В інформаційному полі змішались терміни «медитація», «майндфулнес» і «вправи на уяву».Часто зустрічаюсь з тим, що коли я пропоную колегам вправу на уяву, вони кажуть: «Нє, в мене медитувати не виходить». А я і не прошу вас медитувати.Хочу прояснити ці поняття в нашому професійному колі, щоб ми чітко розуміли, що робимо з клієнтами, і за потреби могли їм це пояснити.🧘 1. Медитація (історично найстаріший формат) Ціль медитації — це чиста присутність, тобто коли вас нічого не хвилює, у вас немає своїх думок, немає почуттів, і ви навіть не опрацьовуєте сенсорні сигнали. Ви перестаєте помічати звуки, відчувати своє тіло, температуру навкруги, перестаєте відчувати час. Це класична медитація, яка проходить в тиші або зі звуками природи. Мета: досягти стану абсолютного спокою.🧠 2. Майндфулнес (практики усвідомленості) Ми взяли медитації, почали їх досліджувати і думати, як використати в цивілізованому сучасному світі, де неможливо залишитись в абсолютному спокої. Дослідження показали: регулярні практики дають позитивні когнітивні ефекти і відчуття благополуччя (на Netflix, до речі, є класний серіальчик «Headspace Guide to Meditation»).Ми в психології назвали це Майндфулнес. Проводимо на сесіях, користуємось самі. Мета: сфокусувати увагу на чомусь конкретному, щоб опинитись в моменті «тут і зараз». Наприклад, сканування тіла (фокус на відчуттях).✨ 3. Вправи на уяву Нашому мозку все одно: ми в уяві чи в реальності. В уяві ми можемо отримати ресурс, зниження негативних відчуттів, повернути собі відчуття контролю. З того, що я бачу: якщо ви не практикуєте майндфулнес, то більшість вправ в психотерапії — це саме вправи на уяву.✔️ВИСНОВОК ДЛЯ ПРАКТИКИКоли вам клієнт каже: «В мене не виходить медитувати», проясніть з ним, що саме не виходить:• У нього складність у фокусуванні на чомусь конкретному? (Це про майндфулнес).• У нього не розвинута уява? (Це про вправи на уяву).• Чи він не може досягти стану повного спокою? (Це про класичну медитацію).А далі можете спитати, чи хоче він це змінити і так отримаєте новий запит на роботу 😁#на_сесії
Зараз моя робота складається з багатьох різноманітних дій: супервізія, семінари, консультації, тут зйомка рілза, там написання текстів…Є те, що приносить радість і кайф, є щось дуже цікаве, від чого підвищується мотивація, але є й рутинне – те, що підвищує тривогу й не подобається. Та без гарного не було б поганого і навпаки – усі ці дії взаємопов’язані. Саме вони й мотивують мене робити щось нове.🔥Щось створювати – взагалі моя найбільша мотивація. Але для цього потрібен ресурс. І я з такою ніжною ностальгією згадую той недовгий проміжок щасливого часу, який я бажаю кожному у дорослому віці!Коли в тебе майже немає відповідальності, тебе хтось утримує фінансово й уважний до твоїх потреб, а ти тим часом можеш займатись усім, чим завгодно. Тоді я читала книги, ходила гуляти в розслабленому темпі – було класно-класно…З практики я знаю, що довго цей період не триває – бо рано чи пізно з’являється те саме «шило». Треба ж самій щось робити, комусь щось доводити, собі в першу чергу. Але який же він класний, цей період. Навіть самі спогади про нього…🙂До чого я веду: тоді в мене були великі зміни в житті, я вчилася, пізнавала багато нового, цікавого. А зараз я сама хочу вчити. Хоча ні – не зовсім так. Я хочу ділитися з вами тим, що знаю.Я з вами надовго, йтиму поруч. І ми будемо помаленьку робити кроки вперед, будемо діяти й отримувати від цього задоволення, звісно, користь.Напишіть в коментарях, хто з нами тут в Телеграм-каналі є. Давайте знайомитись.#думки_супервізора
