Олексій Бойко 🇺🇦

Сьогодні завершив свою роботу на посаді голови Чернівецької обласної ради VIII скликання. Під час 20-ї позачергової сесії депутати ухвалили рішення про припинення моїх повноважень. Із колегами, які мене підтримують, ми знали, що готується таке питання, але свідомо не робили нічого, щоб це рішення заблокувати або зірвати роботу сесії. Вважаю, що амбіції під час війни потрібно відкласти подалі. Каденція завершується у грудні цього року, тож разом із командою відпрацював майже до кінця. Сподіваюся, що ми показали гарні результати, про які обов’язково ще прозвітуємо. Оскаржувати рішення депутатів у судах, хай би якими не були їхні мотиви, не буду. За посаду ніколи не тримався, людей (як писали провладні телеграм канали) не привозив. Переконаний, що нині це недоречно. Водночас продовжу представляти інтереси громади, яка мене обрала, як депутат обласної ради. Вболіваю за наших людей і прагну, аби всі страждання, які змушені зараз проживати, минули і настали перемога та мир. Щиро вдячний колегам за спільну роботу та цей досвід, а також усім, хто був поруч упродовж каденції. Вважаю, що мені пощастило працювати з найкращими людьми. 🇺🇦Дякую нашим Захисникам і Захисницям за можливість жити в Україні. 💪Вистоїмо й переможемо!Далі буде. Цікаво.

Україна веде повномасштабну війну за свою незалежність та європейські цінності. Президент Володимир Зеленський відстоює демократію на найвищих міжнародних майданчиках. Демократія базується на законах, які повинні бути одні для всіх. Наші Сили оборони воюють за це на фронтах. У зв’язку з введенням воєнного стану 2022 року, депутати Чернівецької обласної ради не заперечували, щоб, з метою оперативного реагування на виклики пов’язані з безпекою та захистом країни, деякі питання курувала обласна військова адміністрація. Однак, за цей час виникло багато запитань, зокрема, щодо розподілу допомоги з обласного бюджету жителям нашої області, у тім числі, військовослужбовцям, які стали на захист держави. Це саме стосується обласних програм (їхнього ухвалення, внесення змін та затвердження), які не зовсім репрезентують всі потреби жителів області та приймаються виключно обласною військовою адміністрацією і, на думку юристів апарату обласної ради, є повноваженнями депутатського корпусу. Остання крапля – військові частини, бойові бригади отримали відмову від Чернівецької обласної військової адміністрації у підтримці. Свою відповідь там пояснюють тим, що ці частини не є учасниками обласної програми, бо не зареєстровані на території області. У нас дуже багато військовослужбовців-жителів краю, які прикомандировані до таких частин і вони не винні, що воюють у складі бригад, які зареєстровані в інших місцях. Фактично виходить так, що ці люди позбавлені можливості отримувати підтримку з бюджету свого краю, бо служать у якійсь «не тій» бригаді. А це запити й потреби у спорядженні, дронах, техніці та всьому, що необхідне на фронті. Вважаю, що це несправедливо і наразі не бачу іншого законного способу довести повноваження обласної ради та повернути повноваження прийняття обласних програм депутатському корпусу, а також справедливий розподіл допомоги військовослужбовцям з обласного бюджету. Будь-які ініціативи співпраці та спроби домовитися і діяти спільно не дали позитивного результату. Відтак, порадившись з виконавчим апаратом обласної ради, змушений відстоювати інтереси місцевого самоврядування та громади у суді.Зазначу, що обласні та/або районні ради не припиняють своїх повноважень під час дії воєнного стану. Випадки, за яких таке відбувається, визначені у Законі України «Про правовий режим воєнного стану».

Він майже півтора року провів на нулі – захищав Харківщину і Донеччину. Будівельник Кирило Сідак пішов на фронт у перші тижні повномасштабної війни. Служив у 31-й бригаді імені генерал-майора Олександра Радієвського Національної гвардії України, був гранатометником. Доводилося стояти проти «Ахмату», відбивати атаки, котрі тривали понад добу. Усі випробування Кирило гідно витримав. Нині він повертається до цивільного життя – виховує синів та відновлює здоров’я. Олександр Запаранюк до війни серйозно займався тайським боксом, тренував дітей. Та коли на Україну посунула російська орда – долучився до війська. Навчався у Великій Британії, служив розвідником у 77-й окремій аеромобільній бригаді десантно-штурмових військ ЗСУ, згодом – у «Азові». Захищав Донеччину, зокрема місто Соледар. Тут були штурми, вилазки в тил ворога. Росіяни атакували наших бійців фосфорними боєприпасами. Те, що вдалося вижити, Олександр Запаранюк вважає справжнім дивом. Нині Кирило та Олександр працюють із молоддю у військово-патріотичній громадській організації «Центурія». Проводять вишколи, навчають тактичній медицині, передають свій безцінний досвід. Подякував воїнам за захист, мужність і витримку та вручив їм відзнаки голови Чернівецької обласної ради «Незламні». Упевнений, що із такими наставниками ми обов’язково виховаємо гідне покоління українців.

