Telegram statistics channel - @PlatosCaveUA

Лекція. Онтологічні підвалини свободи: фізичний світ, мозок, психіка та інформація.Лекція відбудеться у суботу 23 травня 2026 року о 13:00!Місце проведення: Online у Zoom.Запис лекції: так, для учасників.Мова лекції: українська.Якщо ви хочете отримати тільки запис, то просто реєструйтесь - усі учасники отримують запис.Що є першоосновою будь-якого нашого вибору? Перш ніж ми реалізуємо свободу віросповідання, електоральну свободу чи навіть просто свободу довільно рухатися, у гру вступає щось фундаментальніше — онтологічна (базова) свобода.Лекція розпочнеться з каузального (причинно-наслідкового) аналізу інформаційних процесів у нашому мозку. Ми розглянемо класичну проблему: чому мозок, будучи виключно фізичною сутністю, здатний переробляти інформацію так, щоб це було біологічно та соціально доцільно?Лектор пропонує кардинальний перегляд співвідношення психічного та фізичного. Психічне більше не розглядається як артефакт чи ілюзія. Воно виступає безпосереднім інформаційним процесом, де суб'єкт вільно маніпулює інформацією. Саме ця «психічна віртуальність» робить можливим вільний вибір, завдяки якому живі істоти можуть перетворювати фізичний світ зі стану небажаного теперішнього у бажане майбутнє.Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лектор:Соловйов Олег Володимирович — доктор психологічних наук, професор кафедри психології, педагогики та філософії Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського.Посилання на реєстрацію:https://secure.wayforpay.com/payment/sc10802e16178

Книга Невпокій в культуріАвтор: Зиґмунд ФройдВидавництво: АпріоріМова: українськаПерекладач: Юрко ПрохаськоФормат: Обкладинка тверда;150 х 205 мм; 120 с.Рік видання:2023У пізньому есеї «Невпокій в культурі» (1930), одному з найвідоміших, але й найскладніших своїх творів, Зиґмунд Фройд (1856–1939) досліджує динамічні та афективні основи процесу культури. В парадигмі «другої теорії потягів» та «другої топіки» — структурної теорії психічного апарату — він переосмислює і водночас поглиблює свої давніші міркування про виникнення і логіку культури й цивілізації. Концептуальним ядром є спостереження: розвиток культури неминуче пов'язаний з наростанням почуття провини. Пильно простежений також метапсихологічно виснуваний взаємозв'язок між культурно зумовленою відмовою від задоволення потягів, усамостійненням потягу смерті і вивільненням внутрішньої деструктивності. «Невпокій в культурі» — один із найзначущіших психоаналітичних внесків до культурної антропології та один із найвпливовіших творів сучасності.#КнигарняПечериПлатона Посилання на книжку

Лекція. Естетика традиціоналізму як бунтЛекція відбудеться у суботу 16 травня 2026 року о 13:00!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис лекції: так, для учасників.Мова лекції: українська.Якщо ви хочете отримати тільки запис, то реєструйтесь через «онлайн-участь»Традиціоналізм = метафізика і критика модерну? Не тільки. Це стиль. Тіло. Нарешті, форма, яка передує аргументу.Евола писав як жрець – навмисно темно, щоб відсіяти “непосвячених”. Юнгер описував пекло окопів з ентомологічною холодністю – і це було естетичною програмою, а не просто стилем. Д’Аннунціо захопив ціле місто – Фіуме – і перетворив його на живий арт-проєкт із промовами, уніформами та ритуалами, які Муссоліні потім скопіює дослівно. Генон зник у символі – буквально: прийняв іслам, переїхав до Каїру і став шейхом. Дріє ла Рошель шукав красу там, де вже пахло смертю – і знайшов її в колаборації та самогубстві.Що їх об’єднувало? Не доктрина – естетика. Переконання, що форма є істиною. Що краса – не прикраса, а фундамент світогляду. Що якщо зробити ідею достатньо красивою – вона не потребує доказів.Тож, поговоримо про те, як традиціоналізм мислив образами, тілами і стилями. І чому ця естетика досі працює.Про що? * Чому традиціоналізм як інтелектуальний рух “виглядає” привабливо і як це працює як інструмент впливу* Як естетика ставала доктриною: від герметичного тексту Генона до окопної прози Юнгера* Три різні способи “мислити красою” – аскеза, небезпека, перформанс* Парадокс: традиціоналісти ненавиділи модернізм, але користувались його прийомами* Чому ця естетика досі резонує і що з цим робити (якщо треба щось робити)Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лектор:Богдана Носенок — докторка філософії, культурологиня. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладачка літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Авторка роману-мандрівки «Дистанція».Посилання на реєстрацію:https://secure.wayforpay.com/payment/s98c3253422a1

