МАРШАЛОК

У рашистів знову знизили ключову ставку ЦБ (з 18% до 17%) і подають це як «сигнал стабілізації». Як казало пуйло – всьо ідьот по плану – стагнації нет…Але факти вказують на інше. Наприклад, дефіцит федерального бюджету за підсумками 7 місяців поточного року склав ₽ 4,9 трлн ($61 млрд), що у 4 рази більше, ніж планувалося. Інфляція висока - 8,4% у річному вимірі, що у 2 рази вище цілі. Водночас посилюється санкційний тиск, який усе ж матиме наслідки для рашистів – наприклад, обмеження Великобританії щодо тіньового флоту руських. Ну і наші славні Воїни-Герої роблять ефективну стерилізацію економіки цих терористів.Тому виглядає так, що Набіулліну просто вчергове нагнули, змусивши піти на зниження ключової ставки. Насправді ж таке рішення може створити додаткові проблеми для рашистів, чого ми їм і бажаємо. Свого часу совєцкій саюз також маскував економічні проблеми, які, доречі, посилилися після вторгнення в Афганістан. Чим це закінчилося – ми всі знаємо. Тому тут тримаємо кулаки і бажаємо руським як найшвидше повторити долю срср. P.S. Єдине, що може виправдати таку нахабну і самовпевнену поведінку руських, – це те, що китайський Сі гарантував пуйлу свою всеосяжну підтримку, у тому числі фінансову. Але чи не є це у такому випадку втратою суверенітету для самої расеї?

В той час, коли пуйло приїхало на поклон до Сі, в ЄС намагається зробити гарний крок, щодо подальшої долі заморожених рашистських активів. Зокрема віцепрезидентка Єврокомісії Каллас заявила - заморожені російські активи не можуть бути повернуті рф після війни, якщо вона не виплатить репарації.Це сильний сигнал. Бо будь-які розмови про «повернення» активів агресору без відшкодування збитків Україні були б не лише несправедливими, а й небезпечними для світового порядку. рашисти свідомо нищать українську економіку, інфраструктуру і життя людей - і вона має за це заплатити.Але все ж найважливіше, щоб дискусія щодо заморожених активів перейшла від дипломатичних розмов до практичної площини. ЄС має шанс стати лідером у формуванні нової архітектури відповідальності агресорів. І це саме той випадок, коли Україна та наші партнери повинні наполягати: репарації - не політичний компроміс, а обов’язок. Справедливість у цій війні вимірюється не лише перемогою на полі бою, а й тим, щоб агресор заплатив повну ціну за свої злочини.

Стипендії до 25 000 грн: інвестиція у майбутнєЗ 1 вересня запроваджуються й зростають президентські стипендії:За олімпіадні досягнення: • 25 000 грн щомісяця - призерам міжнародних олімпіад; • 10 000 грн - учасникам міжнародних олімпіад; • 15 000, 10 000 або 5 000 грн - призерам IV етапу всеукраїнських олімпіад (І–ІІІ місця).Передбачено 150 стипендій за міжнародні та 300 — за національні результати.За високі результати НМТ: • 10 000 грн щомісяця протягом року - вступникам 2025 року з балами 185+ з кожного предмета (400 стипендій).Підвищення академічних президентських стипендій: • до 10 000 грн - бакалаврам і магістрам; • 23 700 грн - аспірантам; • 7 600 грн - студентам коледжів; • 6 320 грн - учням профтехів.Підтримка талановитої молоді - це потужний внесок у майбутнє України. Молодь можна поставити в один ряд із нашими Воїнами: одні захищають Країну сьогодні, інші відбудовуватимуть її завтра. Такі інвестиції - не лише виправдані, а й економічно доцільні. І вони точно кращі, ніж різні там «зимова тисяча» чи реформа «10-10-10»…