🔥У березні зустрічаємось на новому супервізійному семінарі: «СУПРОВІД КЛІЄНТІВ ІЗ ТРИВОЖНИМИ РОЗЛАДАМИ».Ця тема зараз — це база. І я хочу, щоб ви почувалися в ній впевнено.Для кого цей суперсемінар? ✅ Для тих, до кого приходять клієнти із запитом: «хочу менше тривожитись» або «у мене, здається, розлад». ✅ Для тих, хто розуміє: це буде (або вже є) ваша основна категорія клієнтів. ✅ Для тих, хто володіє психотерапевтичним методом, але відчуває брак чіткої клінічної структури. ✅ Для тих, хто боїться починати практику через думку: «Прийде тривожний клієнт, а я не знатиму, що робити». ✅ Для тих, хто хоче налаштувати своє клінічне мислення через розбір реальних кейсів. ✅ Для тих, кому важливо підживитися гіпотезами колег.Про що поговоримо: 📌 Основні форми та симптоми тривожних розладів. 📌 Діагностичні критерії, дифдіагностику та оцінку тяжкості. 📌 Практичну роботу: де фокуси уваги, а де межі нашої відповідальності. 📌 Розбір кейсів.🗓 Коли: 1 березня (неділя) ⏰ Час: 10:00 - 12:30📍 Де: ZOOM 🎥 Запис теоретичної частини + результати розбору кейсів💶 Вартість: 13 євро🔗 Забронювати місце: https://buy.stripe.com/aFabJ30gWbBf0fMfpAgA80hА це відкритий Телеграм-канал по семінарам, де вся інформація @supervisionseminar
Колеги, які тільки починають практику і проводять свої перші консультації, дуже часто залишаються НЕЗАДОВОЛЕНІ собою. Є відчуття, що сесію провалили, багато емоцій – злість, безсилля, роздратування.Бо ці сесії не такі, як їм розповідали на навчанні. Там перша сесія – це знайомство, діагностика, планування наступних зустрічей. І з цим ніби все логічно.☝️Але важливо розуміти один момент. У такому форматі те, чого навчають, – це психотерапія. А всі психотерапевтичні методи народжуються в умовах психіатричних лікарень: коли пацієнт перебуває в стаціонарі, спить, їсть, приймає ліки, регулярно ходить у терапію, може проходити декілька діагностик за день, і за це ще платить страхова компанія або держава.А коли до нас вперше приходить клієнт «з нікуди», не направлений психіатром, – це консультація. І це трохи інше. Ми не знаємо, чи прийде він завтра. Чи буде друга зустріч. Йому зараз болить, і він хоче, щоб йому ДОПОМОГЛИ.Тому нормально, що на першій консультації клієнт просить алгоритм або прямо запитує: • «Що з цим робити?». І формат «я психолог, я вам нічого не скажу, ви маєте самі це зрозуміти» — не працює саме в консультації.🎚️Структура першої консультації має бути дуже простою:«Добрий день! Чим я можу вам допомогти? Що вас до мене привело?»Клієнт розповідає свою проблему, а наше завдання – у першій половині сесії зрозуміти, де він зупинився, і запитати:«З чим сьогодні ви хотіли б піти з нашої консультації?»або «Що сьогодні ви хотіли б отримати від мене?»Це і є мета першої консультації.✔️ Якщо клієнт прийшов за підтримкою – ми підтримуємо.✔️ Якщо за рекомендацією, що робити далі – даємо рекомендацію. Це може бути ясність із психологічної точки зору, напрямок подальшого руху, техніка, книга, фільм, спосіб самодопомоги.Зазвичай клієнти, які «приходять з нікуди», можуть прийти на кілька сесій – і на цьому все закінчується. А ті, хто розуміє, чого вони хочуть і коли, обирають довготривалу роботу. І тільки тоді можна переходити в психотерапію.Бо є різниця між клієнтом, який прийшов із проблемою, і тим, хто готовий до терапії як до лікування.#емоційна_пятниця #супервізор_поруч #на_сесії #терапія #психолог #супервізор
