Світ психосоматики

Чому люди обирають "неадекватних" спеціалістівДивишся іноді на “спеціаліста” — і очі на лоба.Пише дикість, говорить зверхньо, меж немає взагалі.⠀А до нього люди йдуть. Пруть. Коментують, дякують.⠀І ти думаєш: ну як це так, хіба себе не шкода?⠀А потім стає страшно — бо розумієш: це не про сліпоту. Це про біль.⠀Коли всередині — повний хаос. Коли все дитинство ти прожив у контролі, тиску, соромі й "ти недостатній" —Ти шукаєш того, хто буде схожий.⠀Не того, хто вилікує.А того, хто ззовні виглядає, як твій внутрішній світ.⠀Ти звик до крику — і тебе притягує жорсткість.Ти звик, що любов треба заслужити — і йдеш до того, хто спершу принижує, а потім кидає “молодець”. Ти сам собі не співчуваєш — і обираєш того, хто не буде жаліти. Бо твоя травма шукає відлуння.⠀Обирати неадекватного — це як ще раз прожити свою історію. В надії, що цього разу кінець буде інший.⠀Тільки не буде.Бо той “спеціаліст” не для зцілення. Він для повторення.⠀І вихід — не в тому, щоб його викрити. А в тому, щоб чесно запитати себе: "Чому мене тягне туди, де боляче?"⠀Справжній спеціаліст — не той, хто схожий на твоїх демонів.А той, хто не боїться їх побачити — й лишається поруч, коли ти вчишся бути іншим.Тетяна Павленко

Страх помилки: “А раптом зроблю не так?”Це питання може не звучати вголос, але воно сидить у нас в тілі, в горлі, в плечах, в заморожених діях.Це той страх, який паралізує. Не дозволяє зробити перший крок, змінити напрям, сказати “я спробую”.Звідки він береться?Досвід критики: коли за помилки карали, соромили, виставляли на посміховисько.Вимога бути “хорошим/ою”: робити все ідеально — або ніяк.Перфекціонізм: ідеальний результат — єдина опція.Плутанина між помилкою і поразкою: наче одна дія “не так” — це вже вирок.Але ось правда: ідеального моменту може не бути. Як і ідеального рішення.Як вийти з цієї пастки?Запитати себе: “Що станеться найгіршого, якщо я зроблю помилку?”Нагадати собі: дія — це завжди крок уперед, навіть якщо шлях не прямий.Практикувати “досить добре” замість “ідеально”.Бути з собою лагідним, як з дитиною, яка вчиться ходити. Вона ж не каже: “Я впала, значить, я — невдаха”.Помилка — не ворог. Вона — частина шляху.Поки ми чекаємо ідеального моменту, життя проходить повз. А поки ми діємо — ми ростемо.Не від ідеалу. А від руху.

«Мене нудить під час сесії» Іноді після клієнтської історії хочеться піти в душ.А іноді — сховатись під ковдру і мовчати.Буває, під час сесії з’являється легка паніка, або навпаки — холодний відсторонений спокій, як захист.А всередині звучить: «Що я взагалі з цим роблю? Чому я це слухаю?»Так працює тіло, психіка, межі.І це не тому, що ти "поганий терапевт". Це тому, що ти живий.Сексуальні історії клієнтів можуть торкати дуже глибоко.Бо в них — те, що боліло колись у тебе.Або те, чого ти боїшся.Або те, що й досі табу навіть для тебе.Це важко. І це має сенс виносити на супервізію.Бо супервізія — це не про «виправити твою реакцію».Це про те, щоб тримати тебе, поки ти її досліджуєш.Щоб ти не залишав себе самого в момент, коли стає нестерпно.І щоб наступного разу, коли історія клієнта боляче зітнеться з твоєю, ти міг не зникати — ні з кімнати, ні з себе.Справжня робота сексолога починається не там, де все «цікаво і пізнавально», а там, де тобі хочеться втекти.Тому я зробила дводенний супервізійний модуль по сексології, щоб колеги знайшли місце де всім цим поділитись і зняти напругу.Робота відбуватиметься 12-13 липня.Ви можете принести як свій випадок так і послухати чужі.Щоб зареєструватись та отримати інформацію пишіть під постом.

