Що це за загроза дефолту, про що мова? Передісторія. У 2015 році (ситуація в економіці була складною - почалася війна і тоді, на жаль, міжнародна фінансова підтримка не була такою як тепер) уряд реструктуризував борг на суму $18 млрд, з яких 20% ($3,6 млрд) було списано. Але таке списання було особливим - під ВВП-варанти (умовні цінні папери - інструмент повернення вартості списаного боргу). Для України умови за цими варантами були наступними - якщо наш ВВП зросте до $125,4 млрд, це стане початком для активації другої умови, а саме - якщо економіка зростає більше ніж на 3% - ми будемо додатково платити за таке зростання і триватиме це до 2040 року. (Зростання від 3% до 4% - 15% від суми зростання понад 3%, а якщо економіка росте швидше 4%, то додатково до попередньої додається сума в розмірі 40% зростання, що перевищує 4%).Спойлер - ну як вам? круто, правда…?Ось 2025 рік - це той рік, коли прийшов час сплатити за наше зростання на 5,3% у 2023 році, яке, нагадаю, відбулося після шалених 29% падіння у 2022 році. Сума платежу становить приблизно $600 млн. Це ніби і не дуже багато, таку суму, швидше за все, можна знайти, наприклад заглянувши у валютні резерви. Але сам факт, що воююча країна буде платити за своє відновлення і потенційні виплати будуть щорічними (бо ж ми плануємо після війни швидко відновлюватися) і триватимуть аж до 2040 року, звучить, як мінімум, парадоксально і несправедливо.Ось навколо цього і точаться дискусії. Зокрема уряд хоче якось виправити цю несправедливу помилку, але поки, на жаль, безуспішно - кредитори не погоджуються на поступки. Проте, час ще є і, сподіваємося, що все завершиться позитивно і здоровий глузд іноземних кредиторів переможе… Але що все ж буде, якщо не домовляться і ми не сплатимо? Ось це фактично і означатиме технічний дефолт (не плутати із дефолтом держави). Але наперед скажу, що це не зовсім критично для України тепер. У нас триває війна і умови для інвестицій у нас зараз, мʼяко кажучи, такі собі, а ще - вже 4 рік як Україна не залучила жодного долара чи євро на комерційному ринку запозичень. Тому і хвилюватися за репутацію, як надійного позичальника, нам якось не приходиться. Краще хай переживають ті кредитори, які ставлять Україну в такі неприємні умови…