Юлія Гришина

Запрошую кожного з вас відвідати «Фестиваль кар'єри» на ВДНГ, який стартує вже цього четверга! Це понад 200 компаній-роботодавців, сотні подій та понад 100 000 відвідувачів щороку⚡️ Серед інших зон там працюватиме 🎓 Освітній простір, організований за моєї підтримки.Світ змінюється швидше, ніж ми встигаємо адаптуватися, тому зупинятися у власному розвитку сьогодні просто не можна. «Фестиваль кар'єри» — реальна можливість відкрити нові вектори й зробити наступний крок.Чотири дні, з 21 по 24 травня, ВДНГ стане майданчиком для професійного зростання, корисного нетворкінгу та нових стартів. Тут кожен — від підлітка до досвідченого фахівця — зможе знайти орієнтири й інструменти для руху вперед.Що на вас чекає:🤝 Зона роботодавців та експрес-співбесід — пряме знайомство з топовими компаніями, пошук роботи чи стажування і перше інтерв'ю без зайвої бюрократії.🎓 Освітній простір — презентації закладів вищої та профосвіти, і окрема зона для дітей та підлітків: від садочків до позашкільних програм.🧠 Лекції, воркшопи та дискусії — предметні розмови про тренди ринку праці й практичні навички від провідних спікерів.☕️ Кар'єрне кафе — безоплатні консультації кар'єрних радників, профорієнтаційні ігри та вправи на самопізнання.🌿 Зона ментального перезавантаження — практичні інструменти, щоб відновити ресурс і знайти баланс.🍔 Фудкорт і нетворкінг — живе спілкування й обмін ідеями у невимушеній атмосфері.Приходьте всією родиною — тут є що відкрити і дорослим, і дітям. Більше про фестиваль за посиланням — https://career.vdng.ua📅 ВДНГ, 21–24 травня. До зустрічі! ❤️

Сьогодні в Україні відзначають День науки! 🇺🇦Пишаюся, що це свято стосується і мене особисто. Багато років тому я обрала шлях науковиці й продовжую його сьогодні вже в новій ролі.Наука — це рушій. Без жодного перебільшення. Кожне відкриття, кожна публікація в міжнародному журналі, кожна інноваційна розробка — це те, що робить Україну сильнішою, будує наше майбутнє та гартує нашу перемогу. Ми, наукова спільнота, добре знаємо: інтелект — це наша найпотужніша зброя! 🧠✨У бюджеті на 2026 рік нам вдалося збільшити фінансування науки на 40% — серйозний крок уперед після десятиліть недофінансування. Напередодні свята я знову звернулася до колег у парламенті: ця тенденція має стати нормою. Працюємо над тим, щоб наступного року підтримка вчених лише зростала! 📈Сьогодні щиро дякую кожному колезі. Щаслива особисто знати багатьох наших неймовірних науковиць і науковців — ви справжні титани. Дякую тим, хто працює попри вимкнення світла, обстріли та всі виклики. Тим, хто прославляє Україну на весь світ і створює майбутнє вже сьогодні. 🇺🇦🙌Зі святом! Разом — до нових відкриттів і великої перемоги! 💙💛Більше про досягнення і сьогодення української науки поділилась у своєму блозі на Oboz.ua — https://www.obozrevatel.com/ukr/novosti-obschestvo/den-nauki-v-ukraini-yak-ukrainska-nauka-vizhivae-v-umovah-vijni-i-yak-situatsiya-zminyuetsya-na-krasche.htm