Можливість коучингу 🤩Наразі проходжу навчання із системного коучингу та супервізії від Української спілки супервізії та коучингу для власного професійного розвитку. Ви знаєте, що в будь-якому нашому навчанні є практична частина роботи з клієнтами.Отже, якщо ВИ ХОЧЕТЕ:• побачити свою професійну діяльність як систему: ролі, навантаження, ресурси, точки напруги;• чітко визначити, де ви зараз у кар’єрі психолога і що реально стримує розвиток;• зрозуміти, що саме варто змінювати, а що не потребує додаткових зусиль;• приймати кар’єрні рішення впевнено, без постійного сумніву й самознецінення;• структурувати практику і дохід, не порушуючи етичних меж;• сформувати зрозумілий професійний вектор на 6–12 місяців;рухатись далі без вигорання, хаотичних рішень і відчуття «я знову не туди». 😮 Заходьте в коментарі і скористайтеся можливістю стати кейсовим клієнтом (при зверненні напишіть, що від Нетти Горак).В коментарях буду розміщати інфо про своїх сокурсників з навчання, хто запрошує кейсових клієнтів.
У соцмережах часто бачу ідею, що психологи радіють, коли клієнт починає злитися на них, бо це нібито означає початок “справжньої глибокої роботи”. Це добре виглядає в рілсах, але в реальній клінічній практиці така позиція є поверхневою і може бути небезпечною.Злість клієнта на терапевта є важливим моментом у терапії, але вона не є автоматичним показником глибини чи прогресу. Важливо не те, що клієнт злиться, а що саме ця злість означає і чи відбувається після неї відновлення контакту.✨ Різні напрямки психотерапії по-різному працюють із цим феноменом.У психодинамічних підходах злість часто розглядається як прояв перенесення і може відкривати доступ до минулого досвіду, але ризиком є передчасні інтерпретації, які знецінюють реальний розрив у стосунках.У гештальт-терапії злість є сигналом порушення контакту “тут і тепер” і може повертати живість, однак без достатньої опори вона здатна перевантажити клієнта.У клієнт-центрованій терапії злість приймається як легітимне почуття і може давати коригувальний досвід, але інколи призводить до уникання конфлікту.У когнітивно-поведінкових підходах злість часто розглядають як маркер розриву альянсу або активації певних патернів і переконань. Робота тоді спрямована на прояснення процесу, переузгодження цілей і відновлення співпраці, але небезпекою стає ігнорування емоційного рівня на користь технік.У підходах третьої хвилі, зокрема в ACT, злість розглядають як досвід, який можна витримувати і досліджувати, не зливаючись із ним, з увагою до цінностей і меж.Незалежно від підходу, злість клієнта на терапевта найчастіше є ознакою РОЗРИВУ в терапевтичних стосунках, і саме ВІДНОВЛЕННЯ визначає, чи стане цей момент терапевтично корисним.😎 Моє супервізорське резюме:Не радійте, коли клієнт на вас злиться, а ставайте уважнішими.Практичні орієнтири для роботи:💚 Назвати те, що відбувається між вами. Замість уникання або пояснень важливо спочатку зафіксувати сам факт напруження в контакті.«Я помічаю, що між нами зараз з’явилося багато напруження, і хочу зрозуміти, що з вами відбувається в цей момент.»