛІЛУЙЯ! І судячи з усього, спираючись на неочікувано відкриті власні спроможності, підписали те, що їм наказали підписати. Їх очільник, до речі, спеціалізується на військовій експертизі. Вміє зокрема визначити, “які дії (бездіяльність) керівництва (командирів, начальників) призвели до потрапляння в оточення частин та підрозділів, які залучалися до виконання бойового завдання у районі ведення бойових дій. Цікаво, це раптом не він виступив головним експертом в ганебній для влади справах генерала Юрія Галушкіна, а також полковників Іллі Лапіна та Романа Червінського? Якщо він, то все зрозуміло.Намагання Банкової, за будь-яку ціну прикрутити Петру Порошенко, те що аж ніяк не прикручується, мʼяко кажучи дивує! Ви, не шановні полководці лижних трас Буковеля, вже НАВМИСНО, впʼятеро зменшили воюючому війську кількість надходження всього необхідного від Порошенка. А це десятки мільйонів гривень щомісяця. Авіаносці Пороха якось обійдуться без українських портів, а ось воююче військо без дронів та всього іншого… Хоча! Кому я і про що? Де ви, а де потреби війська? Що, стоїть завдання взагалі це все закрити? Цікаво? Хто вам таке завдання поставив? Хоча! Давайте пограємо в цю божевільну гру! А чому б і ні? Ось проста задачка фахівцям з МД-2, КД-8 та ескарпів, а також контр ескарпів.Дано: Голосування Верховною Радою України ЗА внесення змін в Конституцію, щодо стратегічного курсу країни в ЄС та НАТО! (Довідка для фахівців: це не особисто захотів Президент України, а за це проголосував парламент), відбулось на початку лютого 2019 року.Питання в задачнику! Як це вплинуло на рішення росії почати війну напочатку 2022 року ЯКЩО: ще в 2014 році, вони її вже почали… анексувавши Крим, а потім окупувавши частину Донецької та Луганської областей. А вже ПОТІМ, восени 2019 року, ХТОСЬ особливо обдарований, побачив «мир в глазах путина»? Впевнений! Фахівці околовсячеських наук, впораються… головне, аби транспортир не забули та таблиці Брадіса не проїб@ли!Фото просто так!p.s. Якщо, попри все, ви хочете допомагти українському війську, то вам ТОЧНО до ГО Справа Громад
Він сидить у візку і… посміхається. Важка контузія. Потрійна ампутація. Але живий. Хоча ще декілька днів тому лікарі не робили жодних прогнозів.- Бронік врятував! Якби не він то все, друшляк був би з мене.- Тобто я та командири взводів не дарма постійно нагадували аби на позиціях ви були в броні та шоломі?- Не дарма, командире! Ой не дарма! Він дивиться на мене і кидає обережні погляди в бік дружини, яка фактично не відходить всі ці дні від нього! - І в лікарських документах вказано ж, що «вмісту алкоголю та заборонених речовин в крові не виявлено», так?- Звісно ж! Я памʼятаю скільки разів Ви гирчали на нас! - Добре, друже, що памʼятаєш! Командира наїб@ти можна легко, а ось долю… А тепер уяви, що було би, якби ця фраза звучала інакше?- Та да! Я до речі в окулярах був! Їм гаплик.- Зате очі цілі!- Цілі! (Посміхається).- А навушники, де були?- (Розводить культями і знов посміхається)… Та десь! - Зрозуміло… Хлопці, хлопці! Якби ж ви завжди слухали те, що кажуть командири!- Та да, якби ж! - А потім додає сміючись, - Зате тепер на шкарпетках можна заощадити!- Угу! І на рукавичках!(Посміхаюся разом)Сидимо, спілкуємось! Потроху сканую його психологічний стан. Фухххх, наче все норм! Є плани на майбутнє, а це добре, що він бачить своє завтра та післязавтра! Жартує, вже уявляє як буде вчитись жити із протезами. Та й дружина і діти поруч, а це багато чого вартує! Це напевне головне! - Набирайся давай терпіння, друже! Попереду ще багато чого тебе чекає, але головне, що живий! - Я впораюсь, пане Кіт! - А я і не сумніваюсь! Ваш взвод дуже добряче покусав окупантів, а тому треба жити, аби ти ще встиг це розповісти дітям та онукам!- Плюс, плюс, командире!Від себе особисто щиро дякую лікарям військових шпиталів, які щодня ведуть свою битву із старою з косою! До останнього намагаються перемогти її, попри все рятуючи життя воїнів! Іноді це вдається там, де шансів наче і не залишилось…
TGLIST.COM.UA