Книга Український художній авангард: маніфести, публіцистика, бесіди, спогади, листиУпорядник: Дмитро ГорбачовВидавництво: Дух і літераМова: українськаФормат: Обкладинка тверда, 640 с. 32 с.; 155х210 ммРік видання: 2024 Видання являє собою антологію малодоступних зараз текстів тридцяти чотирьох представників українського авангарду: художників, які виступають як критики і науковці; арт-критиків, які виступають як аналітики і концептуалісти; поетів і письменників, які виступають як створювачі й аналітики сучасних їм мистецьких форм. Читач отримує тематичне, особистісне та світоглядне розмаїття поглядів на творче «впорядкування» художньої форми в українському візуальному мистецтві 1910–1930-х, зможе поринути у вир творчих суперечок, боротьби амбіцій і залагодження підходів, калейдоскоп різноскерованих пошуків мистецької правди й усамітнення в соціальній невідворотності історичних подій. Жанровий набір презентованих текстів — од певної пасторальності публіцистичних статей до різкості маніфестів й іноді гнівної відчайдушності дискусій — формує стереоскопічний замальовок тодішніх течій та угруповань у всій складності, непослідовності, а відтак зворушливості прокламованих позицій.Антологія розрахована на широке коло поціновувачів українського мистецтва доби авангарду.Видання друге.Упорядник Дмитро Горбачов.#КнигарняПечериПлатона Посилання на книжку

Книжковий клуб з Ганною Улюрою. Шелбі Ван Пелт. «Напрочуд кмітливі створіння» Зустріч відбудеться 24 травня у неділю об 11:00 2026 року!Місце проведення: Online у Zoom.Максимальна тривалість – 3 години.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Пропоную відпружитися: комусь злегка поплакати, комусь трішки посміхнутися – будемо читати бестселер «Нью-Йорк Таймс» 2022 року. Дебютний роман про переживання втрати з головною героїнею 70+ розійшовся накладом у 2 млн примірників. Кажуть, скоро кіно буде. Чому?Бачили класичну японську гравюру Хокусая «Пірнальниця й восьминіг»? Ту, де жінка кохається з восьминогом? Звісно що це метафорична, а не порнографічна картинка, звісно що. Метафора про те, якими близькими за потреби можуть стати діти природи, що не втратили цей зв'язок із природою. І цей зв'язок наближує до божественного в людині. Це і є підґрунтя роману. Даруйте мій злегка саркастичний тон, бо історію Шелбі Ван Пелт розказує напрочуд ніжну, щемливу навіть. Това – літня самотня вдова, вона пережила смерть чоловіка і зникнення, можливо, самогубство сина. Ночами їй так тоскно, що влаштовується на нічну роботу – прибирає в акваріумі, де живе Марселлус. Поступово вони зближуються. А Марселлус – гіганський тихоокеанський восьминіг… «Форму води» бачили? Щось заносить мене на той постфройдиський бік, вибачте, щось весь час лізуть тотеми і табу всілякі. Мабуть, тому, що дуже тиха насправді історія, яку розказує Ван Пелт, піднімає такі архаїчні пласти культури, що в них не гріх і зануритися...Пірнаймо?Ведуча клубу:Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.Посилання на реєстрацію:https://secure.wayforpay.com/payment/s69dd254017f5

