Іноді відчуваю себе старою бабкою-психотерапевткою і все частіше себе ловлю на думці: «А Баба Яга проти!»Я пишу терапевтичні та супервізійні нотатки в блокнотах. І в жодному всесвіті я б не хотіла, щоб хаотичні виливи моїх ментальних нутрощів зберігалися деінде, окрім як на біорозкладному папері, який мій терапевт тримає під замком (і, Бог знає, я йду на цю поступку з великим побоюванням).Зараз набирає обертів використання різних сервісів, ШІ-асистентів та додатків для електронного ведення нотаток терапевтичних сесій, що особисто для мене є чимось ненормальним. Жодний маркетинг із лозунгами про «допомогти терапевтам працювати краще», «полегшити ведення нотаток» або «зняти з терапевтів адміністративне навантаження» не переконає мене у зворотному.Думка про те, наскільки «прибутковими» можуть бути клієнтські терапевтичні нотатки для зловмисника, який хоче нажитися на них або зруйнувати чиєсь життя, викликає у мене нудоту.І перш ніж ви скажете, що ця ідея є параноїдальною, загугліть «Vastaamo + витік даних». Терапевтичні записи 33 000 громадян Фінляндії були зламані та викладені злочинцем у даркнет для вимагання викупу. Щонайменше двоє людей, чиї дані було скомпрометовано, наклали на себе руки. Це найбільший злочин в історії Фінляндії. І ми говоримо про європейську країну, де конфіденційність даних дійсно щось означає.Я дуже рекомендую вам прочитати статтю на BBC про одну з жертв цього витоку. Прочитати і просто спробувати відчути, через яке пекло довелося пройти цій дівчині, коли її найпотаємніший біль став інструментом шантажу.Сподіваюся, що після таких історій мода на делегування клієнтських таємниць «зручним додаткам» та штучному інтелекту піде на спад. Адже в нашій професії безпека ніколи не повинна приноситися в жертву зручності.👇 Посилання на статтю залишаю нижче (вона англійською, але в браузері Google Chrome можна легко увімкнути переклад українською в один клік):https://www.bbc.com/news/articles/c62nzxqw45eo Діліться в коментарях що думаєте про це.#на_сесії #супервізор #психолог____________________Запрошую вас на супервізійний семінар «Супровід клієнтів з тривожними розладами». 1 березня (неділя) ➡️ Забронювати місце
Останнім часом приватна психологічна практика стала справжнім «золотим телям» особливо для молодих фахівців. Соцмережі малюють ідилію: онлайн робота і затишний кабінет, кава, запис на місяць вперед і повна свобода. Але за цим фасадом ховається те, про що рідко говорять на випускних.🌪 Як насправді виглядає приватна практика?Фінансова турбулентність: Клієнти приходять і йдуть, сесії скасовуються, а оренда та податки залишаються.Маркетингова пастка: Ви вчилися бути психологом, а змушені ставати SMM-ником, таргетологом і менеджером з продажів, щоб вас взагалі помітили.Тягар відповідальності: Ви самотужки несете юридичну, бухгалтерську, етичну, безпекову відповідальність.Професійна ізоляція: Ви залишаєтеся сам на сам зі своїми сумнівами, що є найкоротшим шляхом до емоційного вигорання.🌍 А як у них? Світовий досвідВи часто запитуєте, чому в нас так важко. Річ у тім, що в країнах з розвиненою психологічною культурою (США, Канада, ЄС, Австралія) шлях до приватного кабінету довший і безпечніший:• Інтернатура та години. Випускник не має права на приватну практику одразу. У США чи Канаді потрібно відпрацювати від 1500 до 3000 годин під супервізійним наглядом в акредитованих організаціях.• Ліцензування. Тільки після років роботи в лікарнях, соціальних службах або школах і складання складних іспитів психолог отримує ліцензію на самостійну діяльність.Чому це круто? Тому що організація бере на себе потік клієнтів, юридичний захист та інфраструктуру, даючи фахівцю можливість навчитись працювати.💡 Моя порада: не поспішайте «йти в нікуди»В українських реаліях, які зараз є надскладними та нестабільними, приватна практика може стати джерелом хронічного стресу замість задоволення і професійного розвитку.Шукайте «базу»: Робота в ГО, центрах психологічної допомоги, клініках або суміжних професіях (HR, L&D, координатор програм ментального здоров'я) — це стабільна зарплата, гарантована практика та команда підтримки.Диверсифікуйте доходи: Мати основну роботу в організації та 2-3 приватних клієнтів є найперспективнішою стратегією для старту.Приватна практика — це марафон, а не спринт. Бережіть себе, щоб мати ресурс берегти інших. 🫂#супервізор_поруч #карєра_психолога #психолог #клієнти