💚 Перевірити своє розуміння переживання клієнта. Це зменшує ризик помилкових інтерпретацій і дає клієнту відчуття почутості.«Я правильно розумію, що після моїх слів/дій ви відчули злість або розчарування?»💚 Запросити клієнта описати конкретний момент. Фокус на конкретиці допомагає уникнути узагальнень і ескалації.«Що саме з того, що я сказала або зробила, було для вас найскладнішим?»💚 Визнати біль або небезпеку, не захищаючись. Навіть якщо терапевт не мав такого наміру, досвід клієнта залишається реальним.«Я бачу, що для вас це було боляче, і мені важливо це врахувати.»💚 Запитати про потребу тут і зараз. Це переводить розмову з претензій у співпрацю.«Що зараз могло б допомогти вам відчути себе безпечніше в нашій роботі?»💚 Переузгодити рамку або темп, якщо це потрібно. Зміна рамки не є поразкою терапії, а ознакою гнучкості.«Як вам зараз? Чи варто нам уповільнитися або трохи змінити напрямок?»💚 Підтвердити можливість відновлення контакту. Це завершує момент розриву і відкриває шлях до відновлення.«Для мене важливо, щоб ми могли говорити про такі моменти і знаходити спосіб рухатися далі разом.»⭐️ Злість у терапії не є ні ворогом, ні гарантією глибини. Вона є інформацією. І саме те, як психолог обходиться з цією інформацією, визначає подальший рух терапії.#емоційна_пятниця #супервізор_поруч #на_сесії #злість #терапія #психолог
Вже скоро проведу для вас супервізійний семінар «Робота з клієнтами, що мають психічні розлади» перший із циклу щомісячних клінічних супервізійних семінарів для психологів в 2026 році.Цей семінар буде про те, як працювати з клієнтами з психіатричними діагнозами впевнено, безпечно та в межах компетенції.Ми розберемо універсальні принципи преконтакту, контакту і завершення, фокуси уваги, типові сліпі плями й те, як не нашкодити, навіть коли клієнт має складний медичний бекграунд.Він склададиметься з:- теоретичої частини, де буде запис і матеріали роздаткові- та практичної, де будемо розв’язувати клінічні кейсові задачі (наживо, без запису).Коли:📅 01.02.2026⏰ 10:00–12:30 за Києвом (2,5 години)Формат:Онлайн у ZoomВартість:13 євро - оплата онлайн за посиланням⬇️ Доєднуйтесь ⬇️https://buy.stripe.com/bJe28t0gWfRv5A6gtEgA80dПісля оплати протягом кількох днів ви отримаєте на імейл доступ до Zoom та корисні матеріали.📌 Усі анонси, оновлення, подальші теми й матеріали знайдете в Telegram-каналі «Суперсемінари»https://t.me/supervisionseminar
Робота з опором у терапії є складним і безперервним процесом, у якому не існує простих або універсальних відповідей. Будь-хто, хто стверджує протилежне, швидше за все навмисно або ні вводить вас в оману.Втім, складність не означає безпомічність. Ось кілька хороших відправних точок для реальної клінічної роботи з опором:По-перше, варто припустити, що опір є функціональним, а не опозиційним.У більшості випадків опір не про “протистояння” і не про відсутність мотивації, а виконує захисну функцію. Уникнення, дистанціювання, пропущені сесії, інтелектуалізація — усе це може допомагати клієнту зменшити страх, зберегти автономію або захистити важливі частини ідентичності.✅ Змініть питання з «Чому клієнт чинить опір?» на «Що це захищає?» і ваша робота зрушиться з місця.По-друге, зосередьтеся на терапевтичних стосунках, перш ніж застосовувати нову техніку. Коли прогрес зупиняється, у терапевта легко виникає спокуса подвоїти зусилля: змінити підхід, додати інструмент, активізувати роботу. Часто опір сигналізує не про провал методу, а про розрив або напруження у співпраці.