🇺🇸 Минулого тижня на ринках переважали позитивні настрої на тлі нещодавніх сильних даних зайнятості в США й відсутньої подальшої ескалації на Близькому Сході. Водночас трохи вища за очікування вереснева інфляція в США знову послабила очікування нижчих ставок і спричинила зростання дохідностей облігацій.💸 Попит на валюту залишається на дуже високому рівні та змушує НБУ продавати великі її обсяги з міжнародних резервів уже другий місяць. Такі дії НБУ свідчать про бажання й надалі зберігати курс гривні близьким до поточного рівня й відкласти подальше ослаблення гривні на пізніше.🏬 Значне падіння врожаю зернових, олійних, овочів та фруктів через літню спеку стало ключовим двигуном інфляції в останні кілька місяців. Високі ціни на агротовари призводять до підвищення споживчих цін як на сиру продукцію, так і на оброблені харчові продукти. Проте одне із ключових спостережень останніх місяців полягає у тому, що зростання цін на більшість інших груп товарів та послуг залишаються майже незмінними, зокрема цін на освіту, зв’язок, одяг та взуття, алкоголь та тютюн.Ринки, облігації, валюта, інфляція – підбиваємо підсумки минулого фінансового тижня за посиланням.
🇺🇦 "Український патріотизм та дохідність стимулюють бум воєнних облігацій" – сьогодні на європейській передовиці Reuters стаття про спільноту ОВДП інвесторів з коментарями нашого старшого аналітика Тараса Котовича.📊 Видання пише, що за офіційними даними, у 2016 році інвестиції українців у внутрішні облігації становили близько 100 млн грн. Раніше вихід на ринок був набагато складнішим і дорожчим.💬 "З початком війни були зняті комісії та вимоги щодо мінімальних сум інвестицій. Це стало дуже серйозним поштовхом", – коментує Тарас.🧮 За даними Мінфіну Інвестиції від фізичних осіб підскочили до 71,2 млрд грн на початок жовтня порівняно з 25,5 млрд у лютому 2022 р.💬 Тарас відзначає, що нові інвестори найбільше цікавилися короткостроковими паперами терміном до одного року і зазвичай починали з невеликих інвестицій, але після виплати перших купонів, як правило, реінвестували.⚖️ Reuters наголошує, що підвищення військового збору на доходи від депозитів може ще більше підвищити привабливість облігацій.
⚖️ Національний банк зберіг курс гривні та зменшив інтервенції попри збільшення дефіциту валюти на ринку. Офіційний курс гривні протягом тижня змінювався в межах 10 копійок і наприкінці п’ятниці повернувся майже на той же рівень, що й попереднього тижня, послабшавши лише на дві копійки — до 41.19 грн/$. Готівкова вартість долара США в системно важливих банках залишилася незмінною – 41-41.5 грн/$.📊 Українські єврооблігації переважно подорожчали минулого тижня. Ціни на облігації різної строковості поступово зближуються внаслідок активної торгівлі низкою випусків і без появи особливих новин про Україну. Така ситуація може тривати ще найближчий місяць, поки не стануть зрозумілими перспективи підтримки країни міжнародними партнерами у 2025 році, які значною мірою залежатимуть від результатів виборів у США. 🧮 Місячний поточний рахунок наприкінці літа сягнув додатного значення $3.2 млрд після того, як п'ятнадцять місяців поспіль баланс був від’ємним. Це стало можливим завдяки грантам від міжнародних партнерів України. Загалом сукупний баланс поточного та фінансового рахунків сягнув у серпні вкрай високого показника, $4.9 млрд. Проте цей сукупний баланс за 8 місяців 2024 все ж був від’ємним на рівні $0.5 млрд. За вікном дощить, тож час заварити чаю й читати нашу щотижневу аналітику за посиланням: https://tinyurl.com/Weekly071024