В інформаційному полі змішались терміни «медитація», «майндфулнес» і «вправи на уяву».Часто зустрічаюсь з тим, що коли я пропоную колегам вправу на уяву, вони кажуть: «Нє, в мене медитувати не виходить». А я і не прошу вас медитувати.Хочу прояснити ці поняття в нашому професійному колі, щоб ми чітко розуміли, що робимо з клієнтами, і за потреби могли їм це пояснити.🧘 1. Медитація (історично найстаріший формат) Ціль медитації — це чиста присутність, тобто коли вас нічого не хвилює, у вас немає своїх думок, немає почуттів, і ви навіть не опрацьовуєте сенсорні сигнали. Ви перестаєте помічати звуки, відчувати своє тіло, температуру навкруги, перестаєте відчувати час. Це класична медитація, яка проходить в тиші або зі звуками природи. Мета: досягти стану абсолютного спокою.🧠 2. Майндфулнес (практики усвідомленості) Ми взяли медитації, почали їх досліджувати і думати, як використати в цивілізованому сучасному світі, де неможливо залишитись в абсолютному спокої. Дослідження показали: регулярні практики дають позитивні когнітивні ефекти і відчуття благополуччя (на Netflix, до речі, є класний серіальчик «Headspace Guide to Meditation»).Ми в психології назвали це Майндфулнес. Проводимо на сесіях, користуємось самі. Мета: сфокусувати увагу на чомусь конкретному, щоб опинитись в моменті «тут і зараз». Наприклад, сканування тіла (фокус на відчуттях).✨ 3. Вправи на уяву Нашому мозку все одно: ми в уяві чи в реальності. В уяві ми можемо отримати ресурс, зниження негативних відчуттів, повернути собі відчуття контролю. З того, що я бачу: якщо ви не практикуєте майндфулнес, то більшість вправ в психотерапії — це саме вправи на уяву.✔️ВИСНОВОК ДЛЯ ПРАКТИКИКоли вам клієнт каже: «В мене не виходить медитувати», проясніть з ним, що саме не виходить:• У нього складність у фокусуванні на чомусь конкретному? (Це про майндфулнес).• У нього не розвинута уява? (Це про вправи на уяву).• Чи він не може досягти стану повного спокою? (Це про класичну медитацію).А далі можете спитати, чи хоче він це змінити і так отримаєте новий запит на роботу 😁#на_сесії
Зараз моя робота складається з багатьох різноманітних дій: супервізія, семінари, консультації, тут зйомка рілза, там написання текстів…Є те, що приносить радість і кайф, є щось дуже цікаве, від чого підвищується мотивація, але є й рутинне – те, що підвищує тривогу й не подобається. Та без гарного не було б поганого і навпаки – усі ці дії взаємопов’язані. Саме вони й мотивують мене робити щось нове.🔥Щось створювати – взагалі моя найбільша мотивація. Але для цього потрібен ресурс. І я з такою ніжною ностальгією згадую той недовгий проміжок щасливого часу, який я бажаю кожному у дорослому віці!Коли в тебе майже немає відповідальності, тебе хтось утримує фінансово й уважний до твоїх потреб, а ти тим часом можеш займатись усім, чим завгодно. Тоді я читала книги, ходила гуляти в розслабленому темпі – було класно-класно…З практики я знаю, що довго цей період не триває – бо рано чи пізно з’являється те саме «шило». Треба ж самій щось робити, комусь щось доводити, собі в першу чергу. Але який же він класний, цей період. Навіть самі спогади про нього…🙂До чого я веду: тоді в мене були великі зміни в житті, я вчилася, пізнавала багато нового, цікавого. А зараз я сама хочу вчити. Хоча ні – не зовсім так. Я хочу ділитися з вами тим, що знаю.Я з вами надовго, йтиму поруч. І ми будемо помаленьку робити кроки вперед, будемо діяти й отримувати від цього задоволення, звісно, користь.Напишіть в коментарях, хто з нами тут в Телеграм-каналі є. Давайте знайомитись.#думки_супервізора
