Telegram statistics channel - @PlatosCaveUA

Лекція. Як стати Богом? Рецепти античних філософівЗустріч відбудеться 20 грудня 2025 року о 16:00Місце: офлайн у приміщенні Печери Платона та онлайн у Zoom.Тривалість: до 2 годин.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова: українська.В період різдвяних свят ви точно чули рядок з колядки «Христос родився, Бог воплотився». Бог стає людиною, а чим стає людина? Важко знайти питання, яке не поставало б ще в древній Греції, тож і цей випадок не виключення. Знайомтесь: три філософи Античності — три рецепти обожнення! Сократ - бог критичного мислення, Епікур - бог спокою, Діоген - бог свободи. Ці троє дають три рецепти — різкі, іронічні, часом непристойно чесні, без містики і медитацій, лише три божественні рольові моделі, які підходять під наші складні часи.Дія І. Бог критичного мислення СократЙого звинуватили (необґрунтовано) у безбожництві і засудили до смерті, він ставив під сумнів авторитети і найбільшу ставку робив на самокритичність. Чим йому відплатили послідовники? Кініки, стоїки і платоніки оголосили його моральним абсолютом, авторитетом і мудрецем, богоподібною людиною і навіть божественною сутністю. Хочеш стати богом? Забий на це, потомки потім зроблять з тебе бога самі! Краще опануй засади критичного мислення і навчися не брехати собі.Дія ІІ. Бог спокою ЕпікурЯкось він написав цілком буденного листа мамі: як живеться, над чим працює, що вирішив тепер бути богом. Отак от, а хто ж йому заборонить! Після цього у нього з’явилась ціла купка послідовників і послідовниць, а згодом і власний садочок, майже райський. Так чому ж він бог? Бо живе блаженне життя: досить скромне, в оточенні друзів і без політичних амбіцій. Рецепт — стан душі без страху, хочеш теж так?Дія ІІІ. Бог свободи ДіогенПосунути імператора, аби не затуляв сонце - це ж стати вищим за імператора? Чи це вже сталий стан вищості? Виявляється, можна бути богом відносно всіх інших, але є ціна: абсолютна свобода від всіх та усього. Звучить звабливо, та не кожному ця діжка до снаги.Саме час помислити своє життя трохи філософськи, трохи саркастично, а десь із гумором. Діоген шукав людину, а ця лекція шукає слухачів!Лекторка:Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса ШевченкаПосилання на реєстрацію:https://secure.wayforpay.com/payment/sefe498bf17fb

Лекція. Вступ до філософії свідомостіЛЕКЦІЯ ВЖЕ ЗАВТРА!Зустріч відбудеться 13 грудня у суботу об 17:00 2025 року!Місце: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.Тривалість: 2-3 години.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Це лекція-подорож у те, що ми зазвичай називаємо «свідомість»: як люди різних епох взагалі дійшли до думки, що в нас є свідомість, чому сьогодні її вважають «важкою проблемою» філософії та нейронаук і як із нею працюють сучасні теорії. Ми пройдемо шлях від античних уявлень про душу, до біхевіоризму, когнітивної революції та «буму свідомості» 1980–1990-х років. Обговоримо, що таке кваліа, інтенційність і суб’єктивність, чому біль «болить ізсередини», а не просто реєструється в мозку, і чи можна описати це все тільки мовою фізики. Окрема частина лекції присвячена головним підходам: фізикалізму (від теорії тотожності до функціоналізму й нерудокованого фізикалізму), різним формам дуалізму, панпсихізму та двом сучасним науковим підходам до цього питання: теорії глобального простору та теорії інтегрованої інформації. Ми розберемося, що саме означає «психофізична проблема», чим відрізняються «легкі» й «важка» проблеми свідомості в Девіда Чалмерса, і чому навіть детальна карта мозку ще не гарантує відповіді на питання «чому взагалі щось відчувається». Наприкінці поговоримо про те, як ці дискусії стосуються ШІ: чи можна уявити свідомий алгоритм, чи радше нам достатньо функціональної поведінки без «внутрішнього світу», і що це означає для етики, свободи волі та нашого розуміння особистої ідентичності. Лектор:Руслан Мироненко — засновник Печери ПлатонаПосилання на реєстрацію:https://secure.wayforpay.com/payment/sfa9275745e13