Лекція. Естетика традиціоналізму як бунтЛекція відбудеться у суботу 16 травня 2026 року о 13:00!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис лекції: так, для учасників.Мова лекції: українська.Якщо ви хочете отримати тільки запис, то реєструйтесь через «онлайн-участь»Традиціоналізм = метафізика і критика модерну? Не тільки. Це стиль. Тіло. Нарешті, форма, яка передує аргументу.Евола писав як жрець – навмисно темно, щоб відсіяти “непосвячених”. Юнгер описував пекло окопів з ентомологічною холодністю – і це було естетичною програмою, а не просто стилем. Д’Аннунціо захопив ціле місто – Фіуме – і перетворив його на живий арт-проєкт із промовами, уніформами та ритуалами, які Муссоліні потім скопіює дослівно. Генон зник у символі – буквально: прийняв іслам, переїхав до Каїру і став шейхом. Дріє ла Рошель шукав красу там, де вже пахло смертю – і знайшов її в колаборації та самогубстві.Що їх об’єднувало? Не доктрина – естетика. Переконання, що форма є істиною. Що краса – не прикраса, а фундамент світогляду. Що якщо зробити ідею достатньо красивою – вона не потребує доказів.Тож, поговоримо про те, як традиціоналізм мислив образами, тілами і стилями. І чому ця естетика досі працює.Про що? * Чому традиціоналізм як інтелектуальний рух “виглядає” привабливо і як це працює як інструмент впливу* Як естетика ставала доктриною: від герметичного тексту Генона до окопної прози Юнгера* Три різні способи “мислити красою” – аскеза, небезпека, перформанс* Парадокс: традиціоналісти ненавиділи модернізм, але користувались його прийомами* Чому ця естетика досі резонує і що з цим робити (якщо треба щось робити)Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лектор:Богдана Носенок — докторка філософії, культурологиня. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладачка літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Авторка роману-мандрівки «Дистанція».Посилання на реєстрацію:https://secure.wayforpay.com/payment/s98c3253422a1

Свобода волі в епоху нейробіології: захист людської агентностіЛЕКЦІЯ ВЖЕ ЗАВТРА!Зустріч відбудеться 2 травня у суботу об 13:00 2026 року!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Тривалість: 2-3 години.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Якщо ви хочете отримати тільки запис, то реєструйтесь через «онлайн-участь»Щодня ми прокидаємося з відчуттям, що є повноправними авторами власного життя. А якщо наш вибір лише ілюзія? Сучасна нейробіологія ставить під сумнів нашу автономію. Експерименти з МРТ натякають, що мозок може ухвалювати рішення ще до того, як ми це свідомо осягнемо.Під час лекції:* будемо звертатись до наукових фактів та їх філософського осмислення* поговоримо про те, чим свідома дія відрізняється від автоматичної поведінки* чому пояснення наших вчинків виключно активністю нейронів не дає повної картини* побачимо як впродовж тисячоліть прихильники свободи волі відповідали скептикам* спробуємо проаналізувати середньовічну класифікацію свобід та що від неї залишилось в наш час* побачимо сучасну класифікацію у підходах до свободи воліПісля реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація.Лектор:Руслан Мироненко — Ἀρχή та співзасновник Печери Платонапосилання на реєстрацію:https://secure.wayforpay.com/payment/s4ce2a69a2b03

Книга Невпокій в культуріАвтор: Зиґмунд ФройдВидавництво: АпріоріМова: українськаПерекладач: Юрко ПрохаськоФормат: Обкладинка тверда;150 х 205 мм; 120 с.Рік видання:2023У пізньому есеї «Невпокій в культурі» (1930), одному з найвідоміших, але й найскладніших своїх творів, Зиґмунд Фройд (1856–1939) досліджує динамічні та афективні основи процесу культури. В парадигмі «другої теорії потягів» та «другої топіки» — структурної теорії психічного апарату — він переосмислює і водночас поглиблює свої давніші міркування про виникнення і логіку культури й цивілізації. Концептуальним ядром є спостереження: розвиток культури неминуче пов'язаний з наростанням почуття провини. Пильно простежений також метапсихологічно виснуваний взаємозв'язок між культурно зумовленою відмовою від задоволення потягів, усамостійненням потягу смерті і вивільненням внутрішньої деструктивності. «Невпокій в культурі» — один із найзначущіших психоаналітичних внесків до культурної антропології та один із найвпливовіших творів сучасності.#КнигарняПечериПлатона Посилання на книжку