Психологічний тест: Обери стілець – дізнайся про себе!Не думай — обирай інтуїтивно!Уяви: ти заходиш у кімнату, куди ти сядеш?Твій вибір багато що може розповісти про тебе:1. Пуф — Ти прагнеш комфорту і спокою. Життя — це не гонка, а можливість відпочити. Можливо, ти інтроверт, або просто сильно втомлений психолог.2. Сходи зі стільчиком — Тобі мало звичайного. Твоя креативність зашкалює, а нестандартні рішення — це твоя фішка. Швидше за все, арт-терапевт або спеціаліст з ігор.3. Зручне крісло — Ти стабільний, практичний і любиш відчуття безпеки. Твій клієнт відчуває себе поряд з тобою як вдома.4. Звичайний стілець — Ти логік. Простота й ефективність — твої принципи. Можливо, ти когнітивно-поведінковий терапевт?5. Табурет — Ти вмієш пристосовуватись. Мінімалізм і мобільність — твої чесноти. А ще, напевно, ти вже був у всіх ролях в команді.6. Розслабляюче крісло — Ти знаєш, як кайфувати. Обожнюєш тілесно-орієнтовані практики та любиш, коли клієнт «розпливається» від релаксу.7. Подушка на підлозі — Ти гнучкий і відкритий до всього нового. Можливо, ти практикуєш майндфулнес, а може, просто любиш працювати з дітьми.8. Гойдалка — Ти дитина в душі. Не боїшся нестабільності, любиш імпровізувати. З тобою ніколи не буває нудно.9. Барний стілець — Ти любиш бути над ситуацією, бачити ширше. Часто ти спостерігач і аналітик. Іноді трохи на відстані від реальності, але завжди в точку.10. Крісло-гойдалка — Ти цінуєш традиції, маєш сильний внутрішній стрижень. Психоаналітик, це ти?11. Дитячий стільчик — Ти або працюєш з дітьми, або сам/сама — вічна дитина. В кожному разі з тобою весело і тепло.А ти який стілець обрав/обрала?Пиши номер в коментарях — подивимось, хто тут у нас гойдається, а хто вже в пуфі!

Давайте поговоримо про тривогу та тривожність 🙌🏻Автор Оксана Безносюк Відчуття тривоги знайоме кожному з нас, особливо зараз, у такі буремні часи. Та чи дійсно відчувати тривогу і бути тривожним так погано? Та чи є різниця між тривогою та тривожністю?Якщо коротко, тривога — емоційний стан людини, пов’язаний з очікуванням небезпеки, майбутньої загрози та переживанням занепокоєння, а тривожність скоріше властивість особистості, яка проявляється у схильності людини до переживання тривоги, побоювання та неспокою. Іноді чую, що відчувати тривогу — це не ок, це погано... Але чи так насправді? Будь-які наші емоції — це ок, вони є реакцією на певні подразники, ситуації чи події. Тому певний рівень тривожності — це природна й обов’язкова особливість особистості. Й у кожної людини існує свій оптимальний рівень тривожності — це так звана «корисна тривожність». Тобто незначний рівень тривожності, властивий всім людям, та є дуже корисним та важливим, необхідним для успішної адаптації до дійсності.Проте, коли тривоги надмірно багато, вона починає нам приносити дискомфорт та заважати жити — потрібно звертатись до психолога чи інших допоміжних спеціалістів.Для подолання надмірної тривоги, коли з нею складно в моменті, можна використовувати техніки заземлення Також до цієї теми рекомендую до прочитання декілька книг🤗:•«Стіни в моїй голові» Володимир Станчишин• «У пастці депресії: Як подолати тривожність і радіти життю» Алекс Корб• «Свобода від тривоги» Роберт Ліхі• «Дар» Едіт Еґер

Цей пост мені дається непросто.Бо в ньому — і радість, і сум, і гордість.Стартував третій набір методу "Я-реконструкція" — авторського психотерапевтичного підходу, який я створила, спираючись на багаторічну практику, наукові дослідження психіки та глибинні процеси реконструкції Я-структури людини.Цей метод вже використовується фахівцями в роботі з травмами,залежностями і довербальними травмами.І він — працює.Не магічно. Не гіпнотично.А структурно, системно, по-науковому — і з глибоким серцем.Але є одна важлива новина.Це мій останній особистий набір.З наступного року навчання методу "Я-реконструкція" будуть проводити підготовлені мною тренери, які проходять спеціалізацію і працюють за ліцензією. Метод виходить у світ ширше — і це прекрасно.Але цей набір — останній, де я з вами наживо. Де я веду, тримаю, передаю — напряму, без посередників.Якщо ви відчуваєте, що хочете глибше розуміти людську душу, працювати не просто з симптомами, а з глибинною перебудовою Я, — цей рік для вас.Навчання вже розпочалось, але ви ще можете приєднатись.Останній вагон ще стоїть на пероні.Далі він поїде — без мене в ролі ведучої.Це навчання, яке змінює життя.Пишіть у пп або під постом .Я вас дуже чекаю.Тетяна Павленко

