Після Бакоти я почала дивитися на цю історію вже не тільки як на історію про людей, природу і систему. А як на історію про себе.
Де я сама впираюсь власну правоту:«Я знаю, як буде краще». Взагалі то, я гарно знаю цю субособистість, Вона вміє утримувати, будувати, досягати і керує непогано. та у всього є зворотній бік, за рахунок чого? Ця субособисість мене автоматизує ) . вмикає режим - робити. І поступово втрачає відчуття — навіщо?
Приїхала до мами в село, тут легко побачити свою систему збоку, і запитала в мами : а навіщо помідорів 1200 кущів?? Ні я включилась в допомогу, виконала всі прохання, все норм ніби то. Знаєте яка відповідь -« щоб земля не стояла пуста» - це якесь системне архаїчне правило керує нашими виборамиДесь кожна з нас висаджує свої умовні 1200 кущів, бо знає що так правильно . Чому «правильно» , для кого? Досвід системи дає рівень життя, який ніби дозволений. І є межа, за яку чомусь дуже важко вийти. Шлях один - спостерігати і вимикати. Ми це робимо в групових роботах, через розстановки, через спільні подорожі.
📍 30 .09 їдемо в Єгипет, поєднуйтесь, пищіть в особисті.
🔥 1
❤ 2
Як ми системно помиляємось, роблячи «як краще». Влітку я двічі була в Бакоті. Мене манило це неймовірне місце, де краєвиди кінематографічніБіла Скеля тримає на собі весь простір. Річка дружньо обходить скелю і це єднання створює той вібраційний фон, що насичує тишею , зупиняє думки, підіймає настрій. І поруч з цією красою — історія про вплив людини, а точніше системи, яка "хотіла як краще", чи просто декларували це. А хотіла головуватиЧерез створення Дністровського водосховища під водою опинилися 29 сіл. Люди примусово залишили свої будинки, землю, могили своїх близьких, свою історію. Наразі вчені зійшлися на думці, що марні були зусилля. Та напевно, люди які будували "хотіли як краще." Дати електроенергію, розвиток. Все логічно. Що це за пастка така: робиш «як краще» виходить злам? Скільки рішень у власному житті ми приймаємо саме з цієї позиції:«Я хочу як краще». А потім раптом виявляється, що стало краще в одному місці — і гірше в іншому. Навіть стосовно одного твого життя-Яскраво видно в вихованні. Робиш «як краще» дитині- вона бунтує-Стаєш сильною - втрачаєш глибину відчуттів , емпатичность, легкість -Зберегаєш стосунки можливо ціною втрати перспективи реалізації, або й взагалі втратити себе в них. Розвиватися , працювати— але так втомитися, що вже не хочеться нічого. Ми часто бачимо одну частину свого життя. Однак життя — Велика цілісна система. І в ній усе пов'язано. Саме тому іноді людина щиро не розуміє:«Я ж усе роблю правильно. Чому тоді не стає краще?»Можливо, справа не в тому, що ти робиш щось неправильно. Можливо, ти просто не бачиш усієї картини. І це зовсім інша історія. Ми з вами зустрінемось 22-23 вересня і поговоримо.https://dobromini2.send-pulse.com
❤ 5
👍 2
Частина вашого життя побудована на правилах, яких ви ніколи не обирали? Є речі, які ми ніколи не формулювали вголос. Але живемо так, ніби підписали під ними контракт.«Треба бути сильною». «Не можна підводити людей». «Гроші даються важко». «Не можна зупинятися». «Якщо маєш можливість — зобов'язаний допомагати». Звідки це все взялося? Частина правил народжується з власного досвіду. А частина формується набагато раніше — у родині, у культурі, у досвіді поколінь, які жили в зовсім інших умовах. Система памʼятає все, як я писала вчора в дописі))Змінюємо системний погляд Пропоную дивитися не тільки на «що зі мною не так», а й на «у якому контексті сформувався мій спосіб жити»., і ще «коли і для кого цей патерн був єдиним можливим?»Такий крок дозволяє прибрати звинувачення в першу чергу себе, також своїх батьків . І подивитися ширше — наче відійти на кілька кроків від картини, яку розглядали носом до полотна. І ви побачите, що ваша гіпервідповідальність колись була способом отримувати любов. ваша нездатність відпочивати колись допомагала вижити. І виникає важливе питання: якщо ця стратегія колись мене захищала, чи потрібна вона мені сьогодні в тому самому вигляді — чи заважає почути, яка задача насправді моя? Спробуємо зануритись у цю тему на курсі «Добро», де будемо знаходити відповіді на питання «моя задача», «системні впливи», свобода/ не свободаЗробіть крок до себе на практикумі 26/27 серпня. Https://dobrovmeni.send-pulse.com
❤ 3
“Система все пам’ятає”🫶
Зі Святом нас! Цей важкий шлях ми долаємо, історію пишемо . І ця система( краіна) теж взаємозалежна з нами. ❤️
Сьогодні проста історія ще з мирних часів, та це правило працює- система все памятає📌
Ґейр Бертелсен, фізик і засновник The World Institute of Slowness (Норвегія, 1999), каже: ми розвинули корпоративне мислення, яке довге на кількість і коротке на якість. Ми оптимізуємо розклад, але не чуємо тіло. Ми плануємо майбутнє, але не знаємо, що несемо з минулого. І саме це незнання — найдорожче коштує. Ось простий приклад. Жінка роками не може вибудувати стосунки. Вона розумна, рефлексивна, намагається. Але в її сім’ї була бабуся, яку дід покинув — і та прожила решту життя в переконанні: “чоловікам не можна довіряти”. Це переконання не передалось словами. Воно передалось тілом, атмосферою, мовчанням. І онука несе його — як невидимий вантаж, про який навіть не здогадується.