✅ Прості запитання про процес терапії на кшталт «Чи відчувається вам ця робота корисною?с або «Чи підходить вам напрямок, у якому ми рухаємось?» мають значно потужніший терапевтичний ефект, ніж будь-який інший інструмент.По-третє, є сенс уповільниити темп і переглянути об’єм.Опір часто зростає, коли терапія просувається швидше, ніж готовність клієнта. Знайомо? Коли ви вже біжите туди, куди клієнт лише наважується подивитися.✅ Техніки низької інтенсивності, більше дослідження та збору інформації, а не завдань на виконання, допоможуть зменшити уникнення без конфронтації. Готовність клієнта важливіша за план і стратегію.По-четверте, варто нормалізувати амбівалентність замість того, щоб сперечатися з нею. Багато клієнтів щиро хочуть змін і водночас бояться їх, що не є лицемірством, а просто людська природа. ✅ Підходи, що дозволяють досліджувати обидві сторони амбівалентності без тиску “зробити вибір”, наприклад «Сократівський діалог», допоможуть клієнту рухатися далі значно м’якше і стабільніше.По-п'яте, важливо уважно спостерігати за власними реакціями. Опір нерідко посилюється неусвідомленим контрпереносом. Фрустрація терапевта, поспіх, надмірна впевненість або ледь помітна боротьба за контроль можуть ненавмисно підживлювати уникнення у клієнта.✅ Гнучкість терапевта, самоспостереження і готовність ставити під сумнів власні імпульси є обов’язковим фокусом уваги тоді, коли з’являється опір.Зрештою, опір варто сприймати як інформацію, а не як невдачу.📌 Запізнення з оплатою, дистанціювання, відмова від важливих тем, сперечання або, навпаки, надмірна поступливість клієнта вказують на щось важливе: страх змін, загрозу ідентичності, невирішений гнів або недовіру, сформовану попереднім досвідом.Якщо до опору ставитися з цікавістю, а не намагатися його ігнорувати чи “пробивати”, він стане для вас одним із найбільш клінічно корисних сигналів у терапії.#супервізор_поруч #на_сесії #опір #психотерапія
Напередодні Нового року хочеться говорити не лише про біль, втрати й виснаження. Хочеться говорити і про те, що залишається з людьми після травми окрім симптомів.У психології це має назву посттравматичне зростання (Post-Traumatic Growth, PTG) - реальні досліджені позитивні зміни, які можуть з’являтися не завдяки травмі, а всупереч їй.📊 Що говорить наука:🔹 За даними метааналізів (Tedeschi & Calhoun; Linley & Joseph), 30–70% людей, які пережили серйозні травматичні події, відзначають хоча б один аспект посттравматичного зростання.🔹 50–60% ветеранів після бойового досвіду повідомляють про зростання, а саме в цінуванні життя, почутті сенсу, глибині міжособистісних стосунків, внутрішній силі.🔹 У цивільного населення після воєнних конфліктів посттравматичне зростання часто співіснує з ПТСР та наявність симптомів не заперечує можливість зростання.🔹 В українських контекстах фіксується зростання в громадянській ідентичності, солідарності, відповідальності за життя, екзистенційній зрілості.Після майже чотирьох років війни я особисто бачу посттравматичне зростання не про “стати сильнішим”, а про не втратити здатність бути людяним.Напередодні Нового року хочу побажати кожному з нас достатньо опори, достатньо сенсу і достатньо надії, щоб працювати і жити далі 🕯З турботою і повагою до вашої роботи ваш супервізор Нетта Горак.