Запрошуємо на онлайн-семінар “Психологічна допомога біженцям”📅 Дата: 29-30 березня📍 Формат: онлайнЩо ви дізнаєтесь на семінарі?✔Міграція як переживання негативних життєвих подій✔️Стрес і травма: концепції і підходи.✔️Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) у дорослих та дітей.✔️Методи і форми психологічної работи.✔️Травмоване Я і вина того, хто вижив✔️Переживання горя та втрати✔️Міграція, як переживання змін та культурних відмінностей.✔️Стратегії міжкультурної адаптаціїПсихологічні механізми адаптації особистості.✔️Практика: техніки для роботиВедуча: Ксенія Карачун Психосоматолог. Тренер Межнародної асоціації Психосоматики та Тілесної терапії. Кризовий психолог. Перинатальний психолог. Консультант в методі Позитивної психотерапії. Член Всесвітньої асоціації позитивної і транскультурної психотерапії (WAPP). Сертифікований специалиіст у методі КОТ. Член Східноукраїнської асоціації АРТ-терапевтів. Спікер міжнародних конференцій і фестивалів. Сертифікований тренер. Автор МАК, методичок і книг.Міжнародний супервізор, зокрема для психологів Centrum Wsparcia i Edukacji Uchodźców, Konstancin-Jeziorna/Warszawa.🎓 Після завершення семінару ви отримаєте:📌 Членство в МАПТТ (на 6 місяців)📌 Записи семінару (доступ 3 місяці)📌 2 сертифікати:- Міжнародного зразка (англійською мовою)- Сертифікат про підвищення кваліфікації (українською мовою)📩 Для реєстрації ставте + під постом!

Сексуальність у парі та ставлення до дитини: невидимий зв’язокВідносини у парі – це складна система, в якій сексуальність є не лише фізичною потребою, а й способом вираження емоційної близькості, довіри та прийняття. Народження дитини змінює цю динаміку, і якщо між партнерами вже є конфлікти, вони можуть проявитися у нових формах – через маніпуляції, конкуренцію та навіть використання дитини як «зброї» у боротьбі одне з одним.Як каже народна мудрість: «Коли пани б’ються, у холопів чуби тріщать». У сімейних конфліктах «чуби тріщать» саме у дітей, які, не маючи вибору, змушені брати участь у війні, яку вони не починали.Коли секс стає полем бою – через відмову, примус, зраду чи відстороненість – це формує загальний тон відносин, де емоційна близькість поступається місцем контролю і маніпуляціям.У таких випадках дитина може стати не просто свідком, а й мішенню цього протистояння. Вона або отримує надмірну увагу від одного з батьків, який шукає в ній емоційну компенсацію, або стає розмінною монетою в боротьбі за владу.↪️«Я був(ла) зброєю у війні, яку не розумів(ла)»Діти, які виросли в таких сім’ях, часто говорять:✅«Моя мама завжди казала, що я вся в батька – це був не комплімент».✅«Тато давав мені гроші нишком, щоб мама не знала. Я не розумів, це любов чи хабар?»✅«Коли я отримував погані оцінки, мама казала: «Ти такий самий невдаха, як твій тато».Дитина в таких стосунках не живе своїм життям, а стає частиною чужого конфлікту. Вона не розуміє, що означає справжня близькість, бо бачила тільки маніпуляції, холодність або агресію.💔Помста через дитину: отрута, яка діє повільно.Одним зі способів втягнути дитину в сексуальні розбірки є дискредитація партнера – дитині передають образи та розчарування, формуючи в неї негативний образ іншого з батьків.Не менш важким є емоційне розлучення з дитиною – коли один із батьків, відчуваючи ненависть до партнера, відсторонюється і від дитини, бо вона нагадує йому про колишню любов.Тому, я й працюю з батьками і їхнім сексом, а не з "неслухняними дітьми".Бо зрештою, як кажуть дорослі діти, які пережили таке дитинство: «Я так і не зрозумів, чи любили вони мене, чи просто ненавиділи одне одного».Хочете побачити приклад роботи з цим питанням, приходьте завтра 10.03 в 19.00 на відкритий вебінар, де ми будемо розбиратися, як по вульгарним жартам родини, працювати вже з дорослими клієнтами.Посилання буде у нас в телеграм каналі

