Telegram statistics channel - @OstapDrozdovOfficial

Виглядає на те, що дуже скоро комунікація Трампа й інших світових лідерів із мрійниками відбуватиметься в формі вікторини:- Ви можете відвоювати втрачені території? Так\ні.- Ви можете посунути лінію фронту бодай на 1 км в бік ворога? Так\ні.- Ви готові угробити мінімум мільйон людей у війні за Крим? Так\ні.- Ви розумієте, що загарбані території вже є знелюднені, заміновані та зруйновані вщент, і людина там не оселиться в найближчі десятиліття? Так\ні.- Ви можете вести війну без західної зброї, техніки й розвідданих? Так\ні.- Ви можете пояснити своїм пенсіонерам, освітянам, медикам, держчиновникам, що без західних вливань напряму в бюджет ви не зможете функціонувати як держава? Так\ні.Швидше за все, з патефона далі скрипітиме стара платівка недосяжних, але високодостойних ілюзій. І тоді Трамп, вочевидь, попросить альтернативний план, але не перемоги – а бодай би виживання. Запропонує його діяч, який публічно вже визнав неспромогу відвойовувати території, але все одно вірний патефону. Вікторина – набагато чесніший жанр, ніж КВН.👇https://www.youtube.com/watch?v=qTM5XYyV82c

В окреме відео виношу думку: В 2022 році було обране стратегічно-помилкове позиціонування «ми сильні, ми незламні, ми кіборги, ми безсмертні, ви нам тільки дайте гроші й зброю – а далі ми самі зможемо побороти світову орду, ми ж бо нація героїв». Набагато виграшнішою була би цілком протилежна стратегія: ми слабша жертва, менша, гвалт, біда, sos, катастрофа, рятуйте – бо вистояти самотужки нема жодних шансів. Наратив бідної-нещасної жертви набагато мудріший і вигідніший, ніж наратив сталевих героїв і гальванічних бетменів. Позиціонування жертви залишає люфт для компромісних і хитріших виходів зі завідомо нерівної заруби. Тоді як наратив незламного героя не передбачає такого люфту, адже наратив героя полягає в ультимативних крайнощах: або на щиті, або зі щитом. Наратив героя передбачає загибель зі славою замість соломонових рішень, ухвалених тверезим розсудком, а не в стані запаморочливого афекту. Катастрофічно хибним тим паче зараз є самопозиціонування як рівнозначної сторони війни. Нічого ж не помінялося із дня вторгнення: ворог у 28 разів меншим не став, його населення в 4 рази не скоротилося, його воєнний бюджет у 3 рази не впав, в нього з’явилися реактивні шахеди, безпілотні катери й серійний орєшнік. Уявляння себе спроможними побороти монстра самотужки, без прямого втручання Заходу, за принципом «дайте нам гроші й зброю, а далі ми самі» - це навіть не самообман чи самодурство. Це вже клініка.👇https://www.youtube.com/watch?v=hBGpK7T_wsg

Український парламентаризм уже давно розстріляний. Сталося це не вчора, і не тамтого тижня, а 6 років тому – коли одна людина під себе й свого регента підім’яла цілу гілку владу, нарікши її стадом овець, отарою безмовних баранів, яким сьогодні скажуть проголосувати, й ті проголосують навіть не читавши, а завтра скажуть проголосувати цілком протилежне, й вони слухняно почвалають виконувати вказіку чабана в крислатому капелюсі й чарівною сопілкою. Ще й іронічні картонки малюватимуть «Ми з народом», ніби це не вони ще тиждень тому насрали в рояль і забули прибрати.Жодної самоповаги, жодної гідності, жодного розуміння суті парламентаризму. Спочатку алярмом зібрали інфантильних кнопкодавів під приводом, буцім треба голосувати «важливе» звернення до Конгресу США, а потім за 20 хвилин до натискання кнопки смотрящий пастух Давид дає цінну вказівку ноунеймам голосувати за знищення антикорупційних органів, тому що «це водорозділ, ви за президента, чи проти».І навіть коли отак «в темну» використали парламентарів, як презервативи, нагнули, витерли ноги – ніхто й слова не пікнув. Лише 1 вихід із фракції. І все. Всім іншим харашо. Головне – щоб далі випускали на Мальдіви і давали відчуття причетності до величі Термоядерного Сонця.Раніше хоч платили в конвертах. А тепер просто – «водорозділ».👇https://www.youtube.com/watch?v=po5lfD8gTfE