🔥
Сімейна система пам’ятає все. Вона повторює те, що не було завершено. Вона шукає рівноваги — навіть через біль, хворобу, стосунки, гроші. Не зі злості — а тому що система прагне цілісності. Як тіло прагне загоїти рану❗️
На терапевтичній розстановочній групі ми не аналізуємо і не копаємось у минулому заради минулого. Ми слухаємо — тіло, поле, систему — і шукаємо той рух, який повертає рівновагу. Іноді це одне речення. Іноді — один погляд. Але він змінює щось глибоко і надовго.
📍
В форматі терапевтичних розстановочних зустрічей буде проводитись курс ДОБРО. Зроби крок до нього через практикум 26-27.08 онлайн зум. Https://dobrovmeni.send-pulse.com
🔥 3
📍
Достаток починається не з грошейКоли ви думаєте про достаток, найчастіше ви думаєте лише про грошіНаче достатньо назвати цифру — і все стає зрозумілим. Такий виверт когнітивний- нічого не зрозумілоБо достаток це ЩОСЬ + кошти ⚡️
Вілчуття , що ти живеш, глибоко й відверто⚡️
Займаєшся Ділом( в наймі чи в системі чи власна справа- не важливо)- і розумієш НАВІЩО ⚡️
Маєш ідею і маєш сили її втілювати Я бачу щонайменше три різні види достатку. Перший — достаток сенсів.
Коли всередині є відповідь на просте й дуже складне питання:«Для чого?»Друга річ — достаток ресурсів.
І тут уже з'являються гроші, час, люди, знання, енергія, підтримка. Але важливо не просто мати ресурс. Важливо мати до нього доступ. Бо іноді гроші є, але всі вони вже комусь винні. Час є, але він розчиняється в чужих завданнях. Люди поруч є, але немає довіри. І третій — достаток дій.
Це коли твої кроки справді пов'язані з тим, що для тебе важливо, з чимось Більшим. Тоді дія перестає бути метушнею. Якраз тоді стає оте саме уповільнення, ніби в уповільненій зйомці- діі чіткі, точні. Створюється узгоджений рух достатку**🌟 коли те, що ти думаєш, те, що маєш, і те, що робиш, перестають суперечити одне одному.**🌟
❤ 4
👍 2
Коли світ стає невизначеним, ми починаємо жити швидше А коли катастрофа стає повсякденністю ми майже інстинктивно починаємо прискорюватися.
Намагаємось випередити те, що нас лякає. Помічали? То з одного боку дійсно лячно і привидів багатоТа з іншого- страшно зупинитисьБо якщо я зупинюся, мені доведеться почути, що зі мною насправді відбувається. Можливо, я втомилась, не знаю, що робити. Та ще й старі способи більше не працюють. Чи чесно, я вже давно живу не з бажання, а з необхідності. І тоді швидкість стає своєрідним анестетиком. Поки я зайнята — я не відчуваю. Прикручується спектр чутливості і я перестаю бачитиЩо насправді я хочу, чого боюсь, де знаходжусь? Якщо ви коли-небудь стояли на роздоріжжі, то знаєте: коли біжиш, дорожніх знаків майже не видно. Треба хоча б на мить зупинитися, щоб прочитати, куди веде дорога. Саме з цього питання ми починаємо рух в ДОБРО:що відбувається зі мною, коли старі опори більше не витримують? 26-27 серпня о 19:00 говоримо про опори, швидкість, розбираємо запити Приєднуйтесь Https://dobrovmeni.send-pulse.com
🔥 4
TGLIST.COM.UA