Книга Ранкові роздумиАвтор:Сергій КримськийВид-во:Майстерня БілецькихМова:укр.Формат:Обкл. тверда;115х225 мм; 120 стор.Рік видання:2009 У книзі висвітлюється культурологічний досвід трансформації європейської філософії ІІІ тисячоліття, яка після краху формалістичної методології науки усвідомила, що світоглядним дороговказом розуміння новітньої цивілізації може бути імператив людини в усій неосяжності її душі, таїни долі та жадоби до вищих цінностей, що є можливим тільки через культуру.У центрі уваги автора знаходиться питання національної культури, її архетипи, вічні символи та принципи духовної самопобудови особистості й нації. Усі ці теми розглядаються на доступному для читачів рівні і будуть цікаві усім, хто опікується проблемами Духу в сучасному контексті.Ми даруємо знижку 15% на усі книжки нашої книгарні, в тому числі книжки нашого видавництва.Ці 15% - реальна знижка, ми ніколи не практикували підняття цін перед акціями.Промокод - MYKOLAY25.Промокод потрібно ввести на сайті у відповідне поле. Акція діє до кінця року. Але книжок не дуже багато, тому краще не зволікати ;).#ПечерніКнижки Посилання на книжку:https://platoscave.com.ua/shop/tproduct/347062750-980557975001-kniga-rankov-rozdumi

Лекція. Як стати Богом? Рецепти античних філософівЗустріч відбудеться 20 грудня 2025 року о 16:00Місце: офлайн у приміщенні Печери Платона та онлайн у Zoom.Тривалість: до 2 годин.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова: українська.В період різдвяних свят ви точно чули рядок з колядки «Христос родився, Бог воплотився». Бог стає людиною, а чим стає людина? Важко знайти питання, яке не поставало б ще в древній Греції, тож і цей випадок не виключення. Знайомтесь: три філософи Античності — три рецепти обожнення! Сократ - бог критичного мислення, Епікур - бог спокою, Діоген - бог свободи. Ці троє дають три рецепти — різкі, іронічні, часом непристойно чесні, без містики і медитацій, лише три божественні рольові моделі, які підходять під наші складні часи.Дія І. Бог критичного мислення СократЙого звинуватили (необґрунтовано) у безбожництві і засудили до смерті, він ставив під сумнів авторитети і найбільшу ставку робив на самокритичність. Чим йому відплатили послідовники? Кініки, стоїки і платоніки оголосили його моральним абсолютом, авторитетом і мудрецем, богоподібною людиною і навіть божественною сутністю. Хочеш стати богом? Забий на це, потомки потім зроблять з тебе бога самі! Краще опануй засади критичного мислення і навчися не брехати собі.Дія ІІ. Бог спокою ЕпікурЯкось він написав цілком буденного листа мамі: як живеться, над чим працює, що вирішив тепер бути богом. Отак от, а хто ж йому заборонить! Після цього у нього з’явилась ціла купка послідовників і послідовниць, а згодом і власний садочок, майже райський. Так чому ж він бог? Бо живе блаженне життя: досить скромне, в оточенні друзів і без політичних амбіцій. Рецепт — стан душі без страху, хочеш теж так?Дія ІІІ. Бог свободи ДіогенПосунути імператора, аби не затуляв сонце - це ж стати вищим за імператора? Чи це вже сталий стан вищості? Виявляється, можна бути богом відносно всіх інших, але є ціна: абсолютна свобода від всіх та усього. Звучить звабливо, та не кожному ця діжка до снаги.Саме час помислити своє життя трохи філософськи, трохи саркастично, а десь із гумором. Діоген шукав людину, а ця лекція шукає слухачів!Лекторка:Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса ШевченкаПосилання на реєстрацію:https://secure.wayforpay.com/payment/sefe498bf17fb