🏫📚У перший тиждень нового навчального року відвідав школи у громадах. Завжди віддаю перевагу живому спілкуванню і вдячний буковинським педагогам за щиру розмову та їхні думки щодо організації освітнього процесу у краї. Разом із депутатом обласної ради Олександром Шкурідіним зустрілися з колективами Червонодібровської філії опорного закладу освіти «Глибоцький ліцей Глибоцької селищної ради» та Горбівецької гімназії Тереблеченської сільської ради. Привітав педагогів та школярів із початком нового навчального року та подякував їм за важливі соціальні ініціативи, які працюють на потреби наших воїнів і постражадлих від війни. Із авторкою Мариною Шварцман розповіли учням громад про проєкт «Люди перемоги. Конан» та передали книги школам. У час війни дуже важливо, аби українські діти знали й цікавилися історіями сучасних героїв – захисників і захисниць, які щодня виборюють нашу свободу та майбутнє. Це видання – виключно благодійна ініціатива, новий тираж створений за кошти меценатів спеціально для розповсюдження в освітніх закладах громад краю. Були щасливі особисто передати дітям перші примірники з цього накладу та раді теплому спілкуванню із школярами. Освітній напрямок і надалі залишатиметься одним із пріоритетних у роботі. Працюємо далі, аби озвучені сьогодні бажання учнів і вчителів якомога швидше здійснилися. 🫶Дякую людям, які поруч, і готові підтримувати дітей у їхніх задумах і починаннях.

Приємна зустріч із Василем Вишиванюком – благодійником із сусідньої Франківщини, який уже тривалий час допомагає і буковинській громаді.Цього разу він привіз гуманітарну допомогу для Чернівецької обласної клінічної лікарні.Василь Вишиванюк очолює благодійний фонд «Чисті серцем», що протягом багатьох років реалізовує соціальні ініціативи в Україні. Сьогодні фонд особливу увагу приділяє потребам медичних закладів. Завдяки співпраці з громадськими організаціями в Іспанії вдалося отримати велику партію засобів гігієни, які розподіляються між лікарнями та закладами соціальної сфери відповідно до їхніх потреб.Під час зустрічі ми також домовилися про продовження співпраці. Уже найближчим часом обласна лікарня отримає допомогу на суму понад 2 мільйони гривень – це меблі, компʼютерна та побутова техніка для відділень, медичні засоби та інше необхідне обладнання.Щиро вдячний за таку підтримку нашого регіону. У час важких випробувань для країни будь-яка допомога має особливу цінність і є важливим внеском у зміцнення наших медичних установ.

Пам’ять про людину живе у її добрих справах і гідних вчинках.Понад 40 днів минуло відтоді, як відійшов у засвіти багаторічний Вижницький міський голова Олексій Георгійович Чепіль.Свій життєвий шлях він пройшов від учителя до голови районної державної адміністрації, працював директором школи, був помічником-консультантом народного депутата, а згодом очолив місто й Вижницьку громаду.За роки служіння людям зробив чимало для розвитку рідного краю, сумлінно працював на благо громади, завжди представляв інтереси її жителів на всіх рівнях влади. Олексій Георгійович залишив по собі пам’ять як рішуча й водночас виважена людина, яка щиро поважала людей і незламно вірила в Україну.Сьогодні направив клопотання до постійної комісії обласної ради з питань місцевого самоврядування, регламенту, депутатської діяльності, етики, нагороджень, правових питань, міжетнічних відносин та антикорупційної діяльності про відзначення Олексія Георгійовича Чепіля Почесною відзнакою Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною» (посмертно). Це буде символом вдячності та пошани до його багаторічної праці на благо громади й області.

Зустрівся з Віорелом Радуканом – висококласним стоматологом-імплантологом, а також неймовірною людиною та справжнім патріотом.За його ініціативи вже понад рік працює мобільний стоматолого-хірургічний кабінет для військових. За цей час змінювалися і склад команди, і географія поїздок, але незмінними залишаються бажання та ентузіазм допомагати нашим захисникам і захисницям. Радію, що й сам зміг долучитися до цього чудового задуму.Нещодавно у Дніпрі на зборах Всеукраїнської громадської організації «Асоціація імплантологів України» пана Віорела знову обрали її головою. Це – справжнє визнання його професіоналізму та громадянської позиції серед колег.Привітав Віорела Радукана та подякував від імені Чернівецької обласної ради за самовіддану й плідну працю, спрямовану на підвищення якості медичних послуг, вагомий внесок у розвиток Чернівецької області та активну громадську діяльність.Принагідно поспілкувалися про продовження роботи мобільного стоматкабінету та обмінялися думками щодо нових спільних проєктів.