Даний алгоритм сформований на основі клінічних настанов Державного експертного центру МОЗ України.Важливо пам’ятати:❗️Жоден опитувальник не встановлює діагноз.❗️Завжди враховуйте контекст, стабілізацію і готовність клієнта.❗️Опитувальники — це навігація на консультацію до психіатра та стратегії психотерапії.🔹 Якщо клієнт вперше звернувся і є підозра на травматичний досвід → то починаємо з подій, а не симптомів👉 LEC-5 Контрольний список травматичних подій (Life Events Checklist for DSM-5)Навіщо: • з’ясувати, чи були потенційно травматичні події; • відрізнити одиничну травму від множинної; • не “промахнутися” повз важливі події.🔹 Якщо потрібно швидко зрозуміти, чи є ризик ПТСР (обмежений час, первинна консультація, кризовий контекст) → то використовуємо короткий скринінг👉 PC-PTSD-5 Скринінг ПТСР для первинної допомоги (Primary Care PTSD Screen for DSM-5)Навіщо: • швидке рішення: є / немає підозри на ПТСР.⚠️ Якщо PC-PTSD-5 позитивний → обов’язково використовуємо розширену методику PCL-5 або ITQ.🔹 Якщо клієнт підтвердив наявність травматичних подій → то перевіряємо симптоми ПТСР👉 PCL-5 Шкала симптомів посттравматичного стресового розладу (PTSD Checklist for DSM-5)Навіщо: • оцінити інтенсивність симптомів; • зрозуміти, чи є ймовірний ПТСР; • отримати відправну точку для подальшого моніторингу.🔹 Якщо симптоми розмиті, багатокомпонентні, клієнт не може чітко описати, що з ним → то використовуємо ширший скринінг👉 GPS Глобальний скринінг психологічної травми (Global Psychotrauma Screen)Навіщо: • побачити загальний вплив травми; • виявити супутні проблеми (дисоціація, депресія, тривога, соматизація); • визначити напрям подальшої діагностики.🔹 Якщо є підозра на комплексну травму (дитяче насильство, тривалі стосункові травми, хронічне приниження) → то обов’язково перевіряємо кПТСР👉 ITQ Міжнародний опитувальник травм (International Trauma Questionnaire)Навіщо: • розрізнити ПТСР vs кПТСР; • оцінити порушення саморегуляції, самоідентифікації, стосунків; • обрати відповідну стратегію терапії (коротка vs довготривала).🔹 Якщо потрібно оцінити реакцію на конкретну подію (катастрофа, втрата, ДТП, воєнний епізод) → то використовуємо подієвий інструмент👉 IES-R Шкала оцінки впливу травматичної події (Impact of Event Scale – Revised)Навіщо: • побачити, наскільки подія досі активна; • оцінити інтрузії, уникання, гіперактивацію; • працювати з гострим або підгострим стресом.🔹 Якщо клієнт — військовий або ветеран бойових дій → то додаємо спеціалізований інструмент👉 M-PTSD Міссісіпська шкала бойового ПТСР (Mississippi Scale for Combat-Related PTSD)Навіщо: • оцінити специфіку бойового ПТСР; • зрозуміти тяжкість симптомів у військовому контексті.🔹 Якщо ви хочете відстежувати відновлення, ресурс і якість життя (а не лише симптоми) → то додаємо діагностику емоційного балансу👉 SPANEШкала позитивного та негативного досвіду (Scale of Positive and Negative Experience)Навіщо: • побачити, чи з’являється позитивний досвід; • оцінити рух до відновлення; • не зводити терапію лише до “зменшення симптомів”.💡 Як комбінувати інструменти: • LEC-5 → PCL-5 / ITQ — стандартний шлях оцінки; • PC-PTSD-5 → PCL-5 — швидкий скринінг → деталізація; • ITQ — коли є підозра на КПТСР; • GPS — коли симптоми розмиті й багатокомпонентні; • SPANE — для оцінки відновлення і ресурсу.Всі ці опитувальники ви можете знайти у вільному доступі українською мовою.Також запрошую в телеграм канал Суперсемінари, де будуть анонси та цікава інформація про 12 супервізіних семінарів на клінічні теми, які я буду проводити щомісячно в 2026 році.👉 ПерейтиДоєднуйтеся на перший семінар «Робота з клієнтами, що мають психічні розлади», котрий пройде вже першого лютого.👉 Реєстрація#техніка #психодіагностика #скринінг #травма #ПТСР #КПТСР
TGLIST.COM.UA
