МАРШАЛОК

Головне - Україна вистоїть у 2026 році. Держава збереже керованість, фінансову спроможність, макроекономічну стабільність і військовий потенціал.Якщо узагальнити, то бачу кілька ключових припущень щодо розвитку подій в Україні у 2026 році.По-перше, Україна отримає необхідний обсяг фінансової допомоги від міжнародних партнерів, достатній для підтримання бюджетної, макрофінансової та військової стійкості.По-друге, безпекові ризики залишатимуться високими й у 2026 році та навіть посилюватимуть тиск на економіку, інвестиційну активність і фіскальну систему. Фактор війни й надалі визначатиме рамку економічної політики.По-третє, економіка росії перейде у фазу стійкої рецесії з обмеженим потенціалом відновлення, що поступово знижуватиме її здатність фінансувати війну в нинішніх масштабах.По-четверте, у першій половині 2026 року будуть ухвалені принципові політичні рішення щодо припинення активної фази війни - у тій чи іншій конфігурації.І, нарешті, ключове для внутрішньої економічної політики: у 2026 році буде ухвалено законодавчі зміни щодо запровадження ПДВ для ФОПів на спрощеній системі оподаткування. Водночас граничний ліміт для обов’язкової реєстрації платником ПДВ не становитиме 1 млн грн і буде переглянутий у бік більш реалістичних і економічно зважених параметрів.А загалом, я вітаю усіх Українців з прийдешнім Новим 2026 роком! Миру і затишку нам усім. Стійкості і Божої опіки для наших Героїв-Захисників!Слава Україні!Слава Героям-Воїнам!

Фінансування бюджету у листопаді 2025 року⬆️ Загальні надходження державного бюджету у вигляді кредитів та грантів у листопаді 2025 року склали 366,8 млрд грн ($8,6 млрд в еквіваленті). З них: — 34,3 млрд грн ($810,4 млн) — гранти;— 293,3 млрд грн ($6,9 млрд) — зовнішні позики; — 39,2 млрд грн ($931 млн) — внутрішні державні запозичення.📊 Із зовнішніх джерел у вересні кошти надходили від:- ЄС в рамках механізму ERA – 200,2 млрд грн (4,1 млрд євро) (це останній транш із загального пакету допомоги в розмірі 18,1 млрд євро за цією програмою від ЄС), - ЄС в рамках програми Ukraine Facility – 88,2 млрд грн (1,8 млрд євро),- БРРЄ – 4,9 млрд грн (100 млн євро).✅ З початку року в межах механізму ERA Україна отримала 1,7 трлн грн (близько $35,6 млрд) міжнародної фінансової допомоги:- 854,9 млрд грн (€18,1 млрд) – від ЄС;- 363,2 млрд грн ($8,7 млрд) – гранти від Світового банку;- 142,7 млрд грн (CAD 4,8 млрд) – від Канади;- 80,7 млрд грн (£1,5 млрд) – від Великої Британії (спрямовані на військові потреби).📊 На обслуговування та погашення державного боргу у листопаді було спрямовано 81 млрд грн:— 40,9 млрд грн (72,8% від плану) — погашення;— 40,1 млрд грн (88,6% від плану) — обслуговування. ✅ У листопаді 2025 року залучено позик на 251,5 млрд грн більше, ніж витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу.