Лекція. Вступ до філософії свідомостіЗустріч відбудеться 13 грудня у суботу об 17:00 2025 року!Місце: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.Тривалість: 2-3 години.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Це лекція-подорож у те, що ми зазвичай називаємо «свідомість»: як люди різних епох взагалі дійшли до думки, що в нас є свідомість, чому сьогодні її вважають «важкою проблемою» філософії та нейронаук і як із нею працюють сучасні теорії. Ми пройдемо шлях від античних уявлень про душу, до біхевіоризму, когнітивної революції та «буму свідомості» 1980–1990-х років. Обговоримо, що таке кваліа, інтенційність і суб’єктивність, чому біль «болить ізсередини», а не просто реєструється в мозку, і чи можна описати це все тільки мовою фізики. Окрема частина лекції присвячена головним підходам: фізикалізму (від теорії тотожності до функціоналізму й нерудокованого фізикалізму), різним формам дуалізму, панпсихізму та двом сучасним науковим підходам до цього питання: теорії глобального простору та теорії інтегрованої інформації. Ми розберемося, що саме означає «психофізична проблема», чим відрізняються «легкі» й «важка» проблеми свідомості в Девіда Чалмерса, і чому навіть детальна карта мозку ще не гарантує відповіді на питання «чому взагалі щось відчувається». Наприкінці поговоримо про те, як ці дискусії стосуються ШІ: чи можна уявити свідомий алгоритм, чи радше нам достатньо функціональної поведінки без «внутрішнього світу», і що це означає для етики, свободи волі та нашого розуміння особистої ідентичності. Лектор:Руслан Мироненко — засновник Печери ПлатонаПосилання на реєстрацію:https://secure.wayforpay.com/payment/sfa9275745e13

Лекція. Історія дослідження шаманізмуЛЕКЦІЯ ВЖЕ ЗАВТРА!Зустріч відбудеться 7 грудня 2025 року о 13:00Місце: офлайн у приміщенні Печери Платона та онлайн у Zoom.Тривалість: до 2 годин.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова: українська.Увесь прибуток з лекції піде на перевірений збір для наших захисників.Шаманізм — один із найдавніших і водночас найживіших феноменів людської духовності. Але яким шляхом він увійшов у поле наукового дослідження? Як від перших місіонерських описів і мандрівних нотаток XVIII століття людство перейшло до складних теорій ритуалу, міфу та трансформації свідомості?На лекції розглянемо, як формувалося поняття «шаманізму» в європейській та світовій гуманітарній думці — від перших етнографів і філософів до сучасних підходів релігієзнавства, феноменології та антропології релігії.Обговоримо:Від мандрівників до дослідників: як “відкривали” шаманів Сибіру й Півночі;Класичні теоретичні підходи до вивчення шаманізму;Постколоніальне прочитання класичних теорій: методологічні зрушення та нові перспективи дослідження.Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Лектор:Віталій Щепанський — кандидат філософських наук (Ph.D), релігієзнавець, засновник телеграм-каналу «Обранці духів».Посилання на реєстрацію

Лекція. Герої та міфи на полотніЛЕКЦІЯ ВЖЕ ЗАВТРА!Лекція відбудеться у суботу 29 листопада 2025 року о 16:00!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис лекції: так, для учасників.Мова лекції: українська.Про героїчне писали всі кому не лінь. Писали героїв. Про героїв. Але чи справді все, що ми бачимо, – це лише візуально привабливі образи? Або образи, що викликають емоції захоплення, жалю, жаху, натхнення чи мотивації на дії, які більше за рутину? Ця лекція – про те, як герої та міфи жили і продовжують жити на полотнах. Як античні боги та біблійні персонажі перетворювалися на символи людських чеснот, сумнівів і пристрастей. Як історичні сцени ставали не лише «репортажами» з минулого, а інструментами впливу, пропаганди, або навіть поетичного осмислення реальності.Ми спробуємо подивитися на знайомі картини не як на «зразки стилю», а як на живий діалог із глядачем. Чому художники знову і знову поверталися до образів Давида, Венери чи Христа? Які сенси вони ховали у позах, жестах, кольорах? І головне – чому навіть сьогодні ці образи продовжують нас хвилювати, надихати й змушувати ставити ті самі питання, що й сотні років тому.Це не лише про минуле – це про нас. Про наші власні уявлення про героїзм, віру, честь, жертовність. І про те, як мистецтво робить міф живим – знову і знову.Лекторка:Богдана Носенок — докторка філософії, культурологиня. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладачка літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Авторка роману-мандрівки «Дистанція».Посилання на реєстрацію