Фінансування бюджету у червні 2025 року⬆️ Загальні надходження державного бюджету у вигляді кредитів та грантів у червні 2025 року склали 206,5 млрд грн ($5 млрд в еквіваленті). З них: 🔘43,9 млрд грн ($1,1 млрд) - гранти🔘126,7 млрд грн ($3,0 млрд) - зовнішні позики; 🔘35,9 млрд грн ($0,9 млрд) - внутрішні державні запозичення.📊Із зовнішніх джерел кошти надходили від ЄС та Канади в розмірі €1 млрд євро та CAD 2,3 млрд відповідно за механізмом ERA, ще $190,8 млн надійшло від МБРР в рамках проекту «Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні» (DRIVE). Також надійшов грант в розмірі $1,1 млрд від Світового Банку (МБРР) в рамках проекту у «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні (PEACE in Ukraine).✅Загалом від початку року в межах механізму ERA Україні уже виділено 732,6 млрд грн або приблизно $17,6 млрд в еквіваленті фінансової допомоги:- 193 млрд грн ($4.7 млрд) - від Світового банку у вигляді грантів, - 316,2 млрд грн (€7 млрд) - від ЄС, - 80,7 млрд грн (£1,5 млрд) - від Великої Британії (кошти були спрямовані на військові потреби), - 142,7 млрд грн (CAD 4,8 млрд) - від Канади. 📊 На обслуговування та погашення державного боргу було спрямовано 112,8 млрд грн:— 69,5 млрд грн або 155,1% від плану — погашення;— 43,3 млрд грн або 119,2% від плану — обслуговування. ✅ У травні 2025 року залучено позик на 49,9 млрд грн більше, ніж витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу.

У політичних кулуарах - і не лише - знову активізувалися дискусії про можливе підвищення податків. Причина - брак коштів: війна триватиме довше, ніж очікувалося, тому потреби лише зростатимуть, а обсяги зовнішнього фінансування навпаки скорочуються і підстав очікувати, що така допомога у майбутньому буде більшою, імовірно, нема (проте, можливо я і помиляюся, тут основне - це бажання партнерів допомагати нам боротися і встояти).Що маємо:Акцизи в Україні вже наближаються до європейського рівня.Щодо ПДВ - технічно його можна підвищити, але це неминуче викличе як політичний, так і суспільний спротив.ПДФО та податок на прибуток уже були підвищені. Наступний етап - лише реформування. Для ПДФО - це, можливо, перехід до прогресивної шкали. Для податку на прибуток - перехід до податку на виведений капітал (можливо, це один з варіантів).Шукати ресурси в інших сферах - наприклад, у реформуванні податку на нерухомість - питання давно назріло. Проте цей податок належить до місцевих надходжень, а нам потрібен ресурс для центрального бюджету, тож навряд чи хтось піде на послаблення досягнень децентралізації і якось переспрямує ці джерела.Можливо, варто розглянути оподаткування цифрових інновацій?Та слід пам’ятати: надмірне підвищення податків загрожує перетворити Україну на надто фіскалізовану державу. Тому ресурси доцільніше шукати в детінізації економіки, скасуванні неефективних податкових пільг, реформі спрощеної системи оподаткування та удосконаленні електронного адміністрування.Підвищення ставок - найпростіше, але й найризикованіше рішення. Натомість фокус має бути на якості адміністрування, розумній фіскальній політиці та збереженні стимулів до економічного зростання.