В контексті запропонованих МВФ реформ. Реформа спрощеної системи оподаткування (ССО): логіка, об’єднання груп і ПДВОб’єднання ІІ та ІІІ груп ЄП є економічно неминучим, оскільки сьогодні саме ці дві групи формують економічно активне ядро ССО, мають схожі масштаби діяльності, але кардинально різне податкове навантаження (у 2024 році - ІІ група - 0,6% від обороту (доходу), ІІІ-тя - 4,8%), що створює структурну нерівність та викривлення конкуренції.ІІ група де-факто перетворилася на інструмент податкової оптимізації:фіксована ставка не залежить від обороту (до 20% мінімальної заробітної плати, у 2025 році - 1600 грн/міс);підприємець з доходом 100 тис. грн і 2,5 млн грн сплачують однаково;високомаржинальний бізнес отримує необґрунтовану податкову ренту.Водночас ІІІ група несе пропорційне та вищe навантаження (5% або 3%+ПДВ) – за однакової реальної економічної діяльності. (За доходу, вище 32 тис грн в місяць, ФОП на ІІІ-й групі починає сплачувати більший податок ніж ФОП на ІІ-й групі).Вихід – об’єднання ІІ та ІІІ груп в одну універсальну групу з:диференціацією ставок за маржинальністю бізнесу:низька маржа → нижчі ставки;висока маржа → вищі ставки;це відновлює податкову нейтральність, горизонтальну справедливість і ліквідує штучну міграцію між групами.Чому зараз НЕ МОЖНА запроваджувати ПДВ-ліміти для ФОПЧинна архітектура ССО юридично блокує коректне запровадження ПДВ-порогу:І та ІІ групи взагалі не можуть бути платниками ПДВ;ІІІ група має право на ПДВ лише за умови ставки 3%. Єдиний логічний ПДВ-ліміт у такій системі технічно неможливий.Встановлення ліміту ПДВ (1 млн грн) до об’єднання груп зламає саму філософію спрощенки, оскільки:ССО – це не тільки низька ставка, а передусім спрощений облік і мінімальні адміністративні бар’єри;примусовий ПДВ за нинішніх умов:витіснить малий бізнес у тінь;або зруйнує його через облікове навантаження;або призведе до штучного дроблення бізнесу.Правильна послідовність реформи:Об’єднання ІІ та ІІІ груп + маржинальна диференціація ставокЛише після цього – встановлення ПДВ-порогуЯким має бути ПДВ-ліміт після реформиСтандартний ліміт 1 млн грн є економічно необґрунтованим для ССО:не відповідає зростанню номінальних оборотів;не узгоджується з логікою підтримки малого бізнесу у воєнній і після воєнній економіці.(У 2024 році середній рівень доходу ФОПів у 2-й групі - 2,5 млн грн на рік, тоді як у 3-й групі сукупній дохід ФОПів становив в середньому 1,2 млн грн).Тому економічно обґрунтований спеціальний ПДВ-поріг для об’єднаної групи ССО має бути вищим за такі середні обороти, що, на нашу думку, має бути в межах 3 млн грн. Це:збереже стимули до легальної діяльності;не зруйнує малий бізнес;водночас дозволить поступово розширювати ПДВ-базу без шоків для економіки.Політична та стратегічна легітимність реформиРеформа ССО прямо передбачена Національною стратегією доходівВона відповідає:вимогам фіскальної стійкості;принципам податкової нейтральності;логіці структурної модернізації економіки.Ключовий висновокОб’єднання ІІ–ІІІ груп + маржинальні ставки – це базова структурна реформа ССО.ПДВ-ліміти – можливі лише після цього та на підвищеному рівні (ймовірно 3 млн грн).Будь-яке інше рішення – це руйнування логіки спрощеної системи та стимулювання тінізації.

Новий випуск дайджесту: Fiscal Digest 9M 2025 – ключові тенденції бюджетної політики України📈 Попри високі оборонні витрати, затримки зовнішнього фінансування та зростаючі боргові ризики, Україна змогла зберегти відносну стабільність публічних фінансів протягом 9 місяців 2025 року. У новому випуску Fiscal Digest команда Центру аналізу публічних фінансів KSE Institute аналізує, що відбувалося з доходами, видатками, запозиченнями та ключовими фіскальними ризиками держави.💡 У дайджесті зібрані найважливіші показники:• зростання податкових надходжень на 18,2% (ПДФО +47,2%, акциз +33,2%) до 2024;• зниження соціальних видатків ДБ (-14,4%) через перехід виплат до ПФ;• рекордні видатки на оборону – понад 70% усіх бюджетних витрат;• дефіцит склав $22,1 млрд навіть із урахуванням $7,6 млрд грантів;• борг зріс на 24,7%, зокрема зовнішній — на 32,7%.🌍 Повний дайджест англійською — за посиланням📢 Читайте, поширюйте, використовуйте у роботі – і не забудьте поділитися з колегами та міжнародними партнерами