📱 Нещодавно Сергій Притула та Антон Тимошенко у своєму подкасті «Гуртом та вщент» обговорили мою ініціативу щодо захисту дітей у цифровому середовищі. Приємно, що тема набирає все більшого розголосуЯкщо підбити підсумок тієї розмови: суспільство вже відчуває проблему, але ще не сформувало розуміння, що з нею робити. Питань більше, ніж відповідей, і це нормально. Спробую дати відповіді на деякі з тих, що прозвучали у відео.🌍 У світі зараз справжній бум законодавчих ініціатив щодо захисту дітей у цифровому просторі. Першою країною, яка повністю заборонила соцмережі для дітей до 16 років, стала Австралія🇦🇺 — закон набрав чинності в грудні минулого року. Подібні ініціативи реалізуються або активно обговорюються у Франції, Іспанії, Португалії, Польщі, Німеччині, Данії, Фінляндії, Бразилії, Індонезії, Туреччині, окремих штатах США тощо. Навіть європейський парламент ухвалив рекомендаційну резолюцію щодо встановлення мінімального віку в 16 років для доступу до соцмереж.⚠️ Для України це питання має додатковий вимір, про який я вже неодноразово писала: вербування наших дітей ворогом саме через соцмережі та месенджери.Небезпеки очевидні, тому цілком погоджуюся з авторами подкасту: це питання треба «менеджерити». Ми вже в процесі — проводимо дослідження, формуємо робочу групу для роботи над законопроєктом, який враховуватиме українські реалії.Ну і якщо зовсім чесно, як і учасники подкасту, теж іноді думаю, що й собі б таке обмеження не завадило 😄 Життя б заграло іншими фарбами!😁

Освітяни — найнижче оплачувана професія в Україні. Нам не соромно?📊 Держстат оприлюднив дані за березень 2026 року: середня зарплата в освіті — 19 394 грн. Після податків — трохи більше 15 тисяч. Це офіційно останнє місце серед усіх галузей економіки.Для порівняння:▪️ Сфера інформації та телекомунікацій — 85 673 грн.▪️ Середня по країні — 30 356 грн.Нельсон Мандела казав: «Освіта — це найпотужніша зброя, яку ти можеш використати, щоб змінити світ». Ми вимагаємо від вчителя формувати нове покоління, адаптувати дітей до війни, будувати стійкість країни — і платимо йому за це менше за всіх.‼️ Це ганьба. Без перебільшень.🎯 Роками освіта фінансувалася за залишковим принципом, і ми бачимо результат. Ми не можемо говорити про розвиток країни, поки людина, яка тримає в руках наше майбутнє, думає про виживання. Наше спільне завдання — витягнути освіту з цього антирейтингу.Освітяни України заслуговують на значно більше. Потрібна системна робота над цією проблемою, доки ситуація не зміниться!Нагадую, що в роботі над Держбюджетом–2026 Верховна Рада разом з Урядом визначили освіту й науку другим пріоритетом після оборони та передбачили поетапне підвищення заробітної плати вчителів: з 1 січня — на 30%, а з 1 вересня — ще на 20%, виділивши на це рекордні 64,6 млрд грн. Проте, щоб підвищення зарплат дійсно відбулося, на всіх рівнях влади мають бути чітко визначені пріоритети. Такий підхід має бути й на рівні громад — саме тоді розриви в оплаті праці як серед освітян, так і в порівнянні з іншими професіями, поступово зменшаться.Очікуємо від МОН рішення щодо зміни системи оплати праці освітян, яке має стати основою реальних змін у галузі.

Час посилювати партнерство між Україною й Угорщиною — і разом будувати спільне європейське майбутнє! 🇺🇦🇭🇺🇪🇺Саме про це говорила сьогодні з трибуни Верховної Ради.Ми чуємо сигнали від нового угорського керівництва щодо необхідності врегулювання питань, пов'язаних з угорською національною меншиною в Україні. Хочу підкреслити, що Україна вже зробила системні та принципові кроки в цьому напрямі.У грудні 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про національні меншини (спільноти) України». Перший системний закон у цій сфері за роки незалежності. У 2023 році до нього внесли зміни, що розширили права меншин у сфері освіти, медіа та публічного життя. 317 голосів. Конституційна більшість ✊Ми розглядаємо ці питання не як предмет суперечки, а як частину нашого спільного руху до європейських стандартів 🇪🇺Угорщина 🇭🇺 — наш безпосередній сусід, країна, з якою нас пов'язують не лише спільна історія та спільний кордон, а й тисячі родин по обидва його боки. Але водночас це єдина країна Євросоюзу, парламентську делегацію якої Верховна Рада України з моменту повномасштабного вторгнення Росії не приймала у цій залі. Як співголова депутатської групи з міжпарламентських зв'язків з Угорщиною, з трибуни публічно запросила парламентську делегацію Угорщини відвідати з візитом ВРУ та розпочати новий парламентський діалог.9 травня — у День Європи — новий парламент Угорщини розпочне роботу. Нехай це стане початком нового розділу і в наших відносинах 🕊️🎥 Повний виступ — у відео ⬇️https://youtu.be/e-ld-tQ29Ro

