Telegram statistics channel - @PlatosCaveUA

Лекція №2. Мисленнєві експерименти у філософії свідомостіЛЕКЦІЯ ВЖЕ ЗАВТРА!Зустріч відбудеться 22 листопада у суботу об 14:00 2025 року!Місце: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.Тривалість: до 2 годин.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Це друга лекція про мисленнєві експерименти у філософії свідомості (і не тільки).Розберемо два МЕ та контект, в якому вони з’явились та до чого призвели.1.Кімната Мері.Мері - нейронауковиця, яка знає всі фізичні факти про колір, але ніколи не виходила у своєму житті із чорно-білої кімнати (де живе та працює). І ось в один день вона вийшла на вулицю та вперше побачила червоне яблоко. Чи дізнається вона щось нове?Також поговоримо про модифікацію Кімнати Мері: «Робо-Мері» від Деніела Денета.2.Корабель Тесея.Корабель роками ремонтують, поступово замінюючи всі дошки. Коли не лишається жодної оригінальної частини, це все ще «той самий» корабель?Побачимо, які ще МЕ з’явились під впливом «Корабля Тесея» та про що їх автори хочуть дізнатись?Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Лектор:Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, популяризатор філософії Посилання на реєстрацію

Лекція №2. Мисленнєві експерименти у філософії свідомостіЗустріч відбудеться 22 листопада у суботу об 14:00 2025 року!Місце: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.Тривалість: до 2 годин.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Це друга лекція про мисленнєві експерименти у філософії свідомості (і не тільки).Розберемо два МЕ та контект, в якому вони з’явились та до чого призвели.1.Кімната Мері.Мері - нейронауковиця, яка знає всі фізичні факти про колір, але ніколи не виходила у своєму житті із чорно-білої кімнати (де живе та працює). І ось в один день вона вийшла на вулицю та вперше побачила червоне яблоко. Чи дізнається вона щось нове?Також поговоримо про модифікацію Кімнати Мері: «Робо-Мері» від Деніела Денета.2.Корабель Тесея.Корабель роками ремонтують, поступово замінюючи всі дошки. Коли не лишається жодної оригінальної частини, це все ще «той самий» корабель?Побачимо, які ще МЕ з’явились під впливом «Корабля Тесея» та про що їх автори хочуть дізнатись?Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Лектор:Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, популяризатор філософії Посилання на реєстрацію

Лекція. Типографський фінал СередньовіччяЗустріч відбудеться 6 грудня 2025 року о 16:00Місце: офлайн у приміщенні Печери Платона та онлайн у Zoom.Тривалість: до 2 годин.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова: українська.«Грім закутий у свинець» — саме так сучасники описували друкарський верстат Йоганна Ґутенберґа. Цей звук став символом переходу Європи до нової епохи: епохи відкритого слова, множинного тексту і швидкого розповсюдження знань. Книга перестала бути недосяжною реліквією і стала частиною суспільного обігу, елементом культури, економіки та мислення.Про що поговоримо у цій лекції:1) Як народився перший вірусний контент і перше усвідомлення того, що слово може змінювати політику швидше, ніж меч. Тези Лютера, надруковані у Лейпцигу та Базелі, змінили світ, адже вже за кілька років тексти реформатора становили чверть усього ринку брошур Європи. Чому так сталось саме з цим автором?2) Як перетворити друк на закон? Жан Кальвін поєднав друкарню, проповідь і муніципальне право в єдину систему духовного управління. Друкований текст стає не лише засобом навчання, а й інструментом морального контролю, створюючи ритм життя громади.3) Як цензура ініціювала першу дискусію про (не)виправданість колоніальних практик? В Іспанії, у 1550 році, під час диспуту у Вальядоліді, друковані трактати Бартоломе де Лас-Касаса та Хуана Ґінеса де Сепульведи вперше ставлять питання про природу людяності та межі колоніального панування. Так у типографічному світі народжується нова ідея універсальної етики — те, що згодом називатиметься «правами людини».«Типографський фінал Середньовіччя» — це історія не про кінець, а про народження іншого порядку культури. Це лекція про те, як друковане слово стало тілом історії, і як папір, чорнило й свинець сформували сучасну глобальну свідомість Європи.Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Лекторка:Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса ШевченкаПосилання на реєстрацію