Податкова пільга на електрокари: ціна продовження для бюджету📆 22 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про Держбюджет-2026. Серед підтриманих депутатами правок — продовження податкових пільг на імпорт електромобілів. 📝 З 2018 року в Україні діє звільнення від сплати ПДВ (20%), а також ввізного мита (10%) на транспортні засоби з електричним двигуном, що імпортуються в Україну. Такі пільги було запроваджено з метою стимулювання розвитку ринку «зеленого» транспорту, зарядної інфраструктури й суміжних технологій. Але в умовах війни та гострої потреби у бюджетному ресурсі на її ведення — питання щодо доцільності продовження існування таких пільг активно обговорюється.📊 Пільги на імпорт електрокарів та їх технологічний розвиток спричинили значне зростання ринку. Якщо у 2018 році в Україну ввезли лише майже 5,4 тис електрокарів, то у 2021 – уже понад 10 тисяч, у 2023 – 37,9 тис. У 2024 році було імпортовано уже 51,4 тис, що в 10 разів більше ніж у 2018 році. Сьогодні з кожного авто, при його імпорті, сплачується лише символічний акциз – 1€ за 1 кВт·год ємності батареї. Тобто за стандартний електромобіль із батареєю 75 кВт·год – це лише 75€ (3,6 тис грн). Для порівняння: якщо б пільги не діяли, імпортер мав би сплатити 10% мита і 20% ПДВ, що при середній вартості авто $20 тис дало б близько 267 тис. грн додаткових податків з одного автомобіля.📉 За нашими підрахунками, якщо у 2026 році пільги продовжать діяти, це призведе до податкових втрат державного бюджету на суму приблизно 16,7 млрд грн:🔹 мито – близько 5,2 млрд грн🔹 ПДВ – 11,5 млрд грн💸 Це майже 2% усіх запланованих на 2026 рік доходів від митних платежів (заплановано 917,4 млрд грн). Загалом за 2018–2024 роки, за нашими оцінками, до бюджету, через використання пільги, не надійшло приблизно 23 млрд грн і ще 13,8 млрд грн – це потенційні втрати бюджету у 2025 році.✳️ У мирний час така пільга має стратегічний сенс — стимулювати ринок екологічних автомобілів і супутньої з ним інфраструктури. Але під час війни використання таких пільг перетворюється на непряме субсидування імпорту дорогих товарів для вузького сегмента споживачів. В умовах постійно зростаючої потреби коштів для фінансування потреб оборони рішення продовжувати дію пільг не виглядає оптимальним. ❗️ Остаточне рішення з цього питання буде у фінальній редакції закону про бюджет, при підготовці якого Уряд ще має можливість відмовиться від її урахування.

Щось мені підказує, що реальні перемовини про закінчення, а не зупинення війни можуть розпочатися аж у 2030 році - саме тоді, коли х&₴ло вчергове переобиратиметься царьом.До цього часу, найімовірніше, ми спостерігатимемо лише імітацію дій: якісь локальні зупинки вогню, короткочасні перемир’я, гучні заяви «про мир» - але жодної конкретики і, тим більше, жодних фундаментальних рішень не буде.Чому так? Бо якщо війну закінчити до того моменту, то не виключено, що ра₴&стська біомаса почне ставити купу незручних питань. А це - реальна загроза для «мочного» авторитету х₴&ла.Питання ж будуть різні: А где победа? А зачем ето всьо біло? А как же нацисти? Нас победіл запад? А што нам жрать? А што с ценамі і еканомікой?І ось тут для диктатора почнеться найнеприємніше: у власних очах його біомаси він уже не виглядатиме беззаперечним «мачо».А після так званих виборів, коли цар знову легалізує себе в очах подданих, - тоді можна буде вже щось «розказувати». Бо, чесно кажучи, йому буде все пофіг.Але ось питання, чи є у нього скільки часу? Думаю ефективна спільнодія разом із партнерами дуже сильно його скорочує.Це - моя суб’єктивна думка.Адже я далеко не політик.

ЄС поступово змінює вектор фінансової підтримки України - від гуманітарних і соціальних програм до прямих оборонних потреб.Уряд України схвалив підвищення оборонних видатків на 324,7 млрд грн, з яких €6 млрд (294,3 млрд грн) профінансує ЄС через механізм ERA (Extraordinary Revenue Acceleration). Як заявила Урсула фон дер Ляєн, ці кошти підуть на посилення обороноздатності, зокрема виробництво дронів.Це вже другий випадок у 2025 році, коли ЄС офіційно перенаправляє ресурси ERA на військові цілі - раніше, 1 жовтня, Україна отримала €4 млрд, із яких половина також пішла на оборону. Разом із британським внеском (£2,26 млрд), це свідчить про зміну підходу партнерів, які дедалі частіше визнають необхідність фінансувати оборону напряму.Попри те, що військове фінансування становить лише 15% від усіх коштів ERA ($28,3 млрд), тренд очевидний: ЄС поступово перетворює фінансову допомогу з “подушки стабільності” на інструмент підтримки оборони.На цьому тлі питання використання прибутків і самих заморожених російських активів стає ключовим - агресор має заплатити за війну, а не платники податків ЄС чи України.