Освіта — це фундамент національної стійкості! 🇺🇦Сьогодні на ІІ Міжнародному форумі згуртованості за участі премʼєр–міністерки України Юлії Свириденко зустрілися Уряд, Парламент, керівники регіонів та територіальних громад, представники ключових міжнародних інституцій, щоб обговорити, як єдність усіх гілок влади стає основою стійкості України. Рада долучитися до цього діалогу й виступити в межах панелі «Парламентська дискусія: законодавчий фундамент української стійкості та згуртованості — від національної політики до європейського майбутнього».Гідна зарплата освітян — не залишковий принцип, а базова умова забезпечення якості освіти. Безпечний простір, де дитина може вчитися навіть під час тривоги, — це спокій батьків, які боронять країну або працюють на її економіку. Молодь, яка бачить своє майбутнє в Україні й залишається, а не їде назавжди. Усе це напряму визначає, чи буде країна стійкою та стабільною завтра.Парламент й Уряд свідомо поставили освіту другим пріоритетом після підтримки війська під час ухвалення Державного бюджету на 2026 рік. Це стратегічний вибір. Бо армія боронить країну сьогодні, а система освіти визначає, якою країна буде завтра 💪Але жодне рішення на рівні Парламенту та Уряду не спрацює без синергії з регіонами та громадами. Саме тому питання нашої згуртованості й спільних дій у реалізації рішень має визначальну роль. Форум якраз про це: влада на всіх рівнях має говорити однією мовою і рухатися в одному напрямі 🤝Дякую Міністерству розвитку громад та територій і Олексію Кулебі за організацію форуму й запрошення. І за те, що освіта отримала місце в цьому діалозі. Розмова про стійкість без неї — неповна.

Нещодавно я вже порушувала тему кібербулінгу в освітньому середовищі та писала допис про те, що в українському сегменті інтернету дедалі частіше з’являються образливі відео, фото та «меми» із залученням учнів, вчителів і батьківТак от, сьогодні хочу пояснити: те, що хтось називає «приколом», насправді є кібербулінгом — і це має конкретні правові наслідки.❗️ Важливо розуміти: будь-які принизливі пости, відео чи коментарі — це правопорушення. І навіть анонімність у мережі не звільняє від відповідальності.Національна поліція України офіційно повідомляє, що за такі дії передбачено:⚠️ Адміністративну або навіть кримінальну відповідальність;⚠️ Якщо дитина не досягла відповідного віку — відповідальність несуть батьки.Що робити у випадку кібербулінгу?▫️ Зафіксувати докази (скріншоти, посилання);▫️ Подати скаргу в соцмережі;▫️ Звернутися до дорослих або до поліції (102 / 112).Окремо звертаюся до батьків: важливо говорити з дітьми про «цифровий слід», повагу та безпеку в мережі. Адже повага до тих, хто поруч, до вчителів, до однолітків та до людини загалом – це запорука здорового успішного суспільства.Цифрова гігієна — це іспит на людяність, який ми маємо скласти разом із нашими дітьми.

