📱Безпека дітей у соцмережах — питання, яке не можна відкладати.Світ уже активно реагує на загрози, які несуть соціальні мережі для дітей. І Україна не може залишатися осторонь.За моїм запитом Дослідницька служба Верховної Ради підготувала оглядове досьє щодо захисту прав неповнолітніх у цифровому просторі — і результати справді тривожні:— кожен четвертий підліток проводить онлайн 7+ годин на день;— 4 із 5 дітей мають акаунти в Telegram і TikTok;— кожна третя дитина стикається з небезпечними ситуаціями в мережі;— 60% дітей нікому про це не розповідають.І це лише частина реальності. Соцмережі сьогодні — це не тільки про комунікацію. Це і про ризики: від небезпечного контенту до цілеспрямованого впливу та вербування.❗️Водночас важливо: наше завдання — знайти збалансовані рішення без тотальних заборон, але з реальним захистом і відповідальністю, перейнявши найкращий світовий досвід і адаптувавши його до українських реалій.Працюємо над законодавчими рішеннями, які справді зможуть захистити наших дітей у цифровому середовищі.▶️ Детальніше — у виступі у Верховній Раді за посиланням:https://youtu.be/h3VmwW12v00
Академічна доброчесність — це не лише про науку та університети. Вона починається з перших кроків у пізнанні та навчанні 📚Ми вже провели низку заходів щодо імплементації закону у закладах вищої освіти. Тепер переходимо до шкіл і коледжів.Разом із Державною службою якості освіти України та Русланом Гураком розпочинаємо серію круглих столів, присвячених тому, як цей закон працюватиме на рівні середньої освіти.Академічна доброчесність — це про відповідальність, справедливість, самостійність і повагу. Саме ці цінності формуються ще в школі, тому важливо працювати з ними з перших років навчання.Закон передбачає, що доброчесність стає частиною освітнього процесу. Зокрема, йдеться про проведення навчань з академічної доброчесності та академічного письма, у межах яких учні отримуватимуть базові знання та навички.Ми маємо сформувати культуру доброчесності, яка безперечно потребує залучення всіх: педагогічних працівників, батьків і самих учнів.Попереду — профільні круглі столи з освітянами та експертами. Деталі згодом.
ВРУ ухвалила законопроєкт №14104 «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення форм державної підтримки у сфері освіти»! «За» — 274 голоси.Проблема освітніх втрат через пандемію COVID-19 та повномасштабне вторгнення Росії, на жаль, набула системного характеру. Сьогодні тисячі дітей і молодих людей в Україні потребують додаткової підтримки, щоб надолужити знання та повернутися до повноцінного навчання.Збільшення можливостей для подолання освітніх втрат — це не просто про освіту. Це інвестиція в майбутнє нашої держави, її економіку та людський капітал‼️Законопроєкт пропонує сучасні та необхідні інструменти підтримки, зокрема:🔹Тьюторський супровід й індивідуальну допомогу.🔸Підготовчі та адаптаційні програми у школах.🔹Підготовчий освітній рік у ЗВО для ВПО, демобілізованих військовослужбовців та інших громадян, які зазнали освітніх втрат.Крім того, документ передбачає розробку державної стратегії надолуження освітніх втрат до 2030 року, що забезпечить системний підхід до вирішення цієї проблеми.Дякую колегам за підтримку в залі!
«Мамо, а як ми будемо жити без соцмереж?»Саме це питання мені поставила моя донька, коли вдома ми обговорювали одну з найбільш обговорюваних тем у суспільстві — можливість заборони або обмеження соціальних мереж для дітей в Україні.Це точно не поодинокий випадок. Таке питання поставить практично кожна дитина, якщо ви спробуєте поговорити з нею про це.І воно дуже показове — наскільки глибоко соціальні мережі інтегровані в життя дітей і як сильно впливають на їхнє сприйняття реальності.В ефірі «Нічна Варта» на «1+1» разом із ведучими Іриною Прокоф'єв та Євгеном Плінським, а також психологинею Оленою Лізвінською говорили не просто про обмеження соцмереж для дітей.Говорили про головне — як забезпечити безпеку в цифровому середовищі.Сьогодні це значно більше, ніж просто обмеження контенту.Йдеться про реальні ризики, з якими діти стикаються щодня:▪️ психологічний вплив і залежність▪️ маніпуляції з боку дорослих▪️ втягнення у протиправну діяльність через соцмережі🌍 Світ уже рухається до різних рішень — від обмежень часу до відповідальності платформ — і пропонує багато варіантів їх впровадження для убезпечення дітей.Україна також має знайти свій баланс між свободою і безпекою — адаптований до наших реалій.🎥 Більше — у нашій розмові в новому випуску «Нічної варти» — «Пандемія соціальних мереж».🔗 Посилання залишаю — обов’язково подивіться.https://youtu.be/GCzEPxWsW64?si=yoms0d41UOmR4F4m💬 Важлива ваша думка — як ви вважаєте, де має бути ця межа? Напишіть у коментарях.
Президент Володимир Зеленський підписав Закон щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих учених 👩🎓Основні зміни: 🔹У законодавстві вперше на рівні визначень закріплюються ключові поняття, наприклад: «відкрита наука», «відкритий доступ», «постдокторант», «принципи FAIR» тощо. Удосконалено визначення терміну «дослідницька інфраструктура».🔸Визначено особливості діяльності локальних, розподілених і віртуальних (цифрових) інфраструктур, передбачено створення Реєстру дослідницької інфраструктури, а також можливість формування національних консорціумів як інструменту об’єднання ресурсів.🔹Вводяться механізми конкурсного добору постдокторантів, розширюються можливості грантової підтримки Національним фондом досліджень України програм навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі, а також уточнюється роль і повноваження рад молодих учених.🔸Визначено нову роль наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту та його повноваження в реалізації досліджень.🔹Закон розширює доступ учених до дослідницької інфраструктури та наукових даних, водночас посилюючи вимоги до якості та достовірності результатів досліджень.🔸Оновлено підходи до формування держзамовлення на науково-технічні розробки, а також розширено цілі державної політики у сфері науки через впровадження принципів відкритої науки.🔜 Далі — практична реалізація положень закону та запуск передбачених інструментів підтримки досліджень і науковців.Робота науковців — кропітка й нелегка. Особливо під час війни. Маємо системно підтримувати наших вчених — їхній внесок в українську науку надважливий ✊🇺🇦
❗️В ефірі Новини.LIVE ми знову обговорювали безпеку дітей у цифровому середовищі та актуальне питання — чи потрібна заборона соціальних мереж для дітей та підлітків в Україні.📊 Для того, щоб знайти правильне рішення, необхідно провести дослідження в Україні, щоб зрозуміти, як діти користуються соцмережами, які виклики це створює та які заходи допоможуть ефективно їх захистити. Я звернулася до дослідницького центру Верховної Ради України, щоб ініціювати таке дослідження та отримати актуальні дані по нашій країні. Водночас вже сьогодні зрозуміло, що нам потрібно сформувати власну стратегію, яка враховуватиме потреби дітей, сучасні виклики цифрового середовища та реалії саме в Україні.⚖️ Як я наголосила в ефірі: «У будь-якій галузі повна заборона завжди викликає несприйняття, і люди починають думати, яким чином ці заборони обійти». Тому вже зрозуміло, що потрібне комплексне рішення, де батьки, держава та цифрові платформи працюватимуть разом для забезпечення безпеки дітей у цифровому середовищі, водночас зберігаючи їхню свободу.🎥 Детальніше про підходи різних країн, варіанти рішень, ключові виклики та небезпеки дивіться в ефірі.
Останнім часом отримую багато запитів від ЗМІ щодо того, як сьогодні реалізується підвищення заробітних плат освітянам. Тому вирішила коротко пояснити ситуацію у відео 🎥Комітет ВРУ з питань освіти, науки та інновацій провів моніторинг виплати надбавок за престижність за участі МОН, обласних державних адміністрацій та асоціацій органів місцевого самоврядування. Це дозволило отримати статистику щодо виплат освітянам за січень та лютий. Отримані дані показують: ситуація з підвищенням зарплат поки що суттєво відрізняється від громади до громади.Продовжую відстоювати позицію, що кожен освітянин має відчути реальне підвищення, незалежно від того, працює він у великому місті чи невеликій громаді.🔹Це стане можливим лише після впровадження нової системи оплати праці, що базуватиметься на зрозумілому посадовому окладі, а не на розрізнених доплатах. Саме таку модель ми очікуємо від МОН уже найближчим часом.У відео детально і з цифрами пояснюю, що зараз відбувається з підвищенням зарплат освітянам по країні — запрошую до перегляду👉 https://youtu.be/tT_jIyjgOKc
🎯 Сьогодні — важливий день. У ЛНУ ім. Івана Франка відбувся перший регіональний круглий стіл, присвячений імплементації Закону України «Про академічну доброчесність»Це перший із серії заходів, спрямованих на впровадження, інформування та практичну реалізацію нового закону.📅 Закон набрав чинності 1 лютого 2026 року, а більшість його норм вводяться в дію 31 липня 2026 року. Цей перехідний період передбачений для того, щоб усі учасники освітнього та наукового середовища підготували необхідну нормативну базу та внутрішні рішення для повноцінної імплементації закону. Фактично у нас є шість місяців, щоб підготуватися до його повноцінної роботи — і кожен має зробити свою частину цієї роботи.🌍 Україна стала першою країною у світі, яка закріпила вимоги академічної доброчесності окремим законом. І це справді важливе досягнення, яким може пишатися українська освітня та наукова спільнота. Адже академічна доброчесність — це не формальність і не лише набір правил. Це фундамент довіри до освіти і науки: довіри студентів до дипломів, роботодавців — до фахівців, міжнародної спільноти — до українських наукових результатів.Саме така довіра відкриває шлях до міжнародного визнання наших університетів, досліджень і науковців.🤝 Вдячна НАЗЯВО за лідерство — і під час розробки закону, і зараз, коли розпочинається найвідповідальніший етап — його впровадження.Разом рухаємося вперед — формуємо культуру академічної доброчесності та будуємо якісну освіту і науку, якій довіряє світ!🇺🇦
Підвищення зарплат освітянам має відбутися не лише на папері, а й у реальності‼️Нагадую, що в Державному бюджеті України на 2026 рік передбачено поетапне підвищення заробітної плати вчителів:📌 з 1 січня — на 30%,📌 з 1 вересня — ще на 20%.Для цього навіть в умовах повномасштабної війни державою було передбачено колосальний обсяг коштів, щоб забезпечити підвищення оплати праці освітян.Саме тому сьогодні на засіданні Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій було розглянуто результати моніторингу оплати праці педагогічних працівників за січень 2026 року. Комітет звернувся до територіальних громад, щоб зрозуміти, як фактично виглядає ситуація з виплатами педагогам після оголошеного підвищення.Обговорення показало, що далеко не в усіх громадах освітяни вже відчули ці зміни. Причини різні. Є громади, які дійсно мають обмежені фінансові можливості й змушені балансувати видатки. Водночас є випадки, коли на рахунках залишаються кошти освітньої субвенції, але надбавки при цьому зменшуються, що викликає справедливі питання щодо використання цих ресурсів.Тому на Комітеті було ухвалено рішення детально проаналізувати ситуацію по кожній громаді, щоб з’ясувати причини таких рішень і забезпечити фактичне виконання підвищення заробітних плат педагогам.Переконана, що гідна оплата праці освітян має бути безумовним пріоритетом держави. Парламент уже зробив для цього необхідні кроки, передбачивши значний ресурс у держбюджеті. Тепер ключове завдання — щоб це рішення було реалізоване на практиці і кожен освітянин відчув підвищення.Водночас нинішня ситуація ще раз підтверджує необхідність системних змін у підходах до оплати праці в освіті. Саме тому важливо якнайшвидше впровадити нову модель оплати праці педагогічних працівників, розробку якої анонсувало МОН. У такій моделі основою заробітної плати має стати посадовий оклад, який не залежатиме від рішень на місцях.Гідна й стабільна оплата праці освітян — це не лише питання справедливості. Це питання якості освіти та майбутнього України! 🇺🇦
Останнім часом отримую багато запитів від медіа щодо теми безпеки в школах — як саме працюватиме нова система і що саме змінює ухвалений законПро це говорили під час одного з ефірів телемарафону «Єдині новини» 🏫Школа — це місце, де щодня перебуває велика кількість дітей. І вона має бути безпечним простором і для учнів, і для освітян. Саме тому було ухвалено закон про посилення безпеки у закладах освіти. Він уже набрав чинності, а Урядом підготовлено майже всі необхідні підзаконні акти для його реалізації.В умовах повномасштабної війни країна зіткнулася з новими викликами, зокрема й щодо безпеки освітнього середовища. І ми маємо чітко розуміти: безпека наших дітей — безумовний пріоритет.Йдеться не лише про нові правила чи технічні рішення. Передусім — про формування нової культури безпеки в освітньому середовищі. Адже системи безпеки, які працювали раніше, вже не відповідають викликам сьогодення. Тому наше спільне завдання — разом впроваджувати рішення, які справді зроблять українські школи безпечними для дітей та освітян.Більше про це — у фрагменті ефіру ⬆️
TGLIST.COM.UA