Фінансування бюджету у вересні 2025 року⬆️ Загальні надходження державного бюджету у вигляді кредитів та грантів у вересні 2025 року склали 139 млрд грн ($3,4 млрд в еквіваленті). З них: — 53,9 млрд грн ($1,3 млрд) – гранти;— 48,3 млрд грн ($1,2 млрд) — зовнішні позики; — 36,8 млрд грн ($890,6 млн) — внутрішньо державні запозичення.📊 Із зовнішніх джерел у вересні кошти надходили від:- ЄС в рамках механізму ERA – 48,3 млрд грн (€1 млрд), - Світового Банку - 53,9 млрд грн ($1,1 млрд).✅ З початку року в межах механізму ERA Україна отримала 975,8 млрд грн (близько $23,5 млрд) міжнародної фінансової допомоги:- 461,5 млрд грн (€10 млрд) – від ЄС;- 290,9 млрд грн ($7 млрд) – гранти від Світового банку;- 142,7 млрд грн (CAD 4,8 млрд) – від Канади;- 80,7 млрд грн (£1,5 млрд) – від Великої Британії (спрямовані на військові потреби).📊 На обслуговування та погашення державного боргу у вересні було спрямовано 59,9 млрд грн:— 46,9 млрд грн (100,9% від плану) — погашення;— 13 млрд грн (104,8% від плану) — обслуговування. ✅ У вересні 2025 року залучено позик на 25,2 млрд грн більше, ніж витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу.

Уряд схвалив законопроєкт, яким уже вдруге цього року передбачено таке масштабне підвищення видатків державного бюджету - майже на 325 млрд грн. Усі ці кошти додатково буде спрямовано на потреби оборони.Проблема системного недооцінювання оборонних потреб - не нова. Про це говорять усі, і це добре усвідомлюють у Мінфіні. Проте щороку, від початку повномасштабної війни, ми спостерігаємо щонайменше один перегляд бюджету оборони. Причини - часом занадто «оптимістичні» очікування швидкого завершення війни (що малоймовірно), але головна причина, як на мене, - це нестача гарантованих джерел фінансування усіх таких видатків, які зазвичай вдається знайти вже ближче до кінця року.Цього разу, як і раніше, додаткові ресурси вдалося залучити. Якщо попереднє збільшення фінансування забезпечив недооцінений ефект від підвищення податків, зокрема військового збору, то тепер ключовим джерелом стали €6 млрд від ЄС у межах механізму ERA.Це позитивний сигнал: вперше частину зовнішнього фінансування спрямовано безпосередньо на військові потреби, що свідчить про зміну підходів ЄС до використання міжнародної допомоги - від суто бюджетної підтримки до прямої участі у фінансуванні оборонного сектору.Висновок: доки триває війна, подібні коригування бюджету залишатимуться неминучими. Це реальність воєнної економіки. Головне - щоб держава щоразу мала ресурсну спроможність підкріплювати такі рішення фінансово, а партнери усвідомлювали, що підтримка України - це інвестиції у безпеку, як мінімум, Європи, або й усього Світу.

Прем’єр Бельгії Барт де Вевер виступив з критикою ідеї німецького канцлера Фрідріха Мерца про надання Україні €140 млрд безвідсоткового кредиту за рахунок фактичної конфіскації російських активів. Премʼєр заявив, що це порушить права власності і «створить прецедент». Окремо його турбує питання податків, які Бельгія отримує від оподаткування прибутків з цих активів (основна їхня сума зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear), а також можливі юридичні наслідки: інші країни нібито можуть злякатися ризиків і вивести свої резерви, підірвавши довіру до депозитарію.Але треба розуміти, що все не так, як подає бельгійський прем’єр. В Україні йде війна, а росія - агресор, який напав на суверенну країну і зруйнував міста та економіку. Якщо агресор чинить руйнування - цілком логічно, що саме він має оплатити наслідки.Аргумент про «прецедент» виглядає трохи надуманим. У договорах і кредитних угодах можна чітко прописати: вилучення активів можливе лише у випадку військової агресії проти суверенної держави, що призвела до збитків. Фактична конфіскація російських активів зараз стала б показовим прикладом для інших - ніколи не порушуй суверенітет і не починай агресію, бо за це доведеться заплатити.