Свобода волі в епоху нейробіології: захист людської агентностіЛЕКЦІЯ ВЖЕ У ЦЮ СУБОТУ!Зустріч відбудеться 2 травня у суботу об 13:00 2026 року!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Тривалість: 2-3 години.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Якщо ви хочете отримати тільки запис, то реєструйтесь через «онлайн-участь»Щодня ми прокидаємося з відчуттям, що є повноправними авторами власного життя. А якщо наш вибір лише ілюзія? Сучасна нейробіологія ставить під сумнів нашу автономію. Експерименти з МРТ натякають, що мозок може ухвалювати рішення ще до того, як ми це свідомо осягнемо.Під час лекції:* будемо звертатись до наукових фактів та їх філософського осмислення* поговоримо про те, чим свідома дія відрізняється від автоматичної поведінки* чому пояснення наших вчинків виключно активністю нейронів не дає повної картини* побачимо як впродовж тисячоліть прихильники свободи волі відповідали скептикам* спробуємо проаналізувати середньовічну класифікацію свобід та що від неї залишилось в наш час* побачимо сучасну класифікацію у підходах до свободи воліПісля реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація.Лектор:Руслан Мироненко — Ἀρχή та співзасновник Печери Платонапосилання на реєстрацію:https://secure.wayforpay.com/payment/s4ce2a69a2b03

Лекція. Малювати кров’ю: Ван Гог без міфів і без жалюЛЕКЦІЯ ВЖЕ ЗАВТРА!Лекція відбудеться у неділю 26 квітня 2026 року о 13:00!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис лекції: так, для учасників.Мова лекції: українська.Якщо ви хочете отримати тільки запис, то реєструйтесь через «онлайн-участь»Чергова розповідь про бідного художника з відрізаним вухом? Ні, не так. Палюче провансальське сонце. Жовтий будинок, де фарба ніколи не встигає висохнути. Самотній чоловік, який пише брату: “Я малюю так швидко, ніби хтось женеться за мною”.Він не пише картини.Він випускає на полотно те, що всередині розриває його на шматки: сонце, яке ріже очі, небо, що крутиться, як божевільне, і соняшники, які горять так, що їх можна чути.Париж у квітах і парасольках від літа. Але у нього лише кімната, надії, які ніколи не справдяться, іронія і геніальність. Один рік в Арлі – і 200 полотен, які досі б’ють нас у груди сильніше за будь-який маніфест.Це не історія бідного божевільного з відрізаним вухом.Це історія людини, яка навчила світ бачити емоції голими.Про що лекція? * Техніка живопису Ван Гога: швидкість, пастозність, колір як емоція* Реальна хронологія подій 1888–1890 років: інцидент з вухом, перебування в лікарні Сен-Ремі та останні місяці в Овер-сюр-Уаз* Біографія без міфів: як художник без формальної освіти, без грошей і без підтримки інституцій змінив історію мистецтва назавжди* Ключові твори: “Соняшники”, “Зоряна ніч”, серія кипарисів, “Кукурудзяне поле під грозовим небом” – аналіз композиції, кольору та символіки* Сучасне значення: чому творчість Ван Гога залишається найвпливовішою в історії постімпресіонізму та актуальною навіть через 135 роківСонце стає ножем, фарба перетворюється на кров, мистецтво перестає бути красивим.Воно стає єдиним способом вижити.Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лектор:Богдана Носенок – доктор філософії, культуролог. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладач літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Серед її перекладів – класичні твори, такі як «1984» і «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла, «Маленькі жінки» Луїзи Мей Олкотт, «Енн із Зелених Дахів» Люсі-Мод Монтгомері, «Таємний сад» Френсіс Бернетт, «Мітра-Варуна» Жоржа Дюмезіля, «Дезінтеграція системи» Франко Фреди та інші. Автор роману-мандрівки «Дистанція».Посилання на реєстацію:https://secure.wayforpay.com/payment/s3de523919b5b