Робота з горем: розуміння, підтримка та зціленняАвтор Ксенія Карачун Горе – це глибоке емоційне переживання втрати, яке може стосуватися смерті близької людини, розриву стосунків, втрати здоров'я, роботи чи навіть змін у звичному способі життя. Це складний і багатовимірний процес, який впливає на думки, емоції, тіло та поведінку. Розуміння цього процесу є ключем до ефективної підтримки тих, хто переживає горе.Сьогодні я хочу зупинитись на практиці: "Міст до нових сенсів."Ця вправа допомагає людині, яка переживає втрату, поступово переосмислити своє життя та знайти новий сенс. Вона підходить для використання, як у терапевтичній роботі, так і для самостійного опрацювання.Все, що буде потрібно- це зошит, олівці та тихе місце, де можна зосередитись.Етапи виконання:1. Підготовка.Запропонуйте клієнту сісти зручно, заплющити очі та зробити кілька глибоких вдихів-видихів. Сфокусуватись на диханні, щоб заспокоїтись і налаштуватись на практику.2. Оцінка втрати. Запропонуйте людині або ж самі собі відповісти на запитання:-Що саме я втратив(-ла)? (Не тільки людину, а й ролі, мрії, звички, відчуття безпеки чи майбутнє, яке планувалось).-Що тепер змінилося в моєму житті через цю втрату?-Що було найцінніше у втраченому?Це допомагає глибше усвідомити обсяг втрати та емоцій, які вона викликає.3. Визнання зв’язку з минулим.Запропонуйте подумати про те, що з минулого хочеться взяти із собою в майбутнє. Це може бути цінність, спогад, життєвий урок чи щось інше.-Що з минулого я хочу залишити в своєму серці та пам’яті?-Як це може допомагати мені жити далі?4. Пошук нового сенсу.Поясніть, що новий сенс не означає "забути" чи "замінити" втрачене. Це можливість інтегрувати досвід у своє життя і знайти нові цінності.-Що тепер для мене стало важливим?-Що я можу створити чи розвинути у своєму житті, спираючись на цей досвід?-Куди я хочу спрямувати свою енергію та ресурси?Запропонуйте уявити, що клієнт будує міст з минулого до майбутнього. Що він бере із собою на цей міст? Які нові можливості відкриваються на іншому березі?5. Створення наміру.Запропонуйте клієнту сформулювати намір на основі нових цінностей та сенсів. Це може бути коротке твердження або афірмація, наприклад:"Я продовжую любити і шанувати пам'ять, проживаючи своє життя так і так...""Я обираю жити далі, підтримуючи інших, як підтримують мене".6. Завершення та рефлексія.Запропонуйте клієнту знову зробити кілька глибоких вдихів-видихів, повільно повернутись у «тут і зараз». Запитайте:-Як ти себе почуваєш після цієї практики?-Що було найціннішим у цьому досвіді?Повторювати вправу можна кілька разів, особливо на різних етапах горювання. Заохочуйте клієнта фіксувати свої думки і почуття в щоденнику. Якщо під час практики виникають сильні емоції, будьте поруч, дайте можливість їх прожити.Ця вправа допомагає не тільки усвідомити втрату, а й знайти новий сенс, що дозволяє жити далі, пам'ятаючи про важливе.

Запрошуємо на онлайн-конференцію 31 січня"Метод Я-реконструкція: перспективи для роботи психотерапевта"Учасники отримують сертифікат та запис конференції (усі майстер класи, окрім демонстраційної сесії)Програма:10:30 -11:30Зал 1. Павленко Тетяна. МК "Вступ до методу Я-реконструкція. Що тут особливого?"11:45 - 12:45Зал 1. Анастасія Білозор "Метод "Я-реконструкція", як інструмент в роботі з фінансами. "Зал 2. Сторожук Людмила "Метод «Я-реконструкція» в роботі з логоневрозом"13:45 – 14:45Зал 1. Коноваленко Олексій "Фантазії на тему смерті у методі "Я-Реконструкція""lЗал 2. Ільченко Анастасія "Розлади харчової поведінки з точки зору "Я-реконструкція"15:00 – 16:00Зал 1. Фурман Олена "«Хочу і буду!» - або вплив на реалізацію людини довербальних травм"Зал 2. Яригіна Олена "Сенси як фактор впливу на задоволення "16:15 - 17:15Демонстраційна сесія від розробника методу Павленко Тетяни.Клієнт оберається серед бажаючих учасників конференції, які мають досвід власної терапії.Запис сесії НЕ ВЕДЕТЬСЯ. 17:15 - 17:30 Закриття конференції Зал 1 - ZoomЗал 2 - SkypeВартість участі - донейшенДля реєстрації ставте + під постом