Спільне фото президента з силовиками – це і є те страхіття, якого (о горе!) так і не розуміє царський двір.Вони заспокоюють суспільство тим, що гляньте-но: всі силові, безпекові й правоохоронні органи працюють дружно, воєдино, спільно й злагоджено.Та в тому якраз і трагедія – що антикорупційні та силові органи по стійці струнко стоять на фотографії з царем посередині, декларуючи цим горезвісний принцип «рука руку миє», «ворон ворону очицю не виклює», «ми прєдани единственной команде».Має бути рівно навпаки. Ніхто з царського двору не має собі дозволяти по одному дзвінку викликати на килим керівника незалежного антикорупційного органу, щоби той покірно став до знимки.Не треба «дружно, воєдино, спільно й злагоджено». Держава здорова лише тоді, коли владоможці є об’єктами викривання й досліджування, а не «дружно, воєдино, спільно й злагоджено». Антикорупційні органи - контр-владні за своєю сутністю. А не друзі-нерозлийконьяк. Корєшатися з клієнтом і ще й показувати це як запоруку спокою в суспільстві – це Джомолунгма нерозуміння самої суті антикорупційної діяльності. Ясен пень, у суспільстві буде спокій – якщо воно не знатиме про обсяги й масштаби розкрадань. А воно й не знатиме, якщо всі правоохоронні органи перебувають під копитом.У тому якраз і біда!👇https://www.youtube.com/watch?v=vVjwW_BhaoM

В розритості могил дощі нам кості миють. У війну ми ввійшли країною, яка відчайдушно берегла своє радянське колонізоване ядро. Країною, яка колекціонувала поразки після кожного здвигу. Яка безперестанно орієнтувалася лише на совєтський досвід і вкоренілі звички. У війну ми ввійшли країною клептократії, яка віртуозно спалювала дні-місяці-роки замість круто реформовуватися і наздоганяти сусідів. У війну ми ввійшли країною, де політики завжди були сильніші від свого народу, бо відірвати їх від корита означало зруйнувати самі основи держави. У війну ми ввійшли країною, заваленою білбордами і сітілайтами, де виборець вибирав кращу фотографію, слоган чи мордочку з телевізора, адже знешкодження мислячого прошарку було головною ціллю кожної влади. Якою країною ми вийдемо з війни – залежить від того, які висновки ми здатні робити. Суспільство, яке навчиться воювати, але не навчиться будувати дієві інституції без прізвищ правителів, невідворотно прогрАє на внутрішньому фронті, незалежно від успішності зовнішнього. Кожне втрачене життя має вмуровуватися в фундамент країни свободи й національного добробуту, а не автократії й корупції з 9 нулями. Марно закликати до відповідальності тих, кого можна лише притягнути.👉https://www.youtube.com/watch?v=goeVH3fn424

Замість доручати Умєрову імітацію перемовин, довічним правителям було би чесно й відповідально вийти до свого народу (джерела влади) й відверто сповістити, що:• вічна нерозв’язувальна війна – це кожному з числа простолюду доведеться ризикнути своїм життям та здоров'ям (загинути чи вкалічіти), і народ як основний ресурс ведення війни має це акцептувати, • вічна нерозв’язувальна війна – це до кінця життя кордони будуть замуровані, і народ має це акцептувати, • вічна нерозв’язувальна війна – це вельмилюблене жіноцтво перестане вести не обтяжене війною життя з поїздками і вільним пересуванням, а в обов’язковому порядку стане на облік, і народ має це акцептувати, • вічна нерозв’язувальна війна – це неминуче пониження мобілізаційного віку до 18 років, і народ має це акцептувати, • вічна нерозв’язувальна війна – це скасування всіх кумедних броней, починаючи від пересувного цирку й закінчуючи телеканалами з пулу ура-марафону, і народ має це акцептувати, • вічна нерозв’язувальна війна – це до кінця життя над головами ніколи не прозвучить гул пасажирського літака, і народ має це акцептувати, • вічна нерозв’язувальна війна – це довічне правління теперішніх гігантів духу й думки без жодних виборів до кінця життя, і народ має це акцептувати, • вічна нерозв’язувальна війна – це ніяких прав і ніяких свобод до кінця життя, і народ має це акцептувати.А якщо ні, то так.👇https://www.youtube.com/watch?v=ALL_CBA9WR0

50 відтінків сірого вже було, тепер – 50 днів Трампа.У цьому відеоблозі я застерігаю, що шмагання путіна, на яке так очікують любителі бондажу та БДСМ, відбуватиметься на нашій території й нашим коштом. Фільму не бачив, але в синопсисі пише, що головній героїні було приємно.Якщо хтось розмальовує в своїй уяві картинки, нібито через 50 днів на кремль проллється дощ із бомб, а земля геєною розверзнеться під клешнями в путіна, то, либонь, усе буде набагато нудніше. Всяке наше посилення (яке, безперечно, вкрай необхідне) тягне за собою дзеркальне посилення ворога. Бо лише так працює логіка гонки озброєнь.Тому в фантазіях на тему «50 днів Трампа» вся надія – на його психованість. На те, що обманщик путін настільки допече Трампові, що він у стані афекту вийде за рамки своєї філософії не підсилювати війну й не доливати в неї цистерну оліфи, - і вдасться до нелінійних кроків по істотному підриву ресурсоспроможності ворога. Більш реалістичний сценарій: Трамп надасть не смертельний для росії пакет воєнної допомоги й заодно запише її в якості внеску США згідно з Рідкісноземельною Угодою:👇https://www.youtube.com/watch?v=aly6KNa_EZM