🔥У березні зустрічаємось на новому супервізійному семінарі: «СУПРОВІД КЛІЄНТІВ ІЗ ТРИВОЖНИМИ РОЗЛАДАМИ».Ця тема зараз — це база. І я хочу, щоб ви почувалися в ній впевнено.Для кого цей суперсемінар? ✅ Для тих, до кого приходять клієнти із запитом: «хочу менше тривожитись» або «у мене, здається, розлад». ✅ Для тих, хто розуміє: це буде (або вже є) ваша основна категорія клієнтів. ✅ Для тих, хто володіє психотерапевтичним методом, але відчуває брак чіткої клінічної структури. ✅ Для тих, хто боїться починати практику через думку: «Прийде тривожний клієнт, а я не знатиму, що робити». ✅ Для тих, хто хоче налаштувати своє клінічне мислення через розбір реальних кейсів. ✅ Для тих, кому важливо підживитися гіпотезами колег.Про що поговоримо: 📌 Основні форми та симптоми тривожних розладів. 📌 Діагностичні критерії, дифдіагностику та оцінку тяжкості. 📌 Практичну роботу: де фокуси уваги, а де межі нашої відповідальності. 📌 Розбір кейсів.🗓 Коли: 1 березня (неділя) ⏰ Час: 10:00 - 12:30📍 Де: ZOOM 🎥 Запис теоретичної частини + результати розбору кейсів💶 Вартість: 13 євро🔗 Забронювати місце: https://buy.stripe.com/aFabJ30gWbBf0fMfpAgA80hА це відкритий Телеграм-канал по семінарам, де вся інформація @supervisionseminar
Колеги, які тільки починають практику і проводять свої перші консультації, дуже часто залишаються НЕЗАДОВОЛЕНІ собою. Є відчуття, що сесію провалили, багато емоцій – злість, безсилля, роздратування.Бо ці сесії не такі, як їм розповідали на навчанні. Там перша сесія – це знайомство, діагностика, планування наступних зустрічей. І з цим ніби все логічно.☝️Але важливо розуміти один момент. У такому форматі те, чого навчають, – це психотерапія. А всі психотерапевтичні методи народжуються в умовах психіатричних лікарень: коли пацієнт перебуває в стаціонарі, спить, їсть, приймає ліки, регулярно ходить у терапію, може проходити декілька діагностик за день, і за це ще платить страхова компанія або держава.А коли до нас вперше приходить клієнт «з нікуди», не направлений психіатром, – це консультація. І це трохи інше. Ми не знаємо, чи прийде він завтра. Чи буде друга зустріч. Йому зараз болить, і він хоче, щоб йому ДОПОМОГЛИ.Тому нормально, що на першій консультації клієнт просить алгоритм або прямо запитує: • «Що з цим робити?». І формат «я психолог, я вам нічого не скажу, ви маєте самі це зрозуміти» — не працює саме в консультації.🎚️Структура першої консультації має бути дуже простою:«Добрий день! Чим я можу вам допомогти? Що вас до мене привело?»Клієнт розповідає свою проблему, а наше завдання – у першій половині сесії зрозуміти, де він зупинився, і запитати:«З чим сьогодні ви хотіли б піти з нашої консультації?»або «Що сьогодні ви хотіли б отримати від мене?»Це і є мета першої консультації.✔️ Якщо клієнт прийшов за підтримкою – ми підтримуємо.✔️ Якщо за рекомендацією, що робити далі – даємо рекомендацію. Це може бути ясність із психологічної точки зору, напрямок подальшого руху, техніка, книга, фільм, спосіб самодопомоги.Зазвичай клієнти, які «приходять з нікуди», можуть прийти на кілька сесій – і на цьому все закінчується. А ті, хто розуміє, чого вони хочуть і коли, обирають довготривалу роботу. І тільки тоді можна переходити в психотерапію.Бо є різниця між клієнтом, який прийшов із проблемою, і тим, хто готовий до терапії як до лікування.#емоційна_пятниця #супервізор_поруч #на_сесії #терапія #психолог #супервізор
Можливість коучингу 🤩Наразі проходжу навчання із системного коучингу та супервізії від Української спілки супервізії та коучингу для власного професійного розвитку. Ви знаєте, що в будь-якому нашому навчанні є практична частина роботи з клієнтами.Отже, якщо ВИ ХОЧЕТЕ:• побачити свою професійну діяльність як систему: ролі, навантаження, ресурси, точки напруги;• чітко визначити, де ви зараз у кар’єрі психолога і що реально стримує розвиток;• зрозуміти, що саме варто змінювати, а що не потребує додаткових зусиль;• приймати кар’єрні рішення впевнено, без постійного сумніву й самознецінення;• структурувати практику і дохід, не порушуючи етичних меж;• сформувати зрозумілий професійний вектор на 6–12 місяців;рухатись далі без вигорання, хаотичних рішень і відчуття «я знову не туди». 😮 Заходьте в коментарі і скористайтеся можливістю стати кейсовим клієнтом (при зверненні напишіть, що від Нетти Горак).В коментарях буду розміщати інфо про своїх сокурсників з навчання, хто запрошує кейсових клієнтів.