Лекція. Історія дослідження шаманізмуЗустріч відбудеться 7 грудня 2025 року о 13:00Місце: офлайн у приміщенні Печери Платона та онлайн у Zoom.Тривалість: до 2 годин.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова: українська.Увесь прибуток з лекції піде на перевірений збір для наших захисників.Шаманізм — один із найдавніших і водночас найживіших феноменів людської духовності. Але яким шляхом він увійшов у поле наукового дослідження? Як від перших місіонерських описів і мандрівних нотаток XVIII століття людство перейшло до складних теорій ритуалу, міфу та трансформації свідомості?На лекції розглянемо, як формувалося поняття «шаманізму» в європейській та світовій гуманітарній думці — від перших етнографів і філософів до сучасних підходів релігієзнавства, феноменології та антропології релігії.Обговоримо:Від мандрівників до дослідників: як “відкривали” шаманів Сибіру й Півночі;Класичні теоретичні підходи до вивчення шаманізму;Постколоніальне прочитання класичних теорій: методологічні зрушення та нові перспективи дослідження.Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Лектор:Віталій Щепанський — кандидат філософських наук (Ph.D), релігієзнавець, засновник телеграм-каналу «Обранці духів».Посилання на реєстрацію

Курси з вивчення класичної латиниКурс відбуватиметься щоп'ятниці з 14 листопада 2025 року о 20:00 за київським часом!Місце проведення: Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень до 1,5 годин.Кількість зустрічей: 25 зустрічей.Запис зустрічей: так, для учасників.Мова курсу: українська.Латинська мова – це одна з класичних мов, на основі якої виросли та розквітли сучасні європейські мови. У свій наймогутніший період розвитку латиною говорили і спілкувались такі визначні діячі та автори, як Цезар, Цицерон, Овідій, Горацій, Вергілій. Потім на цей золотий стандарт I ст. до н.е. – I ст. н.е. орієнтувались всі наступні покоління, які вивчали латинську мову та використовували її у своїх творах.Вивчення класичної латини, її фонетики, граматики та синтаксису, передбаченої у межах пропонованого курсу, відкриває двері до більше ніж тисячолітньої історії науки та філософії, дає можливість особисто познайомитись із надбаннями людства, написаними мовою науки – латиною.Є можливість сплачувати частинами від Монобанку та Приватбанку.Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи. Лектор:Марія Остапенко — Доктор філософії з філології, молодша наукова співробітниця відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, керівниця та модератора «Потебнянського колегіуму», стипендіатка НАН України, викладачка латинської мови Українського медичного ліцею НМУ ім. О.О. Богомольця з десятирічним досвідомпосилання на реєстрацію

Лекція. Герої та міфи на полотніЛекція відбудеться у суботу 29 листопада 2025 року о 16:00!Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.Запис лекції: так, для учасників.Мова лекції: українська.Про героїчне писали всі кому не лінь. Писали героїв. Про героїв. Але чи справді все, що ми бачимо, – це лише візуально привабливі образи? Або образи, що викликають емоції захоплення, жалю, жаху, натхнення чи мотивації на дії, які більше за рутину? Ця лекція – про те, як герої та міфи жили і продовжують жити на полотнах. Як античні боги та біблійні персонажі перетворювалися на символи людських чеснот, сумнівів і пристрастей. Як історичні сцени ставали не лише «репортажами» з минулого, а інструментами впливу, пропаганди, або навіть поетичного осмислення реальності.Ми спробуємо подивитися на знайомі картини не як на «зразки стилю», а як на живий діалог із глядачем. Чому художники знову і знову поверталися до образів Давида, Венери чи Христа? Які сенси вони ховали у позах, жестах, кольорах? І головне – чому навіть сьогодні ці образи продовжують нас хвилювати, надихати й змушувати ставити ті самі питання, що й сотні років тому.Це не лише про минуле – це про нас. Про наші власні уявлення про героїзм, віру, честь, жертовність. І про те, як мистецтво робить міф живим – знову і знову.Лекторка:Богдана Носенок — докторка філософії, культурологиня. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладачка літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Авторка роману-мандрівки «Дистанція».Посилання на реєстрацію