2026 рік: ризик втрати фіскального балансу?Все більше сигналів вказують на те, що війна в Україні не завершиться у 2025 році. Це означає лише одне: ще один рік значних бюджетних дефіцитів.Що це означає для фінансової системи?1. Дефіцит знову на рівні 2023-2024 років.20+% ВВП – і це без урахування нових непередбачених витрат.2. Можливе нове підвищення податків.Уряд може не мати вибору: без зовнішнього фінансування доведеться «вичавлювати» більше з бізнесу та громадян.3. Ризик розбалансування фінансової системи.На горизонті – інфляційний тиск, проблеми з ліквідністю, можливі затримки з виплатами зарплат, пенсій.4. Соціальні наслідки.Якщо не вжити запобіжних заходів – 2026 рік може стати роком соціальних дисбалансів і потрясінь.Чому це виглядає реалістично? • Поведінка США вказує на зміну пріоритетів. • московія розраховує на втому Заходу та грає в довгу. • Українські резерви не безкінечні, економіка працює на межі.Це не вирок, але Україна має бути готовою до такого сценарію. Хоча простору для маневрів не так і багато, на жаль…Втім, все ж сподіваємось, що процеси підуть оптимістичним шляхом і війна завершиться у 2025 році, тоді ситуація буде більш сприятлива і менш загрозлива для нас.

А що там у кацапів, або як рашисти змушені закручувати гайки в бюджеті: дефіцит зростає, доходи падаютьМінфін РФ несподівано підвищив прогноз дефіциту бюджету-2025 майже втричі: з 1,17 трлн до 3,79 трлн рублів. Це вже не скромні 0,5% ВВП, а серйозні 1,7%. Причина банальна — доходи провалилися: замість 40,3 трлн буде лише 38,5 трлн.Ціни на нафту летять вниз (69,7 → 56 $/бар.), нафтогазові доходи — мінус 2,6 трлн. Прогноз по інфляції підняли з 4,5% до 7,6%. При цьому уряд зберігає ілюзію, що ВВП зросте на 2,5%.Витрати теж не зменшують, а навпаки — +829 млрд, до рекордних 42,3 трлн рублів. Гроші підуть на оборону (6,3% ВВП — максимум з часів холодної війни), “соціалку” і так зване еСВеО. такий собі сілуанов (кацапський міністр фінансов спокійно заявляє: «все буде профінансовано».Що це означає? Росія ще глибше залазить у кишеню резервів і боргу. Замість економічного розвитку — ставка на мілітаризм і проїдання. Попереду — розрив між видатками та доходами, наростання бюджетного тиску і ерозія фінансової стабільності.Грошей на довгу війну дедалі менше. Але Москва продовжує грати в «усе під контролем».#всьо_ідьот_по_плану #санкції_працюють #дадім_расеї_далой

Що це за загроза дефолту, про що мова? Передісторія. У 2015 році (ситуація в економіці була складною - почалася війна і тоді, на жаль, міжнародна фінансова підтримка не була такою як тепер) уряд реструктуризував борг на суму $18 млрд, з яких 20% ($3,6 млрд) було списано. Але таке списання було особливим - під ВВП-варанти (умовні цінні папери - інструмент повернення вартості списаного боргу). Для України умови за цими варантами були наступними - якщо наш ВВП зросте до $125,4 млрд, це стане початком для активації другої умови, а саме - якщо економіка зростає більше ніж на 3% - ми будемо додатково платити за таке зростання і триватиме це до 2040 року. (Зростання від 3% до 4% - 15% від суми зростання понад 3%, а якщо економіка росте швидше 4%, то додатково до попередньої додається сума в розмірі 40% зростання, що перевищує 4%).Спойлер - ну як вам? круто, правда…?Ось 2025 рік - це той рік, коли прийшов час сплатити за наше зростання на 5,3% у 2023 році, яке, нагадаю, відбулося після шалених 29% падіння у 2022 році. Сума платежу становить приблизно $600 млн. Це ніби і не дуже багато, таку суму, швидше за все, можна знайти, наприклад заглянувши у валютні резерви. Але сам факт, що воююча країна буде платити за своє відновлення і потенційні виплати будуть щорічними (бо ж ми плануємо після війни швидко відновлюватися) і триватимуть аж до 2040 року, звучить, як мінімум, парадоксально і несправедливо.Ось навколо цього і точаться дискусії. Зокрема уряд хоче якось виправити цю несправедливу помилку, але поки, на жаль, безуспішно - кредитори не погоджуються на поступки. Проте, час ще є і, сподіваємося, що все завершиться позитивно і здоровий глузд іноземних кредиторів переможе… Але що все ж буде, якщо не домовляться і ми не сплатимо? Ось це фактично і означатиме технічний дефолт (не плутати із дефолтом держави). Але наперед скажу, що це не зовсім критично для України тепер. У нас триває війна і умови для інвестицій у нас зараз, мʼяко кажучи, такі собі, а ще - вже 4 рік як Україна не залучила жодного долара чи євро на комерційному ринку запозичень. Тому і хвилюватися за репутацію, як надійного позичальника, нам якось не приходиться. Краще хай переживають ті кредитори, які ставлять Україну в такі неприємні умови…