Хід війни у червні. Аналітичне резюме.• Середньодобова кількість боїв за червень – 186. В окремі дні траплялися по 200 боїв.• У червні ворог захопив 497 км кв територій.• Втрати ворога за червень – 32 тисячі трупів.• Ворог значно масштабував повітряні удари.• 29 червня встановлено рекорд війни: 537 повітряних засобів. Попередній рекорд був 9 червня: 499.• Цілі ракетних ударів чітко свідчать про їх терористичну природу. • У Білгород-Дністровському знищено станцію екстреної допомоги, а напередодні удару зазнала Одеська обласна станція переливання крові.• Стандартною тактикою стало нанесення повторного удару по враженому об’єкту, де працюють рятувальники. • Операція «Павутина» закрила переговорний трек як такий і підживила ще більшу ескалацію з відповідними наслідками руйнувань.• Втрата літаків ніяк не вплинула на щільність і планованість ракетних обстрілів.• Росія виробляє на місяць 2700 шахедів та 2500 імітаторів. • Зустрічні наші технологічні рішення (дрони-перехоплювачі) – це не швидше 3 місяців.

Трамп особисто очолив Фонд Реконструкції України, чим ще раз нагадав, що в майбутньому вся допомога Україні буде включена в рахунок Рідкісноземельної Угоди. А отже: без водички: основне, що треба знати по цій угоді:• Починається ера спільного управління надрами через Американо-Український Фонд у пропорції пів на пів.• Україна додатково підписала Угоду про обмежене партнерство, яка врегульовує процедуру співпраці зі США, проте положення цієї угоди не розголошуються «з комерційних міркувань».• Власність копалин – українська, а американці видобувають і продають на ринковій основі.• Діє право першої покупки для США. Навіть у разі відмови американців упродовж пів року заборонено пропонувати кращі умови іншим покупцям.• Керівна рада Фонду – це по 3 менеджери від України та США. • Америка матиме чисельний пріоритет щодо прийняття інвестиційних рішень, адміністрування та нагляду.• Україна зобов’язується без комісій і затримок конвертувати гривні в долари й переказувати їх у США. В разі затримки – відшкодування збитків.• Дохід звільнений від оподаткування, а США зобов’язуються не накладати мита на копалини.• Перші 10 років прибуток буде реінвестовано в Україну. • Вирішення спорів не передбачає стороннього арбітражу, а лише переговори між двома.• Угода є безстроковою, але кожні 10 років партнери вирішуватимуть, чи продовжувати.• Внесок України – це 50% ренти за користування надрами + 50% збору за видачу спецдозволів + 50% коштів від реалізації виробленої продукції.• Внесок США – це врахування військової допомоги. • Точних геологорозвідувальних робіт досі не проведено. Є лише дані розвідки радянських часів.• Орієнтовна вартість розвідки одного родовища – 15 млн доларів, а видобутку – до 300 млн доларів.• Йде мова про 57 мінералів, у т.ч. золото, нафта, газ. • Пріоритетні надра: графіт (19 млн тонн, №5 у світі), літій (232 тисячі тонн, №3 в Європі), титан (20% світових покладів), берилій (Житомирська обл.), уран (№1 в Європі).

А ви помітили, як спочатку всі розвінчально-викривальні репортажі про Батальйон Монако/Відень/Берлін ішли на ура – а з часом вони припинилися, втухли, згасли. Бо перестали викликати в суспільства припадки злості. Зважаючи на популярність ріки Тиси і дедалі більшу популярність гірських маршрутів на Румунію, тепер ідея поповнити котрийсь із закордонних «батальйонів» ризикує стати національною ідею цілого покоління. Виїхати стає життєвим завданням загнаних у тупик і замкнених на колодку. І тому репортажі з Лазурних узбереж про «еліту», яка завбачливо здриснула, вже не такі й подразливі, як на початках. Люди вже не ненавидять утікачів – вони їм тихо чи нетихо заздрять, уявляючи себе на їхньому місці. Особливо на тлі тієї вакханалії, яка розгулялася тут. Та й Батальйон Монако уже є жалюгідно-мізерним на тлі того, що до жменьки втікачів-мільйонерів додалися 6 млн простих біженців, тож тепер географія Монако роздулася до рівня всієї Європи. І вже не йдеться про пекучу несправедливість (мовляв, клептократія задоволено ніжиться під шезлонгом чи шпацерує приморським променадом) – тепер це мріє робити кожен другий нормальний. Бо людоньки не є дурні, вони усікли хитромудру науку: молодці, хто подбав про себе й свої сім’ї, а хто не подбав, той герой. Вивернуто все. Шкереберть стала вся система координат. І зробили це не такі-сякі людиська, а малоадекватні одноосібники, які спеціялізуються на суцільних і мегасистемних шкеребертях.