Макро, курс, борги та дохідності — Віталій Ваврищук, #ICUresearch дав велике інтерв'ю LIGA.net про економічні перспективи та інвестиції під час війни.💬 Декілька цитат:📊 Ми точно можемо говорити про те, що ВВП і економіка будуть потроху зростати. За нашими оцінками, це буде близько 4% як цього року, так і наступного. Та навіть помірне зростання важливе. Бо 1% ВВП – це еквівалент майже $2 мільярдів. І це дає понад $600 млн доходів зведеного бюджету і внесків до соціальних фондів. Для порівняння – від МВФ ми наступного року отримаємо близько $1,8 млрд.🏦 У фінансовому секторі ситуація набагато краще, ніж можна було б очікувати на початку великої війни. Попри війну стабільно працює банківська система. Фінансові форуми обговорюють не надійність банків, а умови депозитів, зручність мобільних додатків, розмір кешбеків. Тобто це типовий набір тем для мирного часу. Загалом стабільність, платоспроможність, ліквідність фінансового сектору зараз не викликають занепокоєнь.💸 Країна живе з величезними дисбалансами зовнішніх рахунків. Їх потрібно поступово знижувати, адже вони роблять економіку вкрай вразливою. Але темпи послаблення гривні в поточних умовах визначаються виключно баченням Національного банку. Ризикну спрогнозувати, що динаміка послаблення гривні в другому півріччі буде дещо слабшою, ніж в першому. Щодо курсу, наш прогноз на кінець року незмінний – це коридор 42-43 грн за долар.🧮 Якщо уряд піде на підвищення військового збору на доходи фізосіб, то ОВДП будуть ставати ще більш привабливим інструментом заощаджень порівняно з банківськими депозитами, з яких, нагадаю, треба сплачувати податки (на сьогодні 18% ПДФО І 1,5% військового збору).🏋️ Попри зростання боргового навантаження, економіка залишається в зоні комфорту. Чому? Бо немає ніяких помітних виплат за зовнішнім боргом у наступні кілька років. З державного бюджету не потрібно буде витрачати великі кошти на обслуговування чи двосторонніх кредитів, чи єврооблігацій. Усі нові кредити залучаються на дуже довгі періоди, понад 10 років. Тож на наступні кілька років держборг – точно не критичне питання.
⚖️ Чи чекати пришвидшення девальвації до кінця року? Тренди гнучкої контрольованості курсу проаналізували в нашому макропрогнозі: 🧮 Валютний ринок і надалі працює в умовах значного дефіциту, тож НБУ вимушений щодня проводити інтервенції з продажу валюти в значних обсягах. В останні місяці обсяги інтервенцій помітно зросли через розширення дефіциту зовнішньої торгівлі, збільшення попиту на валюту з боку населення та ефекти валютної лібералізації.📅 НБУ в середньому щотижня продавав $600 млн у квітні-липні порівняно із $450 млн у 1-му кварталі 2024 року. Хоча поточні інтервенції є значними, це не створює помітного дискомфорту для НБУ, адже резерви суттєво поповняться у 2-й половині року.💸 Курс долара зріс на 12% з моменту відмови від фіксованого курсу в жовтні минулого року. НБУ дотримується режиму керованої гнучкості курсу, який передбачає, що Нацбанк компенсує структурний дефіцит на валютному ринку, зберігаючи певний рівень волатильності курсу. Вона дійсно зараз є меншою, ніж у роки до початку великої війни.😓 Проте короткі епізоди швидкого послаблення гривні призводили до значного зростання попиту на валюту з боку населення. Останній такий епізод трапився в середині липня, коли долар подорожчав на 2.3% за два тижні. Після цього НБУ змушений був значно збільшити інтервенції, щоб заспокоїти ринок та розвернути тренд обмінного курсу. 📊 Враховуючи, що резерви Національного банку помітно зростуть до кінця поточного року, Нацбанк не перебуває під тиском, коли курс потрібно послаблювати через нестачу ресурсів. НБУ й надалі має змогу обирати бажаний темп послаблення гривні в осяжній перспективі. Темпи послаблення мають бути такими, щоб не створити ризиків для цінової стабільності.💬 Хоча НБУ чітко повідомив, що не прагне забезпечити зіставність дохідностей за гривневими та валютними активами, забезпечення паритету дохідностей усе ж залишатиметься однією з незадекларованих цілей монетарної політики. ➡️ З урахуванням цього, ми не очікуємо вищих темпів знецінення гривні у 2-й половині 2024 року порівняно з 1-ю половиною 2024 року. Тож ми лише незначно переглядаємо наш прогноз курсу наприкінці року до 42.6 грн/$ порівняно з попереднім прогнозом 42.3 грн/$.