Лекція. Типографський фінал СередньовіччяЗустріч відбудеться 6 грудня 2025 року о 16:00Місце: офлайн у приміщенні Печери Платона та онлайн у Zoom.Тривалість: до 2 годин.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова: українська.«Грім закутий у свинець» — саме так сучасники описували друкарський верстат Йоганна Ґутенберґа. Цей звук став символом переходу Європи до нової епохи: епохи відкритого слова, множинного тексту і швидкого розповсюдження знань. Книга перестала бути недосяжною реліквією і стала частиною суспільного обігу, елементом культури, економіки та мислення.Про що поговоримо у цій лекції:1) Як народився перший вірусний контент і перше усвідомлення того, що слово може змінювати політику швидше, ніж меч. Тези Лютера, надруковані у Лейпцигу та Базелі, змінили світ, адже вже за кілька років тексти реформатора становили чверть усього ринку брошур Європи. Чому так сталось саме з цим автором?2) Як перетворити друк на закон? Жан Кальвін поєднав друкарню, проповідь і муніципальне право в єдину систему духовного управління. Друкований текст стає не лише засобом навчання, а й інструментом морального контролю, створюючи ритм життя громади.3) Як цензура ініціювала першу дискусію про (не)виправданість колоніальних практик? В Іспанії, у 1550 році, під час диспуту у Вальядоліді, друковані трактати Бартоломе де Лас-Касаса та Хуана Ґінеса де Сепульведи вперше ставлять питання про природу людяності та межі колоніального панування. Так у типографічному світі народжується нова ідея універсальної етики — те, що згодом називатиметься «правами людини».«Типографський фінал Середньовіччя» — це історія не про кінець, а про народження іншого порядку культури. Це лекція про те, як друковане слово стало тілом історії, і як папір, чорнило й свинець сформували сучасну глобальну свідомість Європи.Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Лекторка:Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса ШевченкаПосилання на реєстрацію

Істина vs Правда: філософські теорії і епоха постістиниУ цьому відео розбираємося, що таке істина і чому ми постійно плутаємо її з правдою — а разом із цим губимо орієнтири в політиці, етиці та повсякденних суперечках.Поговоримо про головні філософські теорії істини:— кореспондентну (істина як відповідність фактам),— когерентну (істина як узгодженість системи переконань),— прагматичну (істина як те, що “працює” у практиці),— конвенційну (істини за правилами/домовленістю),— дефляціоністські та плюралістські підходи.Але найважливіше — чітко розведемо терміни:істина ↔ хиба (логіко-фактологічний рівень),правда ↔ кривда (етико-правовий і соціальний рівень).І нарешті — post-truth: чому “постправда” як переклад вводить в оману, чому точніше говорити про постістину, і що означає криза авторитету фактів у сучасних медіа та політиці.Якщо тема зачепила — підтримайте відео лайком, підпискою і коментарем!Цкаво, де ви найчастіше відчуваєте плутанину між істиною та правдою?Посилання на відео:https://youtu.be/NLQFvQ2E5Dw

Лекція. Герої та міфи на полотніЛекція відбудеться у суботу 29 листопада 2025 року о 16:00!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис лекції: так, для учасників.Мова лекції: українська.Про героїчне писали всі кому не лінь. Писали героїв. Про героїв. Але чи справді все, що ми бачимо, – це лише візуально привабливі образи? Або образи, що викликають емоції захоплення, жалю, жаху, натхнення чи мотивації на дії, які більше за рутину? Ця лекція – про те, як герої та міфи жили і продовжують жити на полотнах. Як античні боги та біблійні персонажі перетворювалися на символи людських чеснот, сумнівів і пристрастей. Як історичні сцени ставали не лише «репортажами» з минулого, а інструментами впливу, пропаганди, або навіть поетичного осмислення реальності.Ми спробуємо подивитися на знайомі картини не як на «зразки стилю», а як на живий діалог із глядачем. Чому художники знову і знову поверталися до образів Давида, Венери чи Христа? Які сенси вони ховали у позах, жестах, кольорах? І головне – чому навіть сьогодні ці образи продовжують нас хвилювати, надихати й змушувати ставити ті самі питання, що й сотні років тому.Це не лише про минуле – це про нас. Про наші власні уявлення про героїзм, віру, честь, жертовність. І про те, як мистецтво робить міф живим – знову і знову.Лекторка:Богдана Носенок — докторка філософії, культурологиня. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладачка літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Авторка роману-мандрівки «Дистанція».Посилання на реєстрацію