🤝 Сьогодні на Буковині – особливі гості. Делегація з Полтавщини – 42 представники місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські голови, депутати різних рівнів та працівники виконавчих апаратів районних і обласної рад. Вони приїхали на наше запрошення, щоб обмінятися досвідом і розвивати партнерські зв’язки.Розпочали день із важливого – разом з колегами під час загальнонаціональної хвилини мовчання вшанували пам’ять захисників і захисниць, які віддали життя за нашу незалежність, а також усіх цивільних, загиблих від російської агресії.Потім мав нагоду розповісти гостям про роботу Чернівецької обласної ради – наші досягнення, успішні проєкти, плани на майбутнє. Попереду у них насичена програма: зустрічі з колегами з громад Буковини, знайомство з роботою обласних комунальних закладів, відкриття для себе культури та історії нашого краю.Упевнений, що ця зустріч стане початком нових проєктів і дружніх відносин між нашими регіонами. Бо коли об’єднуємо знання, досвід та щирість – виграють наші громади, а отже, й Україна.

У кожної дитини – свій погляд на світ. Камера – один зі способів, як поділитися своїми думками, емоціями, історіями. Саме на цьому тримається філософія громадської організації «МЕДІАЦЕНТР "Діти вАрті"».Це команда небайдужих людей, які створили школу-студію для дітей та підлітків, щоб навчити їх медіаграмотності, зйомці, журналістиці та головне – вмінню розповідати про важливе. Діти знімають відео на теми, які самі обирають. Вони говорять про те, що їх турбує, що надихає, чим пишаються і що хочуть змінити.Цього року студійці розпочали реалізацію дуже амбітного й глибокого проєкту – «Незнана Буковина». Його мета – показати справжнє життя наших сіл: їхню історію, традиції, унікальність і водночас — проблеми, втрати, виклики. Але найцінніше в цьому всьому – діалог. Спілкування між молодими людьми, які живуть у різних громадах, між молоддю і владою, між поколіннями. Це те, чого сьогодні справді бракує.Обласна рада підтримала цей проєкт, і сьогодні я мав приємність поспілкуватися зі студійцями, які провели першу медіаекспедицію. До мене завітали юні журналісти разом зі своїми наставниками – Наталією та Веніаміном Александровими. Вони розповіли про те, як побували у п’яти громадах Вижниччини – Вижницькій, Усть-Путильській, Путильській, Селятинській та Берегометській.Говорили щиро, емоційно. І що важливо – з розумінням відповідальності. Бо це не просто про «навчитися знімати». Це – про осмислення, про глибину. Про формування власного голосу.Ми дійшли спільного висновку: такий проєкт має тривати і масштабуватися. Бо це — інвестиція у майбутнє. І не лише конкретних дітей, а й усієї Буковини.Наступна експедиція стартує вже у вересні. Щиро бажаю юним журналістам натхнення, цікавих зустрічей та сильних історій. А ми – чекатимемо на їхні відео. І, найголовніше, – дослухатимемось до них.

Оскільки анонімні телеграм-канали, невідомі профілі та сторінки систематично поширюють у соціальних мережах дезінформацію, використовуючи записи невизначеного походження (зроблені невідомо ким, коли і за яких умов та ще й нарізані і спеціально змонтовані) мушу поінформувати людей. Не хотів реагувати на перший допис, котрий стосувався депутатки Ольги Кобевко, яку глибоко поважаю. Та оскільки це продовжується, розумію, що буковинцям потрібно пояснити – жодних образ на адресу колег чи підлеглих з мого боку не було й не буде! Принагідно маю повідомити, що так я є посадовою особою органу місцевого самоврядування, вважаю, що дописи із використанням невизначених аудіозаписів, які поширюють у соцмережах, можуть дискредитувати органи місцевого самоврядування й місцеве самоврядування загалом. Відтак змушений звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою та проханням з’ясувати, хто створює ці записи (де вони були зроблені, якщо кабінет голови то він є «зарежимнений», де взагалі знімати інформацію карне діяння), з якою метою подає їх в «своєму контексті», монтує і поширює у публічному просторі.P.S.: Ця брудна боротьба триває.