У соцмережах часто бачу ідею, що психологи радіють, коли клієнт починає злитися на них, бо це нібито означає початок “справжньої глибокої роботи”. Це добре виглядає в рілсах, але в реальній клінічній практиці така позиція є поверхневою і може бути небезпечною.Злість клієнта на терапевта є важливим моментом у терапії, але вона не є автоматичним показником глибини чи прогресу. Важливо не те, що клієнт злиться, а що саме ця злість означає і чи відбувається після неї відновлення контакту.✨ Різні напрямки психотерапії по-різному працюють із цим феноменом.У психодинамічних підходах злість часто розглядається як прояв перенесення і може відкривати доступ до минулого досвіду, але ризиком є передчасні інтерпретації, які знецінюють реальний розрив у стосунках.У гештальт-терапії злість є сигналом порушення контакту “тут і тепер” і може повертати живість, однак без достатньої опори вона здатна перевантажити клієнта.У клієнт-центрованій терапії злість приймається як легітимне почуття і може давати коригувальний досвід, але інколи призводить до уникання конфлікту.У когнітивно-поведінкових підходах злість часто розглядають як маркер розриву альянсу або активації певних патернів і переконань. Робота тоді спрямована на прояснення процесу, переузгодження цілей і відновлення співпраці, але небезпекою стає ігнорування емоційного рівня на користь технік.У підходах третьої хвилі, зокрема в ACT, злість розглядають як досвід, який можна витримувати і досліджувати, не зливаючись із ним, з увагою до цінностей і меж.Незалежно від підходу, злість клієнта на терапевта найчастіше є ознакою РОЗРИВУ в терапевтичних стосунках, і саме ВІДНОВЛЕННЯ визначає, чи стане цей момент терапевтично корисним.😎 Моє супервізорське резюме:Не радійте, коли клієнт на вас злиться, а ставайте уважнішими.Практичні орієнтири для роботи:💚 Назвати те, що відбувається між вами. Замість уникання або пояснень важливо спочатку зафіксувати сам факт напруження в контакті.«Я помічаю, що між нами зараз з’явилося багато напруження, і хочу зрозуміти, що з вами відбувається в цей момент.»💚 Перевірити своє розуміння переживання клієнта. Це зменшує ризик помилкових інтерпретацій і дає клієнту відчуття почутості.«Я правильно розумію, що після моїх слів/дій ви відчули злість або розчарування?»💚 Запросити клієнта описати конкретний момент. Фокус на конкретиці допомагає уникнути узагальнень і ескалації.«Що саме з того, що я сказала або зробила, було для вас найскладнішим?»💚 Визнати біль або небезпеку, не захищаючись. Навіть якщо терапевт не мав такого наміру, досвід клієнта залишається реальним.«Я бачу, що для вас це було боляче, і мені важливо це врахувати.»💚 Запитати про потребу тут і зараз. Це переводить розмову з претензій у співпрацю.«Що зараз могло б допомогти вам відчути себе безпечніше в нашій роботі?»💚 Переузгодити рамку або темп, якщо це потрібно. Зміна рамки не є поразкою терапії, а ознакою гнучкості.«Як вам зараз? Чи варто нам уповільнитися або трохи змінити напрямок?»💚 Підтвердити можливість відновлення контакту. Це завершує момент розриву і відкриває шлях до відновлення.«Для мене важливо, щоб ми могли говорити про такі моменти і знаходити спосіб рухатися далі разом.»⭐️ Злість у терапії не є ні ворогом, ні гарантією глибини. Вона є інформацією. І саме те, як психолог обходиться з цією інформацією, визначає подальший рух терапії.#емоційна_пятниця #супервізор_поруч #на_сесії #злість #терапія #психолог