‼️🌐 Telegram, TikTok і троє завербованих школярів за один тижденьОстанніми днями СБУ оприлюднила три справи, від яких холоне серце. 17-річний хлопець із Кременчука, завербований через «легкі заробітки» в месенджері, власноруч зібрав вибухові пристрої. Двоє школярів на Кіровоградщині та Одещині — завербовані через той самий Telegram і TikTok. Один із них отримав завдання виготовити бомбу, принести до школи й розстріляти тих, хто вижив. Це не кіно. Це Україна, 2026 рік 😔Я вже говорила про цю статистику, але вона не перестає вражати: близько 22% осіб, яких завербували російські спецслужби, — це неповнолітні. Ворог побудував систему вербування прямо в застосунках, якими наші діти користуються щодня. І ця система працює цілодобово ❗️Питання цифрової безпеки дітей — у соцмережах, месенджерах, онлайн-просторі загалом — давно потребує не точкових реакцій на окремі трагедії, а глибокої системної законодавчої відповіді. Саме над цим я зараз працюю. Звернулася із запитом до Дослідницької служби ВРУ — і сьогодні публікую їхнє оглядове досьє разом із власним аналізом: що відбувається, де прогалини в законодавстві і як реагує світ 🌍Виклики серйозні. Якісний закон потребує фахової підготовки, а не поспіху. Але зволікати не можна — ціна бездіяльності вже вимірюється конкретними справами і конкретними дітьми 💔Формую міждисциплінарну експертну групу — юристи, педагоги, фахівці з кібербезпеки, громадський сектор. Це питання потребує спільних зусиль — і я закликаю всіх небайдужих долучатися до цієї роботи 🤝Повний матеріал читайте на Oboz.ua 👇https://www.obozrevatel.com/ukr/novosti-obschestvo/telegram-tiktok-i-troe-zaverbovanih-shkolyariv-za-odin-tizhden-yak-v-ukraini-hochut-zahistiti-ditej-v-merezhi.htm

📚 «Домашку» мають робити діти. Не батьки, не ГДЗ і не ChatGPTЗвучить жорстко, але саме це — одна з ідей, закладених у новому законі про академічну доброчесність. Бо всі ці «зручні помічники» часто стають тихою підміною навчання і забирають у дитини головне — навичку думати самостійно 🧠Норми академічної доброчесності тепер поширюються на всю систему освіти. Її суб'єктами закон визначає не лише наукові установи та заклади вищої освіти, а й школи, коледжі та училища — і всіх, хто в них працює та навчається. Культура доброчесності має супроводжувати всю освітню траєкторію дитини, тому формуватися вона має з перших кроків у навчанні. 🎓📱 У світі, де «зробити за тебе» — це кілька кліків, цінність чесного навчання тільки зростає.З представниками Львівщини, Тернопільщини та Івано-Франківщини за організації Державної служби якості освіти України сьогодні продовжили серію круглих столів щодо імплементації цього закону. Робимо це для того, щоб до моменту введення в дію більшості його норм, що, нагадаю, відбудеться 31 липня, заклади освіти мали чітке розуміння, як працювати з новими правилами.Дякую всім, хто долучається 🤝 Самостійність і відповідальність за навчання — це те, що ми можемо виховати в дітях тільки разом.

У прифронтовій Шостці освітній процес повністю адаптований до умов війни — навчання відбувається лише під землею або в онлайн-форматі. Це вимушене, але єдине правильне рішення, щоб зберегти життя і здоров’я дітейЯк розповів в інтервʼю міський голова Шостки Микола Нога, у громаді вже збудовано дві підземні школи, ще дві — у проєкті. В інших навчальних закладах діти навчаються виключно в укриттях, які пристосовані для освітнього процесу.У випадку технічних труднощів громада оперативно переходить на дистанційне навчання. Але принцип незмінний: жодного ризику для дітей.Місяць тому, під час робочої поїздки на Сумщину, мала нагоду особисто переконатися, що повітряні тривоги в регіоні тривають по 20 годин на добу. У таких умовах діти фактично не можуть навчатися у звичайних школах — навіть за наявності укриттів підніматися в класи небезпечно. Саме тому підземні школи сьогодні дають можливість забезпечити нормальне навчання попри війну.Як народна депутатка, яка опікується питаннями освіти та безпеки в школах, переконана — держава має системно підтримувати такі громади. Будівництво безпечних освітніх просторів, модернізація укриттів і розвиток змішаного навчання — це не тимчасові рішення, а новий стандарт освіти в умовах війни.Безпечна школа — це базова умова для майбутнього наших дітей.#ПрифронтовіТериторії