📈 Інфляція іs back - темпи зростання цін очікувано пришвидшилися з травня й прискорення дещо перевищило наші прогнози. Індекс споживчих цін (ІСЦ) склав 5.4% у липні, піднявшись із 3.3% у травні. Що сталося і чи чекати на повернення двознакової інфляції?🧮 Різке зростання ІСЦ у червні (+2.2% місяць до місяця) було переважно обумовлене збільшенням тарифів на електроенергію для населення. Вплив цього підвищення на ІСЦ був вищим за очікування, що, ймовірно, пояснюється переглядом структури споживчого кошика. Інфляція прогнозовано прискорюватиметься надалі у 2-й половині 2024 року в силу кількох факторів.🌾 Перш за все, літня посуха негативно вплинула на врожай, тож ціни на харчові продукти почали зростання в річному вимірі, хоча протягом 2-го кварталу 2024 року вони залишалися нижчими за торішні показники. ⚡ По-друге, окрім вищої вартості агропродукції, сектор харчової промисловості зазнає збільшення витрат через блекаути та необхідність використовувати дорожчі альтернативні джерела електроенергії. Перебої з постачанням електроенергії також є значною проблемою для сегмента малого та середнього бізнесу. 💸 По-третє, ефекти поступової девальвації гривні, хоч і не є зараз значними, поступово переносяться на споживчі ціни.📥 Новий інфляційний ризик – це очікуване підвищення податків. Уже схвалено підвищення акцизного збору на пальне. Уряд, ймовірно, також спробує підвищити ПДВ на 2-4 відсоткових пункти із поточних 20%. Велика частина цього приросту податків може бути перенесена на споживчі ціни. Водночас можливе зростання військового збору на зарплати із 1.5% до 5.0% дещо знизить дохід населення й послабить внутрішній попит, а отже, й інфляційний тиск.➡️ З урахуванням нової інформації, ми погіршуємо наш прогноз інфляції наприкінці 2024 року до 7.8% порівняно з нашим попереднім прогнозом 6.4%. Інфляція продовжить прискорюватися й у 1-му кварталі 2025, проте залишатиметься однознаковою. Ми залишаємо наш прогноз інфляції наприкінці 2025 року без змін – на рівні 8.0%. Це означає, що реальні процентні ставки за депозитами та іншими фінансовими інструментами залишатимуться додатними.📁 Наш детальний макропрогноз доступний за посиланням.
📈 Макроекономічні ризики дещо зросли за останні кілька місяців, проте й зараз залишаються керованими. Відновлення надходжень міжнародної фінансової допомоги створює достатній рівень комфорту для роботи валютного ринку та надає критично необхідне підживлення для державного бюджету.⚡ Очікувані перебої з постачанням електроенергії восени та взимку є другим найбільш вагомим джерелом ризиків для економіки, складна безпекова ситуація залишається ключовим ризиком.📊 Економіка помітно зросла у 1-му кварталі 2024 року, проте значно уповільниться у 2-й половині 2024 року через проблеми з електроенергією, дефіцит робочої сили та зниження врожаю. Все ж ми очікуємо, що темпи економічного зростання за результатами року складуть близько 4%.👛 Річна інфляція почала передбачувано прискорюватися з травня, це прискорення дещо перевищує наші очікування. Ми прогнозуємо, що наприкінці року інфляція буде в діапазоні 7-8%, вона продовжить прискорюватися в 1-му кварталі 2025 року, проте залишатиметься в однознаковій зоні. ⬇️ НБУ міг знизити облікову ставку помітніше в 1-й половині 2024 року. Проте зараз, коли інфляція прискорюється, а валютний ринок пройшов через період турбулентності, Нацбанк не мав іншого вибору, окрім як призупинити зниження ставки. Пом’якшення монетарної політики у наступні кілька місяців видається малоймовірним.💲 Валютний ринок і надалі працює зі значним дефіцитом, який останніми місяцями значно зріс. Механізм згладжування коливань валютного курсу, що використовується НБУ, не завжди працює досконало, тож подекуди на ринку трапляються періоди помірної турбулентності. Проте фундаментально НБУ рухається в правильному напрямку, поступово послаблюючи гривню. Ми зберігаємо наш прогноз обмінного курсу наприкінці року практично незмінним – на рівні 42.6 грн/$.🧮 Фінансування дефіциту державного бюджету буде ключовим викликом у 2-й половині 2024, адже витрати на оборону можуть перевищити показники поточного плану майже на 500 млрд грн. Велика частина цих витрат буде перекрита додатковими податковими надходженнями, проте понад 200 млрд грн доведеться ще залучити у формі боргу із внутрішніх джерел. Тож, на нашу думку, імовірність сценарію обмеженого монетарного фінансування дефіциту бюджету наприкінці року поступово зростає.Детально читайте у звіті за посиланням: https://tinyurl.com/MacroAug24
🤔 Помітили, що деякі фінансові експерти в коментарях ЗМІ вказують, що для того, щоб зберегти свої заощадження, потрібно мати дохідність вищу за суму інфляції та девальвації. 🔍 Наприклад, якщо інфляція 7%, а девальвація 15%, то вийти в нуль можна лише за дохідності 22%. Чому це, м'яко кажучи, некоректно, пояснює Михайло Демків, #ICUresearch:📚 Інфляція та зміна курсу – це два різних економічних показники, і додавати їх разом – неправильно, оскільки вони відображають різні явища. Зростання курсу іноземної валюти впливає на показник інфляції, адже імпортні товари дорожчають. Але бувають періоди, коли гривня укріплюється, а рівень цін все одно зростає через інші причини. Ціни рідко демонструють зниження.🧮 Додавати інфляцію та девальвацію – це як додавати швидкість і відстань. Якщо людина пробігла 20 км за дві години, то не можна сказати, що для обгону треба пробігти 20+2=22. Це не має сенсу. Так само абсурдно звучить твердження, що при інфляції 7% і девальвації 15% потрібно мати 22% для виходу в нуль.