Вже скоро проведу для вас супервізійний семінар «Робота з клієнтами, що мають психічні розлади» перший із циклу щомісячних клінічних супервізійних семінарів для психологів в 2026 році.Цей семінар буде про те, як працювати з клієнтами з психіатричними діагнозами впевнено, безпечно та в межах компетенції.Ми розберемо універсальні принципи преконтакту, контакту і завершення, фокуси уваги, типові сліпі плями й те, як не нашкодити, навіть коли клієнт має складний медичний бекграунд.Він склададиметься з:- теоретичої частини, де буде запис і матеріали роздаткові- та практичної, де будемо розв’язувати клінічні кейсові задачі (наживо, без запису).Коли:📅 01.02.2026⏰ 10:00–12:30 за Києвом (2,5 години)Формат:Онлайн у ZoomВартість:13 євро - оплата онлайн за посиланням⬇️ Доєднуйтесь ⬇️https://buy.stripe.com/bJe28t0gWfRv5A6gtEgA80dПісля оплати протягом кількох днів ви отримаєте на імейл доступ до Zoom та корисні матеріали.📌 Усі анонси, оновлення, подальші теми й матеріали знайдете в Telegram-каналі «Суперсемінари»https://t.me/supervisionseminar
Робота з опором у терапії є складним і безперервним процесом, у якому не існує простих або універсальних відповідей. Будь-хто, хто стверджує протилежне, швидше за все навмисно або ні вводить вас в оману.Втім, складність не означає безпомічність. Ось кілька хороших відправних точок для реальної клінічної роботи з опором:По-перше, варто припустити, що опір є функціональним, а не опозиційним.У більшості випадків опір не про “протистояння” і не про відсутність мотивації, а виконує захисну функцію. Уникнення, дистанціювання, пропущені сесії, інтелектуалізація — усе це може допомагати клієнту зменшити страх, зберегти автономію або захистити важливі частини ідентичності.✅ Змініть питання з «Чому клієнт чинить опір?» на «Що це захищає?» і ваша робота зрушиться з місця.По-друге, зосередьтеся на терапевтичних стосунках, перш ніж застосовувати нову техніку. Коли прогрес зупиняється, у терапевта легко виникає спокуса подвоїти зусилля: змінити підхід, додати інструмент, активізувати роботу. Часто опір сигналізує не про провал методу, а про розрив або напруження у співпраці.✅ Прості запитання про процес терапії на кшталт «Чи відчувається вам ця робота корисною?с або «Чи підходить вам напрямок, у якому ми рухаємось?» мають значно потужніший терапевтичний ефект, ніж будь-який інший інструмент.По-третє, є сенс уповільниити темп і переглянути об’єм.Опір часто зростає, коли терапія просувається швидше, ніж готовність клієнта. Знайомо? Коли ви вже біжите туди, куди клієнт лише наважується подивитися.✅ Техніки низької інтенсивності, більше дослідження та збору інформації, а не завдань на виконання, допоможуть зменшити уникнення без конфронтації. Готовність клієнта важливіша за план і стратегію.По-четверте, варто нормалізувати амбівалентність замість того, щоб сперечатися з нею. Багато клієнтів щиро хочуть змін і водночас бояться їх, що не є лицемірством, а просто людська природа. ✅ Підходи, що дозволяють досліджувати обидві сторони амбівалентності без тиску “зробити вибір”, наприклад «Сократівський діалог», допоможуть клієнту рухатися далі значно м’якше і стабільніше.По-п'яте, важливо уважно спостерігати за власними реакціями. Опір нерідко посилюється неусвідомленим контрпереносом. Фрустрація терапевта, поспіх, надмірна впевненість або ледь помітна боротьба за контроль можуть ненавмисно підживлювати уникнення у клієнта.✅ Гнучкість терапевта, самоспостереження і готовність ставити під сумнів власні імпульси є обов’язковим фокусом уваги тоді, коли з’являється опір.Зрештою, опір варто сприймати як інформацію, а не як невдачу.📌 Запізнення з оплатою, дистанціювання, відмова від важливих тем, сперечання або, навпаки, надмірна поступливість клієнта вказують на щось важливе: страх змін, загрозу ідентичності, невирішений гнів або недовіру, сформовану попереднім досвідом.Якщо до опору ставитися з цікавістю, а не намагатися його ігнорувати чи “пробивати”, він стане для вас одним із найбільш клінічно корисних сигналів у терапії.#супервізор_поруч #на_сесії #опір #психотерапія
TGLIST.COM.UA