Лекція №2. Мисленнєві експерименти у філософії свідомостіЗустріч відбудеться 22 листопада у суботу об 14:00 2025 року!Місце: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.Тривалість: до 2 годин.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Це друга лекція про мисленнєві експерименти у філософії свідомості (і не тільки).Розберемо два МЕ та контект, в якому вони з’явились та до чого призвели.1.Кімната Мері.Мері - нейронауковиця, яка знає всі фізичні факти про колір, але ніколи не виходила у своєму житті із чорно-білої кімнати (де живе та працює). І ось в один день вона вийшла на вулицю та вперше побачила червоне яблоко. Чи дізнається вона щось нове?Також поговоримо про модифікацію Кімнати Мері: «Робо-Мері» від Деніела Денета.2.Корабель Тесея.Корабель роками ремонтують, поступово замінюючи всі дошки. Коли не лишається жодної оригінальної частини, це все ще «той самий» корабель?Побачимо, які ще МЕ з’явились під впливом «Корабля Тесея» та про що їх автори хочуть дізнатись?Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Лектор:Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, популяризатор філософії Посилання на реєстрацію

Мисленнєві експерименти у філософії свідомостіЛекція вже завтра!Зустріч відбудеться 08 листопада у суботу об 16:00 2025 року!Місце: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.Тривалість: до 3 годин.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Чому наука так часто спирається на мисленнєві експерименти (МЕ)? Бо вони дозволяють безпечним способом “пересунути” умови, побачити приховані припущення та перевірити теорію, коли експеримент у світі складний чи неможливий. Від Ґалілея й Айнштайна до сучасних дебатів про свідомість — МЕ формують питання, які ведуть далі за лабораторії.Розберемо три МЕ та контект, в якому вони з’явились:1.Китайська кімната — чому “правильна відповідь” ≠ “розуміння”;2.Китайська нація — чи може структурне відтворення нейронів реалізувати свідомість;3.Філософський зомбі — мислимість, можливість і межі фізикалізму.Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Лектор:Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, популяризатор філософії Посилання на реєстрацію

Мисленнєві експерименти у філософії свідомостіЗустріч відбудеться 08 листопада у суботу об 16:00 2025 року!Місце: Офлайн у приміщенні Печери Платона та Online у Zoom.Тривалість: до 3 годин.Запис зустрічі: так, для учасників.Мова зустрічі: українська.Чому наука так часто спирається на мисленнєві експерименти (МЕ)? Бо вони дозволяють безпечним способом “пересунути” умови, побачити приховані припущення та перевірити теорію, коли експеримент у світі складний чи неможливий. Від Ґалілея й Айнштайна до сучасних дебатів про свідомість — МЕ формують питання, які ведуть далі за лабораторії.Розберемо три МЕ та контект, в якому вони з’явились:1.Китайська кімната — чому “правильна відповідь” ≠ “розуміння”;2.Китайська нація — чи може структурне відтворення нейронів реалізувати свідомість;3.Філософський зомбі — мислимість, можливість і межі фізикалізму.Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.Лектор:Руслан Мироненко — засновник Печери Платона, популяризатор філософії Посилання на реєстрацію

Курси з вивчення класичної латиниКурс відбуватиметься щоп'ятниці з 14 листопада 2025 року о 20:00 за київським часом!Місце проведення: Online у Zoom.Формат: один раз на тиждень до 1,5 годин.Кількість зустрічей: 25 зустрічей.Запис зустрічей: так, для учасників.Мова курсу: українська.Латинська мова – це одна з класичних мов, на основі якої виросли та розквітли сучасні європейські мови. У свій наймогутніший період розвитку латиною говорили і спілкувались такі визначні діячі та автори, як Цезар, Цицерон, Овідій, Горацій, Вергілій. Потім на цей золотий стандарт I ст. до н.е. – I ст. н.е. орієнтувались всі наступні покоління, які вивчали латинську мову та використовували її у своїх творах.Вивчення класичної латини, її фонетики, граматики та синтаксису, передбаченої у межах пропонованого курсу, відкриває двері до більше ніж тисячолітньої історії науки та філософії, дає можливість особисто познайомитись із надбаннями людства, написаними мовою науки – латиною.Теми курсу:* Алфавіт та фонетика;* Граматика;* Синтаксис.На практичних заняттях під час вивчення граматики буде напрацьований лексичний мінімум, необхідний для аналізу та перекладу простих текстів та сентенцій. По завершенню курсу студенти володітимуть глибокими базовими знаннями з латини, необхідними для перекладу оригінальних латинських текстів.Є можливість сплачувати частинами від Монобанку та Приватбанку.Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи. Лектор:Марія Остапенко — Доктор філософії з філології, молодша наукова співробітниця відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, керівниця та модератора «Потебнянського колегіуму», стипендіатка НАН України, викладачка латинської мови Українського медичного ліцею НМУ ім. О.О. Богомольця з десятирічним досвідомпосилання на реєстрацію