НБУ погіршив прогнози щодо основних макроекономічних показників. І ось чому так відбувається. Економіка України починає «видихатися» після відносно позитивних з точки зору зростання 2023–2024 років. Ці два роки були, радше, історією відбиття від дна після драматичного падіння 2022-го. Зростання забезпечили кілька ключових факторів: преференційний доступ українських товарів на ринки партнерів, масштабна зовнішня фінансова підтримка, якою латалися чи не усі соціальні й гуманітарні дірки, а також безпрецедентні обсяги військової допомоги, які дали змогу встояти на фронті і боротися з російським агресором.Однак сьогодні «апарат штучного дихання», на якому перебуває вітчизняна економіка, поступово втрачає ефективність, і на передній план виходять природні обмеження й системні дисбаланси, які починають тиснути на економіку дедалі сильніше. Серед них: глибока інфраструктурна руйнація, критична демографічна ситуація, масова еміграція, політична нестабільність як всередині країни, так і за її межами. І, безперечно, не зникає головна загроза — воєнна, яка сьогодні доповнюється ще й очікуваннями глобальної рецесії, зумовленої трампофренією.У такому контексті очікувати позитивного сценарію в майбутньому виглядає малоймовірним. Те, що ми бачимо у світі нині, схоже на початок однієї з найнеприємніших криз сучасності — і вона лише посилюватиме тиск на Україну.Щодо зростання міжнародних резервів, то так — тимчасово воно можливе, з огляду на значні обсяги зовнішнього фінансування які ймовірно надійдуть у 2025 році. Втім, варто також розуміти і те, що вже з наступного року ці резерви можуть почати просто проїдати…

Фінансування бюджету у березні 2025 року⬆️ Загальні надходження державного бюджету у вигляді кредитів та грантів у березні 2025 року склали 278,3 млрд грн ($6,6 млрд в еквіваленті). З них: 🔘97,8 млрд грн ($2,3 млрд) — гранти;🔘133,9 млрд грн ($3,2 млрд) — зовнішні позики; 🔘46,6 млрд грн ($1,1 млрд) — внутрішньодержавні запозичення.📊Із зовнішніх джерел кошти надходили у вигляді грантів в розмірі 97,8 млрд грн (2,4 млрд дол. США) від Міжнародного банку реконструкції та розвитку та позик від Канади – 72,1 млрд грн (2,5 млрд канадських доларів) та ЄС – 45,2 млрд грн (1,0 млрд євро), які надали кошти в рамках реалізації механізму ERA - фінансування під гарантії від заморожених російських активів. Ще 16,6 млрд грн (400 млн дол. США в еквіваленті) у вигляді позик надійшло від МВФ, що стало можливим в результаті успішного сьомого перегляду програми розширеного фінансування для України (Extended Fund Facility - EFF).✅Також у березні у межах ініціативи G7 ERA надійшла фінансова допомога від Великої Британії обсягом 40 млрд грн (752 млн фунтів стерлінгів), яка була спрямована на військові потреби.📊 На обслуговування та погашення було спрямовано 84,6 млрд грн:— 73,2 млрд грн або 105,8% від плану — погашення;— 11,4 млрд грн або 70,8% від плану — обслуговування. ✅ У березні 2025 року залучено позик на 95,9 млрд грн більше, ніж витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу.