Юлія Гришина

Учора в прямому ефірі на Вечір.LIVE говорили про безпеку дітей у школах Переконана: завдання держави і влади на всіх рівнях — зробити школи безпечними для дітей та освітян. Саме для цього ми маємо формувати нову культуру безпечного середовища у школах, адже ті підходи, які діяли раніше, вже не відповідають сучасним викликам.Нагадаю, що 17 січня 2026 року набрав чинності Закон України №4609-IX, яким до Закону «Про повну загальну середню освіту» введено статтю 41-1 про організацію безпечного перебування учасників освітнього процесу.У межах ефіру обговорили, які механізми вже передбачені законом, з якими труднощами стикаються заклади освіти та що ще необхідно зробити, щоб школи справді відповідали сучасним вимогам безпеки.Важливо, що до формування нової культури безпеки мають долучатися всі — держава, громади, засновники закладів освіти, керівники шкіл, освітяни та батьки, адже безпечне освітнє середовище для наших дітей — це спільна відповідальність.Окремо в ефірі торкнулися питання, яке останнім часом активно обговорюють у медіа: чи справді у 2027 році університети можуть залишитися без вступників. Насправді навколо цієї теми багато спекуляцій і гучних заголовків, тому важливо розбиратися в суті змін, а не лише в інформаційному шумі.Детальніше про ці питання — у відео 🎥👇

Академічна доброчесність — це фундамент довіри до української освіти та науки. Без чітких стандартів, прозорих процедур і реального контролю жодна система присудження наукових ступенів не може бути справді авторитетноюСаме тому для мене робота в Атестаційній колегії МОН — це не формальність, а відповідальність за якість наукового середовища.26 лютого долучилася до чергового засідання колегії. За результатами розгляду питань:🔹 Затверджено рішення про присудження 194 наукових ступенів і присвоєння 504 вчених звань.🔹 Скасовано рішення щодо присвоєння окремих вчених звань через невідповідність вимогам законодавства.🔹 Визнано недійсним рішення спеціалізованої вченої ради та позбавлено наукового ступеня одну особу у зв’язку з установленим академічним плагіатом.🔹 Утворено нові спеціалізовані вчені ради з урахуванням результатів державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ.🔹 До категорії А Переліку наукових фахових видань України переведено з категорії «Б» 2 наукові періодичні видання, що сприятиме інтеграції української науки у світовий науковий простір та Європейський дослідницький простір 🌍Система атестації — це один із реальних механізмів забезпечення принципів академічної доброчесності. Її завдання — не лише затвердити рішення, а й гарантувати, що наукові ступені та звання отримують ті, хто справді заслужив їх своєю щоденною працею. Такий контроль є необхідним для підтримки довіри до української науки — як всередині країни, так і на міжнародному рівні.Питання академічної доброчесності для мене не нове. Понад п’ять років спільно з експертним середовищем ми працювали над формуванням і вдосконаленням законодавчих підходів у цій сфері. Важливим результатом цієї роботи стало ухвалення Закону України «Про академічну доброчесність» № 4742-IX, який набрав чинності 1 лютого 2026 року та вводиться в дію 31 липня 2026 року.Це системний крок до того, щоб механізми реагування на плагіат та інші порушення були дієвими, а не декларативними.Щиро вітаю науковців, які отримали вчені звання та яким присуджено наукові ступені. Ваша професійність, наполегливість і доброчесна праця — це вагомий внесок у розвиток української науки навіть у надзвичайно складний для країни час 🇺🇦

Сьогодні під час «Години запитань до Уряду» порушила тему, яка стосується безпеки дітей у школах 🏫Закон України «Про безпеку в школах» набрав чинності 17 січня 2026 року. Я була залучена до його напрацювання, і для мене важливо, щоб школи стали справді безпечним середовищем для дітей та освітян.Дякую МВС та МОН за оперативну імплементацію закону та підготовку необхідних підзаконних актів. Утім, після нещодавнього інциденту в Дніпрі стало очевидно: система ще не запрацювала повною мірою. Подібні випадки — сигнал, що формальні норми мають перетворитися на чіткі правила та щоденну практику.Сьогодні безпека в школі — це не додатковий компонент, а базова умова освітнього процесу. В умовах війни ми маємо формувати нову культуру безпеки — системну, зрозумілу та однакову для всіх.Саме тому я звернулася до МОН щодо затвердження Типових правил доступу й перебування в школах. Цей документ має завершити формування цілісного механізму захисту.Відомо, що наказ пройшов майже всі погодження. Очікуємо його затвердження Урядом найближчими днями, згідно з інформацією, озвученою заступником міністра Денисом Курбатовим.Безпека дітей — безумовний пріоритет держави. Ми маємо гарантувати, щоб ухвалені закони реально забезпечували захист у кожному навчальному закладі 👏

Сьогодні відбулося засідання Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій. Зупинюся на двох питаннях, які безпосередньо впливають на якість і безпеку освіти🔹Перше — використання освітніх субвенцій у 2025 році.Загальна динаміка краща, ніж раніше. Кошти на зарплати педагогів, НУШ, шкільні автобуси та підтримку дітей з особливими освітніми потребами використовуються на високому рівні — подекуди майже 100% 👍Водночас проблемними залишаються укриття, харчоблоки та протипожежний захист, де значна частина коштів повертається до бюджету ⚠️Майже всі процедурні питання на рівні міністерства вже врегульовані, але важливо зберігати відповідальність і належну організацію роботи на місцях, тому звертаю увагу обласних адміністрацій та громад. Якщо держава виділяє кошти на безпеку дітей, вони мають працювати вчасно і в повному обсязі.🔹Друге — захист прав освітян.Комітет розглянув електронну петицію щодо недопущення звуження прав і гарантій педагогів. Питання можливого підвищення навантаження, строкових договорів чи скасування надбавок не реалізовані й не закладені в бюджеті-2026. Натомість передбачено додаткові 4,8 млрд грн на підвищення престижності праці педагогів 📈Ми продовжуємо наполягати на приведенні оплати праці у відповідність до законодавчих гарантій та контролювати роботу уряду в цьому напрямі.Дякую освітянам і профспілкам за активну позицію. Працюємо далі, щоб підвищення зарплат стосувалося всіх категорій педагогів, а їхні права залишалися захищеними.Детальніше — у відеокоментарі 👆

Під час робочої поїздки на Харківщину однією з важливих подій порядку денного став візит до Державного біотехнологічного університету — першого об’єднаного у 2019 році університету, який сформувався шляхом консолідації чотирьох закладів вищої освітиЯк голова Наглядової ради ДБТУ, приділяю особливу увагу його розвитку та підтримці в цей непростий час.Разом із заступником Міністра освіти і науки України Миколою Трофименко, заступницею начальника Харківської ОВА Вітою Ковальською та директоркою Департаменту освіти і науки Харківської ОВА Ольгою Безпаловою працювали безпосередньо в університеті.Ознайомилися з безпековими рішеннями та організацією навчання, які дозволяють закладу стабільно працювати навіть в умовах воєнних викликів. Відвідали інноваційні хаби та поспілкувалися з колективом про ключові питання розвитку вищої освіти й виклики прифронтового регіону.Попри складні обставини, університет продовжує навчати студентів, розвивати науку та міжнародні проєкти. Зокрема, бере участь у програмі Світового банку з модернізації наукового обладнання та розвитку університетської інфраструктури. Підтримка таких закладів з боку держави є принципово важливою — особливо там, де працювати й навчатися сьогодні найскладніше.Під час зустрічі вручила Грамоти Верховної Ради України представникам університетської спільноти 🤝Дякую колективу за професіоналізм, стійкість і щоденну працю задля розвитку освіти й науки навіть у найскладніших умовах. Працюємо далі — разом.

Продовжую ділитися результатами та враженнями з робочої поїздки до Харкова. Учора разом із заступником Міністра освіти і науки Миколою Трофименко відвідали Національний юридичний університет ім. Ярослава МудрогоДля мене цей університет — рідне місце. Саме тут у 2003 році я захистила кандидатську дисертацію. Повернутися сьогодні — в особливий для країни час — було дуже символічно 💙Попри всі виклики прифронтового регіону, університет працює повноцінно: більшість студентів навчається офлайн, облаштовано укриття на 5000 осіб, працюють 35 аудиторій, спортивна інфраструктура, басейн, сучасна бібліотека та картинна галерея 🎓В одному з гуртожитків створено навчальні простори, щоб студенти залишалися у безпечному середовищі, без зайвого пересування містом. З 2020 року освітній процес забезпечується у змішаному форматі — системно і без перерв.Також провели зустріч зі студентами університету. Інтелектуальна, вмотивована молодь, яка чітко розуміє свою професійну траєкторію і роль у відновленні країни, — саме заради них варто продовжувати працювати та зміцнювати освітню систему.Харків сьогодні — приклад витримки. А цей університет — доказ того, що навіть у прифронтовому місті можна зберігати академічну традицію, якість освіти та живу студентську атмосферу.Саме такі заклади формують професійні кадри та виховують покоління фахівців, які будуватимуть майбутнє України 📖

🎓 Сьогодні у Харкові спільно із заступником Міністра освіти і науки Миколою Трофименко, головою Харківської обласної ради Тетяною Єгоровою-Луценко та заступницею очільника Харківської ОВА Вітою Ковальською долучилася до Форуму «Дуальна освіта: результати та перспективи масштабування участі студентів у розвитку регіону»Форум об’єднав представників ЗВО, підприємств, установ та організацій навколо розвитку регіону. Дуальна освіта — це партнерство на рівних, коли студент, заклад освіти та підприємство отримують реальний результат: досвід, практичні навички та професійне зростання.Для Харківщини — як і для кожного прифронтового регіону — така модель особливо важлива. Це один зі способів зберегти людський потенціал, підтримати молодь і дати бізнесу можливість розвиватися навіть у складних умовах.Також обговорили питання законопроєкту про реформу юридичної освіти, який уже підготовано до реєстрації, та законопроєкту про відкладення ЗНО для вступників із прифронтових регіонів, які планують навчатися в університетах цих територій.Для мене ця зустріч — про відповідальність і про віру в людей. Побачити стільки фахових і вмотивованих учасників означає одне: у регіону є сила й майбутнє. Працюємо над тим, щоб дуальні програми масштабувалися і стали дієвим інструментом розвитку Харківщини 💙

🎓 Під час години запитань до Уряду звернулася до Міністра освіти і науки Оксена Лісового щодо проблем, повʼязаних із підвищенням заробітних плат освітянамОтримую багато звернень від вчителів і громад. Люди пишуть, що не всюди відчули підвищення, а в частині громад зменшується надбавка за престижність — і це впливає на фактичний розмір зарплат.Окремо громади звертають увагу на брак системної комунікації з МОН та відсутність достатньої прогнозованості. Зокрема, йдеться про те, що не всюди підвищення було враховано в місцевих бюджетах, що створює напругу на місцях. Саме тому під час виступу запитала міністра, які конкретні кроки вже зроблено та які рішення плануються, щоб підвищення відчули всі категорії освітян — без винятків.Також очікуємо від МОН пропозиції щодо нової системи оплати праці освітян — прозорої й прогнозованої, щоб ситуації з надбавками не нівелювали державні рішення. Часу немає, пропозиції вже повинні бути розроблені.Принципово, щоб підвищення реально відчули всі категорії освітян. Рішення, ухвалені на рівні держави, мають працювати на місцях!Питання оплати праці тримаємо на контролі.Відповідь Міністра дивіться у відео 👆

🔰 Сьогодні на засіданні Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій розглянули стан підготовки до виконання Закону України «Про безпеку в школах», який уже набув чинностіДля мене цей Закон — передусім про дітей. Про спокій батьків. Про впевненість, що школа є безпечним простором для навчання й розвитку. Я була серед ініціаторів його ухвалення та послідовно працюю над тим, щоб він повноцінно запрацював у кожній школі.Станом на сьогодні Урядом забезпечено розробку всіх необхідних нормативних актів для реалізації закону. Детальніше про це — у відео ⬆️Дякую колегам з МВС і МОН за спільну продуктивну роботу.Наступний важливий етап — впровадження норм на практиці. Принципово, щоб ухвалені рішення відчувалися в реальному освітньому середовищі — дітьми, вчителями й батьками.Продовжуватиму долучатися до парламентського контролю та співпраці з громадами, щоб цей процес був системним і результативним.Запрошую до спільної роботи всіх, хто дотичний до освіти. Безпека дітей — наша спільна відповідальність!

Європа демонструє серйозний підхід до захисту дітей у цифровому світі 🇪🇺🧠Депутати Національних зборів Франції 🇫🇷 підтримали законопроєкт, який забороняє дітям до 15 років користуватися соцмережами, а також забороняє мобільні телефони в школах 🏫. Президент Франції Еммануель Макрон чітко пояснив позицію 👇«Тому що мізки наших дітей не продаються. Ні американським платформам, ні китайським мережам. Тому що їхні мрії не можуть бути продиктовані алгоритмами».Це рішення змусило мене замислитися. Як депутатка і як людина, яка щодня спостерігає, як діти ростуть у цифровому світі, я бачу реальні ризики. Але водночас соцмережі відкривають нові можливості для навчання, творчості та спілкування. Тому важливо шукати баланс між безпекою й розвитком дітей.У будь-якому випадку державні обмеження можуть бути одним з інструментів захисту, особливо для наймолодших, але при цьому потрібна активна участь батьків та освітян 👨‍👩‍👧‍👦А що думаєте ви? 🤔Чи варто вводити такі обмеження для дітей, чи це виключно зона відповідальності батьків? Діліться думками в коментарях — мені важливо почути вашу позицію 💬💛