📉 Марш-кидок долара в напрямку 42 грн/$ зупинено. Минулого тижня дефіцит валюти знову зменшився, тож НБУ скористався моментом та повернув офіційний курс майже до рівня 41 грн/$.🫰 На міжбанківському ринку чиста купівля валюти впала майже удвічі, до $231 млн, адже клієнти банків (юрособи) за чотири робочі дні минулого тижня продали $840 млн валюти (на 14% більше від аналогічного періоду попереднього тижня), а купили трошки менше $1.1 млрд іноземної валюти (на 6% менше).👛 У роздрібному сегменті валютного ринку чиста купівля валюти зросла на 6% до $206 млн. Населення придбало й продало валюти за чотири дні тижня на 7% більше.📊 Тож у підсумку за чотири робочі дні загальний дефіцит валюти склав $437 млн, що приблизно на чверть менше, ніж за аналогічний період попереднього тижня. Зменшення дефіциту дозволило НБУ не тільки зменшити обсяг інтервенцій на 17% до $785 млн, а й укріпити гривню. За підсумками тижня офіційний курс гривні посилився на 1% до 41.1 грн/$, а готівкова вартість долара США в системно важливих банках зменшилася на 0.8% до 41.0-41.5 грн/$.➡️ Попри зменшення дефіциту валюти, НБУ активно проводив інтервенції й поступово укріпив гривню, майже повністю компенсувавши її знецінення в попередній тиждень. Комунікації НБУ свідчать про певне занепокоєння швидкістю ослаблення гривні та зменшення привабливості гривневих активів. Тож цілком можливо, що НБУ спробує тримати курс певний час близько поточного рівня, щоб восени продовжити ослаблення до рівня 42-43 грн/$.
🧮 Попри зменшення дефіциту валюти, НБУ активно проводив інтервенції й поступово укріпив гривню, майже повністю компенсувавши її знецінення в попередній тиждень. Цілком можливо, що НБУ спробує тримати курс певний час близько поточного рівня, щоб восени продовжити ослаблення до рівня 42-43 грн/$ до кінця року.📊 Після погодження з кредиторами умов реструктуризації ціни суверенних зобов’язань України зросли. Середнє підвищення цін на єврооблігації за тиждень склало 13% до рівня 36.3-37.1 цента за долар умовного номіналу. ВВП-варанти подорожчали за підсумками тижня на 22.5% до 60.3 цента.💸 НБУ залишив облікову ставку незмінною на рівні 13%. Регулятор вирішив зайняти більш консервативну позицію та певний час поспостерігати за тим, який вплив нові проінфляційні фактори, зокрема можливе підвищення податків, матимуть на динаміку споживчих цін. 🔍 Нові ознаки уповільнення інфляції й охолодження економіки в США посилили очікування зниження ставок ФРС і підтримали зростання вартості облігацій. Водночас недостатньо сильні фінансові звіти низки корпорацій стали одним із головних факторів чергового тижневого зниження провідних індексів акцій.➡️ Насичені підсумки насиченого фінансового тижня за посиланням: https://tinyurl.com/Weekly29O724
TGLIST.COM.UA
